open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

справа № 333/3305/22

провадження № 2/333/119/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Михайлової А.В.,за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Позивач зазначає, що 09.02.2022 між ним та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2920231, за умовами якого позивач отримав 20 000,00 грн. строком на 361 днів з періодичністю платежів кожні 19 днів. За процентною ставкою 1,99 % в день та за зниженою процентною ставкою 0,80 % в день за умови виконання п. 1.4.2. Договору.

Грошові кошти надані шляхом зарахування на картку Позивача.

Позивач вважає, що укладений кредитний договір порушує низку законодавчо встановлених правил кредитування в цілому, в тому числі й Закон України «Про захист прав споживачів», безпосередньо ст. ст. 11, 15,18,19 щодо вчасної та повної інформації надання споживчого кредиту, ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Так, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не попередив його про можливі ризики під час виконання зобов`язань, у протиріччя цьому інформація, надання якої передбачено зазначеними нормативними актами, не була надана в цілому, на його думку, інформація була прихованою, сторонами договірних відносин не досягнуто усіх істотних умов договору, договір містить несправедливі умови кредитування, тим самим використовуючи нечесну підприємницьку практику, що призвело до дисбалансу її інтересів в сторону погіршення, в договорі відсутня істотна умова договору - орієнтовна сукупна вартість кредиту виражена в простій зрозумілій формі, графік погашення кредиту, детальний розпис сукупної вартості кредиту тощо, договір не відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» з урахуванням Закону України «Про захист прав споживачів», загальним положенням про договір та положенням про кредитний договір, які визначені в ЦК України. Прийняття (акцепту) шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписання відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» не вважається вчиненням договору у письмовій формі, тобто Позивач договір не підписувала. Таким чином, копія договору про надання позики на умовах фінансового кредиту, підготовленого ТОВ «Лінеура Україна», не містить жодних правових підстав та не може слугувати доказом безспірності укладення договору позики.

Окрім того, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не попередив його про можливі ризики під час виконання зобов`язань - невчасного повернення кредиту, у протиріччя цьому інформація, надання якої передбачено зазначеними нормативними актами, не була їй надана. Тобто, при відсутності вказаної інформації про предмет послуг, який надався, Позивач був зобов`язана укласти саме той кредитний договір, який їй порадив відповідач, не маючи при цьому право вибору укласти інший договір й з іншими умовами, таким чином ТОВ «Лінеура Україна» навмисно ввело Позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, оспорюваний останнім договір кредиту має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України, як такий, щодо якого не дотримано в момент його вчинення вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.08.2022 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу 15 - денний строк на подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

13.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що позивач підписуючи правочин, був ознайомлений з його умовами в повному обсязі. Відтак підстави для задоволення позову відсутні.

В судове засідання позивач не з`явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про дату та час проведення содового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, та відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про можливість розгляду справи за наявними у справі доказами .

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» має статус фінансової компанії із 100% іноземним капіталом, внесене до державного реєстру фінансових компаній, здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №529 від 04.04.2019, та діє у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до ліцензії позивач надає послуги з онлайн кредитування. Послуги надаються під торговою маркою credit7. Детальна інформація про Товариство розміщена на його офіційній сторінці у мережі Інтернет за посиланням: crcdil7.ua

09.02.2022 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту №2920231, за умовами якого позивач отримав 20 000,00 грн. строком на 361 днів з періодичністю платежів кожні 19 днів. За процентною ставкою 1,99 % в день та за зниженою процентною ставкою 0,80 % в день за умови виконання п. 1.4.2. Договору. надало позивачу в позику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позивач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Сторони за Договором погодили істотні його умови, зокрема: строк надання позики 361 день, фіксована процентна ставка за користування кредитом (п.1.4.1., п.1.4.2. Договору) у розмірі 1,99% від суми позики за кожен день користування позикою Відповідно до п.1.4.1.

Перед укладенням кредитного договору Товариство шляхом розміщення на власному офіційному інтернет - сайті за посиланням: www.credit7.ua надає клієнту доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де міститься інформація про перелік, умови та порядок надання фінансових послуг, оприлюднено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та примірні кредитні договори, які укладає Товариство за вибором клієнтів. Також міститься інформація про процентні ставки, про максимальний строк кредиту, максимальну суму кредиту тощо. Так, на головній сторінці Сайту в розділі «ПРО КОМПАНІЮ» міститься інформація щодо розміру стандартної процентної ставки (яка дорівнювала станом на дату укладення договору 1,99% від суми позики за кожен день користування позикою) та реальної річної ставки за користування кредитом Зазначена процентна ставка є зваженою, відповідає середньому показнику на фінансовому ринку.

Спірний Договір має повну відповідність затвердженому у Товаристві примірному договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що діяв на момент укладення Договору та оприлюднений на Сайті.

Відтак твердження позивача про відсутність на Сайті відомостей про реальну відсоткову ставку не відповідають дійсності.

Перед підписанням кредитного договору в ITC Товариства клієнт підтверджує своє ознайомлення з інформацією про розмір процентної ставки та порядок нарахування і сплати процентів, розмір штрафних санкцій за невиконання Договору, вартість кредиту, строк кредиту та згоду з умовами договору, шляхом проставляння відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіши. Без зазначеної дії технічно не можливо перейти до наступного етапу підписання договору. Вказані обставини підтверджуються скріншотом, долученим до матеріалів справи. Тобто, перед укладенням Договору позивачу була надана уся необхідна та достовірна переддоговірна інформація, зокрема і щодо умов договору.

Порядок застосування штрафних санкцій та їх розмір визначено в розділі 6 Договору, Відповідно до п 6.5 Договору, Штрафні санкції за Договором нараховуються в момент сплати. У будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Клієнтом зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування».

Абзацом 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Зазначене повністю відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Порядок та черговість погашення заборгованості за Договором визначено п.3 Договору. Даний пункт викладено однаковим шрифтом, зрозумілою мовою, що не допускає неоднозначного тлумачення, відповідає примірному договору, що оприлюднено на Сайті, та з умовами якого ознайомився та погодився позивач перед укладенням Договору.

Позивачем не уточнено, яким чином мало бути роз`яснено йому ці умови Договору та не доведено, яким чином це вплинуло на дійсність Договору, а тому доводи позовної заяви в цій частині є також необґрунтованими та не можуть братися до уваги.

Необхідною умовою для прийняття рішення щодо надання позики є встановлення платоспроможності клієнта (тобто його бажання та можливості платити по кредиту). Платоспроможність може встановлюватись також на будь-якій стадії виконання договору. Правомірність збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов`язань, порядок обміну такою інформацією, зокрема через бюро кредитних історій, передбаченаЗаконом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

Реєструючись на Сайті, позивач надав згоду шляхом проставлення відповідної відмітки на чек-боксі та натискання відповідної клавіші на збір та обробку персональних даних, в тому числі й на передачу своїх даних органам державної влади та їх структурним підрозділам, банкам та небанківським фінансовим установам, факторинговим компаніям, усім бюро кредитних історій та іншим установам та організаціям.

Підтвердження позивача, що відображені в розділі 6 Договору, не підпадають під жодну з вказаних вст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»підстав визнання умов договору несправедливими. Позивач також не довів, яким чином такі його твердження, підписані ним самим, порушують чи порушили його права.

Отже, позивач не надав жодного аргументу, який би доводив, що та чи інша умова Договору є несправедливою у розумінніст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», що потягло б за собою визнання Договору чи його частини недійсними.

Частиною 1статті 205 ЦК Українипередбачено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до ст.1047,1055 ЦК Українидоговір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, відповідно до п.6ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

Спірний Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ITC), що міститься на офіційному сайті Товариства за посиланням: www.credit7.ua, у відповідності доЗакону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договорів Товариством визначено в затверджених Правилах надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА", що відповідно до преамбули Договору є його невід`ємною частиною. Підписавши Договір, Позивач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

У відповідності до розділу 6 Правил Договір було укладено за такою процедурою: реєстрація позивача на Сайті Товариства та надання згоди на обробку персональних даних; подання позивачем заявки на отримання позики, в якій, зокрема, зазначено ідентифікаційні дані позивача, бажані умови кредитування та реквізити банківської карти позивача для перерахування суми позики; перевірка Товариством наданої позивачем інформації та прийняття рішення. Товариство здійснило ідентифікацію позивача, провело оцінку його платоспроможності та достовірності наданої ним інформації за допомогою спеціальної багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. Верифікація банківської карти позивача відбулася за допомогою системи Bankld. Окрім того, з цією метою Товариство здійснило відповідні запити до відповідних бюро кредитних історій; прийняття позивачем пропозиції (оферти), шляхом проставлення відмітки у відповідному вікні (натискання кнопки) «Продовжити» в Особистому кабінеті позивача; надсилання Товариством позивачу на його номер телефону, вказаний при реєстрації як контактний (фінансовий): НОМЕР_1 одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно- цифрової послідовності для підписання Договору; введення позивачем одноразового ідентифікатора у відповідному вікні на Сайті та одночасне направлення Товариству електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором; направлення Товариством примірника Договору в Особистий кабінет позивача, де він зберігається та є доступним для перегляду і роздрукування у будь-який час. Вказаний спосіб надання примірника Договору відповідає п. 6.1.20 Правил. Відповідно дост. 11 Закону України «Про електронну комерцію»кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Підписання Договору відбулося 09.02.2022 об 17 годині 44 хвилині 58 секунді. Інформація про прізвище, ім`я та по батькові позивача, який підписав Договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання Договору містяться в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» та у відповідному розділі Додатку №1 до Договору.

Отже, оскільки Договір підписаний позивачем, шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеноїЗаконом України «Про електронну комерцію». За таких обставин необґрунтованими є твердження позивача про те, що Договір не був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора та відповідно відсутні підстави вважати його недійсним.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Товраиство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту. Отримання коштів за Договором також не заперечується позивачем. Зазначені кошти не були позивачем повернуті як помилково отримані, ними він розпорядився на власний розсуд, що свідчить про справжнє волевиявлення на укладення Договору та користування результатами його укладення.

Стосовно посилання Позивача на ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування» з якої вбачається з тверджень останнього порушення його прав, яка зводиться до цитування статті та самих п. 4.6.1, 4.6.2. 4.6.3 Договору.

Проте з твердження погодитись не можливо виходячи з наступного.

Як вбачається з Договору, у вищезазначених пунктах більш детально та розширено відображено порядок черговості який повністю відповідає 19 ЗУ «Про споживче кредитування», а саме пунтами визначено наступне:.

- пункт 4.6.1. Догвору, у першу чергу здійснюються платежі з повернення (виплати) простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: - прострочені зобов`язання по процентам; - прострочені зобов`язання по кредиту;

- пункт 4.6.2. Договору, у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом. Якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості передбаченої даною чергою, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості: -строкові зобов`язання по процентам; - строкові зобов`язання по кредиту;

- пункт 4.6.3 у третю чергу здійснюється сплата інших платежів за Договором.

Таким чином, Позивач хибно важає що цими пунктами порушено його права.

Відносно посилання на п.9.6 Договору, яким передбачено обробку персональних даних Позивача.

Товариство виступає суб`єктом первинного фінансового моніторингу, тому діяльність Товариства підпадає під регулювання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі - Закон про легалізацію).

Статтею 11 Закону про легалізаціювизначено обсяг інформації про клієнта, який фінансовим установам необхідно встановити під час ідентифікації та верифікації.

Зокрема, в процесі ідентифікації/верифікації фізичної особи громадянина України суб`єктам первинного фінансового моніторингу необхідно встановити, в тому числі: прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та інші дані.

Враховуючи вищезазначене, наявні у Товариства персональні дані Позивача були отримані від нього і обробляються Товариством виключно в силу законодавства України в процесі встановлення та здійснення взаємовідносин , як клієнтом Товариства.

Пункт 11 ч.2 ст. 8 Закону про персональні дані надає Позивачу право відкликати свою згоду на обробку персональних даних. При цьому слід зауважити наступне.

Законодавець, виділивши укладення та виконання правочину в окрему підставу для здійснення обробки персональних даних (п. 3 ст. 11 Закону про персональні дані), зумовив неможливість відкликати згоду на обробку персональних даних до моменту повного виконання зобов`язань між сторонами.

Пунктом 18 ч.2 ст.8 Закону про легалізацію передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі необхідності надання як докази у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів (у тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким суб`єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше п`яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

Водночас відповідач стверджує, що раніше позивач вже користувався послугами Товариства, та попередні дві позики на аналогічних умовах позивачем за відповідними договорами погашено в повному обсязі, що є підтвердженням обізнаності ним з процедурою укладення електронних договорів та погодження з нею, а також з обізнаністю та погодженням з умовами договору.

Відповідно до ст.ст.526,615 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

гідност. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

а нормоюст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положеньст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідност. 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. першою-третьою, п`ятою та шостоюст. 203 цього Кодексу.

За положеннями ст.ст. 626-628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів»застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Отже, суд приходить до висновку, що спірний договір про надання позики на умовах фінансового кредиту укладено в письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, який підписаний позивачем, який містить повну інформацію стосовно умов кредитування.

Отже, оспорюваний правочин було укладено належним чином у письмовій формі, що повністю відповідає вимогам законодавства.

Як вбачається з договору, у графі реквізити та підписи сторін зазначено прізвище, ім`я, по-батькові клієнта ОСОБА_1 , його паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, підпис.

Згідно п.2 ч. 1ст.208 ЦК Україниу письмовій формі належить вчиняти: зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1ст. 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідност.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1, 2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідност.640 ЦК Українидоговір є укладеним, з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно дост.642 ЦК Українивідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно вимогст.218 ЦК Українинедодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Обов`язковими умовами для можливості визнання такого правочину дійсним, закон встановлює наступні: вчинення дії на виконання такого правочину однією із сторін; підтвердження вчинення такої дії іншою стороною шляхом прийняття виконання. При відсутності хоча б однієї з вказаних умов, суд не може визнати договір дійсним.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст. 11 цього Кодексу.

За правиламист.14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другійстатті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Правила надання грошових коштів у кредит перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК Українина укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Із запропонованими умовами позивач ознайомився та погодився з ними.

За таких обставин, суд вважає, що договір позики було укладено та підписано з дотриманням вимогЗакону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що під час укладання вищезазначеного кредитного договору були порушенні його права як споживача, шляхом не ознайомлення з умовами кредитування.

Згідно із п. 2 ч. 1, ч. 2ст. 19 Закону «Про захист прав споживачів»нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика може бути такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Зміст оспорюваного договору містить положення про предмет, порядок та умови надання позики в умовах фінансового кредиту, порядок повернення позики та строк дії договору, розпис сукупної вартості кредиту, порядок та умови укладання і припинення договору, відмови у наданні та одержанні кредиту, відповідальність за невиконання взятих зобов`язань, графік сплати платежів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що офіційний сайт позивача містить всю необхідну детальну інформацію для оформлення кредиту в режимі онлайн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» не обмежувало права позивача у доступі до інформації, що стосується правил надання фінансових послуг відповідачем а також права позивача, як користувача системи Інтернет щодо можливості ознайомитись з примірником Договору про надання позики.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що позивач під час укладання оспорюваного договору мав необхідну, повну та доступну інформацію, яка за своєю суттю не містила у собі нечіткий, незрозумілий або двозначний її зміст, необхідний для здійснення свідомого вибору.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано доказів укладання спірного правочину, з порушенням його прав, як споживача.

Посилання позивача на те, що підпис у договорі зроблено за допомогою факсиміле з боку уповноваженого представника відповідача без погодження сторонами аналогу власноручного підпису не відповідає дійсності, оскільки письмове погодження відбулося шляхом прийняття (акцептування) позивачем публічної пропозиції на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що позивач виявивши бажання отримати кредит, мав у своєму розпорядженні всю необхідну інформацію та можливість ознайомитись з умовами, надав необхідні документи та отримав кредит.

Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахування наведеного вище та аналізуючи наявні у справі докази, суд вважає, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не є обґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядку в порядкуст.141 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст. ст.3, 6, 15, 16, 203, 207, 208, 215, 216, 218, 230, 626, 628, 638, 640, 642, 1046 ЦК України, ст.ст. 3, 4 , 5, 12, 13, 76-81, 141, 158, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського

районного суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова

Джерело: ЄДРСР 120144580
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку