ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6132/21 Суддя першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про:

- припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 09.12.2020 № КВ 051201204546;

- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 28.12.2020 №КВ 101201221878, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством встановлені вичерпні випадки припинення права на виконання будівельних робіт та скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а реєстрація права власності на реконструйований об`єкт нерухомості на підставі такої декларації вичерпує її дію. Відтак, обраний Департаментом спосіб захисту не є ефективним, оскільки після реєстрації права власності за наявності законних підстав вважати збудований об`єкт самочинним будівництвом належним способом захисту є звернення до суду із позовом про знесення такого об`єкта.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано відсутності у Департаменту можливості перевіряти на стадії реєстрації повідомлення чи декларації правильності, повноти та достовірності зазначених у них відомостей, а на дату проведення перевірки замовник будівництва та його уповноважені особи не прибули, що унеможливило її проведення. Водночас, після надходження скарги особи, яка визначена у містобудівній дозвільній документації головним архітектором будівництва, про те, що вона не здійснював авторський нагляд на об`єкті будівництва, Департаментом встановлено зазначення ОСОБА_1 недостовірних даних у повідомленні про початок виконання робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому заявлені позовні вимоги всупереч висновків суду першої інстанції підлягали задоволенню. Крім іншого, підкреслює, що ні повідомлення ні декларація не вважаються такими, що вичерпали свою дію після реєстрації права власності на новостворений об`єкт, а твердження суду про наявність у Департамента права на звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта є помилковим, оскільки припис, невиконання якого є передумовою для подання такого позову, ОСОБА_1 не видавався.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, якій надійшли 13.06.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, не всі виявлені у декларації про готовність об`єкта до експлуатації порушення безумовно свідчить про самочинне будівництво, по-друге, повідомлення про початок виконання будівельних робіт і декларації про готовність об`єкта до експлуатації вичерпали свою дію фактом реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, а відтак обраний Департаментом спосіб захисту є неефективним, по-третє, відомості про недостовірні дані у декларації не встановлювалися у ході перевірки, по-четверте, лист ОСОБА_2 від 12.04.2021 не є належним доказом з огляду на незасвідчення його в установленому законом порядку, по-п`яте, обставини здійснення Відповідачем реконструкції Позивачем не заперечуються.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Департаментом 09.12.2020 зареєстровано за № КВ051201204546 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане замовником будівництва ОСОБА_1 за об`єктом будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » (а.с. 20-28).

У вказаному повідомлення зазначено, зокрема, що проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор»; головним архітектором проекту є ОСОБА_2 (наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063); відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд, визначено ОСОБА_2 .

Також матеріали справи свідчать, що у подальшому ОСОБА_1 до Департаменту подано на реєстрацію, а останнім у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на вказаний об`єкт будівництва за №КВ101201221878 від 28.12.2020 (а.с. 29-40). Відповідно до відомостей декларації проектна документація на об`єкт розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня «Архітектор», головним архітектором проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд, зазначено ОСОБА_2 .

Судом першої інстанції встановлено, що Департаментом 12.04.2021 за вх. №073/2239 зареєстровано скаргу ОСОБА_2 , в якій останній зазначив, що не виконував ніяких робіт на об`єкті будівництва, зокрема: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 », а тому просив скасувати відповідні дані про початок або закінчення будівельних робіт (а.с. 41-49).

Поряд з іншим, матеріали справи свідчать, що 31.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак Олесею Гурамівною на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ101201221878 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на судовий будинок загальною площею 198 кв м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 1, 4, 6, 10, 34, 36, 39, 39-1, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядку №466), Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, а також ряду правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на вичерпання своєї дії повідомленням про початок виконання будівельних робіт та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, а також реєстрацією права власності на створений об`єкт будівництва.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 указаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Таким органом у місті Києві відповідно до Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 №978, є Департамент.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Пунктом 13 Порядку № 466 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

У свою чергу, за приписами п. 11 Порядку №466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За правилами ч. 1 ст. 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Приписи ч. 4 ст. 39 Закону визначають, що прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.

Реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подана в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюдненням цієї інформації на порталі електронної системи.

У декларації про готовність об`єкта до експлуатації, заяві про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація:

1) ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (у декларації/заяві зазначається для об`єктів, щодо яких проведено технічну інвентаризацію після запровадження електронної системи та яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) до подання декларації/заяви);

2) реєстраційний номер технічного паспорта закінченого будівництвом об`єкта в Реєстрі будівельної діяльності (у разі, якщо проведення технічної інвентаризації є обов`язковим);

3) реєстраційний номер результатів контрольного геодезичного знімання в Реєстрі будівельної діяльності (у разі видачі сертифіката).

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації повертається замовнику в спосіб, відповідно до якого були подані документи (у паперовій або електронній формі).

Відомості про повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації підлягають внесенню до Реєстру будівельної діяльності.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. 8 ст. 39 Закону).

Статтею 39-1 Закону регламентовано питання внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Так, абзацом 1 частини 2 статті 39-1 Закону передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, реєстрація декларації/повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проєкту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.

При цьому виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Згідно позицій Верховного Суду, висловлених, зокрема, у постановах від 24.10.2022 у справі № 640/22599/19, від 14.06.2023 у справі № 320/8929/21, від 11.06.2024 у справі №640/19122/21, реєстрація повідомлення/декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, у спірному випадку вчинення особою дій щодо реалізації наданого йому таким повідомленням права на проведення будівельних робіт. З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації права власності на утворені у результаті проведеної реконструкції об`єкти, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.

Як було встановлено раніше, 03.12.2020 Департамент зареєстрував замовникові будівництва ( ОСОБА_1 ) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) на об`єкт будівництва: «Реконструкція приміщень судового будинку на АДРЕСА_1 » за № КВ051201204546.

Згодом, 28.12.2020 Позивач зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень судового будинку на АДРЕСА_1 » за № КВ101201221878.

У подальшому 31.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак Олесею Гурамівною на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ101201221878 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на судовий будинок загальною площею 198 кв м за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, припинення права Відповідача на виконання будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо спірного об`єкта є неможливим, оскільки такі роботи були завершені, а вказане повідомлення вичерпало свою дію шляхом виконання.

Крім іншого, як вже було підкреслено вище, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, й у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21.

Колегія суддів також підкреслює, що після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно-будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19.

Таким чином, у площині спірних правовідносин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що право на виконання будівельних робіт, яке у судовому порядку просить припинити Департамент, вже реалізовано і припинено у зв`язку із завершенням будівництва, введення об`єкта в експлуатацію та реєстрації на нього права власності.

Задоволення ж цього позову і припинення права Відповідача на виконання будівельних робіт не призведе до жодних юридичних наслідків й не змінить стану спірних правовідносин, не забезпечить у такому випадку належний судовий захист і не сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства, на чому правильно наголосив Київський окружний адміністративний суд.

Суд апеляційної інстанції поряд з іншим зауважує, що, як було зазначено вище, підставою для висновку Департаменту про те, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт і декларації про готовність до експлуатації об`єкта замовником будівництва ( ОСОБА_1 ) вказано головного архітектора проекту та відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд ОСОБА_2 , який у листі від 12.04.2021, адресованому Департаменту, заперечив свою участь у розробленні проектної документації та здійсненні авторського нагляду на об`єкті будівництва.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду у справі №640/12885/21 (постанова від 20.12.2023), за результатами якого суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що інформація, отримана у спірному випадку від ОСОБА_2 , може бути самостійною і достатньою підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, без проведення відповідної перевірки, зокрема якщо він (об`єкт) збудований або будується без належно затвердженого проекту, лише у випадку, якщо недостовірність зазначених у повідомленні чи декларації даних є очевидною.

Проте Верховний Суд не погодився з тим, що інформація про те, що, як у спірному випадку, ОСОБА_2 не проводилися проектні роботи по об`єкту будівництва, не укладалося жодних договорів і не видавалися накази на призначення головного архітектора проекту та авторського нагляду, очевидно свідчить про те, що об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту, адже ця інформація не вказує на те, що проектні роботи не були проведені, не було складено проектної документації, а лише вказує про те, що ОСОБА_2 заперечує, що саме ним складено проект.

За висновком Верховного Суду у згаданій вище справі №640/12885/21 у разі, якщо, наприклад, замовником будівництва у зареєстрованій декларації невірно вказано особу, яка проводила проектні роботи, не є обставиною, що свідчить про те, що об`єкт є самочинним будівництвом.

Отже, такі обставини потребують перевірки достовірності даних про генерального проектувальника та головного архітектора проекту (особи, що здійснює авторський нагляд) та встановлення наявності чи відсутності належно затвердженого проекту у замовника будівництва, що може бути виявлено під час проведення перевірки контролюючим органом.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, Департамент не проводив перевірку щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень судового будинку на АДРЕСА_1 », а відтак на час звернення до суду із цим позовом у нього відсутні безумовні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 не проводилися проектні роботи по спірному об`єкту будівництва та не здійснювався авторський нагляд за ним, що б очевидно свідчило про те, що об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено 02 липня 2024 року.