open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/21226/23 пров. № А/857/11692/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львова апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/21226/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Борискін С.А.,

час ухвалення рішення 22 січня 2024 року,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 26 січня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі також відповідач), в якому просив :

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №59771700240522.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені відповідачем в Акті перевірки, є поверхневими та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, з підстав наявності форс-мажорних обставин, які звільняють від відповідальності за порушення вимог ст.13 Закону України "Про валюту та валютні операції", а також з огляду на судовий розгляд справи про стягнення заборгованості з іноземного контрагента у Міжнародному Комерційному Арбітражному Суді. Просив позов задовольнити повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/21226/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що вважає, розгляд позову про стягнення з іноземного контрагенту заборгованості окремою підставою для ненарахування штрафних санкцій.

Крім того, відповідач не надає жодної правової оцінки Сертифікатам Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, наявність яких фактично підтверджує факт відсутності законних підстав притягнення позивача до відповідальності.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/21226/23 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача а також представників позивача та відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Довідка підтверджує наявність форс-мажорних обставин лише, починаючи з 14.12.2022, однак не підтверджує неможливість виконання своїх зобов`язань по оплаті Товару компанією "ALXETANA LIMITED" у вересні та жовтні 2022 року.

Дослідивши ж Сертифікати, суд встановив, що у таких вказано, що компанія "ALXETANA LIMITED" була зобов`язана купити товар в термін до 01.04.2023, що суперечить умовам контрактів від 15.09.2022 та від 03.10.2022, в яких обумовлено проведення оплати товару Покупцем в термін 5 днів після отримання товару.

Тому, на переконання суду першої інстанції, такі документи жодним чином не підтверджують наявність форс-мажорних обставин, що об`єктивно унеможливили виконання Покупцем зобов`язань у строк, визначений умовами Контракту від 15.09.2022 та Контракту від 03.10.2022.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 01.06.2023 по 07.06.2023 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами №2022-09-06/2 від 06.09.2022, №2022-09-15/2 від 15.09.2022, №2022-10-03/1 від 03.10.2022 за період з 06.09.2022 по 31.05.2023, за результатами якої складено Акт від 14.06.2023 №5452/Ж5/17-00-24-05-17/3324619994 (далі також Акт перевірки).

Проведеною перевіркою позивача встановлено порушення ч.1, 2 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIII та п.14-2 постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в перiод запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 №18, а саме:

-несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 17000,00 євро у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнiшньоекономiчного експортного контракту № 2022-09-06/2 вiд 06.09.2022, укладений з фiрмою-нерезидентом "Holifield Agro Kft", Угорщина;

-ненадходження валютноп виручки в сумі 36370,00 євро у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №2022-09-15/2 вiд 15.09.2022, укладений з фірмою-нерезидентом "ALXETANA LIMITED", Англія;

-ненадходження валютної виручки в сумі 50208,00 євро у законодавчо встановлені строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту №2022-10-03/1 вiд 03.10.2022, укладений з фiрмою-нерезидентом "ALXETANA LIMITED", Англія.

На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №59771700240522, яким за порушення вимог валютного законодавства до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені 712221,80 грн.

26.07.2023 позивачем подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 11.07.2023 №59771700240522.

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням ДПС України від 15.08.2023 №5718/Ж12/17-00-24-05-24 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

З Акта перевірки судом встановлено та не є спірним у справі, що 06.09.2022 між ФОП ОСОБА_1 (далі - Продавець) та фірмою "Holifield Agro Kft", Угорщина (далі - Покупець) укладено контракт №2022-09-06/2 (далі Контракт від 06.09.2022), згідно з умовами якого Продавець погоджується продати, а Покупець погоджується купити наступний товар: ягоди малини швидкозаморожені врожаю 2022 р (далі - Товар).

Термін поставки Товару до 30 вересня 2021 року.

Умови поставки: DAP 44-238 Czerwionka-Leszczyny, Польща (Інкотермс-2010). Отримувач - Kabako-Gruppe SP.Z O.O. (NIP.no 717-183-75-18), Poland, 24-300 Opole Lubelskie, Przemyslowa 42.

Кінцевий прийом Товару по кількості і якості здійснюється на складі Покупця.

Покупець здійснює 100% оплату за кожні отримані поставки в термін 5 днів після отримання товару на складі Покупця.

Згідно з додатковою угодою від 01.03.2023 №1 Контракту від 06.09.2022 оплата по контракту можлива третьою стороною, а саме: "ALXETANA LIMITED", Англія.

Крім того, згідно з матеріалами справи мiж ФОП ОСОБА_1 (далі - Продавець) та компанією "ALXETANA LIMITED" (далі - Покупець) було укладено контракт №2022-09-15/2 вiд 15.09.2022 (далі Контракт від 15.09.2022).

Згідно п.1.1 - 1.5 Контракту від 15.09.2022 Продавець погоджується продати, а Покупець погоджується купити наступний товар: ягоди малини швидкозаморожені врожаю 2022 року (далі - Товар).

Валюта контракту євро.

Ціна товару визначається специфікацією (24-300 Opole Lubelskie, Przemyslowa 42, Poland), Інкотермс 2010). Ціна Товару включає в себе вартість упакування та маркування, а саме: піддони дерев`яні, мішки паперові, коробки картонні, пакети пластикові.

Загальна сума визначається специфікацією.

Загальна кількість товару визначається специфікацією.

Відповідно до положень 3.1-3.4 Контракту від 15.09.2022 термін поставки Товару до 30 вересня 2021 року.

Умови поставки: DAP - 44-238 Czerwionka- Leszczyny, Польща (Інкотермс - 2010). Отримувач - Kabako-Gruppe SP.Z O.O. (NIP.no 717-183-75-18), Poland, 24-300 Opole Lubelskie, Przemyslowa 42.

Товар вважається переданим від Продавця і прийнятим Покупцем після виконання всіх митних формальностей та пiсля здійснення радіологічного дослідження і при наявності всіх необхідних документів.

Кінцевий прийом товару по кількості і якості здійснюється на складі Покупця.

Пунктом 6.3 Контракту від 15.09.2022 обумовлено, що Покупець здійснює 100% оплату за кожні отримані поставки в термін 5 днів після отримання Товару у Покупця на складі.

Пунктом 7.1 Контракту від 15.09.2022 визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань по Контракту, якщо воно є наслідком дії форс-мажорних обставин. В цьому випадку час виконання зобов`язань по Контракту переноситься на час дії форс-мажорних обставин. Сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою країни Продавця або Покупця, є достатнім доказом існування форс-мажорних обставин і їх тривалості.

Відповідно до п.8.1 Контракту від 15.09.2022 всi суперечностi мiж Продавцем та Покупцем, з яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів, розв`язуються у відповідності до Рiшень Мiжнародного Комерційного Арбітражного Сулу при Торгово-промисловій Палаті України, у складі одного арбітра, спираючись на норми матеріального права України.

03.10.2022 мiж ФОП ОСОБА_1 (далі - Продавець) та компанією "ALXETANA LIMITED" (далі - Покупець) було укладено контракт №2022-10-03\1 (далі Контракт від 03.10.2022).

Згідно п.1.1 - 1.5 Контракту від 03.10.2022 Продавець погоджується продати, а Покупець погоджується купити наступний товар: ягоди малини швидкозаморожені врожаю 2022 року (далі - Товар).

Валюта контракту євро.

Ціна товару визначається специфікацією. Ціна Товару включає в себе вартість упакування та маркування, а саме: піддони дерев`яні, мішки паперові, коробки картонні, пакети пластикові.

Загальна сума визначається Інвойсом.

Загальна кількість товару визначається Інвойсом.

Відповідно до положень 3.1-3.4 Контракту від 03.10.2022 термін поставки Товару до 31 жовтня 2022 року.

Умови поставки: DAP Biala 205A 98-332 Rzasnia, Польща (Інкотермс - 2010). Отримувач "Greeset" Mateusz Blaszczyk (NIP.no 5080085595), Poland, Biala 205A 98-332 Rzasnia.

Товар вважається переданим від Продавця і прийнятим Покупцем після виконання всіх митних формальностей та пiсля здійснення радіологічного дослідження і при наявності всіх необхідних документів.

Кінцевий прийом товару по кількості і якості здійснюється на складі Покупця.

Пунктом 6.3 Контракту від 03.10.2022 обумовлено, що Покупець здійснює 100% оплату за кожні отримані поставки в термін 5 днів після отримання Товару у Покупця на складі.

Пунктом 7.1 Контракту від 03.10.2022 визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань по Контракту, якщо воно є наслідком дії форс-мажорних обставин. В цьому випадку час виконання зобов`язань по Контракту переноситься на час дії форс-мажорних обставин. Сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою країни Продавця або Покупця, є достатнім доказом існування форс-мажорних обставин і їх тривалості.

Відповідно до п.8.1 Контракту від 03.10.2022 всi суперечностi мiж Продавцем та Покупцем, з яких не було досягнуто згоди шляхом переговорів, розв`язуються у відповідності до Рiшень Мiжнародного Комерційного Арбітражного Сулу при Торгово-промисловій Палаті України, у складі одного арбітра, спираючись на норми матеріального права України.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2023 №59771700240522 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частинами 1 та 2 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Частинами 1 та 2 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про валюту і валютні операції" питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також ч. 1 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Нормами ч.ч. 6-8 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених Національний банком України, є обов`язковим для суб`єктів господарювання. Порушення таких строків має своїм наслідком нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Виключенням з цього правила є випадки, закріплені у згаданих вище нормах ч.ч. 6-7 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", а також у ч. 4 вказаної статті.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", із змінами та доповненнями, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з укладеними позивачем 15.09.2022 та 03.10.2022 контрактами компанія "ALXETANA LIMITED", як Покупець, зобов`язувалася здійснити 100% оплату за кожні отримані поставки в термін 5 днів після отримання Товару у Покупця на складі.

Факти експортування позивачем Товару Покупцю за митними деклараціями від 15.09.2022 №UA101040/2022/007201 вартістю 18500 євро/676045,50 грн., від 20.09.2022 №UA101040/2022/007319 вартістю 17870 євро/652369,37 грн.; від 04.10.2022 №UA101040/2022/007713 вартістю 16704 євро/596456,41 грн., від 04.10.2022 №UA101040/2022/007714 вартістю 16800євро/599884,32 грн., від 05.10.2022 №UA101040/2022/007760 вартістю 16704 євро/604153,61 грн. - не є спірними у справі.

Граничні строки надходження валютної виручки за такими контрактами: 13.03.2023, 18.03.2023, а також 01.04.2023 і 02.04.2023.

Однак, станом на 31.05.2023 (останній день періоду, що перевірявся) оплата за товар була відсутньою, а тому за висновками контролюючого органу позивачем порушено строки розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених національним банком України.

Факти неотримання валютної виручки по контрактах від 15.09.2022 та 03.10.2022 стороною позивача не заперечуються.

Також з Акта перевірки судом встановлено, що на виконання умов Контракту від 06.09.2022, ФОП ОСОБА_1 експортовано фірмі-нерезиденту "Holifield Agro Kft" товар, а саме: ягоди малини, крихта, заморожені, загальною фактурною вартістю 17000 євро/616879 грн., згідно митною декларацією UA101040/2022/006948 від 08.09.2022.

21.03.2023 на валютний рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий у АТ АКБ "Львів" №UA743252680000026006124291003(978), надійшла оплата за експортований товар вiд "ALXETANA LIMITED" на виконання зовнішньоекономічного контракту №2022-09-06/2 вiд 06.09.2022, у сумі 17000 євро / 665524,50 грн. з порушенням граничних строків розрахунків в іноземній валюті (граничний строк надходження валютноп виручки закінчився - 06.03.2023).

28.07.2023 Головою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України розглянуто позовну заяву ФОП ОСОБА_1 (Україна) вих.№1 від 28.07.2023, надіслану позивачем електронною поштою 28.07.2023, про стягнення з "ALXETANA LIMITED" (Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії) 86578,00 євро заборгованості та витрат зі сплати арбітражного збору , та винесено постанову про прийняття справи до провадження.

Отже, ініціювання позивачем провадження про стягнення з нерезидента заборгованості по зовнішньоекономічних контрактах від 15.09.2022 та 03.10.2022 відбулося за відсутності оплати за такими контрактами вже більше ніж пів року та вже після проведення перевірки позивача і винесення оскаржуваного у справі рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказане провадження не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог Закону №2473-VIII, як помилково вважає апелянт.

Статтею 112 Податкового кодексу України (далі також ПК України) регламентовано загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п.112.1, 112.2, 112.7 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Оцінюючи покликання позивача щодо настання форс-мажорних обставин, що вплинули на строки розрахунків за валютними операціями, то апеляційний суд враховує наступне.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.2 ст.14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР).

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

-ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

-форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

-наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Проте, і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Колегія суддів акцентує увагу, що за вимогами Закону України "Про валюту і валютні операції" підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, саме сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для продовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22.

Суд зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин не звільняє від виконання зобов`язання автоматично.

При видачі сертифікату Торгово-промислова палата засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 13.07.2023 у справі №560/9742/22, з огляду на вимоги Закону України "Про валюту та валютні операції" та Регламенту ТПП, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Судом встановлено, що наявність форс-мажорних обставин у даному спірному випадку обумовлена пожежею, яка виникла 14.12.2022 на складах Покупця у Любліні.

На підтвердження зазначеної обставини позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 14.12.2022 "Про виникнення форс-мажорних обставин", у якій вказано, що у зв`язку з пожежею, яка виникла 14.12.2022 на складах "ALXETANA LIMITED" у Любліні, усі заморожені продукти були знищені. Повідомлено, що регіональна торгово-промислова палата у Любліні засвідчує, що зазначені обставини від 14 грудня 2022 р. до їх офіційного припинення є надзвичайними, такими, яких не можна уникнути, і об`єктивними обставинами для господарських суб`єктів та/або фізичних осіб, що виникає з договору, окремого податку i/або інших діючих зобов`язань, виконання яких передбачено у відповідності до умов договору, контракту, угоди, правових актів або інших регулюючих актів, і виконання яких стало неможливим у визначений термін з приводу виникнення таких обставин непереборноп сили (форс-мажору).

На цій підставі, з огляду на форс-мажор, "ALXETANA LIMITED" зазначала, що позбавлена можливості належного виконання своїх зобов`язань, що виникають з договорiв.

Також до матеріалів адміністративної справи стороною позивача долучено Сертифікат №5600-23-3031 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), Сертифікат №5600-23-3014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), видані ФОП ОСОБА_1 . Рівненською торгово-промисловою палатою 28.06.2023 за №5601/345 та №5601/346 (далі - Сертифікати).

Вказаними Сертифікатами Рівненська торгово-промислова палата засвідчувала форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): у зв`язку з пожежею, яка виникла 14.12.2022 на скалах у Любліні, усі заморожені продукти були знищені, що позбавило можливості належного виконання своїх зобов`язань Покупцем за контрактами від 15.09.2022 та від 03.10.2022. Дата настання: 14 грудня 2022 року; дата закінчення: тривають на 28 червня 2023 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Довідка підтверджує наявність форс-мажорних обставин лише, починаючи з 14.12.2022, однак не підтверджує неможливість виконання своїх зобов`язань по оплаті Товару компанією "ALXETANA LIMITED" у вересні та жовтні 2022 року.

Крім того, дослідивши Сертифікати, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що у таких вказано, що компанія "ALXETANA LIMITED" була зобов`язана купити товар в термін до 01.04.2023, що суперечить умовам контрактів від 15.09.2022 та від 03.10.2022, в яких обумовлено проведення оплати товару Покупцем в термін 5 днів після отримання товару.

Тому, на переконання апеляційного суду, такі документи жодним чином не підтверджують наявність форс-мажорних обставин, що об`єктивно унеможливили виконання Покупцем зобов`язань у строк, визначений умовами Контракту від 15.09.2022 та Контракту від 03.10.2022.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі № 460/21226/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складено 02.07.2024

Джерело: ЄДРСР 120133594
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку