Справа № 686/9621/24

Провадження № 2/686/3686/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

встановив:

08.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 256 224,04 грн., набуті ним в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_1 , а також сплачений судовий збір у розмірі 2562,24 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_1 , 02.05.2023 року за заявою позивача приватним нотаріусом Камянець-Подільського районного нотарілаьного округу Ганасюк Н.П. була відкрита спадкова справа. 04.03.2024 року ОСОБА_1 була подана заява про проведення виплати неодержаної пенсії у зв`язку із смертю його батька, на яку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області була надана відповідь від 20.03.2024 року про відмову у здійсненні виплати. Згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2021 року у справі №560/11591/21, ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 була нарахована доплата за період з 01.04.2019 року по 31.05.2022 року у сумі 256224,04 грн. Станом на дату смерті йому вказані кошти виплачені не були. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено позивачу у виплаті нарахованих, але не виплачених сум у розмірі 256224,04 грн.,оскільки яквважає відповідачвказані сумине входятьдо складуспадщини,та рекомендованозвернутися досуду іззаявою прозаміну стягувачаналежним правонаступником,у зв`язкуз чимпозивач вважаєйого правояк спадкоємцяна отриманнясум боргуперед спадкодавцемпорушеним,що змусилоостаннього звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.04.2024 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.04.2024 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник ГУ ПФУ в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що сума коштів не була виплачена ОСОБА_1 через відсутність відповідного фінансування, а позивач не є належним правонаступником померлого, так як не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника та не проживав із пенсіонером на день його смерті.

06.06.2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, задоволення позову підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_1 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 07.09.1983 року, та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12.01.2023 року.

Померлий ОСОБА_1 за життя отримував пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2021 року у справі №560/11591/21 останньому була нарахована доплата за період з 01.04.2019 року по 31.05.2022 року у сумі 256224,04 грн., яка не виплачена йому за життя.

Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.03.2024 року на заяву ОСОБА_1 від 04.03.2024 року про проведення виплат нарахованої але невиплаченої суми пенсії померлого пенсіонера, було підтверджено суми нарахованих, але невиплачених коштів у розмірі 256224,04 грн., але відмовлено останньому у виплаті нарахованих, але не виплачених сум, оскільки вказані суми не входять до складу спадщини, а позивач не є належним правонаступником померлого, так як не належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника та не проживав із пенсіонером на день його смерті.

02.05.2023 на підставі заяви позивача приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ганасюк Н.П. було заведено спадкову справу №31/2023 після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи та згідно довідки приватного нотаріуса Ганасюк Н.П. №55/01-16 від 27.03.2024 року син померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є єдиним спадкоємцем померлого.

Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме право власності на спадкове майно у вигляді призначеної, нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього як спадкоємця після смерті батька права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних, соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зміст частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пункту 2, 26 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батько і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1ст.52 Закону № 1058-IVта ч.1ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2ст.52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємець, звернувся до територіального органу Пенсійного фонду зі спливом 6 місяців після смерті пенсіонера ОСОБА_1 , а тому сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, підтверджені належними і допустимим доказами, та підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 256 224,04 грн. невиплачених пенсійних виплат, які набуті ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у сумі 2562,24 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, адреса: 29013, м. Хмельницький, вул. Г.Чекірди, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоотриману пенсію в сумі 256224,04 грн., яки набута ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також судовий збір у сумі 2562,24 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій Стефанишин