головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників сторін:

Від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів» - Жильцов В.В.

Від Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - Вишневська Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024, суддя суду першої інстанції Сулімовська М.Б., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 15.01.2024

по справі №916/2710/23

за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

про стягнення 9 088,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Позивач Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» про стягнення 9 088,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором від 22.12.2018 №367/П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) 7 021,18 грн основної заборгованості, 101,86 грн 3% річних, 268,07 грн збитків від інфляції, 1 697,68 грн пені, 2 684,00 судового збору.

Приймаючи дане рішення суду першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем на підставі Договору №367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018 виникли зобов`язальні правовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України. При цьому, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, якірний збір в повному обсязі згідно з рахунками не сплатив.

Дані обставини стали підставою для виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у спірний період у розмірі 7 021,18 грн основного боргу, тому позов в цій частині є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати якірного збору.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23.

Апелянт зазначив, що суд невмотивовано, без достатніх обґрунтувань та підстав, враховуючи лише залишення без розгляду відповіді на відзив єдиною достатньою підставою, залишив подані Відповідачем письмові пояснення без розгляду.

Відповідач вказав, що Порядок для віднесення судна до групи Д не вимагає саме заходу в порт безпосередньо з метою ремонту, та навпаки допускає спрямування судна в ремонт, потреба в чому об`єктивно може настати (як в нашому випадку) вже під час знаходження судна в порту. В свою чергу ПрАТ «УДП», за відсутності конкретних вимог щодо підтвердження відповідних обставин в самому Порядку, дотримано мінімальної формалізації відповідної дії:

-видано розпорядчий документ про спрямування суден в ремонт, виходячи з їх технічного стану (Розпорядження по ПрАТ "УДП" від 29.07.2022 №кп/79а);

-уклало внутрішній договір (згідно діючого на підприємстві регламенту) з профільним відокремленим госпрозрахунковим структурним підрозділом щодо виконання ремонтів із складанням відповідного графіку ремонту (Договір №КСБСРЗ/270/576ТС);

-невідкладно повідомило про це Адміністрацію порту для врахування.

Апелянт вказав, що він в повній мірі та належним чином довів відповідність суден UDP-DM-1019, UDP-DM-1038 критеріям суден групи Д у спірний період, відтак нарахування якірного збору щодо їх стоянки в цей час в акваторії порту є неправомірним, а протилежні висновки суду - хибними, прийнятим з порушенням норм матеріального права України в зв`язку із неповнотою та неправильністю установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильним визначенням відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.

Відповідач зазначив, що навіть попри помилковість позиції суду щодо неможливості віднесення до суден групи Д згідно Порядку суден UDP-DM-1019, UDP-DM-1038 через те, що вони в минулі роки зайшли в порт не з метою ремонту, але і факт заходження цих суден в порт саме для стоянки Позивачем належними, достовірними та допустимими доказами не доведено.

Апелянт вказав, що перебуваючи в акваторії порту вже тривалий час, знаходячись в неналежному (неморехідному) технічному стані та без діючих дозвільних документів баржі UDP-DM-1019, UDP-DM-1038 об`єктивно не могли покинути акваторію порту для оформлення нового суднозаходу з відповідною метою «ремонт», як того вимагав Позивач, якого підтримав Суд. Саме враховуючи вказане, та з метою відновлення належного технічного стану судна і були направлені на ремонт (вже під час їх стоянки в базовому порту Ізмаїл, як тільки у судновласника з`явилася відповідна фінансова можливість).

Крім того, апелянт вказав, що в акваторії морського порту Ізмаїл жодним нормативним або технічним документом не визначено наявність внутрішнього рейду на акваторії морського порту Ізмаїл у спірний період, Відповідач вважає, що судна ПрАТ "УДП" не розташовувались та не перебували на внутрішньому рейді в цей період, чим також підтверджується відсутність підстав для нарахування та стягнення якірного збору, адже справляння якірного збору передбачене законодавством при умові стоянки судна саме на внутрішньому рейді акваторії порту.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 у справі 916/2710/23 та постановити нове рішення, яким відмовити ДП «АМПУ» в особі ІФ ДП «АМПУ» в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «УДП» про стягнення боргу у повному обсязі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23.

