Справа № 727/6084/24

Провадження № 2/727/1360/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючий суддя Слободян Г.М.

секретар судовогозасідання Вакарчук Т.Р. розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: невідомий; останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів, - ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову. Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Обгрунтовує позовні вимоги тим, що перебуваючи у шлюбі з 21.06.2018 року, який був зареєстрований в Україні, у неї та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , що видане Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), з актовим записом №40.

Вказує на те, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2023 року по справі №725/7560/23 шлюб між нею та ОСОБА_2 було розірвано. Зазначає, що окрім цього судом було встановлено місця проживання та реєстрацію сторін по справі. Стверджує, що наразі син сторін проживає із нею в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходиться на її утриманні. Вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 (громадянин Республіки Польща) перебуває на території іншої країни, а саме в Республіці Польщі, де він офіційно зареєстрований. Позивачка стверджує, що вона самостійно виховує та піклується про сина. Зазначає, що інших утриманців у відповідача немає.

Просить стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13.06.2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років. А також стягнути з відповідача на її користь судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Рух справи і позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.06.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено до судового розгляду, з викликом сторін по справі.

Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Герасимчуком О.О. до суду скеровано письмову заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримано в повному обсязі, які просять задовольнити; проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, відомостей про поважність причини неявки в засідання не надав. Відзиву від відповідача на позовну заяву також не надходило.

У відповідності до правил ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ч. 3ст. 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

В силу положень ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом досліджені докази та застосовані норми права.

Статтею 55 Конституції Українивизначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідженні матеріали справи та застосовані норми права. Судом належними доказами встановлено наступне.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 грудня 2023 року по справі №725/7560/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Судом було встановлено місця проживання та реєстрацію сторін по справі. Наразі син сторін проживає із матір`ю в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходиться на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 (громадянин Республіки Польща) перебуває на території іншої країни, а саме в Республіці Польщі, де він і офіційно зареєстрований (а.с.7 на звороті 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), з актовим записом №40, ІНФОРМАЦІЯ_4 в шлюбі народилась дитина - ОСОБА_3 (а.с.7).

Пленум Верховного Суду України в п. 17 своєї Постанови від 15.05.2006 року №3 роз`яснив судам, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2ст. 51 Конституції Україниіст. 180 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч.ч.2,4 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частини другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст. 181 Сімейного кодексу України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальний стан сторін, стан здоров`я дітей, наявність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та інших непрацездатних членів сім`ї.

Даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї відповідачем суду не надано.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_4 від обов`язку утримання дитини ОСОБА_5 , 2013 року народження, судом не встановлено.

Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

Оцінивши надані докази по справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не в повному обсязі виконує у відношенні свого сина передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки, чим порушує право дитини на достатній рівень життя.

Відповідно дост.180 СК Українипередбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогамист.182 СК Українита роз`ясненнями, які містяться в п.17Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та вирішуючи питання щодо розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.3ст. 181 Сімейного кодексу Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності до ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 5ст. 183 Сімейного кодексу Українитой із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно ч. ч. 1-3ст. 183 Сімейного кодексу Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.4 ч.1ст. 161 ЦПК Українисудовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1ст. 191 Сімейного кодексу Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім`ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину.

При визначенні розміру аліментів на дитину, суд враховує, що відповідач працездатний, інших осіб на своєму утриманні не має.

На підставі п.1 ч.1ст.430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимогст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Положеннями ст.133ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи. Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Судом встановлено, що 05.06.2024 року між позивачкою ОСОБА_1 та адвокатом Герасимчук О.О. укладено договір про надання правничої допомоги, та згідно квитанції сплачено адвокату 10000, 00 грн. (а.с.9-12).

Вказаними вище доказами підтверджено надання адвокатом Герасимчук О.О. позивачці послуг з професійної правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги від 05.06.2024 року.

Разом з цим, суд зауважує на тому, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вимогами ч.3 ст.141ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є визначальними для визначення подібності правовідносин. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04)зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц(постанова від 19.02.2020).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані позивачем на підтвердження надання адвокатом юридичних послуг, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є необґрунтованим та завишеним.

Суд вважає, що позивачем не доведено витрати в розмірі 10 000 грн. за надані послуги правничої допомоги, а також витрати у вказаному розмірі на думку суду не відповідають співмірності складності справи, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 4000,00 гривень, за підготовку та складання позовної заяви, що на думку суду відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,8,12,13,141,268-270,280-282 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,184,192 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заочне рішення по справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягненняаліментів тавитрат направову допомогу задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП:невідомий;останнє відомезареєстроване місцепроживання АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місцепроживання АДРЕСА_1 ) у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: невідомий; останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Урешта частини заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: невідомий; останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 03.07.2024 року.

Суддя Слободян Г.М.