КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року № 320/4183/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБАКО ДІМ до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТАБАКО ДІМ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 09.01.2024 №54-п,

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Закарпатській обл. від 10.01.2024 №20-п,

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Закарпатській обл. від 19.01.2024 №57-п,

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 та скасувати висновки Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській обл. щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та скасувати висновки Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464,

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській обл. щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 31.01.2024 №971/07-16/09/43873464 та скасувати висновки Акту від 31.01.2024 №971/07-16/09/43873464.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу від 09.01.2024 №54-п «Про проведення фактичної перевірки» Головним управлінням ДПС у місті Києві проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період з 11.01.2024 по 20.01.2024, за результатом якої складено Акт від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15- 09-01/43873464, у висновках якого значиться, що перевіркою встановлено відсутність повного технологічного циклу виробництва за адресою м. Київ, бул. В. Гавела, буд. 6, включаючи виготовлення тютюнової сировини. Також, на підставі наказу від 10.01.2024 №20-п «Про проведення фактичної перевірки», ГУ ДПС у Закарпатській обл. проведено фактичну перевірку ТОВ «ТАБАКО ДІМ» з питань виробництва, обігу та зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів, встановлення їх фактичних залишків, за результатом якої складено Акт №689, за висновками якого перевіряючі «встановили» порушення вимог статей 3 та 8 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Окрім того, на підставі наказу від 19.01.2024 №57-п «Про проведення фактичної перевірки», ГУ ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ТАБАКО ДІМ» з питань виробництва, обігу та зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів, встановлення їх фактичних залишків, за результатом якої складено Акт №971, за висновками якого також встановлено порушення Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Позивач вважає накази про проведення перевірок протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а висновки викладені в актах перевірок такими, що не відповідають положенням чинного законодавства та призводять до анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) за реєстраційним №990111202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/4183/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі № 320/4183/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки задоволено. Заборонено Державній податковій службі України, вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до зупинення/анулювання ліцензії, що була видана ТОВ «ТАБАКО ДІМ» на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) (реєстраційний №990111202100013 від 07 червня 2021 року) на підставі Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464 та Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/4183/24 відмовлено повністю.

28 лютого 2024 року представником Головного управління ДПС у Закарпатській області надано до суду відзив на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ», в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Також зазначає, що акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати, як рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні норм ст. 4 КАС України, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, а є одним з етапів податкового контролю. При цьому, контролюючий орган не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, складених на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. При цьому, оцінка висновків акта перевірки на предмет їх обґрунтованості та правомірності надається уповноваженими законом органами влади, в тому числі судом, при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Отже, ГУ ДПС у Закарпатській області вважає, що оскарження акту перевірки не відновить порушеного права платника податку з огляду на відсутність такого порушеного права.

4 березня 2024 року представником Головного управління ДПС у місті Києві надано відзив на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ», в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «ТАБАКО ДІМ» Діденка О.Л. та в присутності представника ОСОБА_1 та перевіркою встановлено відсутність повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів за адресою м. Київ, бульвар Вацлава Гавела буд. б, корп. 2 літ. Е, включаючи виготовлення тютюнової суміші. Фактичною перевіркою за місцем фактичного провадження діяльності ТОВ «ТАБАКО ДІМ» станом на 22.01.2024 встановлено відсутність станка для різки тютюну Наипі КТ-500 та різки для листа МС-50 за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела буд. 6, корп. 2 літ. Е. При цьому, зазначає, що Акт фактичної перевірки не підлягає оскарженню в судовому порядку оскільки є документом, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт фактичної перевірки не містить рішення органу владних повноважень - податкового органу яке може бути оскаржене в суді. Вважає, що акт (довідку) перевірки від 22.01.2024 № 4568/Ж5/26-15-09-01/43873464, прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України у зв`язку з чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 09.01.2024 №54-п, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Закарпатській обл. від 10.01.2024 №20-п, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 19.01.2024 №57-п, скасування висновків Акту від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464; скасування висновків Акту від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464, скасування висновків Акту від 31.01.2024 №971/07-16/09/43873464.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ТОВ «ТАБАКО ДІМ» зареєстроване 19.10.2020 як юридична особа в реєстрі юридичних/фізичних осіб підприємців - громадських формувань, про що зроблено запис: 1000731020000043397.

Основним видом діяльності ТОВ «ТАБАКО ДІМ» за кодом КВЕД: є 12.00 -Виробництво тютюнових виробів.

З метою провадження обраного виду господарської діяльності позивачем отримано ліцензію на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті), реєстраційний №990111202100013, дата реєстрації 07 червня 2021 року (термін дії з 07 червня 2021 року до 07 червня 2026 року).

Судом встановлено, що на підставі п.п. 19-1.1.4, п.п.19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п.19-1, ст.19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 розділу II, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням покладено на територіальні органи ДПС, Головним управлінням ДПС у м.Києві було видано наказ № 54-п від 09.01.2024 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за період 11.01.2024 по 20.01.2024, тривалістю 10 діб, з 11.01.2024.

За результатом проведеної перевірки, податковим органом складено Акт (довідка) від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464, за висновками якого встановлено відсутність повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів за адресою: м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, включаючи виготовлення тютюнової суміші.

На Акт перевірки від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАБАКО ДІМ» були подані заперечення до Головного управління ДПС у м.Києві від 25.01.2024 №25/01/2024-3.

З метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства у сфері обігу та оподаткування підакцизних товарів, відповідно до підпункту 20.1.9, підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до доповідної записки від 09.01.2024 №14/07-16-09-01, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було видано наказ №20-п від 10.01.2024 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» за місцем провадження діяльності: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8 з питань виробництва, обігу та зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів, встановлення їх фактичних залишків, терміном 10 діб, починаючи з 11.01.2024 року.

