-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
02.07.2024 Справа№914/1213/24
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши заяву
Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
про: про забезпечення позову
у справі
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
до відповідача-1: Фермерського господарства «КОЛОДНИЦЬКА ВЕРБИНА»
відповідача-2: ОСОБА_1
відповідача-3: ОСОБА_2
відповідача-4: Фермерського господарства «ВЕРБИНА КОЛОДНИЦЬКА ПЛЮС»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Міністерство фінансів України
про: стягнення 3 726 922,27 грн.,
без виклику сторін,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1213/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до відповідача-1: Фермерського господарства «КОЛОДНИЦЬКА ВЕРБИНА», відповідача-2: ОСОБА_1 , відповідача-3: ОСОБА_2 , відповідача-4: Фермерського господарства «ВЕРБИНА КОЛОДНИЦЬКА ПЛЮС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство фінансів України про солідарне стягнення 3 726 922,27 грн.
Предметом спору у даній справі є солідарне стягнення заборгованості за зобов`язаннями Фермерського господарства «КОЛОДНИЦЬКА ВЕРБИНА», що виникли на підставі укладеного з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредитного договору №40693835-КД-1 від 01.04.2022р.
01.07.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить суд застосувати заходи до забезпечення позову шляхом:
-накладення арешту на майно:
МаркаГАЗ, Модель52, Рік випуску1975, дата останньої реєстрації 17.09.2020 р., об`єм (потужність) двигуна, см 33480, що належить на праві власності ОСОБА_1 (відповідач-2/поручитель).
В обґрунтування вищезазначеної заяви, заявник покликається на наступні обставини:
У відповідача-1 наявна заборгованість за кредитним договором, яка станом на 03.05.2024р. становить 3 726 922,27 грн., з яких: 714 578,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 154 030,09 грн. - заборгованість за процентами та заборгованість відповідача-1 перед державним бюджетом становить 2 858 313,74 грн.
Відповідач-1 тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого виникла у нього заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем-1 будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором.
Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-2, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача-2, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду, у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Зустрічне забезпечення заявником не пропонується, оскільки, на думку заявника, наведені заходи забезпечення позову є мінімальними та жодним чином не обмежуватимуть можливість відповідача-2 користуватися відповідним майном, що унеможливлює нанесення будь-яких збитків відповідачу-2.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Визначення такого поняття, як арешт майна міститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2021р. у справі №643/12369/19, відповідно до змісту якої, арешт майна це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому, законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.04.2024р. у справі №917/1610/23, крім того, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить, окрім іншого оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
У постанові від 20.04.2023р. у справі №914/3316/22 Верховний Суд зазначив, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Із матеріалів заяви про забезпечення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слідує, що транспортний засіб: автомобіль марки ГАЗ, Модель52, Рік випуску1975, дата останньої реєстрації 17.09.2020 р., об`єм (потужність) двигуна, см 33480 належить на праві власності ОСОБА_1 (відповідач-2) і на підтвердження цих обставин надано витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ.
Оцінюючи надані докази, суд виходить з наступного.
Поняття поруки закріплено у ст.553 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про наявність у кредитора права на захист порушених прав та законних інтересів шляхом стягнення боргу з будь-якого боржника (боржника або поручителя).
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що застосування заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та попередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, позивачем належними доказами доведено, що наразі саме відповідач-2 (поручитель за кредитним договором) є власником наступного транспортного засобу: автомобіля марки ГАЗ, Модель52, Рік випуску1975, дата останньої реєстрації 17.09.2020 р., об`єм (потужність) двигуна, см 33480.
Також, суд бере до уваги, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача, що рішення суду в разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.08.2022р. у справі №905/447/22).
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 березня 2023 у справі № 905/448/22 звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У вказаній постанові Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, та посилається на такі підстави.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.09.2022р. у справі №911/172/22, розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Отже, незазначення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, з метою запобігання можливим потенційним порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також ураховуючи, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд вважає обґрунтованим вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно боржника - ОСОБА_1 (відповідач-2): автомобіль марки ГАЗ, Модель52, Рік випуску1975, дата останньої реєстрації 17.09.2020 р., об`єм (потужність) двигуна, см 33480.
Згідно з ч.8 ст.140 ГПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. №1388, встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповідно до п.41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській області (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ ВП 43611996) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, тому електронний примірник цієї ухвали підлягає надсиланню до його електронного кабінету для негайного виконання та вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про накладення арешту згідно з цією ухвалою.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову задовольнити повністю.
2.Накласти арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ):
-автомобіль марки ГАЗ, Модель52, Рік випуску1975, дата останньої реєстрації 17.09.2020 р., об`єм (потужність) двигуна, см 33480.
Стягувачем за цією ухвалою є:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570).
Боржником за цією ухвалою щодо вжитого заходу забезпечення позову є:
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Ця ухвала Господарського суду Львівської області є виконавчим документом в розумінні п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» та дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, а саме до 03.07.2027р.
Електронний примірник цієї ухвали для негайного виконання та вжиття заходів щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про накладення арешту згідно з цією ухвалою надіслати до електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС у Львівській області, (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ ВП 43611996).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 02.07.2024 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.
скопійовано
-
скопійовано
-
