ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 липня 2024 року Справа № 926/1757/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Злагода"

до Сокирянського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (відповідач 1)

Державної казначейської служби України (відповідач 2)

про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4461,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Злагода" звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Сокирянського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4461,25 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2024 року, позовну заяву по справі №926/1757/24 передано судді Тинку О.С.

Відповідно до частини 1 статті 2, частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Приписами частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.

Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарський процесуальний кодекс України встановлює інший вид підсудності.

Водночас, за деякими категоріями справ, процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.

Виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключну підсудність справ.

Так, за приписами частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Верховний суд у постановах від 15 квітня 2018 року у справі №905/1566/17 та від 16 серпня 2019 року у справі №916/142/19 вказав, що виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Як вбачається із поданої позивачем позовної заяви, останнім визначено двох відповідачів, а саме: Сокирянський відділ державної виконавчої служби у Дністровському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Державну казначейську службу України.

Пунктом 1 Указу Президента "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади України" з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління та відповідно до пункту 15 частини 1 статті 106 Конституції України постановлено, зокрема, утворити Державну казначейську службу України, поклавши на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Відповідно до пункту 1 "Положення про Державну казначейську службу України" Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, один із відповідачів - Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади України.

Отже, даний позов підсудний господарському суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, а саме Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, інший центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

При цьому, частиною 6, 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що спори між судами щодо підсудності не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб`єктного складу та з огляду на те, що позивачем визначено одним із відповідачів Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, код 37567646), Господарський суд Чернівецької області дійшов висновку про наявність підстав для передачі позовної заяви та доданих до неї документів за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі частини 5 статті 30 та пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 27, 30, 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Злагода" до Сокирянського відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в сумі 4461,25 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області за вх. №1757 від 02 липня 2024 року разом з доданими до позовної заяви документами передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).

Повний текст ухвали складено та підписано 03 липня 2024 року.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК