СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 року Справа № 480/10607/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Суми" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Суми" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, і просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 11.09.2023 № 596718280707.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування суми пені відповідачем прийнято необґрунтовано. Зокрема, відповідачем в наказі на перевірку , як підстава зазначено п. 78.1.1. ПК України, але не зазначено фактичні підстави проведення перевірки.

Податковим органом направлено письмовий запит про надання документів, і у позивача були наявні підстави надавати відповідь та документи протягом 15 робочих днів. При цьому з урахуванням дії карантину, граничні строки надання документів були визначені протягом дії такого карантину, що було передбачено нормами ПК України, про що позивач повідомив податковий орган. Лише з 01.08.2023, після внесення змін до ПК України, поновився перебіг строків, визначених податковим законодавством, в т.ч. і для надання відповідей, а тому 15 денний строк для надання документів на запит податкового органу почав підліковуватися з 01.08.2023, і граничний строк надання відповіді є 21.08.2023. Разом із тим, податковий орган прийняв наказ від 28.07.2023 про проведення перевірки, тобто з порушенням строку, визначеного п. 78.1.1 ПК України. Позивач зазначає, що нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом, суперечить положенням п. 52-1 підрозділу 10 розділу Х ПК України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та обґрунтовано. Позивачем було отримано від податкового органу запит про надання документів, але обов`язок надати такі документи позивачем не виконано, документи не надані, в т.ч. і з закінченням граничних строків подання , враховуючи дію карантину, тому ГУ ДПС України в Сумській області прийнято наказ про проведення перевірки, і за результатом якої прийнято оспрюване податкове повідомлення-рішення, підстави для його скасування відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у Сумській області відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, інформації Державної податкової служби України від 07.09.2020 № 15872/7/99-00-07-07-02-07, на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області від 28.07.2023 № 1114-кп проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кінопрокат-Суми» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічного контракту від 04.07.2019 №04/07 за період діяльності з 04.07.2019 по 01.08.2023 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.08.2023 року №5113/18-28-07- 07-07/38397395/230, яким встановлено порушення ТОВ «Кінопрокат-Суми» частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», в результаті чого допущено порушення ТОВ «Кінопрокат-Суми» вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції по договору від 04.07.2019 №04/07 з KRIMSON CINEMAS LIMITED (Кеnуа).

Стосовно посилання представника позивача на те, що наказ про проведення перевірки не містить інформації про підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, а лише норми податкового законодавства, яким визначено проведення документальних позапланових перевірок, суд зазначає наступне.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку, ГУ ДПС у Сумській області отримано інформацію ДПС України від 07.09.2020 № 15872/7/99-00-07-07-02-07, (вх.№1966/8 від 07.09.2020) про встановленні Національним банком України факти порушення граничних строків розрахунків ТОВ «Кінопрокат-Суми`по договору від 04.07.2019 №04/07.

10.09.2020 на адресу ТОВ «Кінопрокат-Суми» направлено лист ГУ ДПС у Сумській області за № 12527/18-28-07-07-15 про надання пояснень та документального підтвердження щодо виконання зовнішньоекономічного контракту від 04.07.2019 № 04/07.

Даний лист отриманий позивачем 15.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення.

Як зазначає відповідач у відзиві відповідь на лист від 19.09.2020 ТОВ «Кінопрокат-Суми» взагалі не було надано.

ГУ ДПС у Сумській області листом від 15.02.2021 № 1509/6/18-28-07-07-13 на адресу ТОВ «Кінопрокат-Суми`було направлено лист про надання пояснень та документального підтвердження щодо виконання зовнішньоекономічного контракту від 04.07.2019 №04/07.

ТОВ «Кінопрокат-Суми» листом від 02.03.2021 № 10 повідомило ГУ ДПС у Сумській області (вх.№ 6244/6 від 16.03.2021), що запитувана інформація буде надана з урахуванням п.52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України (після завершення дії карантину). Дані обставини позивачем не заперечуються, не є спірними, позивачем зазначено в адміністративному позові.

В наказі від 28.07.2023 №1114-кп про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Кінопрокат-Суми» (а.с.43) зазначено правові підстави проведення перевірки, а саме норми підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України. Також в наказі від 28.07.2023 зазначено термін проведення перевірки та предмет перевірки : період діяльності товариства з 04.07.2019 по 01.08.2023 з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 04.07.2019 №04/07.

Як зазначає відповідач у відзиві, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень. Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Враховуючи вище наведене підставою для проведення позапланової виїзної перевірки отримання ГУ ДПС у Сумській області податкової інформації (лист ДПС України), де визначено можливі факти порушення ТОВ «Кінопрокат-Суми» вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 04.07.2019 №04/07 та ненадання відповіді на запити податкового органу, які отримані позивачем, але фактично є невиконаними.

Матеріалами справи підтверджується, що лист від 10.09.2020 про надання ТОВ «Кінопрокат-Суми» пояснень та документів було отримано позивачем 15.09.2020 (а.с.116-116зворотн. стор.), але доказів того, що підприємством було надано відповідні пояснення чи документи саме на лист ГУ ДПС у Сумській області від 10.09.2020 матеріалами справи не підтверджується.

Матеріалами справи підтверджується, що на інший лист ГУ ДПС у Сумській області від 15.02.2021 про надання пояснень та документів ТОВ «Кінопрокат-Суми» була надана відповідь від 02.03.2021, в якій зазначено, що документи будуть надані з урахуванням строків введення в Україні карантину (а.с.117-118).

Постановою КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Кінопрокат-Суми» протягом 15 робочих днів з дня закінчення карантину письмових пояснень чи документів ні на запит від 10.09.2020, ні від 15.02.2021 надано не було, податковим органом правомірно прийнято наказ від 28.07.2023 про проведення перевірки. Слід зазначити, що перевіряючи були допущені до перевірки, під час перевірки ТОВ «Кінопрокат-Суми» надавалися відповідні документи. Податковим органом складено акт перевірки та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином підстави, зазначені позивачем в позові щодо порушення проведення перевірки судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, не є підставою для задоволення позовних вимог.

Стосовно посилання позивача на постанови Верховного Суду у справах № 160/15431/21, №120/5728/20-а, № 500/1331/21, № 460/2663/22, суд зазначає, що дані справі не є ре валентними до розгляду даної справи, стосуються інших правовідносин.

Разом із тим, під час розгляду даної справи, надаючи правову оцінку спірного податкового повідомлення-рішення в частині розрахунку нарахованої пені за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, судом враховується наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно з пунктом 7 розділу П Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Згідно абз.10 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за інші порушення, які не охоплюються вказаною нормою права. В свою чергу, такий перелік не включає застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства.

Водночас, абз.11 п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).

Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом пені - грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а ст.13 Закону 2473-VIII (Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Постановою КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд зазначає, що нарахування у період з 01.01.2021 до 30.06.2023 пені за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті як одного із різновидів пені у розумінні приписів пп.14.1.162 п.14.1. ст.14 ПК України - суперечить п.52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Крім того, судом враховується, що Верховним Судом висловлено правову позицію із спірних правовідносин, щодо пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахованої за порушення валютного законодавства, які мали місце під час дії COVID-карантину.

Так, Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 по справі №420/1538/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117022640) дійшов наступних висновків.

«…Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 01.01.2021 по 15.11.2022, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності».

Застосовуючи такий висновок Верховного Суду до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в період з 19.09.2021 до 17.11.2022, перелік якої зазначено у розрахунку пені, що є додатком до податкового повідомленні-рішення (а.с.15).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомленні-рішення.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що податкового повідомленні-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Суми" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 11.09.2023 № 596718280707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопрокат-Суми" (м.Суми, вул..Лебединська,3,і.к. 38397395) судовий збір у сумі 6614,66грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Гелета