ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7019/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області, у якому просив суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за вислугою років;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, увесь час навчання у Луганській академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України з 01.08.2000 до 04.08.2004, увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 до 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції;

- зобов`язати відповідача внести до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та до Державного реєстру загальнообов`язкового державною соціального страхування періоди страхового стажу навчання та роботи за період з 01.08.2000 до 04.08.2004, увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 до 07.11.2015 та з 07.11.2015 до 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції та вислуги років з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням до стажу роботи та до вислуги років періоду навчання у Луганській академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України з 01.08.2000 до 04.08.2004, увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 до 07.11.2015 та з 07.11.2015 до 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 16.06.2023 № 123750003898 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області внести до персональної облікової картки ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку та до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування увесь строк служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції та вислуги років з урахуванням висновків суду;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням до стажу роботи та до вислуги років всього строку служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, в тому числі з 26.09.2014 до 07.11.2015 та з 07.11.2015 до 19.01.2017, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства;

- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду у Полтавській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що стаж позивача обчислено на підставі документів, які додані ним до заяви про призначення пенсії. До вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» зараховано 12 років 09 місяців 24 дні. Стаж роботи на посадах прокурора становить 06 років 02 місяці 12 днів. Загальний страховий стаж 16 років 0 місяців 24 дні. Довідку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 16.02.2017 № А-7335 про безпосередню участь в антитерористичній операції позивач не надавав. Тому в органів Пенсійного фонду України відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача та до вислуги років, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 вказаного вище Закону, періодів проходження служби з 26.09.2014 до 07.11.2015 та з 07.11.2015 до 19.01.2017, протягом яких він брав участь в антитерористичній операції на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці. На підставі доданих до заяви документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 16.06.2023 № 123750003898 про відмову у призначенні пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 20.06.2023 № 2300-0209-9/40591 повідомив позивача про результати розгляду його заяви та надав відповідь, яка не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та 21 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відзиви на апеляційні скарги до суду не надходили, що не перешкоджає їх розгляду по суті.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до копії диплома серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивач закінчив у 2004 році Луганську академію внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Згідно з додатком до диплома про вищу освіту : дата вступу позивача 07.08.2000, а дата випуску 04.07.2004.

Відповідно до записів у трудовій книжці від 06.11.2015 серії НОМЕР_2 позивач розпочав трудову діяльність 01.08.2000, а саме прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (наказ від 01.08.2000 № 40о/с). Запис щодо звільнення з роботи у трудовій книжці відсутній.

Витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 19.01.2017 № 40о/с підтверджується, що позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій), з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 16 років 05 місяців 18 днів.

Згідно з рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 02.10.2015 № 18/І.1/ХІІІ/108 позивачу надано статус учасника бойових дій.

Посвідченням від 30.10.2015 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 16.02.2017 № А-7335 позивач у періодах з 26.09.2014 до 07.11.2015, з 07.11.2015 до 19.01.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 08.11.2018 № 560о/с у його наказ від 19.01.2017 № 40о/с частково внесено зміну в частині зарахування до вислуги років на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) при звільненні зі служби в поліції позивача, яка становить 04 роки 07 місяців 16 днів.

Довідкою від 25.07.2022, яка підписана начальником УКЗ ГУНП в Луганській області полковником поліції Олександром ТЕЛЮКОМ, підтверджується, що позивач з 07.08.2000 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 до 19.01.2017 в Національній поліції України на посадах атестованого складу.

Згідно з наказом Одеської обласної прокуратури від 26.09.2022 № 1565к позивача звільнено з посади прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області з 28.09.2022 в порядку переведення до органів Черкаської обласної прокуратури (ст. 38 Закону України «Про прокуратуру»).

Наказом Черкаської обласної прокуратури від 29.09.2022 № 245к підтверджується, що позивача призначено на посаду прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в порядку переведення з органів Одеської обласної прокуратури з 29.09.2022.

Згідно з витягом з наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 15.06.2023 № 140о/с у його наказ від 19.01.2017 № 40о/с частково внесено зміну в частині зарахування до вислуги років на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) при звільненні зі служби в поліції позивача, яка становить 05 років 02 місяці 03 дні.

08.06.2023 позивач через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся заявою, в якій просив призначити йому пенсію за вислугу років та надав всі необхідні документи у вигляді додатків до неї.

16.06.2023 відповідачем прийнято рішення № 123750003898 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що згідно з п. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2020 року і пізніше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Проаналізувавши надані позивачем документи вислуга років, підтверджена у встановленому законодавством порядку становить 12 років 09 місяців 24 дні, стаж роботи на посадах прокурора 06 років 02 місяці 12 днів. Загальний страховий стаж становить 16 років 0 місяців 24 дні. До стажу роботи на посадах прокурора зараховані періоди з 20.01.2017 до 30.08.2022 та з 31.08.2022 до 31.03.2023, а тому вирішено відмовити у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вказаного вище Закону у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурора та з відсутністю необхідної тривалості вислуги років, а саме 25 років.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20.06.2023 № 2300-0209-9/40591 повідомлено позивача про результати розгляду його заяви та прийняте Рішення № 123750003898 від 16.06.2023 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону№ 1697, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурора.

Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні документи на підтвердження наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача відповідні періоди роботи та наявність підстав для повторного розгляду заяви позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, на час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).

З огляду на набрання чинності Законом № 1697-VII, втратили чинність положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, саме в частині визначення осіб, які мають право на призначення пенсії за вислугу років, та розміру такої пенсії.

Своєю чергою, підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 86 Закону № 1697-VII, за змістом якої збільшено стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Зокрема, відповідно до вимог чч.1,2 вказаної правової норми прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до вимог частин 6-8 ст.86, до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

До пенсії за вислугу років, призначеної згідно з цією статтею, встановлюються надбавки на утримання непрацездатних членів сім`ї та на догляд за одиноким пенсіонером у розмірах і за умов, передбачених чинним законодавством.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Згідно з приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 4, 5 Порядку № 22-1 звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з п. 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до п. 1.8. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 визначений перелік документів, які подаються для призначення пенсії за віком.

Згідно з п. 2.4. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії. Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач для підтвердження стажу роботи подав до пенсійного органу трудову книжку, та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 .

Згідно з даними трудової книжки 06.11.2015 серії НОМЕР_2 позивач розпочав трудову діяльність 01.08.2000, а саме прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (наказ від 01.08.2000 № 40о/с). Запис щодо звільнення з роботи у трудовій книжці відсутній.

Також, згідно з рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 02.10.2015 № 18/І.1/ХІІІ/108 позивачу надано статус учасника бойових дій.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області зарахувати до страхового стажу роботи та до вислуги років, що дає право на пенсію згідно ст. 86 Закону 1697-VII увесь час навчання у Луганській академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України з 07.08.2000 до 04.07.2004, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 86 Закону №1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Отже, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання враховується виключно при визначенні чи достатній у особи час роботи на прокурорських посадах для призначення йому пенсії за вислугою років, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25 серпня 2021 року по справі №751/4203/17.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 07.08.2000 по 04.07.2004 позивач навчався в Луганській академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України та здобув кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» з врученням диплому серії МВ №13503281від 04.07.2004, копія якого наявна в матеріалах справи. Період навчання становить 3 роки 11 місяців 4 днів.

Половину терміну навчання у період з 07.08.2000 по 04.07.2004 відповідачем, за результатами розгляду заяви позивача, зараховано позивачу до стажу за вислугу років.

Отже, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що до вислуги років позивача має бути зарахована половина строку навчання позивача з 07.08.2000 по 04.07.2004.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта - ОСОБА_1 , викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо зарахування всього строку служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України з 04.08.2004 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ та Національної поліції України, колегія суддів зазначає, що відповідачем безпідставно, всупереч вимогам статті 86 Закону № 1697-VII не зараховано до вислуги років позивача стаж роботи позивача на посадах слідчого та старшого слідчого УМВС України в Луганській області.

Так, з копії трудової книжки та довідки УКЗ ГУНП в Луганській області від 25.07.2022, вбачається, що позивач з 07.08.2000 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 до 19.01.2017 в Національній поліції України на посадах атестованого складу в тому числі :

- з 04.08.2004 по 06.12.2005 працював на посаді слідчого відділення Троїцького районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №181 о/с від 04.08.2004;

- з 06.12.2005 по 15.11.2007 працював на посаді старшого слідчого відділення Троїцького районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №486 о/с від 06.12.2005;

- з 15.11.2007 по 30.12.2008 працював на посаді старшого слідчого слідчого відділення Троїцького районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №474 о/с від 15.11.2007;

- з 30.12.2008 по 25.04.2010 працював на посаді старшого слідчого слідчого відділення Троїцького районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №459 о/с від 30.12.2008;

- з 25.04.2010 по 22.06.2010 працював на посаді старшого слідчого слідчого відділення Троїцького районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №198 о/с від 30.04.2010;

- з 28.07.2012 по 04.07.2013 працював на посаді старшого слідчого слідчого відділення Сватівського районного відділу УМВС України в Луганській області згідно Наказу УМВС №249 о/с від 28.07.2012;

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що посада слідчого, старшого слідчого зараховується до стажу роботи за вислугою років до прокурорського стажу.

Однак, період з 26.04.2016 по 19.01.2017 служби позивача на посаді інспектора - криміналіста Сватівського ВП ГУНП в Луганській області не може бути зараховано до прокурорського стажу, що дає право на пенсію за вислугою років, оскільки ця посада не відноситься до посад начальницького складу органів внутрішніх справ та не є посадою слудчого.

Щодо зарахування періоду з 26.09.2014 до 19.01.2017 на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з положеннями ч. 6 ст. 86 Закону №1697-VІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується військова служба.

Пунктом 3 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону №1697-VІІ установлено, що на прокурорів та слідчих військової прокуратури, які не є військовослужбовцями, у разі виконання ними повноважень у районах проведення антитерористичних операцій поширюються соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців військової прокуратури.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок № 413).

Відповідно до пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Зарахування строку участі в АТО до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається КМУ. Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в АТО в особливий період, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах. Зокрема, один місяць стажу зараховується за три, тобто в трикратному розмірі.

Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, відповідно до наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року №1294/26071.

Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ №393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі №346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17, від 16 червня 2020 у справі №185/7049/2020.

Таким чином, доводи пенсійного органу про те, що Закон №1697 не передбачає зарахування військової служби до вислуги років у розмірі один місяць за три місяці є безпідставними, адже час служби підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

З матеріалів справи видно, що позивач у періоди з 26.09.2014 до 07.11.2015, з 07.11.2015 до 19.01.2017 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та має статус учасника бойових дій.

За наведених обставин, вказані періоди безпосередньої участі у зазначених заходах по забезпеченню оборони України, мають бути зараховані до пільгового стажу роботи позивача в потрійному розмірі (один місяць служби за три).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача від 16.06.2023 № 123750003898 прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії, а тому підлягає скасуванню.

В свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, відповідачем при прийнятті рішень про відмову у зарахуванні до пільгового стажу та у призначенні пенсії позивачу, не досліджувались належним чином періоди його роботи, а також, пенсійним органом, у разі наявності сумнівів не було витребувано інших додаткових документів на підтвердження страхового стажу, що в свою чергу призвело до того, що пенсійний орган уникнув обов`язок щодо надання належної оцінки таким документам.

Оскільки рішення відповідача не містять жодного обґрунтування щодо відмови у зарахуванні стажу, окрім формулювання щодо неможливості врахування до спеціального стажу позивача періодів роботи, то судом першої інстанції правильно встановлено, що прийняте рішення щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років є необґрунтованим та передчасним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційних скарг колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мали значення для справи призвело до неправильного її вирішення , колегія суддів вважає наявними підстави до його скасування та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Полтавській області внести до персональної облікової картки ОСОБА_1 в системі персоніфікованого обліку та до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування строк служби в Національної поліції України з 26.04.2016 до 19.01.2017 на посадах начальницького складу Національної поліції України, - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 08.07.2024р.)