Справа № 522/9188/23-Е

Провадження № 2/522/1379/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, у якій позивач просив стягнути з ОСОБА_2 половину вартості внеску ОСОБА_2 до Повного товариства «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ» у розмірі 920000,00 гривень; 1/2 трьох відсотків річних, нарахованих за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 62154,02 гривні; 1/2 інфляційних витрат, нарахованих за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 163802,82 гривні; /2 суми сплаченого судового збору, компенсованого на користь ОСОБА_2 за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 17189,36 гривень; здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 06 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

13 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшла заява про усунення недоліків, якою всі зазначені в ухвалі суду від 06 червня 2023 року усунуті.

Ухвалою суду від 13 червня 2023 року відкрито провадження у справі. Встановлено, шо розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 11 липня 2023 року.

21 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив накласти арешт на половину грошових коштів, що підлягають сплаті ОСОБА_2 Повним товариством «ЛОБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОДЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ ТА КОМПАНІЯ» у розмірі 1163146,20 гривень, які знаходяться на обліку у Повного товариства «ЛОБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОДЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ ТА КОМПАНІЯ»; заборонити повному товариству «ЛОБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОДЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ ТА КОМПАНІЯ» вчиняти дії щодо виплати ОСОБА_2 суми грошових коштів у розмірі 1163146,20 гривень.

21 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких заявник просив визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами; залишити заяву про забезпечення позову без розгляду; у разі відмови у визнанні дій позивача зловживанням процесуальними правами відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23 червня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

30 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від відповідача надійшов відзив, у якому заявник просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат.

30 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому заявник просив закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

30 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло клопотання про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому заявник просив зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суду у розмірі 60000,00 гривень для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат на професійну правничу допомогу.

05 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшла відповідь на відзив, у якій він просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

07 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на її банківських рахунках, які відкриті в установах України у межах ціни позову 1163146,20 гривень.

10 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких заявник просив визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами; залишити заяву про забезпечення позову без розгляду; у разі відмови у визнанні дій позивача зловживанням процесуальними правами відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У підготовче засідання, призначене на 11 липня 2023 року з`явився позивач, представник позивача та представник відповідача. Підготовче засідання відкладено на 31.08.2023 року у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12 липня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на її банківських рахунках, які відкриті в установах України у межах ціни позову 1163146,20 гривень, крім коштів що містяться на рахунках відповідачки та накладення або звернення стягнення на які заборонені чинним законодавством.

31 липня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшла заява про застосування заходів зустрічного забезпечення позову, у якому заявник просив зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1163146,20 гривень.

01 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження, у якому заявник просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

01 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшло заперечення на клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, у якому заявник просив відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат.

Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року заяву представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшла заява про застосування заходів зустрічного забезпечення позову залишено без задоволення.

28 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшло клопотання про залучення третьої особи, у якому заявник просив залучити в якості третьої особи Повне товариство «ЛОБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОДЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ ТА КОМПАНІЯ».

30 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло заперечення на заяву про залучення третьої особи, у якій заявник просив відмовити у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

У підготовче засідання, призначене на 31 серпня 2023 року з`явися представник позивача та представника відповідача.

Ухвалою суду від 31 серпня 2023 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Переходова М.В. про закриття провадження у справі № 522/9188/23-Е залишено без задоволення. Також, ухвалою суду від 31 серпня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мосеєнка Р.М. про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача Повного товариства "ЛОМБАРД " ОСОБА_3 ТА КОМПАНІЯ" залишено без задоволення.

Підготовче засідання по справі відкладено на 14 вересня 2023 року.

У підготовче засідання, призначене на 14 вересня 2023 року з`явися позивач, представник позивача та представника відповідача.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення про закриття підготовчого провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 12 жовтня 2023 року.

У судове засідання, призначене на 12 жовтня 2023 року з`явися позивач, представник позивача та представника відповідача. Оголошено перерву до 08.11.2023 року для надання строку сторонам для підготовки до судових дебатів.

У судове засідання, призначене на 08 листопада 2023 року з`явися представник позивача та представника відповідача. Оголошено перерву до 15 листопада 2023 року для ознайомлення з письмовими поясненнями.

15 листопада 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 15 листопада 2023 року було відкладено на 18 грудня 2023 року.

18 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 18 грудня 2023 року було відкладено на 14 лютого 2024 року.

13 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача адвоката Переходова Миколи Віталійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 14 лютого 2024 року було відкладено на 04 квітня 2024 року, та перенесено на 02 квітня 2024 року у зв`язку із перебуванням головуючої у відрядженні.

02 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача - адвоката Статіви Олени Володимирівни надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 02 квітня 2024 року було відкладено на 30 квітня 2024 року.

30 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача - адвоката Статіви Олени Володимирівни надійшли додаткові пояснення у справі.

У судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року з`явися представник позивача та представника відповідача. Оголошена перерва до 10 червня 2024 року для підготовки представника відповідача до судових дебатів.

У судове засідання, призначене на 30 квітня 2024 року з`явися представник позивача та представника відповідача. Представник позивача просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовної заяви.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

19 жовтня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с.22).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року було встановлено наступне:

05.02.2010 року відбулось засідання установчих зборів учасників Повного Товариство «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія», оформлених протоколом №01.

На відповідному засіданні було вирішено створити Повне Товариство «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія»; утворити складений капітал Товариства у розмірі 250 000грн. за рахунок грошових внесків учасників, що належать їм на праві власності, затвердити склад Учасників та їх частки у складеному капіталі Товариства наступним чином: ФОП ОСОБА_7 вартість вкладу 2 500грн. розмір частки 1% складеного капіталу, ФОП ОСОБА_6 вартість вкладу 245 000грн. розмір частки 98% складеного капіталу, ФОП ОСОБА_8 вартість вкладу 2 500грн. розмір частки 1% складеного капіталу; затвердити місцезнаходження Товариства за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення №5; призначити Головою загальних зборів Товариства ОСОБА_6 ; затвердити Засновницький договір Товариства від 05.02.2010р. призначити директором Товариства ОСОБА_6 ; доручити Директору створеного Товариства ОСОБА_6 провести державну реєстрацію Засновницького договору Товариства з правом передоручення третім особам.

05.02.2010 року між ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_8 був укладений Засновницький договір (зареєстрований 08.02.2010р.) який визначає порядок створення, реорганізації та ліквідації Повного Товариство «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія», порядок вступу Учасників до Товариства та виходу з нього, права і обов`язки Товариства та його Учасників, розмір склад та порядок формування складеного капіталу, основи економічної діяльності Товариства, склад органів управління, їх компетенція, порядок прийняття рішення.

Пунктом 4.10 Засновницького договору встановлено, що Учасники Товариства створюють складений капітал у розмірі 250 000грн. Сума вкладів і розмір часток Учасників у складеному капіталі Товариства розподіляються наступним чином: ФОП ОСОБА_7 вартість вкладу 2 500грн. розмір частки 1% складеного капіталу, ФОП ОСОБА_6 вартість вкладу 245 000грн. розмір частки 98% складеного капіталу, ФОП ОСОБА_8 вартість вкладу 2 500грн. розмір частик 1% складеного капіталу. За умовами п.4.11 Договору при формуванні або у разі збільшення розміру зареєстрованого складеного капіталу, складений капітал сплачується у грошовій формі та розміщується на банківських рахунках комерційних банків. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір складеного капіталу згідно діючого законодавства. Рішення товариства про зміни розміру складеного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру ( п.п.4.12,4.13 Договору).

На підставі цивільно правових угод, ОСОБА_2 придбала у ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 2% частки складеного капіталу, в зв`язку з чим починаючи з 29.04.2011р. учасниками (засновника) Товариства є: ОСОБА_6 , фізична особа підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.12.2004р., №2 556 001 0002 004843, серія В03 №643141) та ОСОБА_2 фізична особа підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 03.11.2010р., №2 556 000 0000 090861, серія В03 №807706) що було відображено в новій редакції Засновницького договору.

В подальшому складений капітал Товариства та перерозподілили частки Учасників у складеному статутному капіталі Повного Товариства «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія» між Учасниками товариства неодноразово змінювався.

Згідно останньої редакції засновницького договору ПТ «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія», затвердженого загальними зборами учасників Товариства від 18 січня 2013 року (протокол №40) державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23.01.2013р.), учасники Товариства створюють складений капітал у розмірі 4 600 000грн. Сума вкладів і розмір часток Учасників у складеному капіталі Товариства розподіляються наступним чином: ФОП ОСОБА_6 вартість вкладу ФОП ОСОБА_6 вартість вкладу 2 760 000грн. розмір частки 60% складеного капіталу, ФОП ОСОБА_2 вартість вкладу 1 840 000грн. розмір частки 40% складеного капіталу.

12 липня 2016 року ОСОБА_2 було подано до ПТ «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія» заяву про вихід зі складу товариства та виплати її внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу, з урахуванням ринкової вартості активів товариства.

Господарський суд Одеської області у своєму рішенні також встановив, що моментом виходу позивача зі складу учасників ПТ «Ломбард «Преміум» ОСОБА_6 та компанія» є 13.10.2016 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року у справі №522/7632/17 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі №522/7632/17, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2017 року у справі №522/7632/17 залишено без змін.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року у справі №522/11313/16 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково, та зокрема, визнано за ОСОБА_1 право власності на частки у складеному капіталі ПТ «ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ І КОМПАНІЯ» у розмірі 920000,00 гривень.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 червня 2019 року у справі №522/11313/16 в частині задоволення зустрічних позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на частки у складеному капіталі ПТ «ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ І КОМПАНІЯ» у розмірі 920000,00 гривень скасовано та прийнято нове рішення, за яким в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 право власності на частки у складеному капіталі ПТ «ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ І КОМПАНІЯ» у розмірі 920000,00 гривень відмовлено.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року стягнуто з Повного товариства „ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ОСОБА_3 ТА КОМПАНІЯ на користь ОСОБА_2 вартість внеску у розмірі 1 840000,00 грн., 3% річних у розмірі 124 308,05 грн., інфляційні витрати у розмірі 327 605,65 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 378,71 грн.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Згідно з частиною першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім`я одного з подружжя (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2022 року у справі № 495/6578/17 (провадження № 61-17462св21)).

Сутність презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, полягає в тому, що на певний об`єкт поширюється правовий режим спільного сумісного майна, що не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу. Проте за наявності спору така презумпція може бути спростована, тому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається саме на заінтересовану особу, яка її оспорює.

Тобто, тягар доказування того, що вартість внеску ОСОБА_2 до Повного товариства «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ» є її особистою приватною власністю, а не спільним майном подружжя покладається саме на ОСОБА_2 , а тому, твердження позивачки у відзиві про те, що позивач жадним чином не довів, що вся частка відповідачки в статутному капіталі була внесена за рахунок спільного майна подружжя не заслуговує на увагу.

Будь-яких доказів того, що така частка є її особистою приватною власністю, а не спільним майном подружжя ОСОБА_2 надано не було.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про господарські товариства», вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

У ч.1 ст.52 Закону вказано, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Відповідно достатті 12Закону, товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно статті 10 Закону, учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому закон.

Постанова ВП ВС від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц, у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства.

Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно у статутний капітал цього товариства, так інші його учасники мають розуміти наслідки у випадку ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15 та зазначила, що у разі внесення одним із подружжя як вкладу у статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства набуває право на частку учасника цього товариства. Інший з подружжя, який був співвласником коштів, внесених у статутний капітал товариства з метою захисту свого права при поділі їх спільного сумісного майна набуває право вимагати виплати половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Суд виходить з презумпції про те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилась (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилась).

З зазначеного вбачається, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску. При цьому, обов`язок доказування того, що розмір частки був змінений покладається саме на ОСОБА_2 .

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року встановлено, що розмір частки ОСОБА_2 у Повному товаристві «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ» склав 1840000,00 гривень.

Зазначене не було спростовано ОСОБА_2 в межах справи 522/9188/23-Е.

Тому, враховуючи те, що вклад у статутному капіталі товариства є спільною сумісною власністю подружжя за умови, що особою не буде спростовано презумпцію спільності права власності на майно та те, що вартість частки у статутному капіталі відповідає розміру внеску за умови, що це не спростовано учасниками справи, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_2 не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя та не надано доказів на підтвердження того, що вартість частки у статутному капіталі не відповідає розміру внеску у Повне товариство «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ», суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 половини вартості внеску у Повне товариство «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ», що становить 920000,00 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення частки інфляційних витрат та 3% річних за рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16 суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Постанова ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16 містить висновки про те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що право на відшкодування трьох відсотків річних та інфляційних збитків належить саме кредитору і саме у грошових зобов`язаннях, а ОСОБА_2 жодних невиконаних грошових зобов`язань перед ОСОБА_1 немає.

Суд звертає увагу на те, що зв`язку із невиконанням Повним товариством „ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ОСОБА_3 ТА КОМПАНІЯ», рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року стягнуто з Повного товариства „ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ОСОБА_3 ТА КОМПАНІЯ на користь ОСОБА_2 вартість внеску у розмірі 1 840 000,00 грн., що є спільною власністю подружжя, а також стягнуто 3% річних у розмірі 124 308,05 грн., інфляційні витрати у розмірі 327 605,65 грн., що нараховані на розмір внеску, який є спільною власністю майна подружжя.

При цьому, позивач у позовній заяві не просить стягнути 3% річних та інфляційні витрати з ОСОБА_2 , а просить здійснити поділ 3% річних та інфляційні витрат, що нараховані за рішенням Господарського суду Одеської області на розмір внеску, що є спільною власністю подружжя, та що не було спростовано відповідачем.

Тому, суд вважає, що 3% річних у розмірі 124 308,05 грн., інфляційні витрати у розмірі 327 605,65 грн підлягають поділу між колишніми членами подружжя, оскільки, були нараховані на розмір внеску одного з подружжя, який є спільною власністю подружжя.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки 3% річних у розмірі 62154,02 гривні та частки інфляційних витрат у розмірі 163802,82 гривні, що були нараховані Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року.

Щодо стягнення частки суми сплаченого судового збору, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 за рішенням Господарського суду, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі в період з 19 жовтня 1996 року по 13 грудня 2017 року (дата набрання ухвали Апеляційного суду Одеської області від 13.12.2017 року у справі №522/7632/17).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06 травня 2020 року у справі №916/3625/16, що залишено без змін постановою КГС ВС від 25 квітня 2023 року стягнуто з Повного товариства „ЛОМБАРД ПРЕМІУМ ОСОБА_3 ТА КОМПАНІЯ на користь ОСОБА_2 , зокрема, витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 378,71 грн.

Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3625/16.

Тому, на думку суду, судовий збір за подання позовної заяви по справі №916/3625/16 був сплачений до 29.12.2016 року, тобто, у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Згідно з частиною першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім`я одного з подружжя (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2022 року у справі № 495/6578/17 (провадження № 61-17462св21)).

Сутність презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, полягає в тому, що на певний об`єкт поширюється правовий режим спільного сумісного майна, що не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу. Проте за наявності спору така презумпція може бути спростована, тому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається саме на заінтересовану особу, яка її оспорює.

Враховуючи те, що відповідачка не надала доказів, які б спростовували факт того, що кошти, сплачені в якості судового збору у справі №916/3625/16 не є спільною сумісною власністю подружжя, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви в частині стягнення з ОСОБА_2 частки компенсованої суми сплаченого судового збору за рішенням Господарського суду Одеської області та стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 17189,36 гривень.

Щодо суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат.

Згідно платіжного документа №W97438045 від 13.06.2023 року, позивачем було сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 11631,46 гривень (т.1, а.с.191).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви у повному обсязі, вимога про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , половину вартості внеску ОСОБА_2 до Повного товариства «ЛОМБАРД «ПРЕМІУМ «ВЕЛІЧКО ОЛЕКСАНДР ТА КОМПАНІЯ» у розмірі 920000 (дев`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1/2 трьох відсотків річних, нарахованих за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 62154 (шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят чотири) гривні 02 (дві) копійки.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1/2 інфляційних витрат, нарахованих за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 163802 (сто шістдесят три тисячі вісімсот дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1/2 суми сплаченого судового збору, компенсованого на користь ОСОБА_2 за рішенням Господарського суду Одеської області від 06.05.2020 року по справі №916/3525/16 у розмірі 17189 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) гривень 36 (тридцять шість) копійок.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , суму сплаченого судового збору у розмірі 11631 (одинадцять тисяч шістсот тридцять одна) гривня 46 (сорок шість) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 липня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

11.06.24