Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.07.20202.07.2024Справа №607/463/24
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
Головуючого Братасюка В.М.,
за участю секретаря Тинкалюк Є.I.
представників сторін ОСОБА_1 , Гулкевич С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Уніка» до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ПАТ «СК«Уніка» звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 , про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 69740 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.07.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 020014/4056/0000023. Предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника пов?язані із володінням та користуванням транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 22.11.2022 року із застрахованим майном відбулась страхова подія, з даху будинку АДРЕСА_1 на припаркований автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 впала брила снігу, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Про дану подію було повідомлено співробітників Тернопільського районного управління Національної Поліції у Тернопільської області, які зафіксували дану подію. Страхувальник за договором комплексного страхування на транспорті № 020014/4056/0000023 звернувся до ПРАТ «СК «УНІКА» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв?язку з чим на підставі Протоколу огляду транспортного засобу № 6096543500 від 23.11.2022 року, ??Рахунку № МС-0000008 від 24.11.2022 року, ??Страхового акту № 6096543500 від 12.12.2022 року ПРАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 в розмірі 69740 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 061110 від 13.12.2022 року.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 338521519 власниками будинку АДРЕСА_1 є Тернопільська міська рада та ОСОБА_2 .
Таким чином, на Відповідачів чинним законодавством покладено обов?язок щодо виконання робіт із скидання снігу та льоду із даху та покрівлі будинку під номером АДРЕСА_1 , однак Відповідачами не виконано свого обов?язку належним чином щодо прибирання снігу, який спричинив пошкодження транспортного засобу.
З огляду на зазначене, позивач просить суд стягнути з Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 69740,00 грн та суму сплаченого судового збору.
08.04.2024 судом зареєстровано письмові пояснення на позовну заяву, згідно з якими представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ознайомившись зі змістом позовної заяви та доказами, які додані до неї, вважє позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Крім того вказує, враховуючи, що в матеріалах позову відсутні належні та допустимі докази завдання шкоди транспортному засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_1 ) внаслідок падіння снігу чи попадання каміння, оскільки матеріали справи містять суперечливі докази щодо самого страхового випадку та не містять жодного належного доказу щодо місця події, позивачем не надано належних доказів оцінки шкоди, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача ПАТ «СК «УНІКА», адвокат Сечко С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача виконавчого комітету Тернопільської міської ради Гулкевич С.Б. у судовому засіданні заперечила, з приводу позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.07.2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 020014/4056/0000023. Предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника пов?язані із володінням та користуванням транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
22.11.2022 року із застрахованим майном відбулась страхова подія, з даху будинку АДРЕСА_1 на припаркований автомобіль «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 впала брила снігу, в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Про дану подію було повідомлено співробітників Тернопільського районного управління Національної Поліції у Тернопільської області, які зафіксували дану подію.
Страхувальник за договором комплексного страхування на транспорті №020014/4056/0000023 звернувся до ПРАТ «СК «УНІКА» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування.
Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв?язку з чим на підставі: Протоколу огляду транспортного засобу № 6096543500 від 23.11.2022 року; ??Рахунку № МС-0000008 від 24.11.2022 року; ??Страхового акту № 6096543500 від 12.12.2022 року - ПРАТ «СК «УНІКА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 в розмірі 69740 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 061110 від 13.12.2022 року.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Відповідно до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4ст. 6 Закону України «Про страхування»).
Згідно ч. 1 ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтею 27 ЗУ «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Натомість регрес це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, звини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим виникло нове правовідношення, пов`язане саме з регресною вимогою.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування». Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц.
Враховуючи наведене, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.
Відповідно п. 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб?єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно п. 12. ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб?єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Також у частині 5 вище вказаної статті цього Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюється перелік житлово-комунальних послуг, та зазначається, що до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» у статті п. ч. 4 ст. 8 визначено прямий обов?язок забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Крім того, ст. 16 зазначеного Закону встановлено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.
Відповідно до розділу 2 «Правил технічного обслуговування жилих будинків та прибудинкових територій», Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
У позовній заяві позивач зазначив, що між ним та страхувальником ОСОБА_3 укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 020014/4056/0000023 від 12.07.2022, а також додаткову угоду від 12.07.2022 до Договору добровільного комплексного страхування транспортних засобів, в т.ч. сільськогосподарської техніки № 020014/4056/0000023 від 12.07.2022. Отже, назва основного Договору страхування відрізняється від назви Договору страхування, до якого укладено додаткову угоду.
Позивач стверджує, що в результаті страхового випадку 22.11.2022 транспортний засіб «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_1 ) зазнав пошкоджень, внаслідок події, яка відбулася через падіння брили снігу з даху будинку за адресою АДРЕСА_1 .
У письмових поясненнях наданих Тернопільському РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 також вказує, що подія відбулася за адресою АДРЕСА_1 , Однак, відповідно до інформації, яка міститься у листі управління містобудування, архітектури, та кадастру згідно з Реєстром назв вулиць та інших геонімів, (проспектів, бульварів, площ, провулків тощо) у Тернопільської міської територіальної громади, який затверджений рішенням міської ради від 27.01.2023 №8/22/1-07, від 28.07.2023 №8/28/22, у місті Тернополі є бульвар Тараса Шевченка.
Позивач зазначив у позовній заяві, що підставою для виплати страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 69740 грн. 00 коп. були: заява страхувальника про пошкодження автомобіля, протокол огляду транспортного засобу № 6096543500 від 23.11.2022, рахунок № МС - 0000008 від 24.11.2022, страховий акт № 6096543500 від 12.12.2022
Однак, серед документів, на підставі яких здійснено відшкодування страхувальнику відсутні докази, що страховий випадок відбувся за адресою, яку вказує позивач у позові: АДРЕСА_1 , чи АДРЕСА_1 (як зазначено у страховому акті № 6096543500 від 12.12.2022), оскільки відсутні належні докази огляду пошкодженого транспортного засобу безпосередньо на місці події, які би були зафіксовані працівниками Національної поліції України у протоколі огляду.
Отже, належним доказом, який містить відомості про дату, час, місце, причини, обставини події, є протокол огляду пошкодженого транспортного засобу безпосередньо на місці події. Позивач такого доказу не надав. Відсутність протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу безпосередньо на місці події позивач не вважав підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, однак, при зверненні позивача до суду, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, з правом вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, яке перейшло до нього від страхувальника ( ОСОБА_3 ), цей документ має вирішальне значення, оскільки містить інформацію, яка дає можливість встановити наявність чи відсутність причинного зв?язку між поведінкою особи, яка заподіяла шкоду та шкодою.
Згідно з інформацією, яка міститься у протоколі огляду транспортного засобу № 6096543500 від 23.11.2022, огляд транспортного засобу проведено 23.11.2023 та виявлено пошкодження даху, капоту, дзеркала транспортного засобу, протокол складено представником страховика ОСОБА_5 .
Протокол огляду транспортного засобу № 6096543500 від 23.11.2022 складений представником страховика, не дає підстав стверджувати про наявність ознак протиправного діяння в діях відповідачів у цій справі та вказує на відсутність доказів, які могли би слугувати підставою для висновку про наявність підстав для застосування механізму суброгації, визначеного у ст.993 ЦК України саме до відповідачів.
Отже, огляд транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_2 ) проведено тільки 23.11.2022 представником страховика і не на місці події, що не є належним доказом, який підтверджує, що пошкодження автомобіля дійсно могло спричинити саме падіння брил льоду з даху будинку та саме за адресою АДРЕСА_1 , цей протокол тільки підтверджує, що представником страховика було зафіксовано наявність пошкоджень.
У письмових поясненнях наданих ОСОБА_3 інспектору СЮП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області він зазначив, що здійснив паркування транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.3. НОМЕР_1 ) у центрі міста за адресою АДРЕСА_1 , а коли повернувся, то помітив сніг на крилі та капоті, який пошкодив дах і капот авто. Слід звернути увагу, що ОСОБА_3 особисто не бачив падіння снігу з даху будинку АДРЕСА_1 на належний йому транспортний засіб «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_1 ), а також не надав страховику жодного належного доказу, який би міг підтвердити, що атомобіль зазнав пошкоджень саме за цією адресою та саме у такий спосіб.
Окрім цього, позивач не врахував, що в поясненнях ОСОБА_3 щодо обставин та місця події міститься інформація, яка вказує на ознаки протиправної поведінки у діях страхувальника ОСОБА_3 .
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 затверджено Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до інформації, яка міститься у листі управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради від 02.04.2024 № 89/19 у п. 15.10. «б» Правил дорожнього руху визначено, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Так як, зі сторони фасаду будинку №3 влаштовано тротуар, відгороджений бордюрним каменем, у випадку розміщення транспортного засобу на тротуарі інспекторами з паркування виносяться адміністративні постанови за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху тротуар - це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Окрім того, зі сторони проїзної частини на ділянці дороги біля буд АДРЕСА_1 знаходиться виїзд з прилеглої території (відповідно до п.15.9 Правил дорожнього руху зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду) та перехрестя (відповідно до п.15.9 г Правил дорожнього руху зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини).
Оскільки на ділянці дороги біля буд. АДРЕСА_1 розташовано і перехрестя і виїзд з прилеглої території, розміщення транспортного засобу є таким, що створює суттєву перешкоду для руху відповідно до ст.265-4 КУпАП та є забороненим.
Слід звернути увагу, що згідно з п.3.34 розділу 33 ПДР України у зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). У Правилах дорожнього руху визначено, що зона дії знака 3.34 «Зупинку заборонено» від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Отже, враховуючи вищенаведені норми Правил дорожнього руху, зупинка, стоянка та паркування на дорозі та тротуарі уздовж будинку АДРЕСА_1 заборонена, а докази надані позивачем у вигляді письмових пояснень страхувальника ОСОБА_3 та твердження дають підстави для висновку, що ОСОБА_3 здійснив паркування транспортного засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_1 ) у забороненому місці.
Позивачем до позовної заяви додано рахунок № MC - 0000008 від 24.11.2022, виданий постачальником ОСОБА_4 покупцю - ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» на суму 84 490,00 грн.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб?єкта оціночної діяльності.
У ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначено, що проведення оцінки майна є обов?язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.
Позивач не надав доказів розрахунку розміру відшкодування відповідно до норм Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Позивачем в якості доказу виплати страхового відшкодування надано платіжне доручення №061110 від 13.12.2022 відповідно до якого платник ПАТ «СК «УНІКА» сплатив отримувачу ОСОБА_4 страхове відшкодування за договором страхування № 020014/4056/0000023 від 12.07.2022.
У страховому акті № 6096543500 від 12.12.2022, який було складено страховиком у рядку № НОМЕР_3 «місце настання страхової події» вказано - АДРЕСА_2 «обставини страхової події» вказано - попадання каміння, у рядку №15 «сума страхового відшкодування» вказано - 69 740 грн.
У висновку комісії зазначено, що вказана подія кваліфікована, як страховий випадок згідно з актом та умовами договору страхування №020014/4056/0000023 від 12.07.2022 та прийнято рішення виплатити страхувальнику ( ОСОБА_3 ) 69 740 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів ФОП ОСОБА_4 .
Отже, страхове відшкодування в розмірі 69 740 грн., яке було здійснено страховиком (ПАТ «СК «УНІКА») страхувальнику ( ОСОБА_3 ) шляхом перерахунку безготівкових коштів надавачу послуг ФОП ОСОБА_4 згідно з платіжним дорученням № 061110 від 13.12.2022 на підставі страхового акту № 6096543500 від 12.12.2022 за результатами страхової події попадання каміння за адресою бульвар Шевченка у місті Тернополі, а не за результатами страхової події - падіння брили снігу з даху будинку за адресою м. Тернопіль, бульвар Шевченка, З (власниками якого відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Тернопільська міська рада та ОСОБА_2 ), як зазначив позивач у позовній заяві.
Враховуючи, що в матеріалах позовної заяви відсутні належні та допустимі докази завдання шкоди транспортному засобу «VOLKSWAGEN TOUAREG» (д.н.з. НОМЕР_1 ) внаслідок падіння снігу чи попадання каміння, суд вважає, що надані позивачем докази в обґрунтування заявлених вимог, не вказують на наявність підстав для задоволення позову поданого ПАТ «СК «УНІКА».
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістомч.ч.1,3ст.89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Уніка» до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування слід відмовити.
Керуючись ст.ст.4,7,12,13,81,89,244,263,268,273,280-283,352-355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Уніка» до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в сумі 69740 гривень відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство ««Страхова компанія Уніка» вул. Олени Теліги, 6 В м. Київ код ЄДРПОУ 20033533.
Відповідач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5 м. Тернопіль код ЄДРПОУ 04058344.
Відповідач ОСОБА_2 АДРЕСА_3 .
Головуючий суддяВ. М. Братасюк
