ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2024 р. Справа№ 911/2506/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендної агрофірми "Україна"

на рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024

(дата складання та підписання повного тексту рішення 19.03.2024)

у справі № 911/2506/23 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Приватно-орендної агрофірми "Україна"

до 1) Переяславської міської ради

2) Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради"

3) Державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни Виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області

про визнання права постійного користування, визнання протиправним та скасування рішення, а також про скасування рішень про державну реєстрацію права постійного користування

за участю представників:

від позивача: Пархомчук Р.І., Бордаченко О.В.;

від відповідача -1: не з`явились;

від відповідача -2: не з`явились;

від відповідача -3: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Приватно-орендна агрофірма "Україна" звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Переяславської міської ради, Комунального підприємства "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради", державного реєстратора Канівець Ніни Вікторівни виконавчого комітету Переяславської міської ради Київської області про визнання за Приватно-орендною агрофірмою "Україна" права постійного користування на перелічені земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02); про визнання недійсним рішення Переяславської міської ради VIII скликання № 32-21-VIII від 23.12.2021 "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в частині передачі Комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення, розташовані на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з наведеними кадастровими номерами; про скасування перелічених рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування.

В обґрунтування позовних вимог Приватно-орендна агрофірма "Україна" зазначає, що є повним правонаступником КСП "Україна", що підтверджується, в тому числі одним і тим же кодом ЄДРПОУ, та відповідними записами в установчих документах та державних реєстрах, а перелічені земельні ділянки лісового масиву, які знаходяться в районі с. Велика Каратуль перебувають у користуванні підприємства на праві постійного користування з 1996 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.02.2024 у справі № 911/2506/23 у задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності у нього власного суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу щодо спірних земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист, права позивача не вважаються порушеними відповідачами.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватно-орендна агрофірма "Україна" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024 у справі № 911/2506/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

За твердженням скаржника, він, як правонаступник КСП "Україна" (з тим же кодом ЄДРПОУ 03756327), має право постійного користування лісовими земельними ділянками - 764,1 га земель лісового фонду - колгоспний ліс.

Також скаржник просить апеляційний суд додатково дослідити докази, яким місцевий господарський суд, за твердженням скаржника, не надав належної оцінки у рішенні суду, а саме: розпорядження голови Переяславської РДА у Київській області "Про державну реєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в приватно-орендну агрофірму "Україна" від 15.03.2000 № 152, статуту ПОА "Україна" 2000, довідку Головного управління статистики у Київській області від 07.09.2023, копії трудових книжок працівників, останній баланс КСП "Україна" та перший баланс ПОА "Україна", висновок судового експерта № 2-05/02 від 05.02.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, довідку ПОА "Україна" від 20.02.2024, сторінки із Книги обліку розрахунків по оплаті праці у КСП "Україна" за 1999 та 2000 р.р., сторінки із Книги реєстрації свідоцтв про право на майновий пай у КСП "Україна", свідоцтва про право власності на майновий пай членів КСП (майнові сертифікати).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2506/23, справу призначено до розгляду на 21.05.2024. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.06.2024.

В судове засідання представники відповідачів не з`явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та визнала можливим розгляд справи за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішеннями № 01-18-VIII від 26.11.2021, № 06-19-VIII від 01.12.2021, № 01-22-VIII від 13.12.2021, № 01-20-VIII від 09.12.2021, № 01-23-VIII від 17.12.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" Переяславська міська рада VIII скликання вирішила зареєструвати у Державному реєстрі речових прав речове право (право комунальної власності) Переяславської міської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення (КВЦПЗ 09.09.02 - Для іншого лісогосподарського призначення) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, 3223380400:04:015:0010, а також вирішено провести державну реєстрацію права комунальної власності земельних ділянок, які зазначено вище відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Рішенням Переяславської міської ради № 32-21-VIII від 23.12.2021 "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" передано КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" в постійне користування земельні ділянки для іншого лісогосподарського призначення загальною площею 1 003,3289 га, розташованих на території Переяславської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області (КВЦПЗ-09.09.02) з кадастровими номерами, зокрема: 3223380400:04:006:0030, 3223380400:04:004:0014, 3223380400:04:001:0080, 3223380400:04:006:0031, 3223380400:04:015:0008, 3223380400:04:015:0011, 3223380400:04:015:0010, 3223380400:04:015:0009, 3223380400:04:013:0060, 3223380400:04:015:0007, а також вирішено доручити КП "Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" зареєструвати право постійного користування на земельні ділянки, які зазначено вище у відповідності з чинним законодавством.

На підставі вищевказаного рішення Переяславської міської ради VIII скликання № 32- 21-VIII від 23.12.2021 "Про передачу земельних ділянок в постійне користування комунальному підприємству Переяславському виробничому управлінню комунального господарства Переяславської міської ради" державним реєстратором проведена державна реєстрація іншого речового права, а саме "право постійного користування земельною ділянкою" за правокористувачем КП "Переяславське виробниче управління комунального господарства Переяславської міської ради" (код ЄДРПОУ 05473594): індексний номер: 62933050 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46237217; індексний номер: 62934093 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238164; індексний номер: 62938931 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46242517; індексний номер: 62947061 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46249851; індексний номер: 62945850 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46248777; індексний номер: 62948285 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250886; індексний номер: 62947595 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250300; індексний номер: 62947317 від 20.01.2022, номер запису про інше речове право: 46250050; індексний номер: 62934691 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238674; індексний номер: 62934422 від 19.01.2022, номер запису про інше речове право: 46238427.

В листі Державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.07.2023 за підписом сертифікованого інженера землевпорядника Катерини Сінькур з посиланням на результати опрацювання даних меж земельних ділянок за даними науково-технічної документації по виготовленню державних актів на право колективної власності повідомлено, що всі вище вказані земельні ділянки знаходяться в межах ділянок, що відповідають державному акту на право постійного користування землею серія І-КВ № 000176 від 11.03.1996, перетини яких відображено на ситуаційній схемі (додаток до листа).

Державний акт на право постійного користування землею І-КВ № 000176 від 11.03.1996 був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству "Україна" (с. Велика Каратуль).

Землекористувачу надано у постійне користування 905,0 гектарів землі в межах згідно плану землекористування. До справи долучено копію Плану зовнішніх меж землекористування Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна".

В акті зазначено, що землю надано у постійне користування для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення 4 сесії 22 скликання Великокаратульської сільської ради народних депутатів від 11.10.1995. Копію рішення від 11.10.1995 також долучено до матеріалів справи. У ньому зазначено що підприємству у колективну власність передано 2395,6 га землі, а у постійне користування 905,0 га в складі резервного фонду, водного фонду, лісового фонду, історико-культурного призначення.

Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 24.

Розпорядженням представника Президента України Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області № 330 від 22.11.1993 (Про перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна") постановлено провести державну перереєстрацію колгоспу "Радянська Україна" у КСП "Україна" та видати підприємству свідоцтво про державну реєстрацію.

До справи долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", з вказаною датою видачі 19.06.1998. При цьому на свідоцтві міститься запис, що воно видано взамін свідоцтва № 108 від 22.11.1993.

У свідоцтві зафіксовано, що ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ - 03756327, а дата внесення запису до реєстру - 11.08.1998.

Указ Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 передбачав реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі, зокрема, приватних (приватно-орендних) підприємств, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування), а також запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Чинний на той час Закон України "Про підприємства в Україні" передбачав можливість діяти у тому числі орендним підприємствам, створення яких не суперечить законодавчим актам України.

14.03.2000 було зареєстровано статут Приватно-орендної агрофірми "Україна" з одним засновником - громадянином ОСОБА_1 на основі його приватної власності - земельного і майнового паїв, отриманих ним відповідно до Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" 03.12.1999 № 303/19 при виході з колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", зареєстрованого Переяславською РДА код ЄДРПОУ 2062110171 (п. 1.2 статуту).

У п. 7.1 статуту зафіксовано, що Агрофірма є власником майна переданого їй власником та продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності. Для забезпечення діяльності Агрофірма за рахунок внесків засновника створюється статутний фонд у розмірі вартості його земельного та майнового паїв у сумі 16 000,00 грн (п. 7.6 статуту).

При цьому у п. 1.4 статуту вказано, що агрофірма є правонаступником КСП "Україна".

26.02.2009 Приватно-орендна агрофірма "Україна" отримала свідоцтво про державну реєстрацію із кодом 03756327.

Отже, незважаючи на положення п. 1.4 статуту, аналіз змісту наданого позивачем статуту не дає підстав для висновку, що Приватно-орендна агрофірма "Україна" є правонаступником КСП "Україна" в земельних правовідносинах, оскільки в цьому ж статуті зафіксовано, що Приватно-орендної агрофірми "Україна" було створено одним засновником - громадянином ОСОБА_1 на основі його приватної власності - земельного і майнового паїв, отриманих ним при виході з КСП "Україна" (п. 1.2), Приватно-орендна агрофірма "Україна" є власником майна переданого їй власником та продукції від господарської діяльності (п. 7.1), а статутний фонд складає лише вартість земельного та майнового паїв засновника - громадянина ОСОБА_1 (п. 7.6), отриманих ним при виході з КСП "Україна".

Статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону (постанова ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Надані позивачем розпорядження голови Переяславської РДА у Київській області "Про державну реєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в приватно-орендну агрофірму "Україна" від 15.03.2000 № 152, статуту ПОА "Україна" 2000, довідку Головного управління статистики у Київській області від 07.09.2023, копії трудових книжок працівників, останній баланс КСП "Україна" та перший баланс ПОА "Україна", висновок судового експерта № 2-05/02 від 05.02.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи, довідку ПОА "Україна" від 20.02.2024, сторінки із Книги обліку розрахунків по оплаті праці у КСП "Україна" за 1999 та 2000 р.р., сторінки із Книги реєстрації свідоцтв про право на майновий пай у КСП "Україна", свідоцтва про право власності на майновий пай членів КСП (майнові сертифікати), також не доводять того, що Приватно-орендна агрофірма "Україна" є правонаступником права постійного користування, посвідченого Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 000176 від 11.03.1996, який був виданий КСП "Україна", якому у колективну власність передано 2395,6 га землі, а у постійне користування 905,0 га в складі резервного фонду, водного фонду, лісового фонду, історико-культурного призначення.

Згідно із п. 7 Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740, відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.

З приводу обставини присвоєння позивачу такого ж коду юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва (постанова ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 907/29/19).

Крім того, у п. 22 зазначеного Положення передбачено, що у разі перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об`єкт.

Позивач не надав суду доказів переходу до нього права власності на цілісний майновий комплекс КСП "Україна" чи паї всіх його членів, передавального (роздільного) акту (балансу), складеного на дату реорганізації КСП "Україна" і затвердженим вищим органом управління КСП "Україна".

З протоколу № 2 загальних зборів працівників КСП "Україна" від 16.12.1999 вбачається, що до порядку денного зборів було включено (1) звіт голови правління, (2) питання про реорганізацію КСП "Україна" згідно з Указом Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки", (3) різні питання. У цьому протоколі зазначено, що зборах були присутні 376 чоловік.

Цим протоколом, зокрема, було вирішено провести реорганізацію КСП "Україна" в приватно-орендне підприємство "Україна" з правами і обов`язками правонаступника та затвердити директора підприємства.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 06.02.2024 позивач з клопотанням від 21.02.2024 надав до суду довідку, в якій наведено список постійних працівників КСП "Україна" станом на 16.12.1999, які згідно статуту КСП "Україна", зареєстрованого у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації 22.11.1993 за № 330, були членами зазначеного КСП "Україна". Такий список включає 382 осіб. Надана довідка складена директором ПАО "Україна" 20.02.2024 та не є архівним документом КСП "Україна".

Проте, згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, необхідно виходити з того, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників.

Викладені у рішенні місцевого господарського суду висновки про правонаступництво узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Відповідно до статті 37 ЦК Української РСР у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно з положеннями Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносини) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні; ліквідація та реорганізація яких, відповідно до статті 34 (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції, що діяла на момент проведення КСП "Україна" загальних зборів працівників) визначено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов`язки кожного з них переходять до новоствореного підприємства. У разі поділу підприємства до новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Таким чином, за приписами наведених нормативно-правових актів, що діяли в час припинення КСП "Україна" та створення ПОА "Україна" при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передаточним балансом його зобов`язання та майно.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначалося, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Надані позивачем свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) свідчать, що загальна вартість майна тільки пайового фонду підприємства на 01.01.2000 становить 7 166 000 грн, в той час як весь статутний капітал Приватно-орендної агрофірми "Україна" склав лише 16 000,00 грн (п. 7.6 статуту).

Оцінюючи інші доводи позивача, колегія суддів також зауважує, що статистична та бухгалтерська звітність складається самим підприємством, а висновок судового експерта № 2-05/02 від 05.02.2024 за результатами проведення судової економічної експертизи лише констатує, що надані позивачем дані фінансової звітності ПОА "Україна" станом на початок 2000 року (станом на 01.01.2000) відповідають фінансовій звітності КПС "Україна" станом на 31.12.1999. Проте жодного висновку про правонаступництво у земельних правовідносинах вказані документи не містять. Також не доводять прав на землю документи, що підтверджують трудові відносини.

Колегія суддів також звертає увагу, що спір стосується земельних ділянок лісового фонду. Лісовий кодекс України, який набрав чинності 21.01.1994, передбачав передачу у постійне користування земельні ділянки лісового фонду (ст. 9 ЛК), проте до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належало надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл (ст. 16 ЛК), а надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування належало до відання обласних Рад народних депутатів (ст. 13 ЛК).

Встановлені судом обставини у своїй сукупності не дають підстав для висновку про наявність у Приватно-орендної агрофірми "Україна" права постійного користування за Державним актом на право постійного користування землею І-КВ № 000176 від 11.03.1996, який був виданий КСП "Україна". Зазначене спростовує доводи позивача про порушення його прав оспореними ним рішеннями відповідачів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про безпідставність позовних вимог, не доведено порушення прав відповідачами.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендної агрофірми "Україна" на рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024 у справі № 911/2506/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.02.2024 у справі № 911/2506/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2506/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.07.2024.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук