Номер провадження: 22-ц/813/4473/24

Справа № 501/3864/23

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

з участю секретаря Виходець А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 січня 2024 року, постановленого під головуванням судді Пушкарського Д.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання договору кредиту недійсним, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі АТ «Райффайзен Банк»), в якому просив визнати недійсним кредитний договір, розірвати його, та зобов`язати повернути ОСОБА_1 все, що одержав АТ «Райффайзен Банк» на виконання вказаного правочину за цим кредитним договором, та стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь позивача 74604,96 грн. спричинених матеріальних збитків.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що між ним та відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого відповідач відкрив на ім`я позивача кредитний рахунок № НОМЕР_1 . Оригінал або належним чином завірену копію договору відповідач позивачу не надав. Раніше у відділенні Райффайзен Банку був відкритий на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_2 , на який було зарахований переказ на суму 10500 грн.

Згідно Договору кредиту Кредитор (відповідач) надав позивачу, як Позичальнику, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 74604,96 грн., зі сплатою 5% та з встановленим ним відповідним порядком погашення суми заборгованості.

Позивач вважає, що згідно кредитного рахунку №1926496200 треба вважати укладеним (існуючим) кредитний договір, який необхідно визнати недійсним з наступних підстав, а саме:

17.07.2023 року приблизно о 12 годині позивачу по телефонному номеру НОМЕР_3 надійшло повідомлення від Райффайзен Банку про отримання матеріальної (грошової) допомоги, яка в подальшому не підтвердилася.

Після отримання вище вказаного повідомлення, позивач перейшов за Посиланням в цьому повідомленні на сайт «Novavipata.space», в якому при відкритті він ввів пароль та логін щодо входу до Райффайзен Банк-24, і невстановлені посадові особи банку зняли грошові кошти з його банківської картки в сумі 72500,00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями від 17.07.2023.

З наданих пояснень оператор відділення Райффайзен Банку у місті Чорноморську Одеської області підтвердив, що телефон за реквізитами на сайті «Novavipata.space» належить консультативному відділу центрального Райффайзен Банку у місті Києві.

Отже, позивач стверджує, що відносно нього було скоєно кримінальне правопорушення та він був вимушений 21.07.2023 звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів, на підставі якої внесені відомості до ЄРДР за №12023162160000480, - за кваліфікаційними ознаками складу злочину, передбаченого статтею 190 частиною 3 КК України. По вказаному кримінальному провадженню позивача визнано потерпілим.

Позивач вважає вищевказаний кредитний договір незаконним, так як відповідач істотно порушив умови кредитного договору, а саме: квитанції від 17.07.2023 підтверджують винність відповідача, як юридичної особи АТ «Райффайзен Банк», у скоєнні відносно позивача кримінального правопорушення, так як відповідач знав про вказану систему шахрайства (згідно частини 5 статті 90 ЦК України незаконно використовувалася і його назва юридичної особи) та через нього передавалися вище вказані інформаційні повідомлення; вказані шахрайства навмисно та продовж певного часу не блокувалися відповідачем; відповідач за зняття (списання) основних грошових коштів з рахунку позивача незаконно отримував (списував без його згоди) комісійні виплати; відповідач особисто був зацікавлений у відкритті без згоди позивача вказаного кредитного договору з метою отримання незаконних доходів та прибутків; відповідач не в змозі був зберегти гроші на поточному рахунку № НОМЕР_2 , які могли б бути джерелом погашення заборгованості по кредитному договору або будь-яких інших заборгованостей.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 січня 2024року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим у кримінальній справі та згідно ст. 55 КПК України, він як потерпілий у кримінальному провадженні має право на стягнення матеріальної та моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу, Лозіна О.Ю. , представник АТ «Райффайзен Банк» просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для його скасування, а рішення суду законним та таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання, призначене судове засідання на 25 червня 2024 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 156, 157, 159-160).

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 164-165).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 06.10.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/5507/82/1250753, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 10000,00 грн. (розмір поточного ліміту на дату початку кредитування), строком на 48 місяців під фіксовану процентну ставку - 48,00% річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначенні договором (а.с.28-29, 31-33).

Перед укладенням та підписанням кредитного договору, позичальник ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, додатковою інформацією та іншими важливими правовими аспектами, шляхом підписання паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

Надання кредитних коштів проводилось на підставі п.1.2 та п.7.1. Договору, відповідно до якого Банк відкриває Картковий рахунок 1926496200 в гривні на ім`я Клієнта, випускає та надає клієнту платіжну карту, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки або її реквізитів відповідно до правил Платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування Карткових рахунків фізичних осіб.

Згідно розписки від 06.10.2021 року ОСОБА_1 отримав платіжну картку.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами договору.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.

Статтею 204 ЦК України передбачено - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив визнати кредитний договір недійсним.

Відповідно до умов п.1.3. Договору, на умовах заяви, з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку, надати Клієнту в межах Поточного ліміту кошти (Кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком або шляхом Договірного списання Банком коштів Кредиту з карткового рахунку у випадках, визначених Договором (а.с.34-36).

Згідно умов п.3.1. Договору сторони досягли згоди, що на дату підписання Заяви та відкриття карткового рахунку поточний ліміт становить нуль гривень.

Протягом 30 робочих днів з дати Заяви, після відкриття карткового рахунку Банк може змінити розмір поточного ліміту до суми зазначеної в п.2.2.1 Заяви, про що направляє Клієнту SMS - повідомлення на номер телефону, що наданий Клієнтом при підписанні Заяви або інший номер телефону, що наданий Клієнтом в процесі обслуговування. Датою початку кредитування є дата направлення Банком Клієнту першого після підписання заяви SMS - повідомлення про встановлення (зміни) поточного ліміту. Банк повідомляє Клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді направленням SMS - повідомлення.

Відповідно до п.4.1. Договору, проценти нараховуються в порядку, визначеному підпунктами 2.5.1. - 2.5.4. пункту 2.5. статті 2 Розділу 6 Правил.

В порядку та на умовах визначених підпунктами 2.5.5. - 2.5.6. пункту 2.5. статті 2 Розділу 6 Правил, Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше 30 гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менша за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом, в т.ч., недозволеного овердрафту, визначається підпунктами 2.5.5. - 2.5.13. пункту 2.5. статті 2 Розділу 6 Правил (п.4.2. Договору).

Судом вірно встановлено, що кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов та надалі їх виконував, що свідчить про згоду Позичальника з умовами даного договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до банку з приводу незрозумілості кредитного договору, несправедливості його умов, неправомірності положень цього договору, порушення прав позичальника як споживача, недостатності наданої банком інформації про умови кредитування не звертався.

Як вбачається з кредитного договору позивач та відповідач уклали Заяву - Договір до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Заяви №CMDPI-1852649 від 06.10.2021 про акцепт публічної пропозиції/Угода).

Згідно з п.2.1 Угоди №CMDPI-1852649 від 06.10.2021, яка була укладена між позивачем та відповідачем підписанням цієї угоди клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк» про надання Послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.

Відповідно до п.1.2 Розділу І Правил, Правила застосовуються до відносин Сторін з дати прийняття (акцепту) Клієнтом Публічної пропозиції шляхом підписання Клієнтом Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Правила набувають сили у відносинах Сторін за Договором банківського обслуговування з дати набуття ними чинності. Чинна редакція Правил офіційно оприлюднюється на Сайті Банку та розміщується у відділеннях Банку.

Відповідно до п.3.2. Угоди, Банк самостійно встановлює нові або вносить зміни до чинних Тарифів за Вкладними рахунками, а також визначає періодичність їх встановлення та зміни. Нові або змінені Тарифи за Вкладними рахунками оприлюднюються на Сайті Банку та набирають чинності у відносинах Сторін із зазначеної в них дати.

Підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з Правилами та Тарифами, що є чинними на дату підписання Угоди. Клієнт зобов`язується дотримуватись умов Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування Поточних/Карткових рахунків, а також надання Банком Кредитів. Підписанням цієї Заяви-Договору Клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2, 6 Правил, так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом (п. 1.2. Угоди та п. 8.2. Кредитного договору).