Позивач зазначає, що надані відповідачем договори не спростовують обставин знаходження суден в акваторії морського порту Ізмаїл з метою, з якої останні заходили до порту, а саме - з метою стоянки, та не підтверджують, що судна заходили в порт з метою ремонту.

Позивач вказує, що до групи Д, в тому числі, відносяться судна, що заходять вимушено, для зміни екіпажу, для постачання, через карантинні потреби, а також судна, що прямують на/після ремонт/ремонту на/з судноремонтні/судноремонтних підприємства/підприємств (бази/баз) України. Водночас, відповідачем не доведено, що судна UDP-DM-1019, UDP-DM-1038 заходили в порт з певною метою, а саме з метою ремонту.

Позивач також зазначає, що Відповідач не надає будь-яких документів (відповідь «Класифікаційного товариства Регістр судноплавства України» щодо видачі документів Регістру або відмову в видачі таких документів), які свідчили б про його спробу відновити регістрові документи на належний йому флот, який тривалий час знаходиться на якірній стоянці в акваторії морського порту Ізмаїл.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі № 916/2710/23 залишити без задоволення, а зазначене судове рішення без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2710/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2710/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2710/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2710/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.04.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 визначено розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на рішення Господарського суду Одеської області від 15.01.2024 по справі №916/2710/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено справу №916/2710/23 до розгляду на 20.06.2024 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

20.06.2024 у судовому засіданні прийняли участь представник Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів» - Жильцов В.В. та представник Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» - Вишневська Г.В.

Фактичні обставини, встановлені судом.

22.12.2018 ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" (відповідач) згідно Декларації про приєднання №108 приєдналося до Договору №367-П-АМПУ-18 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України від 03.12.2018, відповідно до п. 1.1 якого, він є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, який встановлює рівні умови для всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, та може бути укладений лише шляхом приєднання Морського агента до всіх його умов в цілому шляхом надання Адміністрації Декларації про приєднання до Договору (Додаток №1 до цього Договору), розміщеної на офіційному веб-сайті Адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/ru/morskie-agenty/dogovor-prisoedineniya, в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, всі права та обов`язки Адміністрації (в тому числі прийняття, узгодження та виконання заявок Морського агента, ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, тощо), які передбачені цим Договором (крім Розділу 9 цього Договору), виконуються відповідною філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", перелік яких визначений у Додатку №3 до цього Договору.

Згідно п.2.1 договору, даний Договір врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації за адресою http://usDa.gov.ua/nVmorskie- agenty/perechen-uslug-v-morskikh-portakh-ukrainy (надалі - Послуги).

За умовами п. 3.1.3 договору, Адміністрація зобов`язана надавати Морському агенту рахунки (у тому числі попередні рахунки по портовим зборах) після отримання від Морського агента заявки на надання Послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи у відповідності до Правил. Рахунки на попередню оплату Послуг виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору, Морський агент зобов`язується своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту Послуги в порядку, визначеному цим Договором, зокрема, здійснювати від імені Принципала розрахунки з Адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших Послуг.

Пункти 4.1. та 4.2. договору закріплюють обов`язковість дотримання сторонами Порядку та визначають порядок здійснення оплати.

У п. 4.3. договору сторони погодили, що у разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, тарифи, сторони, під час розрахунків, застосовують зазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності таких змін та (або) доповнень.

Відповідно до п. 4.5 Договору, остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших Послугах, наданих Адміністрацією, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20-ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з Актом наданих послуг, або інших документів, які підтверджують надання Послуг. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.

Відповідно до п.4.6 договору, Адміністрація надає остаточні рахунки на оплату Послуг протягом 5 робочих днів з моменту виконання Морським агентом пп.пп.3.2.7 та 3.2.9. цього Договору та передає їх Морському агенту наступним чином: направляються за адресою електронної пошти/факсом, а у випадку відсутності такої адреси в умовах Договору на дату його підписання - на адресу електронної пошти/факс, повідомлену Морським агентом за запитом Адміністрації; та/або передаються безпосередньо уповноваженому представнику Морського агента під підпис у реєстрі пред`явлених рахунків; та/або направляються Морському агенту іншим загальноприйнятим способом (поштою, кур`єрською поштою, тощо).

