ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.07.2024 р. справа № 914/1359/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни

про виселення з частини нежитлового приміщення

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача Кужик Л.В.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1359/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Львівська клінічна лікарня на залізничному транспорті Філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни про виселення з частини нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 29.05.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.07.2024.

26.06.2024 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 16704/24).

04.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх.№ 17348/24) про долучення до матеріалів справи доказів та поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання.

Позивач явку представника в підготовче засідання 09.07.2024 не забезпечив.

Представник відповідача в підготовче засідання 09.07.2024 з`явився.

Після відкриття провадження у справі, в підготовчому засіданні, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: виселення Фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни з частини нежитлових вбудованих приміщень та стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди з 11.11.2023 по день винесення судового рішення з розрахунку подвійної орендної плати.

Так, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В тексті позовної заяви позивачем зазначено, що сума неустойки за неповернення майна з оренди після припинення дії договору оренди, починаючи з 11.11.2023 за один місяць становить 18397,22 грн. Для розрахунку взято орендну плату в розмірі 9198,61 грн. за останній місяць оренди листопад 2023. Неустойка у розмірі подвійної орендної плати за один місяць становить 18397,22 грн (9198,61х2).

У пункті 2 позовної заяви позивачем визначено позовну вимогу майнового характеру наступний чином: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця Флис Тетяни Михайлівни на користь Акціонерного товариства «Львівська залізниця» в особі філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди з 11.11.2023 по день винесення судового рішення розрахунку подвійної орендної плати.».

Відтак, звертаючись до суду з відповідним позовом (майнового характеру), позивач в порушення статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив конкретну ціну позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Також, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що на підтвердження сплати судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у даній справі позивачем долучено платіжну інструкцію № 110352 від 21.02.2024 на суму 3028,00 грн.

Докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в матеріалах справи відсутні.

У позовній заяві позивач, зазначаючи попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, покликається на норму частини 2 статті 163 Господарського кодексу України, відповідно до якої якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи. Також позивач зазначає подібну за змістом норму частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір».

Суд зазначає, що посилання позивача в позовній заяві на норми частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» є необґрунтованим, оскільки як вбачається із змісту норм зазначених статей, такі регулюють порядок сплати судового збору за позовні вимоги про визнання права власності на майно або його витребування, за якими судовий збір визначається вартістю майна.

В даному випадку заявлено позовну вимогу про стягнення грошових коштів, розмір та період нарахування яких можливо визначити на момент подання позовної заяви, відтак судовий збір повинен визначатись виходячи із ціни позову.

Враховуючи викладене вище, після визначення позивачем ціни позову, йому необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у встановленому порядку та розмірі.

Таким чином, не долучивши до позовної заяви доказів сплати судового збору, позивачем було порушено вимоги пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись статтями 123, 162, 164, 174, 176, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву у справі № 914/1359/24 залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення позивачу даної ухвали для виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

4. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.07.2024.

Суддя Петрашко М.М.