Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року Справа№200/2336/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1) Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ),

2) НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 )

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; Фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року в повному обсязі;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; Фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 ) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; Фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 ) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2336/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Зазначеною ухвалою суд задовольнив заяву позивача, визнав поважними причини пропуску строку та поновив позивачу строк звернення до суду із даним позовом. Також цією ухвалою у відповідача було витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 08 травня 2024 року клопотання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про заміну відповідача в адміністративній справі № 200/2336/24 задоволено частково. Залучено НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) у якості другого відповідача у справі № 200/2336/24. Вказаною ухвалою у відповідачів витребувано докази у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) з 02 квітня 2015 року по 15 квітня 2022 року. За період служби військовою частиною НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України не була проведена та виплачена в повному обсязі індексація грошового забезпечення. 28 березня 2024 року на електронну адресу військової частини НОМЕР_2 було направлено заяву стосовно виплати ОСОБА_1 заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по квітень 2022 року в повному обсязі. У відповідь на вказану заяву військова частина НОМЕР_2 листом від 13.04.2024 № 09/3593-24-Вих повідомила, що згідно розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби від 03.03.2020 № Т/116-1743 та від 02.06.2020 № 01.11-5760/0/6-20-Вих., остаточний розрахунок по виплаті індексації грошового забезпечення проводиться органом Державної прикордонної служби, з якого військовослужбовець був виключений зі списків особового складу у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням невиплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Для виплати індексації грошового забезпечення позивачу необхідно звернутись з відповідною заявою (з додаванням банківських реквізитів) до військової частини, з якої його було звільнено з військової служби. Також повідомлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2022 виплачена військовою частиною НОМЕР_2 в повному обсязі з урахуванням березня 2018 року, як базового місяця при її нарахуванні». Позивач зазначає, що відповідно до наданих відомостей, за період з січня 2016 року по грудень 2018 року індексація йому не виплачувалась взагалі, а з грудня 2018 року по квітень 2022 року виплачувалась не в повному розмірі. Позивач з такою позицією військової частини НОМЕР_2 не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом для захисту порушеного права.

Відповідач-1 (Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 , просив у позові відмовити. Відзив обґрунтований тим, що згідно наявних облікових даних, старший сержант ОСОБА_1 з 02.04.2015 по 15.04.2022 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.04.2022 №20-ОС старшого сержанта ОСОБА_1 (НОМЕР_10), старшого водія автомобільної групи відділення технічного забезпечення, з 15 квітня 2022 року виключено зі списиків особового складу та всіх видів забезпечення і направлено для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. З прийняттям Постанови КМУ № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.03.2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Застосування постанови КМУ № 1013, яка внесла зміни в Порядок № 1078 з приводу обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець, стало можливим лише з набранням чинності 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Позиція Військової частини НОМЕР_2 з цього приводу полягає в тому, що в силу вимог ст. 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку № 1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01.12.2015 (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078). Оскільки ж в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми. Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення від 04.05.2024 № 427, ОСОБА_1 було нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації: з 02.04.2015 по 28.02.2018 - квітень 2015 року з 01.03.2018 по 15.04.2022 - березень 2018 року. Позивачу нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі з визначенням базового місяця для її обчислення відповідно до діючого законодавства, а тому його позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо періоду з 01.03.2018 по 15.04.2022 року відповідач зазначив, що 01.03.2018 набула чинності Постанова № 704, яка змінила розміри посадових окладів, що стало підставою для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення. Абзацом 3 п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Абзацом 4 п. 5 Порядку № 1078 обумовлено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У відповіді від 13.04.2024 №09/3593-24-Вих представнику позивача повідомлено, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.04.2022 нарахована та виплачена військовою частиною НОМЕР_2 в повному обсязі з урахуванням березня 2018 року, як базового місяця при її нарахуванні. Позивач в свою чергу, не надає жодного розрахунку який підтверджує хибність розрахунку його індексації військовою частиною НОМЕР_2 . Відповідач-1 також вказує, що останнім місцем проходження військової служби є інша військова частина ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), на день виключення зі списків особового складу саме остання повинна розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення, а тому НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) не є належним відповідачем у цій справі. Також вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що за період служби з 02.04.2015 по 15.04.2022 саме відповідачем - 1 не проведена та не виплачена в повному обсязі індексація грошового забезпечення позивачу. Отже, передбачені законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року. Відповідно, належним відповідачем у справі є Військова частина НОМЕР_2 . Щодо доводів відповідача про період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач зазначив, що визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року. Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Позивач зауважує, що жоден з доводів, викладених в позовній заяві поданим відзивом й наведеними в ньому доводами не спростовано. Просить позов задовольнити.

Відповідач-2 ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач до 16 квітня 2022 року проходив військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який нараховував та виплачував йому грошове забезпечення. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 року № 558, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Державної прикордонної служби України за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату. НОМЕР_5 прикордонний загін не є повноважною особою для виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби в інших прикордонних загонах (військових частинах), адже позивач не проходив військову службу в НОМЕР_5 прикордонному загоні, відповідно не перебував на фінансовому та на будь якому іншому виді забезпеченні, відповідно будь які рішення щодо виплати йому грошового забезпечення НОМЕР_5 прикордонним загоном не приймались. Будь-які рішення щодо виплати або не виплати певних складових грошового забезпечення приймалось НОМЕР_3 прикордонним загону (військовою частиною НОМЕР_2 ) в якому позивач фактично проходив військову службу, а тому покладення будь яких зобов`язань на іншу військову частину порушує норми матеріального права. Додатково зазначив, що предмет спору не включає в себе остаточний розрахунок при звільненні, а суто виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби в НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), а тому НОМЕР_5 прикордонний загін не може нести відповідальність за прийняті чи не прийняті рішення іншими військовими частинами, у яких проходив військову службу позивач. Також зазначив, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (зі змінами)) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України з липня 2015 року не передбачено виплата індексації грошових доходів персоналу. Тому, позивачу індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у прикордонному загоні не нараховувалась. Крім того, у 2008 році не існувало у НОМЕР_5 прикордонного загону посади на якій проходив військову службу позивач, дана посада була створена лише у 2015 році згідно зі штатом № Шт-34 гриф затвердженим Директивою Адміністрації Державної прикордонної служби України 21 серпня 2015 року № 86 гриф, тому, що НОМЕР_5 прикордонного загону до 2015 року не існувало. НОМЕР_5 прикордонний загін було створено лише у 2015 році у відповідності до Директиви Адміністрації Державної прикордонної служби України № 86 гриф від 21.08.2015 року «Про реорганізацію органу Державної прикордонної служби України». Таким чином, з питання нарахування і виплати індексації, вважаємо, що НОМЕР_5 прикордонний загін не вповноважений на виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця 2008 року до посад які не існували у 2008 році, та були створені лише у 2015 році (на відміну від НОМЕР_3 прикордонного загону, в якому позивач у вказаний період перебував на всіх видах забезпечення).

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_8 , виданим 09 січня 2018 року органом 1438, РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 з 02 квітня 2015 року по 15 квітня 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України). Зазначені обставини підтверджуються наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02 квітня 2015 року № 61-ос; витягом з наказу НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 квітня 2022 року № 20-ОС; військовим квитком серії НОМЕР_9 , та не є спірними у даній справі.

Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 квітня 2022 року № 20-ОС, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення військової частини НОМЕР_2 та направлено для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою від 03 травня 2024 року № 1542, виданою військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 02 квітня 2015 року по 15 квітня 2022 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Виключений зі списків особового складу наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 квітня 2022 року № 20-ОС та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 15 квітня 2022 року.

З 16 квітня 2022 року по 15 березня 2024 року позивач перебував на військовій службі в НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, що підтверджується наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16 квітня 2022 року № 144-ОС; наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15 березня 2024 року № 235-ОС; військовим квитком серії НОМЕР_9 , та не є спірними у даній справі.

28 березня 2024 року представник позивача звернулася до Військовій частині НОМЕР_2 із заявою, в якій просила, зокрема, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по квітень 2022 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця.

У відповідь на вказану заяву представника позивача від 28 березня 2024 року Державної прикордонної служби України листом від 13 квітня 2024 року № 09/3593-24-Вих. повідомив, що згідно розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби від 03.03.2020 № Т/116-1743 та від 02.06.2020 № 01.11-5760/0/6-20-Вих., остаточний розрахунок по виплаті індексації грошового забезпечення проводиться органом Державної прикордонної служби, з якого військовослужбовець був виключений зі списків особового складу у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням невиплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Для виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 необхідно звернутись з відповідною заявою (з додаванням банківських реквізитів) до військової частини, з якої його було звільнено з військової служби.

Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 № 427 від 04 травня 2024 року, наданою НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення (поточна) з липня 2015 року по лютий 2018 року включно, та з грудня 2018 року по квітень 2022 року. Для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу використовувались такі базові місяці: за період з 02.04.2015 року по 28.02.2018 року - квітень 2015 року; за період з 01.03.2018 року по 15.04.2022 року - березень 2018 року.

Вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_2 у період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалися не у повному обсязі, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ).

Відповідно до статті 18 Закону № 2017-ІІІ, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно частиною 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 статті 1 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

У відповідності до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з положень статті 5 Закону № 1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно зі ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

За п. 1-1 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до абзаців 1, 2 п.5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, є січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 виступає січень 2008 року.

В постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Враховуючи викладене, при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року застосуванню підлягав січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Отже, застосування відповідачем-1 для розрахунку індексації грошового забезпечення у вказаний вище період як базового місяця - квітня 2015 року є протиправним, а відтак, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2022 року суд зазначає наступне.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

За офіційними даними Державної служби статистики України лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Згідно з довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 № 427 від 04 травня 2024 року, наданою НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, позивачу з грудня 2018 року по квітень 2022 року нараховувалась поточна індексація грошового забезпечення, із застосуванням березня 2018 року як базового місяця.

Проте, як зазначив Верховний суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 4003826/21, порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Відповідно до абз. 3, 4, 6 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Як зазначено Верховним Судом у вказаній постанові, буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Аналогічні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами.

Таким чином, необхідною умовою для отримання позивачем індексації-різниці є встановлення різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про грошове забезпечення та інші види винагород за 2018 рік, виданої 12 квітня 2024 року військовою частиною НОМЕР_2 за № 377, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року склало 10203,67 грн. (посадовий оклад - 565,00 грн.; оклад за військовим званням - 35,00 грн.; надбавка за вислугу років - 60,00 грн.; преміювання - 3248,75 грн.; винагорода за постановою КМУ № 889 - 2792,10 грн.; винагорода АТО/ООС - 2758,07 грн.; надбавка за ВОВЗ - 660,00 грн.; надбавка за ОУС ризик для життя - 84,75 грн.).

Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року склало 11949,34 грн. (посадовий оклад - 2640,00 грн.; оклад за військовим званням - 600,00 грн.; надбавка за вислугу років - 810,00 грн.; преміювання - 3352,80 грн.; винагорода за постановою КМУ № 889 - 46,54 грн.; винагорода АТО/ООС - 4500,00 грн.).

Отже, збільшення розміру грошового забезпечення з 01 березня 2018 року склало 1745,67 грн. (11949,34 грн. - 10203,67 грн.).

При цьому, згідно розрахунку відповідача-1, здійсненого на підставі довідки від 04 травня 2024 року № 428 про суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 31.03.2018 року, збільшення розміру грошового забезпечення з 01 березня 2018 року склало 2802,10 грн. (7455,60 грн. - 4653,50 грн.).

Суд не бере до уваги такий розрахунок, оскільки у вказаній довідці відсутні такі складові грошового забезпечення позивача як винагорода за постановою КМУ № 889 та винагорода АТО/ООС.

З цього приводу суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду по справі №820/3719/18 від 14 квітня 2020 року. Так Верховний Суд зазначив, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць. Верховний Суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що позивач додаткову грошову винагороду та винагороду за участь в АТО отримував щомісячно під час проходження служби і вони входили до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказані складові повинні включатися до розрахунку грошової допомоги військовослужбовців при звільненні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що винагорода відповідно до Постанови КМУ № 889 та винагорода АТО/ООС є щомісячними виплатами, вказані складові грошового забезпечення ОСОБА_1 повинні бути враховані під час розрахунку індексації.

Отже, судом встановлено, що грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів у березні 2018 року збільшився на 1745,67 грн.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом:

Лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% = 1,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% = 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) х 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 101,7% = 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101,1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010 - 101,9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100,9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100,3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,013; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100,2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% (червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100,2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99,9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4% = 101,0% (червень 2014) х 100,4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 - 102,4% = 1,024; Листопад 2014 - 101,9% = 1,019; Грудень 2014 - 103,0% = 1,030; Січень 2015 - 103,1% = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053; Березень 2015 - 110,8% = 1,108; Квітень 2015 - 114% = 1,140; Травень 2015 - 102,2% = 1,022; Листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 2015) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 2016) х 101,0% (березень 2016) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101,1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 2017) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,037; Липень 2017 - 103,13% = 101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 2017) = 1,031; Жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 8 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44% = 100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 2017) х 101,5% (січень 2018) = 1,034. 1,027 Ч 1,038 Ч 1,031Ч 1,013 Ч 1,013 Ч 1,017 Ч 1,015 Ч 1,021 Ч 1,029 Ч 1,015 Ч 1,014 Ч 1,014 Ч 1,011 Ч 1,014 Ч 1,011 Ч 1,027 Ч 1,019 Ч 1,035 Ч 1,016 Ч 1,033 Ч 1,013 Ч 1,012 Ч 1,020 Ч 1,033 Ч 1,038 Ч 1,014 Ч 1,037 Ч 1,024 Ч 1,019 Ч 1,030 Ч 1,031 Ч 1,053 Ч 1,108 Ч 1,140 Ч 1,022 Ч 1,016 Ч 1,058 Ч 1,040 Ч 1,038 Ч 1,037 Ч 1,031 Ч 1,031 Ч 1,034 = 3,533 => 353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Суд зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 1745,67 грн., а сума індексації в березні 2018 року складає 4463,15 грн., тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Отже, в період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2022 року включно позивач мав право на нарахування і виплату індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Проте, відповідач-1 безпідставно оминув норми абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Отже позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу тверджень відповідача-2 про те, що позивачу індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у прикордонному загоні не нараховувалась, оскільки кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України з липня 2015 року не передбачено виплата індексації грошових доходів персоналу, суд зазначає, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).

Щодо строку звернення позивача до суду з даним позовом суд зазначає, що питання щодо поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом було вирішено ухвалою суду від 22 квітня 2024 року, визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом.

При цьому, суд наголошує, що спір щодо стягнення належного розміру індексації грошового забезпечення позивача є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Верховний суд у рішенні від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 140/2168/23 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На момент виникнення спірних правовідносин (з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року) частина перша статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача-1 щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Щодо належного відповідача у справі суд зазначає таке.

На підставі частини третьої статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до положень Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, основними обов`язками якої, зокрема є: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009).

Відповідно до пункту 12 Положення № 1115/2009 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема включення їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби або виключення з таких списків, присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військових званнях, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо, оформлюється письмовими наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 121 Положення № 1115/2009 вибуття військовослужбовця до нового місця служби здійснюється після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу або письмового повідомлення про його призначення на посаду чи зарахування у розпорядження начальника відповідного органу Держприкордонслужби, в тому числі доведеного технічними засобами передачі інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби здійснюється після здавання ним посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення військовослужбовця по службі.

На підставі пункту 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558) грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Аналіз правових норм свідчить, що звільнений з військової служби військовослужбовець на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби має бути повністю забезпечений матеріальним і грошовим забезпеченням.

Тобто, у випадку звільнення військовослужбовця з військової служби з ним має бути проведено повний розрахунок за всіма видами належного йому на день звільнення продовольчого, речового та грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень свідчить, що розрахунок з військовослужбовцем проводитися військовою частиною на грошовому утриманні якої (останньої) він знаходився, та звідки був звільнений.

Як свідчать матеріали справи, з 02 квітня 2015 року по 15 квітня 2022 року позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 . Виключений зі списків особового складу наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 квітня 2022 року № 20-ОС та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 15 квітня 2022 року.

З 16 квітня 2022 року по 15 березня 2024 року позивач перебував на військовій службі в НОМЕР_5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15 березня 2024 року № 235-ОС, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу загону та всіх видів грошового забезпечення з 16 березня 2024 року.

Як вбачається з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15 березня 2024 року № 235-ОС, ОСОБА_1 звільнено у відставку наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14 березня 2024 року № 233-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону.

Таким чином, оскільки позивача з 15 квітня 2022 року не було звільнено з Військової частини НОМЕР_2 , а було переведено на службу до іншої військової частини, тому відсутні підстави вважати, що Військова частина НОМЕР_2 повинна відповідати за позовними вимогами щодо виплати індексації грошового забезпечення позивача.

Отже, оскільки позивача було звільнено саме з НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), відповідно НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) є останнім місцем проходження служби позивача. А відтак, НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) є належним відповідачем у розглядуваній справі.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачами не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини у справі суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року в повному обсязі; зобов`язання НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_6 ) виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов`язання НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_6 ) виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2022 року включно з урахуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Позивач, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів на підтвердження інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1) Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце знаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), 2) НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 15 квітня 2022 року в повному обсязі.

Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_6 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 квітня 2022 року включно з урахуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 08 липня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар