Справа № 455/758/24

Провадження № 2-о/455/31/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Ридзак Любомира Казимирівна, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю,,

В С Т А Н О В И В:

26.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною заявою, в якій просить суд встановити факт її спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю з 1969 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мачуха - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається зокрема із права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГПП "Фельштин" розміром 1,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). З метою прийняття спадщини у вересні 2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса, ОСОБА_3 , Самбірського районного нотаріального округу для оформлення свідоцтва на спадщину за законом на майно, проте їй було відмовлено у видачі Свідоцтва на спадщину на майно, яке належить ОСОБА_2 , так як нотаріусу не подані належні документи, які би підтверджували родинні відносини між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чи факт спільного проживання однією сім`єю. Зазначає, що сімейні стосунки між нею і спадкодавцем виникли приблизно з 1969 року, саме тоді, коли її батько уклав шлюб зі спадкодавцем, ОСОБА_4 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, ОСОБА_5 та після його смерті вона продовжували жити однією сім`єю з "мамою", ОСОБА_2 , за якою здійснювала постійний догляд, як за рідною мамою, купувала їй ліки, після смерті здійснила її поховання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 дану справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 02.04.2024 відкрито провадження у даній справі, залучено до участі у справі як заінтересовану особу Хирівську міську раду та постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представникадвокат Ярмоловський Л.М. не з`явилися, проте від останнього надійшло клопотання в якому просить справу розглядати за його відсутності та відсутності заявника, вимоги заяви підтримує та просили таку задовольнити.

Представник заінтересованої особиХирівської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, проте міський голова ОСОБА_6 подав суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Заінтересована особа-приватний нотаріусСамбірського районногонотаріального округуРидзак Л.К. у судове засідання не з`явився, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце слухання справи про причини неявки суду не повідомила.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у віці 79 років, місце смерті - с. Скелівка Старосамбірського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 09.06.2015 ( а.с.14), яка була мачухою ОСОБА_1 ( заявниці у справі) що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 ( заявниці у справі) серія НОМЕР_2 від 01.08.1964 року з якого вбачається, що батьком останньої був ОСОБА_5 ( а.с.8) та витягом з Державного реєстру актів цивільного тану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00041567581 від 26.09.2023 (а.с.9) з якого вбачається, що батько заявниці 21.06.1969 уклав шлюбу з ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) розміром 1,38 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі у землі яка перебуває у колективній власності КСГ ПП « Фельштин», яке належало ОСОБА_2 , на підставі Сертифікату па право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 060048, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів за №161 від 19.04.1997, ( а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.07.2011 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.13)

Як вбачається із довідки №394 від 02.10.2023 виданої Старостинським округом №2 с. Скелівки про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 . На день смерті з нею проживала та була зареєстрована, дочка чоловіка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.16)

Як слідує з листа №1213/02-14 від 18.10.2023 Завідувача Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області Сюми Т., заявник ОСОБА_7 , звернулася до Старосамбірської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, однак їй було відмовлено та повідомлено, що нею не доведено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_8 , як матір`ю та дочкою, оскільки у свідоцтві про смерть мати зазначена ОСОБА_8 , а у її свідоцтві про народження ОСОБА_9 , що не співпадає (а.с. 22).

Як вбачається із матеріалів спадкової справи№45/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 така заведене за заявою ОСОБА_1 . проте постановою приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Ридзак Л. К. від 13.09.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва на спадщину на майно, яке належить ОСОБА_10 , так як нотаріусу не подані належні документи, які би підтверджували родинні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи факт їх спільного проживання однією сім`єю (а.с.40-52)

Як слідує зі змісту письмових пояснень ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 їм відомо, що ОСОБА_5 проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_2 з 1969 і до смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Скелівка( а.с.55, 60).

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), за параметром запиту ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі міститься інформація: спадкова справа №71231731, номер у нотаріуса -45/2023, місце зберігання : приватний нотаріус Ридзак Л.К. (а.с.29).

У відповідності до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), за параметрами запиту: ОСОБА_2 - за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. №30).

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 7 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31.03.1995року за№ 5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно дост.1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ч.2ст.1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 ЦК України.

З урахуванням положеньст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1289 ЦК України.

Відповідно дост.1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2ст. 3 СК Україниособи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

Пунктом 21Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Про ознаки проживання однією сім`єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставістатті 1264 ЦК Українинеобхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме:

1)проживання однією сім`єю із спадкодавцем;

2)на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах: від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18); від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17 (провадження №61-7058св19);від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17 (провадження № 61-34351св18); від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження №61-17111св20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі76,77 ЦПК України).

Згідно зістаттею 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, оскільки встановлення юридичного факту, про який просить заявник, має значення для належного оформлення її спадкових прав, та з огляду на те, що заявником надані суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження даного факту, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Ридзак Любомира Казимирівна, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1969року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересовані особи:

Приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Ридзак Любомира Казимирівна, місцезнаходження: м.Хирів, вул. В. Стуса, 24, Самбірського району Львівської області;

Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області, місцезнаходження: м.Хирів, вул.В.Стуса, 24, Самбірського району Львівської області.

Суддя А.В. Кушнір