ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 914/33/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто», м. Львів

про: визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки

за участю представників:

прокурор: Леонтьєва Н.Т.;

від позивача: Коржевич У.Ф. - представник;

від відповідача: Лазар О.М. - представник;

Обставини розгляду справи.

02.01.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто», м. Львів про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації речового права та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 03.01.2024 позовну заяву залишено без руху.

15.01.2024 на адресу суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.02.2024.

08.02.2024 через канцелярію суду від Львівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. №3732/24 від 08.02.2024).

14.02.2024 через канцелярію суду від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх. №4464/24 від 14.02.2024).

Ухвалою від 15.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 29.02.2024.

Ухвалою від 29.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 14.03.2024.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 14.03.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2024.

Ухвалою від 01.04.2024 суд відклав судове засідання на 18.04.2024.

В судовому засіданні 18.04.2024 було оголошено перерву до 13.05.2024.

13.05.2024 через канцелярію суду від прокурора надійшли письмові тези виступу в судових дебатах (вх. №12643/24 від 13.05.2024).

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території Львівської області, судове засідання, призначене на 13.05.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 13.05.2024 судове засідання відкладено на 10.06.2024.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що на підставі ухвал Львівської міської ради №6652 від 07.09.2020 та №1016 від 17.06.2021 Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» надано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 за адресою м. Львів, вул. І.Миколайчука, площею 0,8198 га. 16.09.2021 між Львівською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» укладено договір оренди землі. Надалі право оренди було зареєстровано у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як ствердив прокурор, договір оренди землі укладений всупереч ст. 2, ч. 2 ст.16 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, гаражно-будівельним кооперативам, в порядку ст. 41 ЗК України, земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Водночас, ухвалою Львівської міської ради №1016 від 17.06.2021 відповідачу надано в оренду для будівництва та обслуговування гаражів земельну ділянку за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з кодом КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить ст. 41 ЗК України.

Також прокурор зазначив, що у затверджених позивачем містобудівних умовах та обмеженнях не зазначено кількість гаражів, яка буде будуватись відповідачем, також містобудівними умовами передбачено будівництво, окрім гаражів, станції технічного обслуговування та адміністративної будівлі. Крім цього, прокурором встановлено, що позивачем затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність відповідачу земельну ділянку площею 0,0255 га (кадастровий номер 4610136300:01:004:0078) на вул. Залізничній, 7 для будівництва та обслуговування гаражів. Відтак, надання у власність та оренду земельних ділянок для одного і того ж кооперативу для будівництва гаражів без належного обґрунтування (розрахунку) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі, на думку прокурора, є необґрунтованим.

Окрім наведеного, прокурор зазначив, що відповідач при зверненні до позивача жодним чином не обґрунтував необхідності отримання спірної земельної ділянки в оренду саме площею 0,8198 га, не надав доказів необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу в паркомісці (гаражі) та надання земельної ділянки у вищевказаному розмірі.

Таким чином, прокурор просив суд визнати недійсним договір оренди землі №Ш-4368 від 16.09.2021, скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 та зобов`язати відповідача повернути ділянку з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 власнику - Львівській міській раді.

В судових засіданнях представник позивача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 передана відповідачу з дотриманням ст. 41 Земельного кодексу України, оскільки така передача відповідає усім актам щодо затвердження містобудівної документації у м. Львові. Саме розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 у зоні КС-5 - зоні розміщення об`єктів 5-го класу санітарної класифікації (С33 - 50) не передбачає можливості існування земель житлової та громадської забудови. Також зазначив, що в містобудівному розрахунку, який було подано відповідачем в складі документації, міститься детальний опис щодо будівництва гаражів на одне машино-місце в кількості 42 шт. та гаражів на два машино-місця в кількості 5 шт.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

23.10.2018 відбулись збори засновників, на яких було прийнято рішення про створення Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» (протокол №1 від 23.10.2018), який було 05.11.2018 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Львівської міської ради від 07.09.2020 №6652 «Про надання ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. І. Миколайчука», надано Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,8198 га на вул. І.Миколайчука для будівництва та обслуговування гаражів за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Ухвалою Львівської міської ради від 17.06.2021 №1016 «Про затвердження обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. І.Миколайчука» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,8198 га (кадастровий номер 4610137500:08:002:0723) на вул. І.Миколайчука в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування гаражів для учасників Операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення земель, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування, без зміни цільового призначення.

16.09.2021 між Львівською міською радою та Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» укладено договір оренди землі №Ш-4368 (далі - договір), про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Ш-4 вчинено запис.

Відповідно до п. 1 договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражів для учасників Операції об`єднаних сил (учасників антитерористичної операції) - (код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723, яка розташована у м. Львові на вул. І.Миколайчука .

Згідно п. 2 договору в оренду надається земельна ділянка площею 0,8198 га, в тому числі: площею 0,0011 га під забудовою, 0,7472 га під озелененням.

У п. 8 договору зазначено, що він укладений строком на 10 років.

Відповідно до п. 16 договору цільове призначення земельної ділянки код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення земель.

28.09.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про державну реєстрацію права власності Львівської міської ради на вищевказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2470862046060, номер відомостей про речове право: 44290666).

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.09.2021 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 площею 0,8198 га за Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто». Номер запису про інше речове право: 44291005. Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: Ш-4368, виданий 16.09.2021, видавник: Львівська міська рада; Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто».

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:08:002:0723 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства за адресою: м. Львів, вул. І.Миколайчука зареєстрована 29.01.2021 державним кадастровим реєстратором Відділу у Піщанському районі Міжрайонного управління у Крижопільському та Піщанському районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 22.01.2021.

Згідно Генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, земельна ділянка орієнтовною площею 0,8198 га на вул. Миколайчука у м. Львові, знаходиться в межах території складів та баз, комунальних підприємств, багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів); вулиці та дороги місцевого значення в червоних лініях, а також частково в межах санітарно-захисної зони.

Відповідно до плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №465 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони», земельна ділянка, яка надана в користування на умовах оренди, знаходиться в зоні КС-5 - зона розміщення об`єктів 5-го класу санітарної класифікації (С33 - 50 м).

28.02.2023 Виконавчий комітет Львівської міської ради, розглянувши звернення Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» від 17.02.2023, містобудівний розрахунок на нове будівництво гаражів, станції технічного обслуговування та адміністративної будівлі гаражного кооперативу учасників АТО на вул. І. Миколайчука у м. Львові, беручи до уваги договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 16.09.2021 за № Ш-4368, прийняв рішення №198 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво Обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» гаражів, станції технічного обслуговування та адміністративної будівлі гаражно-будівельного кооперативу учасників АТО на вул. І. Миколайчука у м. Львові».

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового значення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог до використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ст. 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Як встановлено судом, цільове призначення спірної земельної ділянки (категорія) із земель промисловості, транспорту, (зв`язку) електронних комунікацій, енергетики, оборони іншого призначення на інше цільове призначення не змінювалося, код КВЦПЗ - 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно із наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» знаходиться в межах секції «J» та належать до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Код 12.04, згідно із наказом №548 від 23.07.2010, передбачений для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства із земель транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту).

Прокурором стверджується, що має місце порушення визначення категорії спірної земельної ділянки, а саме віднесення її до земель житлової та громадської забудови, оскільки надання відбулось на підставі ст. 41 Земельного кодексу України, а ст. 41 знаходиться в главі 6 Земельного кодексу - «Землі житлової та громадської забудови».

Однак, стаття 41 Земельного кодексу України не передбачає віднесення земельних ділянок до земель житлової та громадської забудови при наданні таких земельних ділянок у власність чи користування гаражно-будівельним кооперативам.

Натомість, єдиною вимогою ст. 41 Земельного кодексу України є надання земельних ділянок у власність чи користування гаражно-будівельним кооперативам відповідно до затвердженої документації.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723, виготовленого у 2020 ТзОВ «Землевпорядний центр «Наділ», до відведення даної земельної ділянки, її цільове призначення було землями запасу (16.00) і лише запропоноване документацією із землеустрою - це землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. А саме віднесення земельної ділянки до тієї чи іншої категорії - це виключна компетенція власника земельної ділянки, в даному випадку Львівської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Як встановлено судом, відповідно до Генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, спірна земельна ділянка знаходиться в межах території складів баз, комунальних підприємств, багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, поверхів); вулиці та дороги місцевого значення в червоних лініях, а також частково в межах санітарно-захисної зони.

Згідно плану зонування Шевченківського району м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони», вищевказана земельна ділянка знаходиться в зоні КС-5 - зона розміщення об`єктів 5- го класу санітарної класифікації (С33 - 50).

Зони КС-4, КС-5 відповідно до вищезазначеної ухвали - це зони, передбачені для підприємств та споруд IV-V класу шкідливості, які є джерелом шуму, тяжких запахів, пилу, вібрації і інших явищ, які можуть вплинути на навколишнє середовище. Для максимального зменшення негативного впливу на прилеглі райони види використання повинні відповідати вимогам щодо допустимого рівня шкідливих викидів і захисту навколишнього середовища, для яких вимагається організація санітарно-захисних зон радіусом 100 м і 50 м від джерел шкідливого впливу, в залежності від класу підприємства.

Перелік дозволених видів діяльності в єдиній зоні можливий тільки при умові забезпечення нормативних санітарних вимог.

Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: комунальні та автотранспортні підприємства; склади; виробничі бази будівельних та ремонтних організацій.

Супутні види забудови та іншого використання: адміністративні організації, офіси, контори; приміщення для обслуговуючого персоналу та охорони; автостоянки всіх видів; об`єкти, що технологічно пов`язані з переважними видами діяльності; заклади громадського харчування, пов`язані з обслуговуванням персоналу; спортмайданчики, майданчики для відпочинку персоналу; торгові заклади; аптеки; об`єкти пожежної охорони; - об`єкти інженерної інфраструктури.

Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: підприємства по обслуговуванню легкових автомобілів: станції технічного обслуговування автомобілів, авторемонтні підприємства, автозаправні станції; підприємства по ремонту побутової техніки; гаражі для довготривалого зберігання легкового автотранспорту; антени стільникового зв`язку.

Відповідно до пункту 4.11 ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території» для окремої земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту зони (підзони), на території якої ділянка знаходиться. Невідповідність наміру забудови встановленим видам дозволеного використання земельних ділянок і об`єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування у відповідній територіальній зоні не допускається.

Згідно із положеннями абзацу третього пункту 7.1 ДБН Б.1.1-22:2017 якщо земельна ділянка потрапляє в зону дії кількох планувальних обмежень, до неї застосовуються всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий із цих режимів.

Пунктом 8.1 ДБН Б.1.1-22:2017 визначено, що уточнення Плану зонування може здійснюватися при розробленні ДПТ.

Як зазначалося судом вище, спірна земельна ділянка входить в межі детального плану території житлового району «Збоїща», затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 20.03.2014 № 3108 «Про затвердження детального плану житлового району «Збоїща», і належить до функціональної зони КС-5 - зона розміщення об`єктів 5-го класу санітарної класифікації (нормативна С33 до 50 м).

Крім того, в п. 1.4.2 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони вказано, що допустимі види забудови земельних ділянок здійснюються на основі і з дотриманням вихідних даних, які видаються управлінням архітектури і містобудування в термін до 7 робочих днів від дати отримання позитивного висновку архітектурно-містобудівної ради щодо матеріалів містобудівного розрахунку (ескізу намірів забудови) та історико-містобудівного обґрунтування (в межах історичного ареалу).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 відноситься також до санітарної зони від Голосіївського кладовища (300 м), а найближча житлова забудова розташована на відстані 490 м на південний схід, відповідно проектована територія є цілком придатною для розміщення гаражів.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723 передана відповідачу з дотриманням вимог ст. 41 Земельного кодексу України, оскільки така передача відповідає усім актам містобудівної документації у м. Львові. Саме розташування спірної земельної ділянки у зоні КС-5 - зоні розміщення об`єктів 5-го класу санітарної класифікації (С33 - 50) не передбачає можливості існування земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Як встановлено приписами ст. 3 Закону України «Про кооперацію», метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб`єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

За змістом приписів ст. 6 Закону України «Про кооперацію» за напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

У ст. 1 Закону України «Про кооперацію» визначено, що обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Системне тлумачення ст. 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема, ст. 134 Земельного кодексу України - щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі ст. 41 Земельного кодексу України земельних ділянок, тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому - задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів - та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

Враховуючи зазначене, що якщо мова йде про отримання гаражно-будівельним кооперативом земельних ділянок в порядку ст. 41 Земельного кодексу, такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись лише з цією метою.

При вирішенні питання щодо передання гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку ст. 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив) не є достатньою підставою для передання кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість, заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити, в тому числі, належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

28.02.2023 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення №198 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» гаражів, станції технічного обслуговування та адміністративної будівлі гаражно-будівельного кооперативу учасників АТО на вул. І. Миколайчука у м. Львові». До даного рішення додано містобудівний розрахунок будівництва гаражів, СТО та адміністративної будівлі гаражного кооперативу учасників АТО на вул. І. Миколайчука у м. Львові, розроблений КП «Архітектурно-будівельний нагляд».

Прокурор ствердив, що при прийнятті рішення №198 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на нове будівництво обслуговуючим кооперативом «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-Авто» не було зазначено кількість гаражів.

Натомість саме містобудівний розрахунок містить детальний опис, а також, зображення розташування гаражів, СТО та адміністративної будівлі. Проектом передбачається розміщення гаражного кооперативу в складі якого будуть:

- гаражі на одне машино-місце в кількості 42 шт.;

- гаражі на два машино-місця в кількості 5 шт.;

- СТО на 4 пости;

- адміністративна будівля;

- 2 пункти охорони.

Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» було зареєстровано 05.11.2018. Згідно з п. 5.1 статуту даного кооперативу та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, його засновниками є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу № 3 зборів засновників Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Ветеран-авто» від 18.05.2020 до членів кооперативу входить 46 осіб згідно списку.

Згідно п. 5.3. статуту кількість членів кооперативу не може перевищувати кількості гаражів чи виділених місць під гаражі, що побудовані, або будуються чи розміщуються.

Як зазначалося судом вище, у містобудівному розрахунку міститься детальний опис щодо будівництва гаражів на одне машино-місце в кількості 42 шт. та гаражів на два машино-місця в кількості 5 шт.

Водночас, ні ст. 41 Земельного кодексу України, ні іншими нормативно-правовими акт не передбачено точної кількості об`єктів, які мають бути збудовані (розміщені) на земельній ділянці. Слід також зазначити, що такий розрахунок Львівській міській раді був наданий при прийнятті містобудівних умов та обмежень.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Згідно ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частиною 12 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається із позовної заяви, доводи прокурора щодо недійсності договору оренди землі обґрунтовані тим, що позивачем допущено порушення під час виділення земельної ділянки в користування для потреб відповідача.

Однак, наведені прокурором доводи стосуються правомірності ухвалення позивачем рішень щодо виділення земельної ділянки, оскільки ті порушення, які на думку прокурора мали місце, могли виникнути лише на момент ухвалення відповідних рішень. Проте, прокурор із вимогами про визнання незаконними ухвал Львівської міської ради №6652 від 07.09.2020 та №1016 від 17.06.2021 до суду не звертався.

Таким чином, з огляду на принцип презумпції законності правового акту, наведені прокурором підстави позову не можуть самостійно обґрунтовувати недійсність договору з огляду на чинність ухвал Львівської міської ради №6652 від 07.09.2020 та №1016 від 17.06.2021, на підставі яких і на виконання яких укладався спірний договір.

Водночас, прокурором не долучено до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів, які б вказували саме на недійсність спірного договору, а тому в задоволенні вимоги про визнання договору оренди землі недійсним слід відмовити.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у визнанні договору оренди землі недійсним, безпідставними є вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:08:002:0723, яка здійснена на підставі такого договору оренди, та про зобов`язання відповідача повернути ділянку власнику, які також не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини прокурора, судові витрати по розгляду справи в відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на прокурора.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради відмовити.

2. Судові витрати покласти на прокурора.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 10.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.06.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.