ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 липня 2024 рокум. РівнеСправа № 918/398/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури (вул. Гарна, 29, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, код ЄДРПОУ 02910077)

в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області (вул. Млинівська, с. Дядьковичі, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35361, код ЄДРПОУ 04387208)

до відповідача-1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-2 Фермерського господарства "Валентина" (вул. Рибацька, с. Кривичі, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35336, код ЄДРПОУ 21085978)

про витребування земельної ділянки

у судове засідання з`явились:

- від прокуратури: Гарбарук Вадим Анатолійович

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача-1: ОСОБА_2

- від відповідача-2: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2024 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до відповідача-1 ОСОБА_1 та до відповідача-2 Фермерського господарства "Валентина" про витребування від відповідача-1 у комунальну власність на користь позивача земельну ділянку площею 3, 6106 га, к.н.5624682700:01:012:0004 (реєстраційний номер 592490556246).

Згідно із позовною заявою, відповідач-1, будучи членом проте не засновником ФГ "Валентина", не передававши спірну земельну ділянку до цього господарства як засновник, - безоплатно отримав останню у власність та відповідно 05.03.2015 зареєстрував за собою право власності на спірну земельну ділянку. При цьому надання такої ділянки для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах, однак із земель, що вже перебували із у користуванні фермерського господарства. У подальшому відповідач-1 фермерську діяльність не здійснював, земельну ділянку 08.11.2022 передав в оренду тому ж таки ФГ "Валентина» за договором оренди землі строком на 10 років. Отже, метою отримання спірної земельної ділянки було не створення та ведення фермерського господарства відповідачем-1 одноосібно або з членами родини, а отримання її безкоштовно, поза конкурсом, без проведення земельних торгів. У зв`язку із цим прокурор просить суд витребувати з володіння відповідача-1 у комунальну власність на користь Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради спірну земельну ділянку.

19 квітня 2024 року господарський суд сформував та направив до Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" запит № 918/398/24 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані: паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_2 , виданий 21.12.1195, видавник Рівненський МВ УМВ України в Рівненській області, країна громадянства: Україна), яка проживає як про це зазначає у позовній заяві прокуратура за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено керівнику Рівненської окружної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- доказів підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву - ОСОБА_4 ;

- підтвердження про те, що керівником Рівненської окружної прокуратури не подано іншого позову (позовів) в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 та до Фермерського господарства "Валентина" про витребування від відповідача-1 у комунальну власність на користь позивача земельну ділянку площею 3, 6106 га, к.н.5624682700:01:012:0004 (реєстраційний номер 592490556246) та з тих самих підстав.

30 квітня 2024 року на поштову адресу суду від Рівненської окружної прокуратури надійшов лист від 24.04.2024, до якого долучено докази підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву ОСОБА_5 як керівника Рівненської окружної прокуратури (наказ № 248к від 10.08.2023), а також у якому наявне підтвердження керівника Рівненської окружної прокуратури про те, що керівником Рівненської окружної прокуратури не подано іншого позову (позовів) в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 та до Фермерського господарства "Валентина" про витребування від відповідача-1 у комунальну власність на користь позивача земельну ділянку площею 3, 6106 га, к.н.5624682700:01:012:0004 (реєстр. номер 592490556246) та з тих самих підстав.

Дослідивши дану заяву та документи, що до неї долучені, судом встановлено, що прокуратурою усунуто недоліки позовної заяви в спосіб та у строк, встановлений судом.

01 травня 2024 року на поштову адресу господарського суду від Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області надійшов лист № 45/01-10/24 від 29.04.2024 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці про ОСОБА_1 . Із даного листа вбачається, що адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

У період із 06.05.2024 по 10.05.2024 (включно) суддя Пашкевич І.О. перебувала у відпустці.

Ухвалою від 13.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/398/24. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі. Зобов`язано керівника Рівненської окружної прокуратури у термін до 24.05.2024 (включно) надати суду документи на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки к.н. 5624682700:01:012:0004 (реєстр. номер 592490556246) на момент пред`явлення позову до суду, доплатити судовий збір (у разі такої необхідності), виходячи із цієї вартості, та відповідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі № 918/398/24. Встановлено прокуратурі строк на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: доказів відправлення ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу - АДРЕСА_1 або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 ГПК України (у випадку наявності у відповідача-1 електронного кабінету). Постановлено, що наступне судове засідання у справі № 918/398/24 (у разі усунення недоліків позовної заяви) відбудеться 11.06.2024.

22 травня 2024 року від Рівненської окружної прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали від 13.05.2024, до якого долучено документ на підтвердження реальної вартості спірної земельної ділянки (реєстраційний номер 592490556246) на момент пред`явлення позову до суду, а саме - Витяг від 20.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки к.н. 5624682700:01:012:0004. Із даного Витягу вбачається, що вартість спірної земельної ділянки становить 81 775 грн 41 коп.

23 травня 2024 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області від Рівненської окружної прокуратури надійшов лист на виконання вимог ухвали від 14.05.2024, до якого долучено докази направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу - АДРЕСА_1 (опис вкладення в поштовий конверт, із якого вбачається які саме додатки направляються; накладна - трек-номер відправлення 3300107078759).

Судом встановлено, що прокуратурою усунуто недоліки позовної заяви у межах процесуального строку, встановленого судом в ухвалі від 14.05.2024.

Ухвалою від 24.05.2024 продовжено розгляд справи № 918/398/24. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.06.2024.

28 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника відповідача-2 надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог, в якому міститься вимога про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

05 червня 2024 року на поштову адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

11 червня 2024 року від представника відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання 11.06.2024 без його участі.

11 червня 2024 року від відповідача-1 надійшов відзив в якому міститься вимога про залишення позову без розгляду, або у випадку розгляду справи по суті - про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 11.06.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 02.07.2024 з метою надання можливості учасникам справи подати суду заяви по суті спору в межах процесуальних строків, встановлених в ухвалі про відкриття провадження у справі.

18 червня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

02 липня 2024 року судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. Про час, дату та місце проведення даного підготовчого засідання повідомлений належним чином шляхом доставки 13.06.2024 о 16:01 год. до його електронного кабінету ухвали від 11.06.2024.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі представника позивача.

У судовому засіданні суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду, що була викладена у відзиві. При цьому, відмовляючи у задоволенні даної вимоги суд керувався наступним.

В обґрунтування необхідності залишення позову без розгляду ОСОБА_1 вказує, що оскільки підтверджуючих документів щодо належності спірної земельної ділянки до державної власності немає, - тому і нема підстав представляти інтереси держави прокурором, позаяк повноваженнями захищати інтереси комунальної власності законодавець прокуратуру не наділяв (згідно з ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України - прокурор наділений правом представляти інтереси лише державної власності). Оскільки позовними вимогами прокуратури є про витребування у комунальну власність спірної земельної ділянки, - то жодні інтереси/права держави спірними правовідносинами і сторонами не порушені.

На переконання ОСОБА_1 особою яка могла б звернутися з даним позовом є орган Держгеокадастру (який відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства і використанням земель усіх категорій і форм власності), однак аж ніяк не прокуратура в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у тому числі використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення. Отже, саме до компетенції органів Держгеокадастру, які здійснювали свою діяльність на час звернення прокурора до суду, віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, до яких попередньо, до звернення із цим позовом до суду, прокурор не звернувся, а відтак позовна вимога прокурора підлягає залишенню без розгляду. Доказів щодо звернення прокурора до інших органів, окрім позивача, які наділені повноваженнями у сфері земельних правовідносин, прокурором до позовної заяви на надано.

У свою чергу прокуратура у відповіді на відзив заперечила проти вимоги відповідача-1 про залишення позову без розгляду та вказала, що суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, є Дядьковицька територіальна громада в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району. При цьому метою вказаного позову є забезпечення введення власника (Дядьковицької територіальної громади) у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У той же час ГУ Держгеокадастру у Рівненській області не є ні власником, ні розпорядником спірної земельної ділянки.

Суд виснує про наявність підстав для звернення прокурора із даним позовом до суду в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області з огляду на наступне.

Як вбачається, Рівненською окружною прокуратурою на адресу Дядьковицької сільської ради скеровано лист від 21.02.2024 № 50-56-1468вих-24 про наявні підстави для вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо витребування у комунальну власність спірної земельної ділянки.

У відповідь на лист окружної прокуратури орган місцевого самоврядування листом від 22.02.2024 №вих-140/01-10 повідомив, що заходи претензійно-позовного характеру щодо витребування спірної земельної ділянки не будуть вживатись. Рада не заперечує щодо звернення прокуратури за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Отже, як вбачається Дядьковицькою сільською радою жодних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень земельного законодавства, не вжито.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини 3, 5 ст. 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є витребування з володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у комунальну власність.

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної/комунальної власності, які відповідно до ст. 14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Суд виснує, що витребування у власність територіальної громади земельної ділянки, у випадку встановлення факту її приватизації всупереч вимогам закону, - сприятиме реалізації зазначених конституційних положень. Окрім того, зазначене буде умовою відновлення можливості справедливого (законного) розподілу такого обмеженого державного ресурсу як земля, що безумовно становить державний інтерес.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельної ділянки комунальної власності, яке як вказує прокуратура - проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про землю.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Обов`язок діяти в інтересах територіальної громади є запорукою державного регулювання на певній території.

Як вбачається із даних Публічної кадастрової карти, які відображають відомості про межі територіальних громад, що визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, які об`єдналися відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», - спірназемельна ділянка знаходиться в межах Дядьковицької об`єднаної територіальної громади.

Відтак у даному випадку, суб`єктом владних повноважень уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах є Дядьковицька територіальна громада в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В той же час завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст.145 Конституції України.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою спрямоване на зміцнення правопорядку в сфері здійснення земельних правовідносин та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності; спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності приватизації землі, яка є обмеженим ресурсом у державі.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Відповідно до правової позиції наведеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020, - представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; при цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Приватизація землі з порушенням вимог законодавства підриває законність та порушує права громадян територіальної громади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Відтак твердження відповідача-1 про те, що жодні права держави спірними правовідносинами не порушені, адже спірна ділянка витребовується у комунальну власність, - є хибними. В даному випадку позов прокурора у цій справі не спрямований на безпосередній захист інтересів самої Дядьковицької сільської ради, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства у сфері приватизації землі, про яке стверджує прокуратура. Таке звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності приватизації землі.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, а отже існують підстави для представництва даних порушених інтересів держави органами прокуратури.

Щодо доводів відповідача про те, що саме орган Держгеокадастру є тим органом в інтересах держави в особі якого прокурор міг би пред`явити даний позов, - суд виснує, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є ні власником, ні розпорядником спірної земельної ділянки.

При цьому закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18).

З огляду на викладене у сукупності суд виснує, що наявність підстав для звернення прокурора із даним позовом до суду в інтересах держави в особі Дядьковицької територіальної громади в особі Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Саме даний орган маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, - надані йому повноваження не використовує.

Підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави.

У контексті наведеного суд також звертається до правової позиції Великої Платати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у справі.

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

З огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК Українита ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність вимоги відповідача-1 про залишення позову без розгляду, а відтак протокольною ухвалою відмовив у її задоволенні.

Водночас під час з`ясування чи вирішені усі питання, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України, представник відповідача-1 вказав, що перед початком підготовчого засідання останнім були подані до суду додаткові докази через систему "Електронний суд", однак як встановлено судом, на час проведення даного судового засідання, вказані документи відсутні у матеріалах справи, у зв`язку із чим виникла необхідність у відкладенні даного підготовчого судового засідання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відтак з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України, господарський суд відкладає підготовче засідання.

Керуючись ст. ст. 183, 196, 202, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче засідання у справі № 918/398/24 відкласти на "09" липня 2024 р. на 14:30 год.

2. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 10.

Ухвала набирає законної сили 02.07.2024 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її оголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О.Пашкевич