Справа № 344/10726/24

Провадження № 11-сс/4808/232/24

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

апелянтів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши в кримінальному провадженні №62024140150000031 апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.06.2024 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді накладено арешт із забороною володіння, користування та розпоряджання на предмети та документи, а саме: Договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому №М19-07-02 від 05.04.2022, на 1 арк.; Договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому №М19-07-02 від 05.04.2022, на 1 арк. та платіжне доручення № 1 від 06.04.2022, на 1 арк.; Договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому №М19-07-02 від 16.02.2022, на 2 арк.; квитанція Приватбанку № 0.0.2462861582.1, на 1 арк., мобільні телефони належні ОСОБА_10 , а саме Iphone 14 ProMax ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , із поміщеною сім карткою ПрАТ «Київстар», за якою закріплений номер НОМЕР_3 та Iphone 11 ProMax, ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , без сім-картки.

Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що слідчим доведено наявність достатніх підстав щодо накладення арешту на дані предмети та документи,як речовий доказ у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм законодавства. На їхню думку дії слідчих пов`язані із вилученням чужого майна в тому числі документів їх копій, мобільних телефонів, носять характер зловживань. Вказують, що ОСОБА_8 призначений на посаду в державних органах в березні 2020 року тому, виникає питання підстави зазначення слідчим суддею періоду про вчинення злочинних дій за період із 2019 по 2024 роки, якщо станом на початок 2019 року не було кримінальної відповідальності за вказане діяння. Щодо так званого незаконного збагачення за період роботи в державній інспекції, то з 2020 року і по даний час ОСОБА_8 вже двічі звільняли з посади та двічі відсторонювали з посади та постійно тривають судові спори з приводу відновлення порушених прав, а тому яким чином відбулося незаконне збагачення під час не перебування на посаді є невідомим. Вважають підозру ОСОБА_8 необґрунтованою та вказують, що ОСОБА_8 є особою з інвалідністю ІІ групи, постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, має онкологічне захворювання, та не повинен перебувати в стресі, що може спричинити рецидив та загострення тяжкої хвороби. Дочка ОСОБА_8 - ОСОБА_11 тяжко хворіє та має онкологічне захворювання. Під час обшуків слідчі вилучили всі грошові кошти, що ставить під загрозу життя і здоров`я ОСОБА_8 та другої дочки ОСОБА_11 , що необхідно також врахувати. Зазначають, що згідно вимоги ст. 170 п.9 КПК України були грубо порушені, оскільки звернення до слідчого судді подано з пропуском термінів та розгляд справ слідчими суддями відбувся з пропуском 24 годин, що є додатковою підставою для скасування арештів. Як видно з матеріалів кримінального провадження, до клопотання прокурора додано витяг з ЄРДР за № 62024140150000031 від 02.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України, постанова слідчого про визнання речовими доказами, яка надана під час розгляду справи судом, копія протоколу обшуку, копія ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, вилучене в ході проведення обшуку майно не відповідає критеріям ст. 170 ч.1 КПК України. Станом на даний час невідомий розмір шкоди та невідомо, яке майно придбано внаслідок незаконного збагачення. Апелянти вважають, що з огляду на вимоги закону, стадію досудового розслідування, ураховуючи те, що збитки завдані кримінальним правопорушенням остаточно не встановлені та не встановлено винних службових осіб, відсутні повідомлення осіб про підозру, а тому невідомо чи наявний склад злочину передбаченого ст. 368-5 ч. 1 КК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В апеляційній інстанції:

- апелянти та їх захисник підтримали апеляційну скаргу, вважають, що слідчий суддя прийняв необгрунтоване рішення, яке просять скасувати, постановити нове, яким задовольнити апеляційну скаргу і скасувати накладений арешт;

- прокурор визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

З`ясувавши обставини цього кримінального провадження, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на об`єкти рухомого й нерухомого майна є обґрунтованим, він відповідає вимогам чинного КПК України про накладення арешту на майно, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Такий висновок слідчого судді базується на даних про те, що арештовані об`єкти майна офіційно визнані речовими доказами в кримінальній справі, які слід зберегти до завершення досудового розслідування.

Перевірка доказів та апеляційних тверджень апелянта про необґрунтованість висновку слідчого судді неможлива на цій стадії кримінального провадження в апеляційній інстанції, вони можуть бути перевірені на їх правову належність й процесуальну допустимість лише на стадії повного і всебічного досудового розслідування або судового розгляду провадження по суті обвинувачення.

Вказана обставина є процесуальною перешкодою для задоволення апеляційної скарги апелянта.

Всі наведені апелянтом апеляційні доводи не спростовують вказаного висновку слідчого судді.

Претензії апелянта до того, що власник майна не є учасником кримінального провадження, не є перешкодою для накладення арешту на майно, оскільки ще ведеться досудове розслідування. Під час його проведення можуть бути здобуті дані про зміну кваліфікацію дій підозрюваних чи обвинувачених. Тому в цій частині доводи апелянта слід відхилити.

Для забезпечення збереження арештованої нерухомості, як речового доказу у даному кримінальному провадженні й для дотримання прав її власника, цілком виправдано було накладено арешт на вищевказані документи й предмети до процесуального вирішення цього питання.

Після завершення невідкладних слідчих дій зацікавлена особа вправі звертатися до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту на вказане майно, яке має бути вирішено відповідно до положень КПК України.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 10.06.2024 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4