ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року

м. Київ

справа № 368/371/23

провадження № 61-6431св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Клапчук Федір Петрович, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І., від 01 квітня 2024 рокуі виходив з наступного.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2023 року керівник Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування на користь держави земельної ділянки.

2. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що Обухівською окружною прокуратурою за результатами опрацювання матеріалів Ржищівської міської державної нотаріальної контори встановлено порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельних ділянок, розташованих на території Обухівського району Київської області.

3. Розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року ОСОБА_2 передано із земель Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, про що видано державний акт на право власності серії ЯИ № 337363, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322220001003914 від 29 жовтня 2012 року з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки 3222287600:03:302:0223.

4. У подальшому, відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-600 від 19 серпня 2022 року власником вказаної земельної ділянки став ОСОБА_1 , про що державним нотаріусом Ржищівської державної нотаріальної контори Отькало С. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 64549062 від 19 серпня 2022 року.

5. Водночас, розпорядженням Броварської районної державної адміністрації № 1708 від 03 грудня 2010 року ОСОБА_2 вже було передано із земель Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, про що останній видано державний акт на право власності серії ЯЛ № 585392 з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки 3221281600:04:010:0125.

6. Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки на території Київської області відповідно до розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для цього виду користування.

7. Таким чином, оспорювана земельна ділянка вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок повторного незаконного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду користування шляхом отримання державного акту на неї, тобто поза волею власника цих земельних ділянок, яким на цей час є Ржищівська міська рада Обухівського району Київській області.

8. Прокурор вважав, що вказане розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року, яким ОСОБА_2 передано земельну ділянку з кадастровим номером 3222287600:03:302:0223 підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_1 (поточного власника) на користь держави.

9. Прокурор вказував, що сам факт незвернення до суду Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області з позовом в інтересах держави, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що рада неналежним чином виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства і практиці Європейського суду з прав людини.

10. На думку прокурора, строк позовної давності на звернення до суду не пропущений, оскільки на момент відведення спірної земельної ділянки у власність фізичним особам ані Кагарлицька районна державна адміністрація внаслідок неналежного виконання визначених ЗК України повноважень щодо передачі земельної ділянки у власність, ані тим більше Ржищівська міська рада, яка на цей час є належний розпорядником спірних земельних ділянок, не могли знати про порушення свого права внаслідок прийняття оспорюваного розпорядження. Про порушення інтересів держави прокурору стало відомо лише після отримання інформації від Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області від 12 жовтня 2021 року № 163/01-16, якою виявлено факт повторного використання особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного цільового призначення, та подальшої перевірки прокуратурою вказаної інформації.

11. З урахуванням викладеного, прокурор просив витребувати на користь держави в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області земельну ділянку площею 0,12 га, з кадастровим номером 3222287600:03:302:0223 з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у прокурора відсутні підстави для представництва у цій справі, оскільки захист інтересів держави має здійснювати уповноважений орган - Ржищівська міська рада. Натомість остання не наділена повноваженнями довільно делегувати свої повноваження органу прокуратури, у тому числі право на звернення до суду від її імені. У зв`язку з вищевикладеним, наявні підстави вважати, що прокурор при зверненні з позовом до суду належним чином не обґрунтував та не довів підстав для представництва ним інтересів держави у цій справі.

14. Також суд першої інстанції вказував, що оскільки прокурором поданий позов в інтересах держави, яка виступає у судовому процесі в особі уповноваженого органу щодо об`єкту спору, строк позовної давності відліковується з моменту, коли саме держава в особі вказаного органу дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.

15. Вибуття земельної ділянки загальною площею 0,12 га, розташованої на території Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області з кадастровим номером 3222287600:03:302:0223, яка була передана у власність ОСОБА_2 , відбулося на підставі розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 pоку, тобто більше десяти років тому.

16. Прокурором не було наведено достатніх аргументів на користь того, що Ржищівська міська рада (або попередній розпорядник майна - Кагарлицька РДА) не тільки не знали, але і не могли довідатися про незаконність вибуття зазначеної земельної ділянки.

17. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України прокурор не довів, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року, яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, суперечить приписам закону про передачу земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України - один раз по кожному виду використання.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

18. Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року скасовано. Позовні вимоги Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задоволено. Витребувано на користь держави в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області земельну ділянку площею 0,12 га, з кадастровим номером 3222287600:03:302:0223 з незаконного володіння ОСОБА_1 .

19. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сам факт незвернення Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області до суду з позовом в інтересах держави, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями сільськогосподарського призначення, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Ржищівської міської ради Обухівського району Київській області та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

20. Задовольняючи вимоги прокурора, апеляційний суд виходив з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222287600:03:302:0223 незаконно передана у власність ОСОБА_2 на підставі розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року. Оскільки зазначене розпорядження суперечить вимогам закону, отримана у приватну власність земельна ділянка підлягає поверненню належному власнику шляхом витребування на підставі статті 387 ЦК України.

21. Про порушення інтересів держави прокурору стало відомо лише після отримання інформації від Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області від 12 жовтня 2021 року № 163/01-16, якою виявлено факт повторного використання особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного цільового призначення. Зважаючи, що встановити порушення законодавства без дослідження всіх вищевказаних документів є неможливим, строк позовної давності на звернення прокурора до суду пропущений не був.

Узагальнені доводи касаційної скарги

22. 01 травня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат

Клапчук Ф. П., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року та залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року.

23. Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, від 12 квітня 2017 року

у справі № 6-1852цс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 22 травня 2018 року

у справі № 469/1203/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц,

від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 17 жовтня 2018 року

у справі № 362/44/17, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16,

від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року

у справі № 924/1237/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 923/129/17,

від 18 серпня 2020 року у справі № 914/1844/18, від 04 серпня 2022 року у справі № 160/5247/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав, що прокурор є належним суб`єктом звернення до суду з позовом про захист інтересів держави, а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Заявник вважає, що саме лише посилання у позові прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 32 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Бездіяльність компетентного органу означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

25. За таких обставин висновок апеляційного суду про те, що на момент відведення спірної земельної ділянки у власність фізичним особам Кагарлицька районна державна адміністрація не знала та не могла знати про порушення права внаслідок прийняття оспорюваного розпорядження є вочевидь помилковими.

26. Згідно з доводами касаційної скарги, прокурор пропустив строк позовної давності на звернення до суду з цим позовом. Прокурором подано позов в інтересах держави, яка виступає у судовому процесі в особі уповноваженого органу щодо об`єкту спору, строк позовної давності відліковується з моменту, коли саме держава в особі вказаного органу дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. Водночас, прокурором не було наведено достатніх аргументів на користь того, що Ржищівська міська рада (або попередній розпорядник майна - Кагарлицька РДА) не тільки не знали, але і не могли довідатися про незаконність вибуття спірної земельної ділянки. Більше того, Кагарлицька РДА мала здійснювати перевірку документів щодо наявності підстав для безоплатної приватизації.

27. Також заявник звертає увагу на те, що в органу прокуратури відсутні підстави для здійснення представництва у цій справі, оскільки захист інтересів держави має здійснювати уповноважений орган - Ржищівська міська рада. Натомість остання не наділена повноваженнями довільно делегувати свої повноваження органу прокуратури, у тому числі права на звернення до суду від її імені. Посилання уповноваженого органу на відсутність коштів для сплати судового збору не може бути підставою для нездійснення міською радою своїх повноважень та делегування на цій підставі права на звернення до суду на користь прокурора.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 368/371/23.

29. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. Розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року ОСОБА_2 передано із земель Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, про що видано державний акт на право власності серії ЯИ № 337363, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 322220001003914 від 29 жовтня 2012 року з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки 3222287600:03:302:0223.

31. У подальшому, відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-600 від 19 серпня 2022 року власником вказаної земельної ділянки став ОСОБА_1 , про що державним нотаріусом Ржищівської державної нотаріальної контори Отькало С. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 64549062 від 19 серпня 2022 року.

32. Розпорядженням Броварської районної державної адміністрації № 1708 від 03 грудня 2010 року ОСОБА_2 передано із земель Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, про що останній видано державний акт на право власності серії ЯЛ № 585392 з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки 3221281600:04:010:0125.

33. Прокурором надано повідомлення Ржищівської міської ради Київської області від 27 липня 2022 року про те, що відповідно до генерального плану с. Стайки, затвердженого 28 травня 2019 року, спірна земельна ділянка входить в межі населеного пункту, перспектива території житлової забудови (садибна забудова) та відноситься до земель комунальної власності Ржищівської міської територіальної громади. Тобто цільове призначення спірної земельної ділянки відповідає розпорядженню Кагарлицької районної державної адміністрації № 572 від 05 жовтня 2012 року і не відповідає місцю розташування.

34. Листом № 02-02-09/1344 від 27 липня 2022 року Ржищівська міська рада повідомила про відсутність можливості вжиття заходів представницького характеру у зв`язку з відсутністю належного фінансування та просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру.

35. Ржищівською міською державною нотаріальною конторою Київської області листом від 12 жовтня 2021 № 163/01-16 повідомлено Обухівську окружну прокуратуру про факт повторного використання особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного цільового призначення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

37. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

39. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

40. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

41. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

42. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

43. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

44. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

45. Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 56 ЦПК України і частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

46. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

47. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі немає, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

48. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91цс20).

49. Доводи касаційної скарги про те, що у прокурора були відсутні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Ржищівської міської ради є необґрунтованими, оскільки прокурор, звертаючись до суду з позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Ржищівської міської ради, визначив, у чому полягає порушення його інтересів, та визначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

50. У цій справі підставою для представництва інтересів держави в особі Ржищівської міської ради прокурор зазначив нездійснення Ржищівською міською радою упродовж тривалого часу захисту інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах, а саме: незвернення до суду з вимогами про витребування спірного майна.

51. 29 червня 2022 року керівник Обухівської окружної прокуратури направив Ржищівській міській раді лист, в якому повідомив про необхідність вжиття заходів, спрямованих на захист інтересів держави з метою повернення у державну власність спірної земельної ділянки (пред`явлення позову, тощо).

52. У відповідь на лист прокурора Ржищівська міська рада повідомила про відсутність можливості звернення до суду з позовом у зв`язку з відсутністю бюджетних призначень для сплати судового збору, просила забезпечити представництво інтересів держави.

53. Таким чином, у справі, яка переглядається, прокурор обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради, яка фактично самоусунулася від виконання покладених на неї обов`язків щодо захисту права власності на земельну ділянку. Отже, безпідставними є посилання особи, яка подала касаційну скаргу, щодо відсутності у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо суті заявлених позовних вимог.

54. Статтею 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

55. Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статтями 116, 118, 121 ЗК України.

56. У відповідності до положень частини четвертої статті 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

57. Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального садівництва - не більше 0,12 гектарів.

58. Передбачена положеннями статей 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа яка скористалася своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої статтею 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге.

59. Земельна ділянка може бути передана громадянину на підставі його звернення.

60. Під час вирішення спору суди правильно встановили, що

ОСОБА_2 набула у 2012 році у приватну власність спірну земельну ділянку із земель державної власності (яка наразі відноситься до комунальної власності Ржищівська міська рада) у порушення вимог земельного законодавства, оскільки нею вже було використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання - розпорядженням Броварської районної державної адміністрації № 1708 від 03 грудня 2010 року ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва.

61. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

62. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

63. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, і таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

64. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України).

65. Власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України, може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

66. Такі правові висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19).

67. Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

68. Отже, прокурором обрано належний спосіб захисту права власності на земельну ділянку шляхом її витребування.

69. Відповідачем у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов порушено питання про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності.

70. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

71. На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, провадження № 14-183цс18).

72. Апеляційний суд виходив з того, що строк позовної давності на звернення прокурора до суду з цим позовом не був пропущений, оскільки про порушення інтересів держави прокурору стало відомо після отримання інформації від Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області у листі від 12 жовтня 2021 року № 163/01-16, якою виявлено факт повторного використання особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного цільового призначення.

73. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

74. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

75. У разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17; провадження № 14-183цс18).

76. Аналіз положень статей 256, 261, 267 ЦК України та статті 45 ЦПК України вказує на те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

77. Тобто, обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

78. У матеріалах справи відсутні відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222287600:03:302:0223 та на земельну ділянку кадастровий номер 3221281600:04:010:0125 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221281600:04:010:0125 зареєстровано за відповідачем у вказаному реєстрі 30 вересня 2021 року, а на земельну ділянку кадастровий номер 3222287600:03:302:0223 - 19 серпня 2022 року.

79. На час отримання ОСОБА_2 у власність земельних ділянок державна реєстрація документу, що посвідчує право на земельну ділянку, проводилася за місцем розташування земельної ділянки. Книга записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі у паперовому вигляді зберігалася у територіальному органі Держкомзему за місцем розташування земельної ділянки.

80. При подачі документів з метою отримання земельної ділянки кадастровий номер 3222287600:03:302:0223 у 2012 році ОСОБА_2 діяла недобросовісно, повторно ініціювала отримання земельної ділянки, не повідомилауповноважений орган про те, що право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального садівництва нею вже було використано у 2010 році.

81. Відомостей про те, що органи влади або місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки кадастровий номер 3222287600:03:302:0223 знали про вказані порушення до 2021 року, матеріали справи не містять.

82. Отже за обставин цієї справи слід визнати обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурором не пропущено строк позовної давності при зверненні до суду.

83. ОСОБА_2 отримала спірну земельну ділянку безоплатно. Також безоплатно набув її і ОСОБА_1 . Відомостей про наявність на земельній ділянці кадастровий номер 3222287600:03:302:0223 споруд або багаторічних насаджень у процесі розгляді справи не здобуто.

84. Також необхідно звернути увагу, що ОСОБА_1 успадкував і земельну ділянку з кадастровим номером 3221281600:04:010:0125, отже має можливість здійснювати індивідуальне садівництво.

85. Суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, встановив фактичні обставини справи, які необхідні для правильного вирішення спору, та дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

86. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться значною мірою до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, яким апеляційний суд надав належну та обґрунтовану правову оцінку.

87. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

88. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

89. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду України і Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

90. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

91. З урахуванням меж касаційного оскарження та визначених заявником підстав касаційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Клапчук Федір Петрович, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович