ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 рокуСправа № 912/1046/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 67, м. Київ, 04116)

до: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006)

про стягнення 488 778 545,23 грн,

Секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники:

від позивача - Бень В.Е., довіреність №01/02-2024 від 01.02.2024, адвокат, (поза межами);

від відповідача - Руденко Т.В., посвідчення № 259 від 05.03.2018 адвокат,

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" про стягнення 488 778 545,23 грн, з яких 319 462 960,75 грн основної заборгованості, 20 231 195,84 грн 3% річних, 43 981 130,90 грн пені, 105 103 257,74 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат, а саме 847 840,00 грн сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у спірний період поставив відповідачу природний газ як постачальник "Останьої надії", а відповідач не розрахувався за отриманий газ.

Ухвалою від 29.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.05.2024.

14.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що не заперечує заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", однак, вказує на те, що вказана заборгованість, а також заборгованість, яка виникла за договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (зі змінами від 29.07.2022), погашену до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків, відповідно до ст. 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до ст. 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Щодо задоволення позову в частині основного боргу відповідач фактично заперечень не надав.

15.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зазначило, що матеріалами судової справи підтверджено та не заперечується сторонами (факт, що не потребує доказування), що спірна заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 319 462 960,75 грн не погашена, договір про організацію взаєморозрахунків не укладався (відповідачем не було здійснено проведення взаєморозрахунків заборгованості або реструктуризації за спірним Договором) та саме лише включення Відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості, згідно із Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", не призводить до автоматичного врегулювання такої заборгованості, а тому відсутні підстави для списання або ненарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

28.05.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.06.2024.

Ухвалою від 18.06.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №912/1046/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.06.2024.

25.06.2024 відповідач подав суду клопотання про зменшення пені до 1% розміру пені, нарахованої Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у справі №912/1046/24.

25.06.2024 на адресу суду від позивача надійшло заперечення проти клопотання щодо зменшення пені.

25.06.2024 у судовому засіданні відповідачем заявлено усне клопотання про поновлення строків подання клопотання про зменшення пені. Господарським судом Кіровоградської області задоволено клопотання відповідача щодо поновлення строків на подання клопотання про зменшення пені.

У судовому засіданні 25.06.2024 позивач підтримав позов в повному обсязі та надав заперечення проти задоволення клопотання відповідача про зменшення пені.

У судовому засіданні 25.06.2024 досліджено докази у справі.

Протокольною ухвалою від 25.06.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 27.06.2024 на 10:00.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі- ТОВ "ГК "Нафтогаз України") (Постачальник) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" (далі- АТ "Кіровоградгаз") (Споживач) укладено договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який за своїм змістом відповідає типовому договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з умовами договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. Договору).

Підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2. Договору).

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3Договору.).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1. Договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. Договору).

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. Договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. Договору).

Договором передбачено, що відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником (п. 11.1. Договору).

Протягом строку дії договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). (п. 11.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником (п. 11.1.Договору).

Протягом строку дії договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС) (п. 11.3. Договору).

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" оформлено рахунок на оплату №2669 за грудень 2021 року (з 01.12.2021 по 31.12.2021) на суму 319 462 960,75 грн (а.с. 13 з об.-14) та рахунок на оплату №36025 за листопад 2021 року (з 01.11.2021 по 30.11.2021) на суму 120 247 809,68 грн, які направлено АТ "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" 15.01.2022 органом поштового зв`язку (а.с. 14 з об.-15 та 17 з об.-18).

Також позивачем оформлено Акт № 32032 приймання-передачі газу (а.с. 13) та Акт № 23308 приймання-передачі газу (а.с. 16).

Відомості щодо ціни на газ за відповідні періоди розміщено на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (а.с. 19-21).

На підтвердження включення АТ "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" по періоду, зокрема, 01.11.2021- 31.12.2021, та об`ємів споживання газу у зазначений період позивач надав лист оператора ГТС №ТОВВИХ-22-12812 від 25.11.2022 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом 56X2000000000016 (а.с. 23-27); інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС - кодом 56X2000000000016 в Реєстрі споживачів постачальників та алокації; інформація Оператора ГРМ/Оператора ГТС щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма №10); повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Відсутність розрахунку за вказане споживання природного газу стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує таке.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За наведеним Законом постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (ч. 1 ст. 12).

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України", на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490). Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі "Кодекс ГТС").

Постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. (ст. 15 Кодексу ГТС).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 затверджено Правила постачання природного газу (Правила).

Вказаними Правилами передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п. 3 р. 1).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил, підставами для постачання природного газу споживачу є, зокрема: наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

За пунктом 5 розділу І Правил та що відповідає визначенню термінів, згідно з Кодексом ГТС, реєстр споживачів постачальника - це перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Відповідно до розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Відповідно до п. 2 гл. 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими).

У пункті 4 гл. 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи передбачено, що постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (D), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

При цьому за умови виконання таким постачальником інших вимог цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу такий споживач автоматично виключається з Реєстру постачальника "останньої надії", про що інформаційна платформа автоматично повідомляє постачальника "останньої надії". Якщо постачальник не виконує інші вимоги цього Кодексу для початку постачання природного газу споживачу, такий споживач з Реєстру постачальника "останньої надії" не виключається до досягнення граничного строку постачання постачальником "останньої надії" або до початку постачання іншим постачальником, крім випадків виключення споживача постачальником "останньої надії" з власного Реєстру споживачів постачальника до закінчення граничного строку постачання на підставах, визначених Правилами постачання природного газу.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 по 30.11.2021 за ЕІС код точки обліку 56X2000000000016 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем за вказаною точкою обліку, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується доказами, а саме: листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом, інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС - кодом в Реєстрі споживачів постачальників та алокації, інформацією Оператора ГРМ/Оператора ГТС щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма №10), повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Так, за наведеними вище вимогами Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді здійснюється постачання природного газу відповідним постачальником. Як вже зазначено, лише з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі, постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача.

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в Інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до Інформаційної платформи оператора ГТС.

Щодо обов`язку відповідача оплатити позивачу вартість спожитого природного газу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102) та, відповідно до умов типового договору, опублікована/оприлюднена на сайті позивача за відповідним посиланням, про що до справи надано роздруківку.

У відповідності до договору позивачем оформлено та направлено на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" рахунки на оплату поставленого природного газу, який останній зобов`язаний оплатити до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За вимогами Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на умовах Типового договору постачання і такий договір укладається шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника та вважається укладеним з моменту фактичного постачання природного газу.

Отже, типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" за фактом споживання відповідачем природного газу є підставою для виникнення у його сторін відповідних зобов`язань. Відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

За приписами ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну і повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Надсилання позивачем рахунків на оплату спростовуються матеріалами справи, про які зазначено вище.

Окрім того, за нормами Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (п. 5 гл. 1 розділу I).

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом (п. 2 гл. 3 розділу IV).

Таким чином, сторони як суб`єкти ринку природного газу мають право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Як вже зазначено, згідно з п. 4.2. Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Суб`єкти ринку природного газу мають право користування ресурсами інформаційної платформи, тому відповідач може відповідно до даних інформаційної платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу (постачальника, періоди, об`єми спожитого газу).

Також, суд звертає увагу, що згідно з підпункту 5 п. 5.2. Договору споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Отже, саме відповідач мав обов`язок зняти фактичні показання приладів обліку та оформити акт приймання-передачі газу і надіслати його позивачу.

З огляду на зазначене, відповідач за отриманий у листопаді 2021 року газ повинен був розрахуватися до 31.12.2021 включно та за отриманий у грудні 2021 газ повинен був розрахуватися до 31.01.2022.

Докази оплати вартості спожитого відповідачем природного газу у встановлений строк у матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вартості природного газу, поставленого в період з 01.11.2021 по 30.12.2021 в розмірі 319 462 960,75 грн.

Щодо нарахування пені та нарахувань згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне: невиконання зобов`язання, яке виникло на підставі договору, передбачає настання правових наслідків, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов`язання (ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України).

Умови типового договору про постачання природного газу постачальником "останньої надії" встановлюють строк розрахунку - до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання та відповідальність Споживача, що не є побутовим, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків оплати (п.п. 4.4., 4.5 Договору).

Матеріалами справи підтверджено обставини прострочення відповідачем сплати вартості спожитого природного газу за договором постання природного газу постачальником останньої надії.

Суд встановив, що заявлені позивачем до стягнення нарахування на прострочений платіж в розмірі 488 778 545,23 грн в межах періоду розрахунку позивача становлять:

- основний борг у сумі 319 462 960,75 грн.;

- пеня - 43 981 130,90 грн.;

-3% річних - 20 231 195,84 грн;

- інфляційні нарахування - 105 103 257,74 грн.

Розглядаючи заяву відповідача про зменшення пені, суд враховує таке.

В обґрунтування поданої заяви відповідач, зокрема, зазначив: "АТ "Кіровоградгаз" маючи значну заборгованість від закладів соціальної сфери, теплогенеруючих підприємств, юридичних та фізичних осіб, станом на 2023 рік є збитковим. Збитковість Товариства складає 102 379 тис. грн за 2023 рік, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік. Разом з тим, Товариство на сьогоднішній день має зобов`язань на суму 2 250 064 тис. грн при розмірі оборотних активів 381 309 тис. грн, що підтверджується Балансом (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2023. Звертаємо увагу суду на той факт, що АТ "Кіровоградгаз" тривалий час перебуває в скрутному матеріальному становищі. Так, з урахуванням фактичного погіршення фінансово-економічного стану підприємства, відсутністю джерел наповнення фонду заробітної плати з жовтня 2022 по 25.06.2024 було звільнено 1365 працівників, що підтверджується Довідкою від 25.06.2024. (а.с. 68-76).

АТ "Кіровоградгаз" вважає, що стягнення надмірної пені призведе до погіршення і так скрутного фінансового становища Товариства. Разом з тим, постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1840 було зупинено АТ "Кіровоградгаз" дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 29 червня 2017 № 849. Товариство не було уповноважено чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які б відповідали фактично понесеним витратам під час здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу. На сьогоднішній день у Товариства відсутні джерела надходження грошових коштів від діяльності з розподілу природного газу, а лише відбувається погашення заборгованості за надані послуги за період ліцензованої діяльності.

На підставі вищевикладеного відповідач просить суд зменшити до 1 % від розміру пені, нарахованої ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у справі № 912/1046/24.

У поданому запереченні на зменшення пені позивач, зокрема, зазначив: що відповідач був обізнаний з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору та боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин. Виконання умов Договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, або тієї обставини, що йому затверджено необґрунтовані тарифи тощо. Саме по собі покликання на таке скрутне фінансове/матеріальне становище не є автоматичною підставою для зменшення пені на підставі положень ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначив, що: несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу; відповідач не обмежений у способах та шляхах виконання своїх зобов`язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залучення кредитних коштів, зменшення власних витрат тощо. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що зменшення пені до 1% (фактично на 99%) взагалі знівельовує саме значення пені та буде недотримано баланс інтересів сторін.

Враховуючи вищезазначене, Позивач не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення пені.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

При цьому, ані у зазначеній нормі, ані в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України).

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі № 916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 року у справі № 904/4071/18, від 18.02.2020 у справі № 920/694/19, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Також, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21 міститься висновок про те, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Судом також враховано відсутні в матеріалах справи докази понесених позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань саме за даним Договором або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

У розрізі зазначеного вище, суд вважає необхідним вказати на те, що відповідне зменшення пені є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/13801/19.

Вказані норми права дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру неустойки з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16 та постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

При цьому, суд також враховує, що окрім пені позивач нарахував проценти річних та інфляційні втрати, які визнані судом обґрунтованими, та в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем у вказаний період прострочення оплати.

З огляду на всі фактичні обставини справи, встановлені судом, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов`язання відповідачем, фактичного визнання заборгованості, відсутність доказів понесення позивачем збитків у результаті порушення відповідачем зобов`язання та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновків про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50 % відсотків до 21 990 565,45 грн і таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 319 462 960,75 грн основної заборгованості, 20 231 195,84 грн 3% річних, 21 990 565,45 грн пені, 105 103 257,74 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

З огляду на викладене, судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаціний код 03365222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 67, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 319 462 960,75 грн основної заборгованості, 20 231 195,84 грн 3% річних, 21 990 565,45 грн пені, 105 103 257,74 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат, та 423 920,00 грн сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 67, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 423 920,00 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 0000006631 від 19.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оригінал рішення, після набрання законної сили, направити позивачу.

Копії рішення надіслати сторонам через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 08.07.2024.

Суддя М.С. Глушков