головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь та від ОСОБА_1 Крижановський М.М.;

Від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024

у справі №916/3384/23

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк

до відповідачів:

- Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь

- ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 406 514,04 грн

(суддя першої інстанції: І.А. Малярчук, дата та місце ухвалення рішення: 06.03.2024 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

У серпні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 406 514,04 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 11.02.2020 Сільськогосподарським виробничим кооперативом Промінь було підписано заяву про відкриття поточного рахунка, згідно якої останній приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 11.02.2020 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору. Також, 27.08.2020 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №Р1598508362445903416 до Кредитного договору №б/н від 11.02.2020.

Позивач зазначав, що за Кредитним договором позивачем були перераховані кредитні кошти на поточний рахунок у розмірі 500 000 грн, які були повернуті частково, у зв`язку з чим станом на 05.07.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 406514,04 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 405 298,15 грн та заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1215,89 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк 405298,15 грн заборгованості за кредитом, 1215,89 грн заборгованості по комісії за користування, 6097,71 грн судового збору; відмовлено Акціонерному товариству Комерційний Банк ПриватБанк у задоволенні позовних вимог у відношенні до ОСОБА_1 .

У своєму рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у справі №916/3384/23, оскільки позивачем не надано суду доказів підтвердження спадкування ОСОБА_1 зобов`язань поручителя, а отже ОСОБА_1 не повинен відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Відтак, суд відмовив у заявленій позивачем вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарський виробничий кооператив Промінь звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у який просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 у справі №916/3384/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на передчасність заявленого Банком позову, зазначаючи про виникнення у спірному випадку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а також перебування під окупацією Великоолександрівської селищної територіальної громади, на території якої здійснює свою господарську діяльність відповідач-1, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності Сільськогосподарським виробничим кооперативом Промінь, здійснення будь-яких операцій із грошовими коштами, у тому числі отримання прибутків та переказ їх позивачу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

09.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7317,26 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 по справі №916/3384/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3384/23.

24.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3384/23.

09.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк надійшли письмові пояснення у справі.

Крім того, 13.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 задоволено клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/3384/23 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/3384/23 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 призначено на 24.06.2024 року о 11-00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 виправлено описку в п.2 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі №916/3384/23, замінено невірно зазначену дату і час, на які призначено розгляд справи, з 24.06.2024 року о 11-00 год. на 08.07.2024 року о 12-00 год..

Крім того, враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв`язку із перебуванням судді - члена колегії Ярош А.І. у відпустці з 21.06.2024 по 23.07.2024 та судді-члена колегії Діброви Г.І. з 01.07.2024 по 26.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду №195 від 05.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3384/23.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 05.07.2024 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.

З огляду на зазначене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2024 справу №916/3384/23 прийнято до провадження у новому складі суддів для розгляду апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024.

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

08.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі.

В судове засідання 08.07.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився представник відповідачів, який підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2020 Сільськогосподарським виробничим кооперативом Промінь (клієнт) була підписана заявка на отримання послуг кредиту Кредитний ліміт на поточний рахунок та Гарантовані платежі шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на наступних умовах: вид кредиту: овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту: 10000 грн; максимальний розмір ліміту: 2000000 грн; розмір відсоткової ставки: 21%; пільговий період: 30/270 днів без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4., 3.2.1.4.3.; термін користування кредитом: 12 місяців.

На підставі цієї заявки клієнту було відкрито поточний рахунок в національній валюті. Із змісту даної заяви вбачається, що Сільськогосподарський виробничий кооператив Промінь приєднався шляхом підписання цієї заявки до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом, примірник якого клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

Підписанням цієї заявки клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок". Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку передбаченому умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом цієї заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.

Відповідно до п.п. 3.2.1.1.1. Заявки на отримання послуг кредиту (далі - Заявки) кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі - «ліміт»).

Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші).

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим договором.

Згідно з п.п.3.2.1.1.2. Заявки клієнт долучається до послуги шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту.

Відповідно до п.п.3.2.1.1.3. Заявки розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно 40 внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів НБУ. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожен операційний день.

Згідно з п.п.3.2.1.3.2. Заявки у випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до п.п.3.2.1.4.1. Заявки за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Для пільгового користування лімітом (розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) клієнт повинен ??

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця;

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця.

Якщо дебетове сальдо не було обнулене згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися проценти за користування кредитом за ставкою 36 % річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не випливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Відповідно до п.п.3.2.1.4.2. Заявки за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закриті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

В матеріалах справи наявна довідка вих.№80222NKBWS083 від 06.07.2023 надана позивачем про розміри встановлених кредитних лімітів, в якій встановлено відповідачу наступні ліміти: 22.02.2018 0,00 грн; 02.09.2020 100000,00 грн; 05.09.2020 200000,00 грн; 25.11.2020 500000,00 грн; 03.06.2021 - 500000,00 грн; 12.06.2021- 500000,00 грн; 06.10.2021 0,00 грн; 12.03.2022 0,00 грн та виписки по рахунку СВК «ПРОМІНЬ» за період з 22.02.2018 по 03.07.2023.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість СВК Промінь за Договором №б/н від 11.02.2020 станом на 05.07.2023 становить 406514,04 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 405298,15 грн та заборгованості за простроченою комісією у розмірі 1215,89 грн.

27.08.2020 між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №Р1598508362445903416 за Кредитним договором №б/н від 11.02.2020, однак наявна в матеріалах копія є нечитабельною.

В матеріалах справи також наявний акт про пожежу від 01.12.2022 головного інспектора Бериславського РУ ГУ ДСНС України у Херсонській області Шаповалова В.С., об`єкт легковий автомобіль FORD RANGRER BT4782CR 2022 року, власник - СВК Промінь, причина пожежі - потрапляння боєприпасів; акт про пожежу від 20.12.2022 головного інспектора Бериславського РУ ГУ ДСНС України у Херсонській області Шаповалова В.С., об`єкт склад зберігання зернових та технічних культур, власник - СВК Промінь, причина пожежі - потрапляння боєприпасів; витяг з ЄРДР, номер кримінального провадження 12022230000004707 від 22.10.2022, обставина відкриття кримінального провадження - ворожий артилерійський обстріл зернотоку СВК Промінь; загальний лист ТПП від 28.02.2022 за №2024/01.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин; лист №01-25-01-268/04 від 07.04.2023 та розпорядження №35 від 07.04.2023 Херсонської обласної ради про внесення СВК Промінь до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин непереборної сили; наказ №24/02-1 від 24.02.2022 про призупинення в повному обсязі роботи підприємства СВК Промінь; лікарське свідоцтво №4736 від 02.12.2022 про смерть ОСОБА_2 , видане Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради.

Крім того, в матеріалах справи наявні: Сертифікат від 28.09.2023 №6500-23-4069 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Хорсонською ТПП, акти виконання робіт з очищення місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), довідка про стан розмінування полів СВК Промінь.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами ч. 1 та 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, наявні у справі докази, зокрема, Заявка на отримання послуг кредиту від 11.02.2020, Договір банківського обслуговування №б/н від 11.02.2020, виписки по рахунку СВК Промінь за Договором станом на 05.09.2023 свідчать про існування між сторонами кредитних зобов`язань, виконаних позивачем належним чином, однак прострочених виконанням відповідачем-1. Так, суд погоджується з вірними висновками суду першої інстанції про наявність заборгованості відповідача-1 за кредитом у розмірі 405298,15 грн та за прострочену комісію - 1215,89 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача-1, які фактично зводяться лише до ненастання у даному випадку строку виконання зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), колегія суддів зазначає наступне.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ст. 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).

При цьому слід звернути увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Колегія суддів враховує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеному в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda 9382669631.pdf, та адресованому «Всім кого це стосується», ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний загальний офіційний лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зокрема, укладеного між сторонами даної справи, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Лист, як вже зазначалось, фактично адресований «Всім кого це стосується». Отже, вказаний лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Крім того, ч. 4 ст. 79 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 встановлений принцип щодо повідомлення іншої сторони у разі порушення зобов`язання, відповідно до якої сторона, яка не виконує свого зобов`язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов`язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.

Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.

Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА, UPICC в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

Таким чином, можна зробити висновок, що чинне законодавство та звичаї ділового обороту звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання лише в тому випадку, коли сторона порушник завчасно, в розумний строк повідомила іншу сторону про обставини, що впливають на неможливість виконання зобов`язання.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов`язань.

Водночас, відповідач таких дій не вчинив і жодного разу не повідомляв позивача про неможливість своєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Колегія суддів враховує доводи апелянта про наявність в матеріалах справи Сертифікату від 28.09.2023 №6500-23-4069 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Хорсонською ТПП, яким було засвідчено існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військова агресія російської федерації, що стало підставою введення воєнного стану в Україні; тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території Великоолександрівської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області; артилерійські обстріли СВК «Промінь»; протиправне заволодіння майном; замінування ВНП земельних ділянок СВП «Промінь», що стало підставою унеможливлення роботи підприємства СВК «Промінь» за Договором банківського обслуговування з послугами «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантований платіж» №б/н від 11.02.2022 в період з 24.02.2022, які тривають на 28.09.2023.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Саме таких висновків дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.

Крім того, колегія суддів враховує, що дійсно, СВК Промінь зареєстроване за адресою: 74105, с.Мала Олександрівка, Бериславський р-н, Херсонської області, яка відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 включена до переліку територій, що тимчасово окуповані російською федерацією.

Разом з тим, відповідач не навів жодних підстав щодо неможливості здійснення перереєстрації його податкової адреси на іншій території України.

У даному випадку положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не звільняє сторін, місцезнаходженням яких є тимчасово окупована територія України, від виконання зобов`язань за кредитними договорами, враховуючи при цьому те, що кредитний договір укладений сторонами відповідно до чинного законодавства і є дійсним.

Також колегія суддів враховує, що у разі порушення зобов`язання, за наявності форс-мажорних обставин, особа звільняється від господарсько-правової відповідальності, а не від виконання зобов`язання, і у даному випадку позивач просить суд стягнути лише прострочену заборгованість за кредитним договором, жодних штрафів (пені) за прострочення виконання зобов`язання позивачем не стягується.

Отже, доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок суду.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не спростовує вірних висновків суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 по справі №916/3384/23 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Промінь на рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 по справі №916/3384/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.03.2024 по справі №916/3384/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.07.2024 року.

Головуюча cуддя: Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

Я.Ф. Савицький