Адміністрація може застосовувати будь-який з описаних у цьому пункті договору способів передачі рахунку або кілька способів. Застосування одного з описаних способів передачі рахунку визнається сторонами достатнім з боку Адміністрації для забезпечення оплати Морським агентом такого рахунку.

У випадку виникнення спорів щодо одержання Морським агентом рахунку на оплату Послуг, наданих Адміністрацією, рахунок вважається переданим та одержаним Морським агентом у разі своєчасного виставлення його Адміністрацією Морському агенту.

Згідно п. 4.8. Договору, Морський агент, незалежно від отримання рахунку на оплату Послуг Адміністрації засобами електронної пошти/факсом, зобов`язаний вжити заходів для отримання рахунків на оплату Послуг Адміністрації безпосередньо у відповідному структурному підрозділі Адміністрації протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту фактичного надання Послуг. Неотримання Морським агентом рахунків на оплату Послуг не звільняє Морського агента від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку, як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) Послуг, своєчасно виставлених Адміністрацією.

Відповідно до п.4.9 Договору, морський агент зобов`язаний протягом 5 банківських днів після отримання Акту наданих послуг, за відсутності вмотивованих заперечень, оформити та повернути Адміністрації підписаний та скріплений власною печаткою, якщо така використовується у відповідності до чинного законодавства України, належний Адміністрації примірник Акту та здійснити розрахунок згідно з умовами Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору № 367/П-АМПУ-18 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. У випадку несвоєчасної сплати послуг, Адміністрація має право вимагати від Морського агента сплати на користь Адміністрації пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку затримання сплати рахунків в іноземній валюті більш ніж на строк, передбачений чинним законодавством України з моменту надання послуги, Адміністрація має право вимагати від Морського агента компенсації штрафних санкцій, сплачених Адміністрацією. Санкції, передбачені цим пунктом, можуть застосовуватися незалежно від інших заходів відповідальності та заходів забезпечення виконання зобов`язань, які підлягають застосуванню на підставі цього договору або чинного законодавства.

Згідно п. 8.1 Договору, він набуває чинності з моменту реєстрації Адміністрацією оригіналу Декларації про приєднання (Додаток №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною), але в будь-якому разі не раніше 01.01.2019 та діє до 30.06.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, взятих на себе під час дії цього Договору.

За умовами п.8.2, дія Договору вважається продовженою на кожний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна з сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення даного договору.

Відповідно до п.8.3 Договору, припинення його дії не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов`язань та сплати штрафних санкцій, які виникли під час дії договору.

Відповідно до п.9.1 Договору, Адміністрація може змінити умови цього Договору в односторонньому порядку, повідомивши про це Морського агента не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів, шляхом публікації таких змін на офіційному веб-сайті Адміністрації. При цьому така публікація на офіційному веб-сайті Адміністрації вважається належним чином повідомленням Морського агента.

Згідно п.10.2 Договору, у тих випадках, коли права та обов`язки сторін не охоплені положеннями даного Договору, застосовуються і становлять частину даного Договору норми чинного законодавства України, що регулюють діяльність сторін, і Правила.

Згідно п.10.4 Договору, усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

У відповідності до ст.ст. 634, 641 Цивільного кодексу України, оприлюднення на офіційному веб-сайті Адміністрації договору з додатками 1-3, які є його невід`ємною частиною, є публічною офертою, умови якої однакові для усіх Морських агентів (п. 12.1.).

Відповідно д п.12.2 Договору, підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є оформлення (підписання) Морським агентом Декларації про приєднання до Договору (Додаток № 1 до цього Договору), що свідчить про прийняття ним публічної оферти.

Згідно п.12.6 Договору, цей договір не потребує подальшого двостороннього підписання на вчинення інших дій та вважається укладеним з моменту отримання та реєстрації Адміністрацією двох оригінальних примірників Декларації про приєднання від Морського агента, що свідчать про згоду дотримуватися умов Договору, без підписання письмового примірника Адміністрацією.

Морський агент дає згоду безумовно дотримуватися умов Договору та згоду отримати Послуги на встановлених Адміністрацією умовах з моменту оформлення (підписання) Морським агентом Декларації про приєднання (п.12.7.).

Акцептуючи Договір, Морський агент автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям ним положень Договору та всіх додатків, що є його невід`ємною складовою частиною Договору (п.12.8.).

Згідно довідки Капітана Ізмаїльського морського порту від 21.06.2023 №59/14-06-01-48, що здійснює загальний нагляд за суднами в акваторії порту в силу приписів Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, та довідок головної диспетчерської ІФ ДП "АМПУ" (т.1 а.с.102-126), ліхтери UDP-DM-1038 та UDP-DM-1019 знаходяться в акваторії морського порту Ізмаїл.

Позивачем здійснено розрахунок якірного збору за час стоянки суден в порту, та, відповідно до п.4.5 договору, виставлено рахунки №8740/12 від 31.10.2022 на суму 4212,71 грн., №8768/12 від 31.10.2022 на суму 2176,56 грн., №11408/12 від 31.12.2022 на суму 631,91 грн., від оплати яких відповідач відмовився.

Як слідує з довідок диспетчерської служби ІФ ДП "Адміністрація Ізмаїльського МП":

- судно UDP-DM-1038 зайшло в акваторію порту 06.08.2016 з метою стоянки;

- судно UDP-DM-1019 зайшло в акваторію порту 10.03.1999 з метою стоянки.

Аналогічне підтверджено довідкою Капітана Ізмаїльського морського порту від 21.06.2023 №59/14-06-01-48, а саме - дата приходу в акваторію порту Ізмаїл (постановка на якірну стоянку): 10.03.1999 - судно UDP-DM-1019; 06.08.2016-25.03.2021, 25.03.2021 - судно UDP-DM-1038.

Розпорядженням генерального директора ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" від 29.07.2022 №кп/79а "Про спрямування несамохідних суден на ремонт до судноремонтної бази ГВСП "БТОФ" у зв`язку із необхідністю приведення несамохідного флоту до належного технічного стану зобов`язано спрямувати судна, що знаходяться в акваторії морського порту Ізмаїл, на судноремонтну базу, в тому числі судна UDP-DM-1038 та UDP-DM-1019.

Листом від 21.09.2022 №ЧЗМ-212 відповідач направив позивачу перелік балансового флоту, розташованого на внутрішньому рейді акваторії морського порту Ізмаїл, який, за твердженням відповідача, прямує на ремонт. До переліку були долучені нотіси (інформація про зміну мети перебування судна у порту Ізмаїл), датовані 28.07.2022, в яких зазначена мета - прямує в ремонт, та Договір організації ремонту несамохідного флоту №157-БТОФ від 28.07.2022, укладений між відповідачем та його структурним підрозділом Госпрозрахунковим відокремленим структурним підрозділом "База технічного обслуговування флоту" ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство".

Відповідач для встановлення ступеню технічного стану суден, визначення комплексу необхідних робіт, на підставі Договору №157-БТОФ від 28.07.2022 згідно графіку направлення в ремонт несамохідного флоту баржі UDP-DM-1038 та UDP-DM-1019 визначило статус суден "направлені в ремонт", термін проведення ремонту листопад-грудень 2023, отже наразі судна знаходяться в очікуванні ремонту, що, за твердженням відповідача, не заборонено жодним діючим нормативним актом.

Листом від 30.09.2022 №1137/14-02-03/Вих позивач повідомив відповідача, що для зміни мети заходження в акваторію морського порту Ізмаїл відповідач мав вивести флот з акваторії порту, сплатити всі нараховані до дати виходу портові збори, а вже після цього подати нотіс про готовність зайти в акваторію порту, який буде розглянуто у встановленому порядку та надано обґрунтовану відповідь щодо можливості або неможливості допуску суден в акваторію порту, оскільки зміна мети заходження в акваторію морського порту допускається при знаходженні судна поза межами акваторії порту.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 85 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов`язане дотримуватися чинних законів і правил України, в тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

За приписами п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про морські порти України", акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про морські порти України", у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про морські порти України", тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються в морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Статтею 22 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди (ч. 1 ст. 22 Закону України "Про морські порти України").

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про морські порти України", розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Портові збори сплачуються Адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом (ч. 3 ст. 22 Закону України "Про морські порти України").

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316, який є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 року за № 930/23462 (далі - Порядок).

За умовами п.1.3 Порядку, портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 1.5 Порядку, нарахування портових зборів здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. При цьому умовний об`єм судна підлягає округленню у такому порядку: до 0,5 кубічного метра округлюється до цілого числа в меншу сторону, а 0,5 кубічного метра і більше округлюється до цілого числа в більшу сторону.

Згідно з п. 1.14. Порядку, податок на додану вартість нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Положеннями п.1.15 Порядку визначено, що цей Порядок є обов`язковим для застосування усіма суб`єктами господарювання незалежно від підпорядкованості та форми власності, які відповідно до чинного законодавства України є учасниками у справлянні із суден портових зборів.

Розділом VІ Порядку врегульовано справляння якірного збору, зокрема, п. 6.2. Порядку визначено, що із суден груп В, Г і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) якірний збір справляється за 30 діб стоянки з кожного судна на внутрішньому рейді за такими ставками: 28 доларів США - із суден у закордонному плаванні; 2,8 долара США - із суден у каботажному плаванні.

За кожну наступну добу стоянки судна на внутрішньому рейді понад зазначений строк якірний збір справляється з кожного судна за такими ставками: 3,2 долара США - із суден у закордонному плаванні; 1,6 долара США - із суден у каботажному плаванні.

Відповідно до п. 6.3. Порядку, судна груп Д і Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій), звільняються від сплати якірного збору.

11.04.2019 року Міністерством інфраструктури України був прийнятий Наказ № 252 "Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 "Про затвердження Порядку справляння та розміри ставок портових зборів", яким п. 6.2. Порядку доповнено абзацом наступного змісту: "Якірний збір справляється на дату виходу судна з морського порту. У разі стоянки судна на внутрішньому рейді тривалістю понад 30 діб нарахування та справляння якірного збору проводяться щомісяця станом на останній день розрахункового місяця".

Згідно довідки Капітана Ізмаїльського морського порту від 21.06.2023 №59/14-06-01-48, що здійснює загальний нагляд за суднами в акваторії порту в силу приписів Кодексу торговельного мореплавства України та Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, та довідок головної диспетчерської ІФ ДП "АМПУ", ліхтери UDP-DM-1038 та UDP-DM-1019 знаходяться в акваторії морського порту Ізмаїл.

Позивачем здійснено розрахунок якірного збору за час стоянки суден в порту, та, відповідно до п.4.5 договору, виставлено рахунки №8740/12 від 31.10.2022 на суму 4212,71 грн., №8768/12 від 31.10.2022 на суму 2176,56 грн., №11408/12 від 31.12.2022 на суму 631,91 грн., від оплати яких відповідач відмовився.

Аналізуючи обставини відмови апелянта від оплати означених рахунків у зв`язку із скеруванням спірних суден в ремонт, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.3. Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, судна груп Д і Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) звільняються від сплати якірного збору.

Додатком 1 до Порядку визначено групи суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, та з яких справляються портові збори, згідно з яким до групи Д відносяться: судна, що заходять вимушено, для зміни екіпажу, для постачання, через карантинні потреби, а також судна, що прямують на/після ремонт/ремонту на/з судноремонтні/судноремонтних підприємства/підприємств (бази/баз) України; службові та військові судна; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна; наукові, дослідні, швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів).

До групи Е відносяться: інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна портового флоту, криголами, які належать суб`єктам господарювання всіх форм власності, що здійснюють діяльність у межах морського порту, а також орендовані ними, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, риболовні судна, що заходять без виконання вантажних операцій).

Як слідує з довідок диспетчерської служби ІФ ДП "Адміністрація Ізмаїльського МП":

- судно UDP-DM-1038 зайшло в акваторію порту 06.08.2016 з метою стоянки;

- судно UDP-DM-1019 зайшло в акваторію порту 10.03.1999 з метою стоянки.

Аналогічне підтверджено довідкою Капітана Ізмаїльського морського порту від 21.06.2023 №59/14-06-01-48, а саме - дата приходу в акваторію порту Ізмаїл (постановка на якірну стоянку): 10.03.1999 - судно UDP-DM-1019; 06.08.2016-25.03.2021, 25.03.2021 - судно UDP-DM-1038.

Таким чином, 06.08.2016 та 10.03.1999 спірні судна зайшли в акваторію морського порту Ізмаїл з метою стоянки.