За результатом проведеної перевірки, податковим органом складено Акт від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464, за висновками якого встановлено порушення вимог статті 8 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, а саме не здійснено переатестацію повного технологічного циклу виробництва в період дії ліцензії, за адресою місця провадження: м. Ужгород, вул. Миколи Огарьова, буд.6/8; вимог статті 3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, в частині провадження діяльності з виготовлення тютюнової суміші, що є частиною, та забезпечує повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, за адресою місця провадження: м. Ужгород, вул. Миколи Огарьова, буд.6/8, яке не зазначено в ліцензії на виробництво тютюнових виробів (сигарети з фільтром в асортименті) за реєстраційним №9901 1 1202100013, терміном дії з 07.06.2021 до 07.06.2026 року; вимог статті 3 Закону України від 19.12.1995 №48І/95-ВР, в частині не подання заяв щодо внесення змін до ліцензії на виробництво тютюнових виробів за адресою здійснення місця проживання: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8.

З метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства у сфері обігу та оподаткування підакцизних товарів, відповідно до підпункту 20.1.9, підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до доповідної записки від 19.01.2024 №31/07-16-09-01, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було видано наказ №57-п від 19.01.2024 щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» за місцем провадження діяльності: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8 з питань виробництва, обігу та зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів, встановлення їх фактичних залишків, терміном 10 діб, за період з 22.01.2024 по 31.01.2024, починаючи з 11.01.2024 року.

За результатом проведеної перевірки, податковим органом складено порушення вимоги ст.2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР. із змінами і доповненнями, в частині зберігання тютюнової сировини за адресою м. Ужгород, вул.Миколи Огарьова, 6/8, яка не є місцезнаходженням підприємства, не зазначена в ліцензії, та не внесена до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Позивач не погодившись з діями податкового органу щодо проведення та оформлення перевірки, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Положеннями ст. 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктом 75.1.3.п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Положеннями абзацу 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Разом із тим, в п. 81.1 ст. 81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

В наказі про проведення фактичної перевірки Головного управління ДПС у м.Києві № 54-п від 09.01.2024 підстави для призначення перевірки вказані наступним чином: «п.п. 19-1.1.4, п.п.19-1.1.14, п.п. 19-1.1.16, п.п. 19-1.1.17 п.19-1, ст.19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п. 20.1.10, п.п. 20.1.1, п.п. 20.1.12, п.п. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 розділу II, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та інших нормативних актів, контроль за дотриманням покладено на територіальні органи ДПС».

В наказі про проведення фактичної перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області №20-п від 10.01.2024 підстави для призначення перевірки вказані наступним чином: «відповідно до підпункту 20.1.9, підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до доповідної записки від 09.01.2024 №14/07-16-09-01».

В наказі про проведення фактичної перевірки Головного управління ДПС у Закарпатській області №57-п від 19.01.2024 підстави для призначення перевірки вказані наступним чином: «відповідно до підпункту 20.1.9, підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями та відповідно до доповідної записки від 19.01.2024 №31/07-16-09-01».

Аналіз положень ст.80 ПК України свідчить про те, що передбачена пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстава для проведення фактичної перевірки пов`язана саме у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Проте, накази не містять жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Також, зазначені вище накази не містять жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на підставі яких відомостей або документів встановлені такі факти, яких обставин стосується така інформація, які порушення зафіксовано в ній тощо.

Отже, у наказах відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказах не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ «ТАБАКО ДІМ» вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Ці ж висновки Верховний Суд також застосував у постановах від 10.11.2022 року в справі № 440/1074/21 та від 11.05.2023 року в справі №500/5559/21, та інших.

У постановах Верховного Суду від 17 серпня 2023 року в справі №160/15432/21, від 27 листопада 2023 року в справі № 420/11790/22, 15 листопада 2023 року в справі № 320/9733/22 викладена правова позиція, яка полягає у тому, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21) формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

В постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22 зазначено, що ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі № 820/4894/18 від 04.12.2018 р., у справі №820/4891/18 від 18.12.2018 р., у справі № 820/4895/18 від 18.12.2018 р., у справі №820/4893/18 від 05.03.2019 р., у справі № 1440/2045/18 від 11.06.2019р.

Окрім того, наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області №20-п від 10.01.2024 встановлено проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» за місцем провадження діяльності: м.Ужгород, вул.Миколи Огарьова, буд.6/8 з питань виробництва, обігу та зберігання тютюнової сировини та тютюнових виробів, встановлення їх фактичних залишків, терміном 10 діб, починаючи з 11.01.2024 року, без зазначення періоду за який буде проведено перевірку.

При цьому, в п. 81.1 ст. 81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов`язково зазначаються наступні відомості, зокрема, періоду діяльності, який буде перевірятися.

Також, Верховний Суд у постанові від 18.04.2022 року у справі № 440/6887/20 визнав протиправними наслідки аналогічним чином проведеної фактичної перевірки платника, зазначивши (п.п. 41- 43), що "..відповідачем не надано жодних доказів того, що контролюючим органом отримано інформацію, яка зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу зі здійснення належного податкового контролю, а саме право на проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.5 пунктом 80.2 статті 80 ПК України.

Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій та вказує на те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення підприємством вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.

Отже, за результатами розгляду справи суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ» призводять до відсутності правових наслідків такої.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності дій, що є підставою для задоволення позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБАКО ДІМ до Головного управління ДПС у місті Києві, Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування актів перевірки - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 22.01.2024 №4568/Ж5/26-15-09-01/43873464.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 22.01.2024 №689/07-16/09/43873464.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «ТАБАКО ДІМ», результати якої оформлені Актом від 31.01.2024 №971/07-16/09/43873464.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБАКО ДІМ судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБАКО ДІМ судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 липня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.