УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

02 липня 2024 року

м. Київ

справа №580/6866/23

адміністративне провадження №К/990/23648/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року

у справі №580/6866/23

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача - пенсіонера податкової міліції станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) та з урахуванням положень пунктів 5,6 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704), Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру пенсії позивача;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України вчинити дії щодо поновлення порушених прав та законних інтересів позивача шляхом вжиття невідкладних заходів щодо надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5,6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із обов`язковим зазначенням усіх видів та розмірів грошового забезпечення, зокрема і відомостей про розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 квітня 2019 року належного перерахунку пенсії позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо надання довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку розміру його пенсії.

Зобов`язано Державну податкову службу України видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та з урахуванням положень пунктів 5, 6 постанови КМУ №704, Порядку №45 із зазначенням усіх видів та розмірів грошового забезпечення, зокрема і відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку його пенсії.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова служба України 16 червня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частин першої і п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18 грудня 2018 року №1200 (далі - постанова КМУ №1200), розпорядження Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21 серпня 2019 року №682-р (далі - розпорядження КМУ №682-р), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20 та від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21.

Доводи касаційної скарги полягають у тому, що Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України лише в частині реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства і питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. При цьому, діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.

На момент вирішення справи в суді апеляційної інстанції Державна фіскальна служба України знаходиться у стані припинення, не є ліквідованою і, відповідно, здійснює свої функції через Голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України.

Відповідач вважає, що у Державної податкової служби України відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва Державної фіскальної служби України у справах, пов`язаних з реалізацією підрозділами податкової міліції та її посадових осіб повноважень, прав та обов`язків (компетенцій), що покладалися на такі підрозділи. Зокрема, відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва у справах за позовами працівників податкової міліції (поновлення на службі, відшкодування грошового утримання, нарахування та виплата різного виду матеріальних (грошових) допомог, видача довідок для призначення пенсій тощо).

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20, зазначено, що обов`язок Державної фіскальної служби щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України розпорядчими документами.

Водночас у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21, зокрема зазначено, що спір у цій справі стосувався захисту соціальних прав позивача, що ніяк не пов`язаний з публічно-владними функціями у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску, що були передані ДПС. З огляду на що, правонаступництво може мати місце виключно у випадку фактичного вибуття ДФС унаслідок припинення.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень частин першої і п`ятої статті 104 ЦК України, постанови КМУ №1200, розпорядження КМУ №682-р та перевірки необхідності застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20 та від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистих кабінетів у суб`єктів владних повноважень, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №580/6866/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу №580/6866/23.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа