465/5603/15-ц

2/465/132/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі судового засідання Козьмук Д.Б.

представника позивача Ільїної І.В

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Галичина», Публічне акціонерне товариство «Ковельмолоко» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач в особі свого представника звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за Кредитними договорами №151213К8 від 20.03.2013 р., №151214К5 від 06.03.2014 року, №15.14.07К37 від 21.08.2007 року та №151208К34 від 25.06.2008 року, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013 року, яка виникла у період з 05.03.2015 року по 31.07.2016 року у розмірі 20231816,26 доларів США, та 182855595,54 грн.

Позов обґрунтовує тим, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (позивач), ПрАТ «Галичина» (позичальник 1) та ПАТ «Ковельмолоко» (позичальник 2) укладено Генеральну кредитну угоду №151213N2 від 20.03.2013 р. із змінами і доповненнями.

Відповідно до умов п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником- 1 і Позичальником-2 щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного торгово-закупівельної програми по розвитку діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2. ст. 1 Генеральної угоди).

В рамках Генеральної угоди між АТ «Укрексімбанк» та Позичальником 1 було укладено:

Кредитний договір №151213К8 від 20.03.2013 р. із змінами і доповненнями.

На виконання п. 3.1, пп.пн 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151213К8 Банк відкрив Позичальникові-1 мультивалютну невідновлювану відкличну кредитну лінію, в межах якої надав кредит в розмірі 11 875 000,00 дол. США та 95 198 000,00 грн. (Кредит 1), з кінцевим терміном погашення Кредиту-1 - 19.03.2018 р. зі сплатою процентів за користування Кредитом-1 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151213К8, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151213К8.

Відповідно до умов Кредитного договору №151213К8 Позичальник-1 взяв на себе зобов`язання погашати Кредит-1, сплачувати проценти за користування Кредитом-1, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №151213К8 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору №151213К8).

Кредитний договір №151214К5 від 06.03.2014 р., із змінами і доповненнями.

На виконання п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Кредитного договору №151214К35 Банк відкрив Позичальникові-1 відновлювану кредитну лінію в розмірі 31 000 000,00 грн. (Кредит 2), з кінцевим терміном погашення Кредиту-2 - 25.12.2015 р., зі сплатою процентів за користування Кредитом-2 в розмірі 20 % річних, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151214К5.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К5 Позичальник-1 взяв на себе зобов`язання погашати Кредит-2, сплачувати проценти за користування Кредитом-2, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №151214К5 (п. 9.2. ст. 9 Кредитного договору №151214К5).

Крім того, в рамках Генеральної угоди між АТ «Укрексімбанк» та Позичальником-2 було укладено:

1. Кредитний договір №151407К37 від 21.08.2007 р., із змінами і доповненнями.

На виконання п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151407К37 Банк відкрив Позичальникові-2 мультивалютну невідновлювану кредитну лінію в розмірі 6 000 000,00 дол. США (Кредит-3), з кінцевим терміном погашення кредиту-3 - 31.12.2015 р., зі сплатою процентів за користування Кредитом-3 в порядку та в розмірі, встановлених (пп. 3.2.6 п.п. 3.2, 3.5, ст. 3 Кредитного договору №151407К37, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредит договору №151407К37.

Відповідно до умов Кредитного договору №151407К37 Позичальник-2 взяв на себе зобов`язання погашати Кредит-3, сплачувати проценти за користування Кредитом-3, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №151407К37 (п.п. 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 та ст. 5 Кредитного договору №151407К37)

2. Кредитний договір №151208К34 від 25.06.2008 р., із змінами і доповненнями.

На виконання п. 3.1, пп. пп. 3.2.1, 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151208К34 Банк відкрив Позичальникові-2 мультивалютну невідновлювану відкличну кредитну лінію в розмірі 3 640 000,00 дол. США (Кредит-4), з кінцевим терміном погашення Кредиту-4 - 31.12.2015 р., зі сплатою процентів за користування Кредитом-4 в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.6 п. 3.2, п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151208К34, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору №151208К34.

Відповідно до умов Кредитного договору №151208К34 Позичальник-2 взяв на себе зобов`язання погашати Кредит-4, сплачувати проценти за користування Кредитом-4, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов`язання за Кредитним договором №151208К34 (п.п, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 та ст. 5 Кредитного договору №151208К34).

Відкриття АТ «Укрексімбанк» Позичальнику кредитних ліній (надання Кредитів) відображено на відповідних рахунках Позичальника, відкритих на виконання умов Кредитних договорів.

В зв`язку з невиконанням Позичальником-1 зобов`язань за Кредитним договором №151213К8 та Кредитним договором №151214К5, зокрема, щодо повернення Кредиту-1 та Кредиту-2, сплати процентів за користування Кредитом-1 та Кредитом-2, а також комісій за управління кредитних ліній, Банк надіслав на адресу Позичальника-1 Вимогу № 195-03/2116 від 27.03.2014 року про дострокове погашення заборгованості, в якій вимагав здійснити протягом 10 банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором №151213К8 та Кредитним договором №151214К5.

Відповідно до пп.3.6.2 п.3.6 ст.3 Кредитного договору №151213К8 та п.п. 9.2.6.2 п.п.9.2.6 п.9.2 ст.9 Кредитного договору №151214К5 Позичальник-1 зобов`язаний протягом 10 банківських Днів з дати отримання/відправлення письмової вимоги Банку про дострокове погашення, здійснити таке дострокове погашення Кредиту-1 та Кредиту-2 або їх частини, процентів за користування Кредитом-1 та Кредитом-2, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором №151213К8 та Кредитним договором №151214К5.

Всупереч взятих на себе зобов`язань, Позичальником-1 не було погашено у встановлений строк заборгованість за Кредитним договором №151213К8 та Кредитним договором №151214К5, в зв`язку з чим є цілком правомірний висновок про наявність правових підстав для стягнення повної суми заборгованості за Кредитом-1 та Кредитом-2, нарахованими за користування Кредитом-1 та Кредитом-2 процентами, а також заборгованості за комісіями за управління кредитними лініями.

В зв`язку з невиконанням Позичальником-2 зобов`язань за Кредитним договором №151407К37 та Кредитним договором №151208К34, зокрема, щодо повернення Кредиту-З та Кредиту-4, сплати процентів за користування Кредитом-3 та Кредитом-4, а також комісій за управління кредитних ліній, Банк надіслав на адресу Позичальника-2 Вимогу №195-03/2442 від 07.04.2015 р. про дострокове погашення заборгованості, в якій вимагав здійснити протягом 10 банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором №151407К37 та Кредитним договором №151208К34.

Відповідно до пп.3.6.2 п.3.6 ст.3 Кредитного договору №151407К37 та Кредитного договору №151208К34 Позичальник-2 зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дати отримання/відправлення письмової вимоги Банку про дострокове погашення, здійснити таке дострокове погашення Кредиту-3 та Кредиту-4 або їх частини, процентів за користування Кредитом-3 та Кредитом-4, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором №151407К37 та Кредитним договором №151208К34.

Всупереч взятих на себе зобов`язань, Позичальником-2 не було погашено у встановлений строк заборгованість за Кредитним договором №151407К37 та Кредитним договором №151208К34, в зв`язку з чим є цілком правомірний висновок про наявність правових підстав для стягнення повної суми заборгованості за Кредитом-3 та Кредитом-4, нарахованими за користування Кредитом-3 та Кредитом-4 процентами, а також заборгованості за комісіями за управління кредитними лініями.

Відповідно до п. 7.2 ст. 7 Кредитних договорів у разі невиконання зобов`язань згідно з пп.3.4.1, пп. 3.5.1 п. 3.5 ст.3, статті 4 Кредитних договорів Позичальник сплачує банку пеню, Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. 3 Кредитних договорів.

Враховуючи викладене, у зв`язку з несвоєчасним погашенням простроченої заборгованості за Кредитами, несплатою процентів за користуванням кредитами та комісій, достатньо правових підстав для нарахування трьох процентів річних за період прострочення повернення кредитів, сплати процентів за користування кредитами та комісій, а також втрат від інфляції в зв`язку з несвоєчасною сплатою процентів та комісій.

З огляду на викладене, заборгованість позичальника перед АТ «Укрексімбанк», яка виникла з 05.03.2015 р. по 31.07.2015 р. у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Генеральною угодою та укладеними в її рамках Кредитними договорами станом на 01.08.2015 р., згідно з розрахунком заборгованості, становить: 20 231 816,26 дол. США та 182 855 595,54 грн., і яка складається із заборгованості за:

1) Кредитним договором №151213К8 - 14 736 147,14 дол. США та 136 630 113,97

три. в т. ч.:

- 11 681 500,00 дол. США та 95 198 000,00 грн. прострочена сума заборгованості за Кредитом-1;

- 915 148,66 дол. США та 13 318 679,31 грн. - прострочені проценти за користування Кредитом-1;

- 5 693 941,85 грн. - прострочена комісія за управління кредитною лінією;

- 1 885 394,79 дол. США та 14 710 047,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення Кредиту- 1;

- 182 862,79 дол. США та 2 053 298,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за

користування Кредитом- 1;

- 584 473,55 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;

- 101 240,90 дол. США та 867 391,08 грн. - 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням основного боргу, процентів за користування Кредитом-1 та комісії за управління кредитною лінією;

- 4 204 282,09 три. - втрати від інфляцій в зв`язку з несвоєчасним погашенням основного боргу, процентів за користування Кредитом-І та комісії за управління кредитною лінією.

2) Кредитним договором №151214К5 - 43 877 873,14 грн.,в т.ч

- 31 000 000,00 грн. - прострочена сума заборгованості за Кредитом-2;

- 5 218 125,86 грн. - прострочені проценти за користування Кредитом-2;

- 522 350,00 грн. - прострочена комісія за управління кредитною лінією;

- 4 856 666,67 грн. - пеня за несвоєчасне погашення Кредиту-2;

- 706 997,12 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом -2;

- 54 831,25 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;

- 277 076,47 грн. - 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням основного боргу,

процентів за користування Кредитом-2 та комісії за управління кредитною лінією;

- 1241825,77 грн. втрати від інфляцій в зв`язку несвоєчасним погашанням основного боргу, процентів за користування Кредитом-2 та комісії за управління кредитною лінією.

3) Кредитним договором №151407К37 - 3 434 353, 34 дол. США та 1436606,52 грн., в т.ч.:

- 2260 000,00 дол. США - прострочена сума заборгованості за Кредитом-3;

- 182 495,00 дол. США - прострочені проценти за користування Кредитом-3;

- 1 176 168,96 грн. прострочена комісія за управління кредитною лінією;

- 866333,33 дол. США пеня за несвоєчасне погашення Кредиту-3;

- 78910, 26 дол. США за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом-3;

- 159 568,43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;

- 46614,75 дол. США та 7869,13 грн. - 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням Кредиту-3, сплати процентів за користування Кредитом-3 і комісії за управління кредитною лінією;

- 93000,00 грн. втрати від інфляцій в зв`язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією.

4) Кредитним договором №151208К34 2061315, 78 дол. США та 911 00 1, 91 грн., в т.ч.:

- 1355000,00 дол. США прострочена сума заборгованості за Кредитом-4;

- 109565,01 дол. США прострочені проценти за користуванням Кредитом-4;

- 737154,84 грн. прострочена комісія за управління кредитною лінією;

- 520285, 83 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення Кредиту-4;

- 48419,21 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 104878,32 грн. пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією;

- 28 045,73 дол. США та 5 172,08 грн. - 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним погашенням Кредиту-4, сплати процентів за користування Кредитом-4 і комісії за управління кредитною лінією;

- 63796,67 грн. втрати від інфляцій в зв`язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією.

З метою забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитними договорами, які укладені в рамках Генеральної угоди, між Позивачем, Позичальником та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Договір поруки №151213Р13 від 25.03.2013 р.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Договору поруки Поручитель зобов`язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником основного зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 Договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобов`язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов`язання у поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

На адрес поручителя було направлено повідомлення про порушення зобов`язань від 07.04.2015 р. №195-03/2445, однак всупереч взятих на себе зобов`язань, поручителем не було погашено заборгованість за Кредитними договорами, які укладені в рамках Генеральної угоди.

Отже, позичальник та поручитель є боржниками перед АТ «Укрексімбанк», які мають солідарно нести відповідальність за належне виконання умов Кредитних договорів.

У зв`язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 08.09.2015 року відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання.

18.11.2015 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме ПрАТ «Галичина», та ПАТ «Ковельмолоко», які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

28.01.2016 року ОСОБА_2 вперше подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

27.05.2016 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про залучення у якості третіх осіб ПрАТ «Галичина», та ПАТ «Ковельмолоко».

17.06.2016 року від Т.в.о. генерального директора ПрАТ «Галичина» надійшла заява про залучення їх у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 14.07.2016 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про притягнення до участі у справі третіх осіб задоволено.

Залучено ПрАТ «Галичина» (код ЄДРПОУ 25553579, адреса: 80200 Львівська обл., м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120) та ПАТ «Ковельмолоко» (код ЄДРПОУ 00444636 адреса: 45000 Волинська обл., м. Ковель, вул. Ватутіна, 114) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

26.07.2016 року генеральним директором ПАТ «Ковельмолоко» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04.10.2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Ковельмолоко» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

27.10.2018 року т.в.о. генеральним директором ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05.12.2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження вважати неподаною і повернуто апелянту.

31.01.2017 року генеральним директором ПАТ «Ковельмолоко» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20.02.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

23.03.2017 року т.в.о. генеральним директором ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06.04.2017 року апеляційну скаргу ПрАТ «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження вважати неподаною і повернуто апелянту.

30.05.2017 року ОСОБА_2 вдруге подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15.08.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2015 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

29.09.2017 року т.в.о. генеральним директором ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26.10.2017 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги приватного акціонерного товариства «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

15.11.2017 року генеральним директором ПАТ «Ковельмолоко» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.12.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

01.02.2018 року т.в.о. генеральним директором ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

12.02.2018 року представником АТ «Укрексімбанк» до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26.02.2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовлено.

25.06.2018 року т.в.о. генеральним директором ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13.08.2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження відмовлено.

Попереджено третю особу ПрАТ «Галичина» про те, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26.06.2018 року представником АТ «Укрексімбанк» до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

19.03.2019 року генеральним директором ПАТ «Ковельмолоко» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.04.2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року відмовлено.

Попереджено скаржника про те, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23.05.2019 року ОСОБА_2 втретє подав апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31.05.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 8 вересня 2015 року.

19.08.2019 року представником АТ «Укрексімбанк» до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

20.08.2019 року представником ПрАТ «Галичина» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 04.09.2019 року відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Галичина» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

27.08.2019 року представником АТ «Укрексімбанк» до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

29.10.2019 року представником АТ «Укрексімбанк» до суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

31.10.2019року ОСОБА_2 вчетверте подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15.11.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 березня 2015 року, попереджено ОСОБА_2 щодо недопустимості подальшого зловживання правами на оскарження та роз`яснено наслідки такого зловживання, передбачені статтею 148 ЦПК України.

12.02.2020 року представником ПАТ «Ковельмолоко» подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року з підстав порушення судом правил підсудності.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24.02.2020 року визнано дії Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» щодо подання апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року залишено без розгляду.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Ковельмолоко» в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 12000 грн.

08.04.2021 року ОСОБА_2 вп`яте подав апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26.04.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 березня 2015 року, повторно попереджено ОСОБА_2 щодо недопустимості подальшого зловживання правами на оскарження та роз`яснено наслідки такого зловживання, передбачені статтею 148 ЦПК України.

03.08.2021 року ОСОБА_2 вшосте подав апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.08.2021 року визнано дії ОСОБА_2 щодо подання апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року зловживанням процесуальними правами.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 6810,00 грн.

23.10.2021року відпредставника відповідачанадійшли заперечення на позовну заяву, в яких вона просила відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини.

З матеріалів справи предметом спору є стягнення заборгованості за кредитними договорами №1512К8 від 20.03.2013 року, № 151214К3 від 06.03.2014 року, №151407К37 від 21.08.2008 року та №151208К34 від 25.06.2008 року, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151213N2 від 20.03.2013 року з відповідача ОСОБА_2 як поручителя.

Отже, підставою стягнення заборгованості із відповідача згідно позову є договір поруки № 151213Р13 від 25.03.2013 року та положення ст. ст. 553, 554 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, після укладення договору поруки (25.03.2013р.) до Генеральної кредитної угоди від 20.03.2013р. № 151213N2, Кредитних договорів № 151213К8 від 20 березня 2013 року, № 151407К37 від 21 серпня 2007 року та № 151208К34 від 25 червня 2008 року неодноразово вносились зміни, внаслідок чого було збільшено відповідальність поручителя ОСОБА_2 .

Щодо Генеральної кредитної угоди від 20.03.2013р. №151213N2.

Підпунктом. 4.5.1 п. 4.5. ст. 4 Генеральної кредитної угоди передбачено, що загальний ліміт заборгованості Позичальника за Кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 350 000 000,00 гривень.

Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть в рамках Генеральної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом дії.

Згідно додатку І до Генеральної угоди в рамках цієї Генеральної угоди діятимуть наступні кредитні договори: Кредитний договір № 151407К37 від 21.08.2007р.; Кредитний договір №151208К34 від 25.06.2008р.;Кредитний договір № 151213К7 від 20.03.2013р.; Кредитний договір №151213К8 від. 20.03.2013р.

В договорі поруки від 25.03.2013р. №151213Р13 міститься визначення термінів, які використовуються у ньому:

Основне зобов`язання - Зобов`язання Позичальника, передбачені Кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат пов`язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Кредитна угода - Генеральна кредитна угода № 151213N2 від 20 березня 2013р. з всіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ (Генеральна угода та Додатки - далі Кредитна угода), укладена між Кредитором Позичальником 1 та Позичальником 2, відповідно до якої Кредитор при виконанні Позичальником певних її умов проводить кредитні операції в межах ліміту, встановленого в розмірі, що не перевищує 350 000 000,00 гривень, на визначених Кредитною угодою умовах, строком погашення 19.03.2018р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитної угоди.

Отже, поручитель ОСОБА_2 надав поруку за Генеральною кредитною угодою №151213N2 від 20 березня 2013р., кредитним договором № 151407К37 від 21.08.2007р. кредитним договором № 151208К34 від 25.06.2008 р., кредитним договором № 151213К7 від 20.03.2013р., кредитним договором № 151213К8 від 20.03.2013 р. із загальним лімітом 350000 000,00 гривень.

Додатковою угодою № 151213N2-1 від 16.08.2013р. до Генеральної кредитної угоди викладено в новій редакції додаток №1 - Перелік Кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до цієї Генеральної угоди, яким до переліку включено додатково кредитний договір №151213К16 від 16.08.2013р., чим збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Додатковою угодою №151213N-6 від 06.03.2014 р. до генеральної кредитної угоди викладено в новій редакції додаток №1 перелік кредитних договорів, укладених між Банком та Позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї Генеральної угоди, і є додатками до цієї Генеральної угоди, яким до переліку включено додатково Кредитний договір №151214К5 від 16.03.2014р., чим збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Додатковою угодою № 151213N2-9 від 29.12.2014р. до Генеральної кредитної угоди викладено в новій редакції абзац перший підпункту 4.5.1 пункту 4.5 ст. 4 Генеральної угоди викладено в новій редакції: 4.5.1. Загальний Ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості Позичальника за Кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 450500 000,00 гривень.

Тобто, ліміт заборгованості було збільшено з 350 000 000,00 грн. до 450 500 000,00 грн.

Також, додатковою угодою №151213N2-9 від 29.12.2014р. до Генеральної кредитної угоди доповнено підпункт 6.7.2 пункту 6.7 ст. 6 Договору, яким передбачено, що за невиконання умови, визначеної пп.5.2.36 цієї Генеральної угоди, розмір комісії за управління кредитним договором збільшується на 0,08 п.п. на період, починаючи з першого числа місяця, наступного за тим, в якому порушене таке зобов`язання, та діє до кінця місяця, в якому відповідне зобов`язання буде виконане.

Щодо кредитного договору № 151213К8 від 20 березня 2013 року.

Додатковим договором № 151213К8-6 від 12.12.2013р. викладено в новій редакції додаток № 1 - графік надання та погашення кредиту, у якому в межах суми надання кредиту зменшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.11.2013р. по 31.12.2014р. та збільшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.01.2015р. по 19.03.2018р. ( з 3 723 000,00 грн. до 4 662 000,00 грн.). В результаті цього позичальник отримав право довший час користуватися більшою сумою кредитних коштів, що тягне за собою збільшення нарахованих процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Додатковим договором № 151213К8-11 від 29.12.2014р. викладено в новій редакції підпункт 3.2.1 пункту 3.2 ст. 3 Договору, яким збільшено ліміт кредитної лінії з 201 092 875,00 грн. до 296 000 000,00 грн., в т.ч. для заборгованості в доларах США - 11 875 000,00 дол. США, для заборгованості в гривні - 95 198 000,00 грн., що потягнуло за собою збільшення суми кредиту до повернення, збільшення суми процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Щодо кредитного договору № 151407К37 від 21 серпня 2007 року.

Додатковим договором № 151407К37-47 від 12.12.2013р. викладено в новій редакції (порівняно із додатковим договором № 151407К37-42 від 20.03.2013р. та додатковим Договором №151407К37-46 від 29.11.2013р.) додаток №1 - графік надання та погашення кредиту, у якому в межах суми надання кредиту зменшено суми щомісячного погашення кредиту в доларах США в період з 01.11.2013р. по 31.05.2014р. та збільшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. (з 178 000,00 дол. США до 226000,00 дол. США). В результаті цього позичальник отримав право довший час користуватися більшою сумою кредитних коштів, що тягне за собою збільшення нарахованих процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Додатковим договором №151407К-52 від 01.09.2014 р. викладено в новій редакції (порівняно з додатковим договором №151407К37-47 від 12.12.2013 р., додатковим договором №151407К37-46 від 29.11.2013 р. та додатковим договором №151407К37-42 від 20.03.2013 р.) додаток №1 графік надання та погашення кредиту, у якому в межах суми надання кредиту зменшено суми щомісячного погашення кредиту в доларах США в період з 01.06.2014 р. по 09.12.2014 р. до 0,00 дол. США та збільшено суми щомісячного погашення кредиту на дату 10.12.2014 р. до 1 356000,00 дол. США (з 226 000,00 дол. США). В результаті цього позичальник отримав право довший час користуватися більшою сумою кредитних коштів, що тягне за собою збільшення нарахованих процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Додатковим договором №151407К37-53 від 29.12.2014р. доповнено підпункт 3.2.6 пункту 3.2 ст. 3 Договору, яким встановлено процентну ставку за Кредитним договором для заборгованості в гривні - 22,00% річних, якої (процентної ставки) раніше не було передбачено, а також доповнено підпункт 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Договору, яким передбачено, що за невиконання умови, визначеної пп.5.1.3.31 цього Договору, розмір комісії за управління кредитом збільшується на 0,08 п.п. на період, починаючи з першого числа місяця, наступного зав тим, в якому порушене таке зобов`язання, та діє до кінця місяця, в якому відповідне зобов`язання буде виконано.

Щодо кредитного договору №151208К34 від 25 червня 2008 року.

Додатковим договором №151208К34-39 від 12.12.2013р. викладено в новій редакції (порівняно із додатковим договором № 151208К34-34 від 20.03.2013р. та додатковим договором №151208К34-38 від 29.11.2013р.) додаток № 1 - графік надання та погашення кредити/ліміту кредитної лінії, у якому в межах суми надання кредиту зменшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.11.2013р. по 31.05.2014р. та збільшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.06.2014р. по 31.12.2015р. (з 105 000,00 дол. США до 135 500,00 дол. США). В результаті цього позичальник отримав право довший час користуватися більшою сумою кредитних коштів, що тягне за собою збільшення нарахованих процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Додатковим договором №151208К34-44 від 01.09.2014р. викладено в новій редакції (порівняно із додатковим договором №151208К34-34 від 20.03.2013р., додатковим договором №151208К34-38 від 29.11.2013р. та додатковим договором №151208К34-39 від 12.12.2013р.) додаток №1 - графік надання та погашення кредиту / ліміту кредитної лінії, у якому в межах суми надання кредиту зменшено суми щомісячного погашення кредиту в період з 01.06.2014 по 09.12.2014р. до 0,00 дол. США та збільшено суми щомісячного погашення кредиту на дату 10.12.2014р. до 816 000,00 дол. США (з 136 000,00 дол. США). В результаті цього позичальник отримав право довший час користуватися більшою сумою кредитних коштів, що тягне за собою збільшення нарахованих процентів за користування кредитними коштами та, відповідно, збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Додатковим договором №151208К34-45 від 29.12.2014р. доповнено підпункт 3.2.6 пункту 3.2 ст. 3 Договору, яким встановлено процентну ставку за Кредитним договором для заборгованості в гривні - 22,00% річних, якої (процентної ставки) раніше не було передбачено, а також доповнено підпункт 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4 Договору, яким передбачено, що за невиконання умови, визначеної пп.5.1.3.31 цього Договору, розмір комісії за управління кредитом збільшується на 0,08 п.п. на період, починаючи з першого числа місяця, наступного за тим, в якому порушене таке зобов`язання, та діє до кінця місяця, в якому відповідне зобов`язання буде виконане.

У відповідності до п. 2.1.6 договору поруки від 25.03.2013 р. №151213Р12 Поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов`язань Позичальника за Кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Отже, незважаючи на положення договору поруки, в силу положень ч.1 ст. 559, абз. 3 ч.3 ст. 202 ЦК України в будь-якому випадку Позивач зобов`язаний був погодити із Поручителем внесення усіх вищенаведених змін до генеральної кредитної угоди, кредитних договорів (збільшення перелік кредитних договорів, які укладені в межах Генеральної угоди, збільшення ліміту загального ліміту заборгованості та ліміту кредитної лінії, коригування графіків погашення кредиту в сторону збільшення щомісячних платежів у пізніші періоди, встановлення процентної ставки на користування кредитними коштами, встановлення підвищеного розміру комісії за управління кредитом), оскільки такі збільшують основне зобов`язання та, відповідно обсяг відповідальності поручителя.

З часу укладення договору поруки (25.03.2013р.) жодних змін до нього не вносилось.

Поручитель - ОСОБА_2 як сторона договору поруки в жодному вигляді не надавав своєї згоди на внесення вищеперелічених змін до Генеральної кредитної угоди та Кредитних договорів, які збільшують основне зобов`язання та, відповідно обсяг відповідальності поручителя.

Також, відповідач зазначає, що справа №465/5603/15-ц, яка розглядається Франківським районним судом м. Львова, та справа № 910/13109/18, яка розглядалась Великою палатою Верховного суду є аналогічними. Тому слід застосувати висновки щодо вибору і застосування норми права дол. спірних правовідносин, які викладені в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі №910/13109/18.

Крім того, розрахунки заборгованості які надані позивачем є сумнівними, оскільки не узгоджуються зі змістом укладених кредитних договорів та чинному законодавству.

22.11.2021 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.04.2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

08.04.2021 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26.04.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ..

В липні 2022 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 19 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

У вересні 2022 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17.10.2022 року визнано подання ОСОБА_2 вдев`яте апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, зловживанням процесуальними правами та повернуто таку заявнику. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 24 810,00 грн.

В листопаді 2022 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.12.2022 року визнано подання ОСОБА_2 вдесяте апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, зловживанням процесуальними правами та повернуто таку заявнику. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 24 810,00 грн.

В лютому 2023 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 08 вересня 2015 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24.02.2023 року визнано подання ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 08 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, зловживанням процесуальними правами та повернуто її заявнику. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 24 810,00 грн.

20.02.2023 року від представника позивача надійшло до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

05.04.2023 року до суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання АТ «Укрексімбанк» про долучення доказів.

05.04.2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою суду від 06.04.2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квіткіна Юрія Миколайовича задоволено.

Призначено у справі судову економічну експертизу фінансово-кредитних операцій.

Проведення експертизи доручено експертам Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54).

Попереджено експертів (експерта) про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову від дачі висновку.

Направлено в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 465/5603/15-ц.

Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2 .

Провадження на час проведення експертизи у справі зупинено.

08.05.2023 року представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06.04.2023 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12.12.2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задоволено.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06.04.2023 року скасовано.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Квіткіна Юрія Миколайовича про призначення судової економічної експертизи відмовлено.

Справу направлено до Франківського районного суду м. Львова для продовження розгляду.

07.05.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання щодо зобов`язання АТ «Державний експортно-імпортний банк України надати розрахунки заборгованості станом на 07.05.2024.

Проте, в подальшому в судовому засіданні представник відповідача просив не розглядати вищевказане клопотання.

В судовому засіданні представник позивача, яке проводилося в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилалась на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволені, фактично посилався на ті обставини як викладені в запереченнях на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у сукупності та кожен доказ окремо, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» укладено Генеральну кредитну угоду №151213N2 від 20.03.2013 р. (т.1 а.с.8-31)

Відповідно до умов п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, вона регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у бізнес-плані позичальника.

Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2. ст. 1 Генеральної угоди).

П 4.2 ст. 4 Генеральної угоди встановлено, що кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення банку відповідно до конкретних потреб позичальнику у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначати валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів за кредитним договором, розрахунки для обслуговування кредиту, графік надання і погашення кредиту та інші умови.

Строк користування кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 19 березня 2018 року. (п.п.4.3 ст. Генеральної угоди)

П.п.4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Генеральної угоди визначає загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 350000000,00 грн.

Ліміт заборгованості за Кредитним договором встановлюється в порядку та на умовах, визначених у Кредитному договорі, укладеному банком з позичальником, який є невід`ємною частиною Генеральної угоди. (п.п.4.5.2 п. 4.5 ст. 4 Генеральної угоди)

Загальна сума всіх чинних лімітів заборгованості за кредитними договорами в будь-який момент дії Генеральної угоди не може перевищувати суми загального ліміту заборгованості за Генеральною угодою. (п.п. 4.5.3 п.4.5. ст. 4 Генеральної угоди).

Відповідно до п.п.6.9.2 п. 6.9 ст. 6 Генеральної угоди, позичальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів з дати укладання Генеральної угоди забезпечити укладання взаємної поруки позичальників та укладання договорів поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по зобов`язаннях позичальників за цією Генеральною угодою.

Відповідно до п. 10.6 ст. 10 Генеральної угоди, будь-які зміни та доповнення до Генеральної угоди можуть бути внесені тільки у письмовому вигляді, оформлюються, якщо інше не передбачено цією Генеральною угодою, додатковими угодами (правочинами), які підписуються повноважними представниками позичальника і банку та є невід`ємними частинами цієї Генеральної угоди.

Дана Генеральна угода підписана банком, позичальником ПАТ «Ковельмолоко», та позичальником ПрАТ «Галичина».

В рамках вищевказаної Генеральної угоди було укладено ряд кредитних договорів, а саме кредитний договір №151407К37 від 21.08.2007 року; Кредитний договір №151208К34 від 25.06.2008 року; Кредитний договір №151213К7 від 20.03.2013 року; Кредитний договір №151213К8 від 20.03.2013 року.(т.1 а.с.32)

16.08.2013 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» було укладено додаткову угоду №151213N2-1 до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, якою внесено зміни у підпункти 5.2.22, 5.2.27, 6.9.1. (т.1 а.с.36-37)

Згідно додатку 1 до Додаткової угоди №151213N2-1 від 16.08.2013 року до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013 додатками до цієї угоди є: кредитний договір №151407К37 від 21.08.2007 року; Кредитний договір №151208К34 від 25.06.2008 року; Кредитний договір №151213К7 від 20.03.2013 року; Кредитний договір №151213К8 від 20.03.2013 року; Кредитний договір №151213К16 від 16.08.2013 року. (т.1 а.с.38)

27.08.2013 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» було укладено додаткову угоду №151213N2-2 до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, якою внесено зміни у підпункти 6.9.1, доповнено підпункт 6.7.2. (т.1 а.с.39-40)

01.11.2013 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» було укладено додаткову угоду №151213N2-3 до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, якою внесено зміни до підпункту 5.2.29. (т.1 а.с.41)

29.11.2013 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» було укладено додаткову угоду №151213N2-4 до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013, якою підпункт 5.2.12 Генеральної угоди викладено в новій редакції.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 29.11.2013, 12.12.2013, 06.03.2014 27.03.2014, 01.09.2014, 29.12.2014 між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Ковельмолоко», ПАТ «Галичина» було укладено ряд додаткових угод до Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013 року. (т.1 а.с.42-57)

В рамках Генеральної угоди між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Галичина» було укладено кредитний договір №151213К8 від 20.03.2013 року. (т. 1 а.с. 58-83)

Відповідно до п.3.1 ст. 3 Кредитного договору, банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття мультивалютної невідновлюваної відкличної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі встановлені цим договором.

Згідно п.п.3.2.1 п. 3.2. ст. 3 Кредитного договору, ліміт кредитної лінії: 201092875,00 грн.

Ліміт кредитної лінії не може перевищувати ліміту Генеральної угоди.

Відповідно до п.п. 5.1.4.17 п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору, письмово погоджувати з банком усі питання щодо оренди, іпотеки, застави майна (частини майна), що є предметом забезпечення виконання зобов`язань за договором та/або сприяти погодженню з поручителем.

У період з 16.08.2013 до 29.12.2014 року було укладено між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Галичина» ряд додаткових договорів до Кредитного договору №151213К8 від 20.03.2013 року. (т.1 а.с.91-113)

Так, додатковим договором №151213К8-11 до Кредитного договору №151213К8 від 20.03.2013 року підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Статті 3 Договору викладено в новій редакції, зокрема «3.2.1 ліміт кредитної лінії: 296600000,00 грн., в т.ч. для заборгованості в доларах США 11875000,00 дол. США; для заборгованості в гривні 95198000,00 грн. Ліміт кредитної лінії не може перевищувати ліміту Генеральної угоди».

06.03.2014 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Галичина» укладено Кредитний договір №151214К5. (т. 1 а.с. 118-143)

Відповідно до п.п.2.3.1 Кредитного договору №151214К5, ліміт кредитної лінії: 31000000,00 грн.

Відповідно до п.п.2.3.2 Кредитного договору №151214К5, спільний ліміт заборгованості за договором та кредитним договором від 20.03.2013 №151214К7 не може перевищувати 31000000,00 грн.

30.04.2014 року, 30.05.2014 року, 01.09.2014 року, 29.12.2014 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Галичина» були укладені додаткові договори до Кредитного договору №151214К5 від 06.03.2014 року. (т.1 а.с.152-159)

21.08.2007 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ВАТ «Ковельмолоко» укладено Кредитний договір №151407К37. (т.1 а.с.160-173)

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору №151407К37 банк відкриває позичальникові невідновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

Ліміт кредитної лінії: 6000000,00 доларів США (п.п.3.2.1 Кредитного договору №151407К37)

21.08.2007 року, 31.08.2007 року, 06.09.2007 року 04.01.2008 року, 25.04.2008 року 23.06.2008 року, 29.08.2008 року 28.11.2008 року, 23.01.2009 року, 28.01.2009 року, 27.02.2009 року, 30.03.2009 року, 30.04.2009 року, 28.05.2009 року, 23.07.2009 року, 30.07.2009 року, 28.10.2009 року, 29.10.2009 року, 05.11.2009 року, 10.11.2009 року, 19.11.2009 року, 01.12.2009 року, 14.01.2010 року, 28.01.2010 року, 25.02.2010 року, 30.03.2010 року, 03.08.2010 року, 07.09.2010 року, 02.11.2010 року, 30.11.2010 року, 09.12.2010 року, 14.12.2010 року, 27.01.2011 року, 28.02.2011 року, 29.03.2011 року, 26.04.2011 року, 21.07.2011 року, 29.11.2011 року, 27.12.2011 року, 28.11.2012 року, 29.12.2012 року, 20.03.2013 року, 16.08.2013 року, 27.08.2013 року, 20.11.2013 року, 29.11.2013 року, 12.12.2013 року 06.03.2014 року, 30.04.2014 року, 30.05.2014 року, 27.06.2014 року, 01.09.2014 року 29.12.2014 року, між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ВАТ «Ковельмолоко» було укладено ряд додаткових угод до Кредитного договору №151407К37 від 21.08.2007 року. (т.1 а.с.175-249, т. 2 а.с. 1-48)

25.06.2008 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ВАТ «Ковельмолоко» був укладений Кредитний договір №151208К34 від 25.06.2008 року. (т.2 а.с.49-62)

Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору №151208К34 ліміт кредитної лінії 3640000,00 дол. США.

Процентна ставка річних за кредитом: 13,9 % річних. (п.п.3.2.6 ст. 3 Кредитного договору №151208К34)

29.08.2008 року, 30.12.2008 року, 30.01.2009 року, 27.02.2009 року, 27.03.2009 року, 30.04.2009 року, 28.07.2009 року, 28.10.2009 року, 30.10.2009 року, 05.11.2009 року, 19.11.2009 року, 01.12.2009 року, 30.12.2009 року, 14.01.2010 року, 28.01.2010 року, 25.02.2010 року, 01.04.2010 року, 03.08.2010 року, 20.08.2010 року, 31.08.2010 року, 07.09.2010 року, 02.11.2010 року, 09.12.2010 року, 27.01.2011 року, 28.02.2011 року, 29.03.2011 року, 26.04.2011 року, 21.07.2011 року 29.11.2011 року, 27.12.2011 року, 24.07.2012 року, 28.11.2012 року, 29.12.2012 року, 20.03.2013 року, 16.08.2013 року, 20.11.2013 року, 29.11.2013 року, 12.12.2013 року, 06.06.2014 року, 30.04.2014 року, 30.05.2014 року, 27.06.2014 року, 01.09.2014 року, 29.12.2014 року між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ВАТ «Ковельмолоко» було укладено рід додаткових угод про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 25.06.2008 р. №151208К34.

Відповідно до розрахунку заборгованості ПрАТ «Галичина» та ПАТ «Ковельмолоко» за кредитними договорами за період з 05.03.2015 р. по 31.07.2015 року, станом на 01.08.2015 року становить 20231816,26 дол. США та 182855595,54 грн. (т.2 а.с.171)

25.03.2013 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПрАТ «Галичина», ПАТ «Ковельмолоко», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №151213Р13. (т.2 а.с.233-235)

Відповідно до Договору поруки зобов`язання позичальника передбачені Кредитною угодою щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов`язаних х наданням та обслуговування кредиту.

У ст. 1 Договору поруки визначено термін Кредитна Угода Генеральна угода №151213N2 від 20.03.2013 року з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди, є невід`ємними її частинами та складають єдиний документ, укладена між Кредитором позичальником 1 та Позичальником 2, відповідно до якої кредитор при виконанні позичальником певних її умов проводить кредитні операції в межах ліміту, встановленого в розмірі, що не перевищує 350000000,00 гривень, на визначених Кредитною угодою умовах, строком погашення 19.03.2018 р. з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитної угоди.

07.04.2015 року позивачем направлено до ПАТ «Ковельмолоко» вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, в якій вказано, що станом на 27.03.2015 р. позичальнику нарахована пеня 3% річних та індекс інфляції, у загальній сумі 412647,53 дол. США та 38995,95 грн. (т.2 а.с.236-239)

27.03.2015 року позивачем направлено до ПрАТ «Галичина» вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, в якій вказано, що станом на 27.03.2015 року позичальнику нарахована пеня, 3% річних та індекс інфляції, у загальній сумі 34543,35 дол. США та 151919,42 грн. (т.2 а.с.240-242)

07.04.2015 року позивачем направлено до ОСОБА_2 повідомлення про порушення зобов`язань, в якому вказано, що станом на 27.03.2015 р. позичальникам нараховане пеня, 3% річних та індекс інфляції у загальній сумі: 34543,35 дол. США та 151919,42 грн. ПрАТ «Галичина»; 412647, 53 дол. США та 38995,95 грн. ПАТ «Ковельмолоко». (т.2 а.с.246-249)

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.07.2017 року (справа №914/3734/15) визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127; код ЄДРПОУ № 00032112) на загальну суму 889 417 535, 64 грн., з них: грошові вимоги на суму 889 415 099,64 грн. - забезпечені заставою майна боржника

-в першу чергу реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Галичина"підлягає включенню 2 436, 00 грн. судового збору. (т.3 а.с. 168-174)

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 року Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 липня 2017 року справі №914/3734/15 скасувати і прийняти нове судове рішення: Визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до приватного акціонерного товариства "Галичина" у сумі 889 417 636,64 грн., з яких: 191 536 728,00 грн. підлягають погашенню поза чергою; 2436,00 грн. судовогозбору - перша черга; 501 045 869,60 грн. - четверта черга; 196 832 502,04 грн. - шоста черга. (т.3 а.с.175-180)

Постановою ВС від 05.06.2018 року Касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Галичина" задоволено.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у справі № 914/3734/15 скасовано.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.07.2017 у справі № 914/3734/15 залишено в силі. (т.3 а.с. 200-204)

Згідно з ч. 4статті 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В матеріалах справи містяться копії листів ПАТ «Ковельмолоко» та ПрАТ «Галичина» про порушення зобов`язань та застосування підвищення ставки комісії за управління та докази їх надсилання. (т.4 а.с.108-132)

Згідно довідки від 12.09.2019 року грошові кошти в сумі 97409065,52 грн. отримані АТ «Укрексімбанк» від продажу на аукціоні майна банкрута ПрАТ «Галичина», що було предметом застави/іпотеки за генеральною угодою №151213N2 від 20.03.2013 року, укладеною між банком, позичальником та ПАТ «Ковельмолоко» були направлені на погашення простроченої заборгованості позичальника за кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди, а саме в рамках Кредитного договору від 20.03.2013 №151213К8 за процентами 69475658,92 грн.; комісією за управління кредитом 2312252,92 грн.; в рамках Кредитного договору від 06.03.2014 №151214К5 за процентами 24730903,68 грн.; комісією за управління кредитом 620250,00 грн. (т.4 а.с. 142,143)

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.10.2022 року звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" затверджено.

Ліквідовано юридичну особу -Публічне акціонерне товариство "Ковельмолоко" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636).

Провадження у справі про банкрутствоПублічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636)закрито.

Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбаченіЗаконом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"та спрямовані на припинення юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко" (м. Ковель, вул. Ватутіна, 114, код ЄДРПОУ 00444636). (т. 5 а.с. 196-208)

З ЄДРСР вбачається, що постановою Верховного Суду від 06.06.2023 року Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.10.2022 у справі №903/426/16 залишено без задоволення.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.10.2022 у справі №903/426/16 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3ст. 3 ЦПК Українипередбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч. 1статті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 статті509та статті11 ЦК Українидоговір є підставою виникнення зобов`язань.

Відповідно до ч. 1статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК Українипередбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Частиною першоюстаті 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1статті 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Вказані норми про позику застосовуються до відносин за кредитним договором (частина 2статті 1054 ЦК України).

Згідно зст. 546 ЦКвиконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частиною 1статті 543 ЦК Українивстановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частиною 1статті 553 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно достатті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зістаттею 559 ЦК України( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та другастатті 553 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з частиною першоюстатті 651 ЦК Українизміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (частина першастатті 653 ЦК України).

Відповідно достатті 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина другастатті 207 ЦК України).

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає у разі: підвищення розміру процентів; відстрочення, розстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки та періоду її нарахування, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або за відсутності відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першоїстатті 559 ЦК Українизалежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц (провадження № 14-275цс19), а також у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 489/6127/15-ц (провадження № 61-16083св20).

Закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору.

Згода поручителя на зміну основного зобов`язання, внаслідок якої збільшується об`єм відповідальності поручителя, має бути конкретна вираженим.

У разі, якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплатибез додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель дав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання.

Указане узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 757/4111/13-ц (провадження № 61-37688сво18).

Саме такі висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі №461/2992/15-ц (провадження № 61-20352св21).

Відповідно до пункту 2.1.6 договору поруки № 151213Р13 , укладеного 25 березня 2013 року між кредитором ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України», та поручителем ОСОБА_2 поручитель надав згоду на забезпечення порукою за цим договором всіх зобов`язань позичальника за Кредитною угодою (в межах ліміту 350 000 000,00 грн. згідно зі ст. 1 договору), у тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Тобто, договір поруки не передбачає можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплатибез додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, у ньому не зазначено, що зміни та доповнення умов основного договору можуть здійснюватися без повідомлення про це поручителя і не свідчать про відмову поручителя від узгодження можливих змін.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 26 вересня 2012 року у справі № 6-100цс12 і ця позиція не змінювалася.

Верховний Суду України у вищевказаній постанові вказав, що зазначення в договорі поруки про можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати не звільняє сторони основного зобов`язання від узгодження цих змін із поручителем, оскільки договором не передбачено, що такі зміни проводяться без їх узгодження (додаткового повідомлення).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово також зазначила пронеобхідність повідомлення поручителя про зміну основного зобов`язання, якщо сторони не узгодили, що зміна відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договоруу постановах від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18, провадження № 12-7 гс 20, від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20).

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18 (провадження № 12-7гс20) зазначено, що за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьоїстатті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб. Приписи частини першоїстатті 559 ЦК Українипередбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьоїстатті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

Як вже зазначалось, відповідно до підпункту 2.1.6 пункту 2.1 статті 2 поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов`язань позичальника за Кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Тобто, умовами договору поруки не передбачено, що зміна основного зобов`язання відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору.

А відтак, суд вважає, що поручитель повинен бути повідомлений про зміну основного зобов`язання, а умови договору поруки про те, що поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, не виключає застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьоїстатті 202 ЦК України, та відповідно, від необхідності узгодження змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення договору поруки (25.03.2013р.) до Генеральної кредитної угоди від 20.03.2013р. № 151213N2, Кредитних договорів № 151213К8 від 20 березня 2013 року, № 151407К37 від 21 серпня 2007 року та № 151208К34 від 25 червня 2008 року неодноразово вносились зміни, внаслідок чого було збільшено відповідальність поручителя ОСОБА_2 .

Наявність в матеріалах справи протоколів 29/08-1 від 29.08.2014 року, № 31/07-1 від 31.07.2014 року, №29/12-1 від 29.12.2014 року (т. 5 а.с. 136-137, 138-139, 140142), не дає підстав вважати, що під час цих засідань ОСОБА_2 висловлювалась чи надавалась згода саме як поручителя.

Крім того, з копії протоколу Наглядової ради ПАТ «Ковельмолоко» вбачається, що така вирішувала питання про внесення змін до умов кредитного договору №151213К8 укладеного між ПрАТ «Галичина» та АТ «Укрексімбанк».

Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що Наглядова рада ПАТ «Ковельмолоко» наділена повноваженнями щодо здійснення іншою юридичною особою ПрАТ «Галичина» господарської діяльності та укладання нею відповідних кредитних договорів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення поручителя ОСОБА_2 про збільшення основного зобов`язання, такі зміни до кредитного договору були внесені за домовленістю лише сторін кредитного договору, хоча такі зміни основного зобов`язання призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя з моменту внесення таких змін.

Оскільки позивач просить стягнути заборгованість за кредитними договорами №151213К8 від 20.03.2013 р., №151214К5 від 06.03.2014 р., №151407К37 від 21.08.2007 р. та №151208К34 від 25.06.2008 р., укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151213N2 від 20.03.2013 р., яка виникла у період з 05.03.2015 р. по 31.07.2015 р. у розмірі 20231816,27 доларів США та 182855595,54 грн., яка розрахована, в тому числі і з врахуванням заборгованості, яка виникла й після укладання додаткових угод, якими збільшено процентну ставку, то суд приходить до висновку, що позивач просить стягнути заборгованість з поручителя, відповідальність якого збільшилася у зв`язку з укладеною без його відома додатковими угодами, які були укладені між банком ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та позичальниками ПАТ «Ковельмолоко», ПрАТ «Галичина» до кредитних договорів № 151213К8 від 20.03.2013 року, № 151407К37 від 21.08.2007 року, № 151208К34 від 25.06.2008 року.

Умовами Генеральної кредитної угоди № 151213N2 від 20.03.2013 року, умовами договору поруки № 151213Р13 від 25.03.2013 року не встановлено порядок погодження поручителем змін до основного зобов`язання, сторони не узгодили між собою, що зміна відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору, а відтак АТ «Укрексімбанк» зобов`язаний був повідомляти поручителя ОСОБА_2 про зміну основного зобов`язання, оскільки вищенаведені зміни та доповнення до кредитної угоди та укладених в її рамках кредитних договорів призвело до збільшення основного зобов`язання, що в свою чергу вплинуло на обсяг обов`язків поручителя ОСОБА_2 , призвело до збільшення відповідальності поручителя без його згоди, що згідно з частиною 1 статті 559 ЦК України є підставою припинення поруки.

Тобто, позивач, всупереч вимогамст. 81 ЦПК України, не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б підтверджували повідомлення поручителя ОСОБА_2 про підвищення розміру процентної ставки за основним зобов`язанням.

Відповідно до частини четвертоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку, що у законі передбачено три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги).

Зважаючи на наведене, строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертійстатті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не вправі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11, від 19 червня 2019 року у справі № 523/8249/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11, від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15).

Судом встановлено, що виконання зобов`язань за Генеральною угодою №11213N2 від 20.03.2013 року з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, забезпечено порукою ОСОБА_2 на підставі укладеного 20.03.2013 року між ним, банком та позичальниками ПрАТ «Галичина, та «ПАТ «Ковельмолоко» договору поруки, підпунктом 2.1.6 пункту 2.1 статті 2 якого передбачено, що поручитель надає згоду на забезпечення цією порукою всіх зобов`язань позичальника за Кредитною угодою, в тому числі з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому.

Суд вважає, що наявність у договорі поруки положень про згоду поручителя на забезпечення порукою всіх зобов`язань позичальників за кредитною угодою, у тому числі, з урахуванням всіх змін та доповнень до кредитної угоди, що будуть укладені в майбутньому, не виключають необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Частина 3ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1ст. 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1ст. 89 ЦПК України).

Відповідно дост. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)

Враховуючи те, що у задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» було відмовлено то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,4, 5, 10, 12,13, 19, 76, 77, 81, 141, 263 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Галичина», Публічне акціонерне товариство «Ковельмолоко» про стягнення боргу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін та учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Ідентифікаційний код: 00032112, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Галичина», Ідентифікаційний код 25553579, місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, б. 120.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Ковельмолоко», Ідентифікаційний код: 00444636, місцезнаходження: Волинська область, м. Ковель, вул. Ватутіна, б. 114.

Повний текст рішення складено 09.07.2024 року.

Суддя Мартьянова С.М.