ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11203/20

провадження № 2/753/649/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря: Кушнір А.А.

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_6 про виділ 1/4 частки будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_5 ) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_6 (далі по тексту - відповідач 2. ОСОБА_6 ) про виділ 1/4 частки будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона та її рідні сестра та брат є власниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 має право власності на вказаний будинок 1/4 частку, ОСОБА_6 , має право власності на вказаний будинок 1/4 частку, ОСОБА_1 має право власності на вказаний будинок 1/4 частку. Всі власники фактично використовують будинок з відступом від своїх часток. Земельна ділянка на якій побудований будинок загальною площею 1315 кв.м. сторонами не приватизована і знаходиться у їх спільному користуванні, порядок користування не визначався. Між сторонами існують непорозуміння щодо користування земельною ділянкою для обслуговування будинку.

На підставі вищевикладеного позивач просила суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

1) встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між співвласниками будинку відповідно до Варіанту № 3 встановлення порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 , розроблений у Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3122 від 01.06.2021: визначити в користування ОСОБА_5 , власнику 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 : приміщення житлового будинку: 2-2 передпокій площею 8,4 кв.м. вартістю 24338 грн., 2-3 житлову кімнату 19,0 кв.м. вартістю 52837 грн., що складає разом 27,4 кв.м. вартістю 77175 грн.; прибудинкові споруди: огорожа № 6 вартістю 18657 грн. та огорожа №3 площею 28,44 кв.м. вартістю 18043 грн., що разом складають вартість 36700 грн.; А всього по домоволодінню на 113 875 грн.

Визначити в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 власникам 3/4 (1/2 та 1/4 відповідно) часток житлового будинку АДРЕСА_1 : приміщення житлового будинку: 1-4 коридор площею 6,4 кв.м. вартістю 17797 грн., 1-5 житлова кімната площею 14,2 кв.м. вартістю 39488 грн., 1-9 житлова кімната площею 6,6 кв.м. вартістю 18354 грн., 3-4 житлова кімната площею 9,9 кв.м. вартістю 27531 грн., що складає разом по приміщенням житлового будинку 37,1 кв.м. вартістю 103170 грн; прибудинкові споруди: літня кухня літ «Б» вартістю 16822 кв.м., огорожа літ. 3 площею 41,56 кв.м. вартістю 26366 грн., хвіртка літ.2 вартістю 4260 грн., хвіртка літ.7 вартістю 4260 грн., що разом складають 51708 грн.; А всього по домоволодінню на 154 878 грн.

2) Визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 між власниками будинку відповідно до Варіанту № 3 встановлення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників 1/4 та 3/4, третього варіанту поділу будинку, розроблений у Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3122 від 01.06.2021.

Виділити у користування ОСОБА_5 , власнику 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0320 га, яка має межі означені на Додатку № 3 та проходять по точкам: 3-4-5-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-3 із сторонами 2,35м-37,54м-2,75м-25,54м-7,52м-2,0м-2,0м-5,25м-4,48м-0,44м-4,37м-5,01м-6,83м-3,79м-10,25м.

Виділити у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 власникам 3/4 (1/2 і 1/4 частин відповідно) частини житлового будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,0959 га, яка має межі означені на Додатку № 3 та проходять по точкам: 1-2-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14-136-7-8-9-10-11-12-1 із сторонами 9,45м-9,61м-3,79м-6,83м-5,01м-4,37м-0,44м-4,48м-5,25м-2,0м-2,0м-7,52м-25,54м-11,09м-0,99м-0,4м-4,53м-12,42м-0,11м-2,91м- 40,24м.

3) Для реалізації встановлення порядку користування земельною ділянкою зобов`язати відповідача ОСОБА_6 демонтувати самочинно збудований господарський блок літ. «Т».

Ухвалою суду від 31 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Позивач належним чином та у вказаний строк усунула недоліки.

Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17 листопада 2020 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19 листопала 2020 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив до матеріалів справи, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

У судовому засіданні 19 листопада 2020 року представник позивача заявила клопотання про витребування доказів з Комунального підприємства Київської міської Ради "Київське міське бюро технічної інвертаризації" про витребування завіреної належним чином копії документації за 1958-2019 роки на будинок та на земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року клопотання представника позивача задоволено.

11 січня 2021 року з Комунального підприємства Київської міської Ради "Київське міське бюро технічної інвертаризації" на виконання вимог ухвали суду від 19 листопада 2020 року надійшли документи.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено документи до матеріалів справи, які надійшли з Комунального підприємства Київської міської Ради "Київське міське бюро технічної інвертаризації".

18 грудня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року задоволено клопотання представника позивача, призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження по справі на час виконання експертизи зупинено.

07 червня 2021 року з Київської незалежної судово-експертної установи надійшли матеріали цивільної справи № 753/11203/20 та висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3122 від 01.06.2021.

Ухвалою суду від 08 червня 2021 року провадження по справі відновлено.

01 вересня 2021 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з урахуванням проведенної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 3122 від 01.06.2021.

04 листопада 2021 року від відповідача 2 надійшла заява про зміну попереднього відзиву та заперечення проти заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви відповідача 2 про зміну попереднього відзиву та заперечення проти заяви про уточнення позовних вимог та повернуто відповідачу.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року закритопідготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12 вересня 2022 року від відповідача 2 надійшов відзив на заяву про уточнення позовних вимог у якому повністю заперечує щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив відповідача 2 до матеріалів справи.

28 вересня 2022 року представник відповідача 1 заявила клопотання про визнання явки позивача ОСОБА_5 обов`язковою.

Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання про визнання явки позивача ОСОБА_5 обов`язковою.

У судовому засіданні 28 вересня 2022 року представник позивача надала пояснення, в яких позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

У судовому засіданні 10 листопада 2022 року відповідач 1 надала пояснення, в яких повністю заперечувала щодо позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 10 листопада 2022 року представник позивача надала додаткові пояснення.

01 грудня 2022 року від відповідача 2 надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог позивача ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено заперечення відповідача 2 до матеріалів справи.

14 грудня 2022 року від відповідача 2 надійшла заява-пояснення.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено заву-пояснення до матеріалів справи.

06 квітня 2023 року від відповідача 2 надійшла заява-пояснення щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті заяви та повернуто відповідачу 2.

10 травня 2023 року від адвоката Віданової Олени Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 надійшла заява про зупинення провадження по справі у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 11 травня 2023 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про виділ 1/4 частки будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою до залучення до участі у справі правонаступника.

22 грудня 2023 року судом направлено запит до Першої київської державної нотаріальної контори щодо надання відомостей про правонаступників померлого ОСОБА_6 та надання завіреної копії спадкової справи.

29 січня 2024 року з Першої київської державної нотаріальної контори надійшла інформаційна довідка зі спадкового реєстру, з якої вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_6 заведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М.

30 січня 2024 року судом направлено запитприватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. щодо надання відомостей про правонаступників померлого ОСОБА_6 та надання звіреної копії спадкової справи.

19 лютого 2024 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. надійшла спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року відновлено провадження по справі.

11 березня 2024 року надійшла заява від ОСОБА_7 про заміну учасника позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 березня 2024 року, замінено відповідача 2 на ОСОБА_3

19 квітня 2024 року надійшов відзив від представника відповідача 2, у якому просить частково задовольнити позов відповідно до варіанта № 3 запропонованого судовим експертом у висновку експерта № 3122 від 01.06.2021 без демонтажу господарського блоку під літерою «Т», у випадку встановлення судом обставин, які унеможливлюють прийняття рішення згідно варіанту № 3 запропонованого судовим експертом у висновку експерта № 3122 від 01.06.2021, просить відмовити повністю у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23 квітня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено строк відповідачу 2 для подачі відзиву та долучено відзив до матеріалів справи, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

У судовому засіданні 23 квітня 2024 року представник відповідача 2 надав пояснення, просив частково задовольнити позов відповідно до варіанта № 3 запропонованого судовим експертом у висновку експерта № 3122 від 01.06.2021 без демонтажу господарського блоку під літерою «Т», у випадку встановлення судом обставин, які унеможливлюють прийняття рішення згідно варіанту № 3 запропонованого судовим експертом у висновку експерта № 3122 від 01.06.2021, просить відмовити повністю у задоволенні позову.

У судове засідання 17 травня 2024 року представник позивача не з`явилась, повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься розписка (т. 2, а.с. 184).

Ухвалою суду від 17 травня 2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, суд вирішив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, оскільки повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від сторони позивача до суду не надходило. Під час розгляду справи, стороною позивача надана вступна промова щодо позовних вимог та висловлена правова позиція позивача.

У судовому засіданні 17 травня 2024 року представник відповідача 1 в судових дебатах просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 17 травня 2024 року представник відповідача 2 в судових дебатах посилався, що висновок експерта та результати судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи не є дійсними, так як вони не відповідають реально фактичним обставинам справи та не може бути прийнятий до уваги судом. Також, посилався що демонтаж господарського блоку під літерою «Т», є неприпустимим позбавленням права власності. Господарський блок збудований ОСОБА_6 за власний кошт та в межах частки земельної ділянки, яка була між сторонами співвласниками усно обговорена, і лише, після побудованого на іншій частині спадщини незаконного СТО та шиномонтажу, що перекрило позивачу та відповідачу 2 головний прохід. Однак, наразі там є і була хвіртка, якою всі користуються і для вільного проходу відсутня необхідність демонтажу гаража. Відповідач 2 заперечує проти позовних вимог згідно уточненої позовної заяви ОСОБА_5 і просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Однак, вважає за можливе встановити розподіл права користування земельною ділянкою відповідно до варіанту № 2 запропонованого судовим експертом у висновку експерта № 3122 від 01.06.2021 без демонтажу господарського блоку під літерою «Т».

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим Законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На виконання ухвали суду від 19 листопада 2020 року Комунальне підприємство Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 062/14-121 (И-2021) від 05.01.2021 надало копії документації на будинок (т. 1, а.с 89).

Так, згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської Ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» первинна реєстрація права власності на житловий буд. АДРЕСА_1 була проведена за ОСОБА_8 (рос.мова) на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Дарницької райради 18.01.1968 (копію в бюро не знайдено).

Далі право власності перейшло від ОСОБА_8 (рос. мова) та зареєстровано: - 1/4 ч. за ОСОБА_9 (рос. мова) на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 25.12.1984; - 1/4 ч. за ОСОБА_1 (рос. мова) на підставі свідоцтва проправо на спадщину, посвідченого 25.12.1984; - 1/4 ч. за ОСОБА_10 (рос. мова) на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 25.12.1984; - 1/4 ч. за ОСОБА_11 (рос. мова) на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвіченого 25.12.1984. Дублікат свідоцтва про право на спадщину видано, 17.06.1999.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.1984 виданого Першою київською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 6м-19563, спадкоємцями майна ОСОБА_12 є в рівних частках ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 (том 1, а.с. 100-102).

Відповідно до даного свідоцтва спадкове майно складається з цегляного житлового будинку по АДРЕСА_1 житловою площею 49,6 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В», літ. «Г», погріб, споруди, вбиральня під літ. Іа.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 25587340 від 14.08.2014 житловий будинок загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., що складається з житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», споруд №1-№7, І, ІІ (ворота, хвіртки, огорожа, замощення) за адресою: АДРЕСА_1 на справі спільної часткової власності в частці 1/4, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1587 від 14.08.2014, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кириленко Л.В. (т.1, а.с. 31).

Отже, співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ) є: - позивач ОСОБА_5 в частці 1/4; - відповідач ОСОБА_1 в частці 1/2 (1/4 та 1/4); - відповідач ОСОБА_6 в частці 1/4.

З матеріалів технічної інвентаризації від 10.04.1998 (т. 1, а.с.106, 110-112) встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: - основної частини літ. «А»; - прибудови літ. «А?»; - прибудови літ «А??»; - сіней (прибудова) літ «а»; - сіней (прибудова) літ. «а1»; - сіней (прибудова) літ. «а2»; - сіней (прибудова) літ. «а3»; - тамбуру (прибудова) літ. «а4»; - сіней (прибудова) літ. «а5». Літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «В»; гараж літ. «Д»; гараж літ. «Ж»; гараж літ. «З»; вбиральня літ. «Е»; вбиральня літ. «Г»; споруди №№1-5, І, ІІ (ворота, хвіртки, огорожа, вимощення).

При цьому, згідно відмитки на плані забудови самовільно побудовані: - сіни (прибудова) літ. «а1»; - сіни (прибудова) літ. «а3»; - тамбур (прибудова) літ. «а4»; - сіни (прибудова) літ. «а5»; - прибудова літ. «А?»; - прибудова літ «А??»; - сарай літ. «В»; - гараж літ. «Д»; - гараж літ. «Ж»; - гараж літ. «З».

Відповіно до матеріалів технічної інвентаризації від 10.04.1998 житловий будинок АДРЕСА_1 триквартирний, має загальну площу 187,8 кв.м., житлову площу 114,5 кв.м.

З матеріалів технічної інвентаризації від 21.05.2004 (т. 1, а.с. 113) встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок літ. «А», що складається з: - основної частини літ. «А»; - прибудови літ. «А?»; - прибудови літ «А??»; - сіней (прибудова) літ «а»; - сіней (прибудова) літ. «а1»; - сіней (прибудова) літ. «а2»; - сіней (прибудова) літ. «а3»; - тамбуру (прибудова) літ. «а4»; - сіней (прибудова) літ. «а5»; - прибудови літ «а6»; - прибудови літ. «а7»; - прибудови літ. «а8». Літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «О»; гараж літ. «Д»; сарай літ. «Л»; сарай літ. «М»; гараж літ. «К»; душ літ. «І»; вбиральня літ. «Н»; вбиральня літ. «И»; фундамент господарські споруди; споруди №№1-8, І, ІІ (ворота, хвіртки, огорожа, вимощення).

При цьому, згідно відмитки на плані забудови самочинно (самовільно) побудовані: - сіни (прибудова) літ. «а1»; - сіни (прибудова) літ. «а3»; - тамбур (прибудова) літ. «а4»; - прибудови літ. «а5»; - прибудови літ. «а6»; - прибудови літ «а7»; - прибудови літ. «а8»; - прибудова літ. «А?»; - прибудови (надбудова) літ «А??»; - сарай літ. «О»; - гараж літ. «Д»; - сарай літ. Л»; сарай літ. «М»; - гараж літ. «К»; - душ літ. «І»; - вбиральня літ. «Н»;- вбиральня літ. «И».

Відповіно до матеріалів технічної інвентаризації від 21.05.2004 житловий будинок АДРЕСА_1 триквартирний, має загальну площу 206,7 кв.м., житлову площу 128,0 кв.м.

Згідно технічного паспорту на індивідуальний (садибний) житловий будинок АДРЕСА_1 , складеного Київським міським бюро технічної іевертаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 01.06.2006 (том 1, а.с. 22-28) на території домоволодіння розташовані: житловий будинок літ. «А», що складається з: - основної частини літ. «А» 1958 року побудови; - житлової прибудови літ. «А?» 1978 року побудови; - житлової прибудови літ. «А??» 1998 року побудови; - сіней (прибудова) літ. «а» 1958 року побудови; - сіней (прибудова) літ. «а1» 1958 року побудови; - сіней (прибудова) літ. «а2» 1958 року побудови; - сіней (прибудова) літ. «а3» 1958 року побудови; - тамбуру (прибудова) літ. «а4» 1960 року побудови; - прибудови літ. «а5» 1998 року побудови; - прибудови літ. «а6» 2000 року побудови; - прибудови літ. «а7» 2000 року побудови; - прибудови літ. «а8» 2000 року побудови; - літня кухня літ. «Б» 1974 року побудови; - сарай літ. «О» 1974 року побудови; - гараж літ. «Д» 1979 року побудови; - гараж літ. «К» 2004 року побудови; - сарай літ. «Л» 2003 року побудови; - сарай літ. «М» 2003 року побудови; - вбиральня літ. «Н» 2003 року побудови; - вбиральня літ. «И» 1998 року побудови; - душ літ. «І» 1998 року побудови; - гараж літ. «П» 2005 року побудови; - гараж літ. «Р» 2005 року побудови; - сарай літ. «С» 2005 року побудови; - госпблок літ. «Т» 2006 року побудови; - споруди №№1-9 (ворота, хвіртки, огорожа, вимощення).

За даними технічного паспорту самочинно (самовільно) побудовані: - прибудова літ. «а1»; - прибудова літ. «а3»; - прибудова літ. «а4»; - прибудова літ. «а5»; - прибудова літ. «а6»; - прибудова літ «а7»; - прибудова літ. «а8»; - прибудова літ. «А?»; - прибудова літ «А??»; - сарай літ. «О»; - гараж літ. «Д»; - гараж літ. «К»; - сарай літ. «Л»; - сарай літ. «М»; - вбиральня літ. «Н»;- вбиральня літ. «И»; - душ літ. «І»; - гараж літ. «П»; - гараж літ. «Р»; - сарай літ. «С»; - госпблок літ. «Т».

Відповідно до технічного паспорту житловий будинок АДРЕСА_1 триквартирний, має загальну площу 206,7 кв.м., житлову площу 128,0 кв.м.

З матеріалів технічної інвентаризації з поточною інвентаризацією від 11.09.2009 (т. 1, а.с. 103) встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1 розташовані: житловий будинок літ. «А», що складається з: - основної частини літ. «А»; - прибудови літ. «А?»; - прибудови літ. «А??»; - сіней (прибудова) літ. «а»; - сіней (прибудова) літ. «а1»; - сіней (прибудова) літ. «а2»; - сіней (прибудова) літ. «а3»; - тамбуру (прибудова) літ. «а4»; - сіней (прибудова) літ. «а5»; - прибудови літ. «а6»; - прибудови літ. «а7»; - прибудови літ. «а8»; - літня кухня літ. «Б»; - навіс літ. «Ц»; - сарай літ. «О»; - сарай літ. «У»; - сарай літ. «Ф»; - сарай літ. «Х»; -гараж літ. «Д»; - гараж літ. «К»; - сарай літ. «Л»; - сарай літ. «М»; - вбиральня літ. «Н»; - гараж літ. «П»; - гараж літ. «Р»; - сарай літ. «С»; - госпблок літ. «Т»; - прибудова літ. «т»; - споруди №№1-7, І, ІІ (ворота, хвіртки, огорожа, вимощення).

При цьому, згідно відмітки на плані забудови самочинно (самовільно) побудовані: -сіни (прибудова) літ. «а1»; - сіни (прибудова) літ. «а3»; - тамбур (прибудова) літ. «а4»; - прибудова літ. «а5»; - прибудови літ. «а6»; - прибудови літ «а7»; - прибудови літ. «а8»; - прибудова літ. «А?»; - прибудова (надбудова) літ «А??»; - навіс літ. «Ц»; - сарай літ. «О»; - сарай літ. «У»; - сарай літ. «Ф»; - сарай літ. «х»; - гараж літ. «Д»; - гараж літ. «К»; - сарай літ. «Л»; - сарай літ. «М»; - вбиральня літ. «Н»; - гараж літ. «П»; - гараж літ. «Р»; - сарай літ. «С»; - госпблок літ. «Т»; прибудова літ. «т».

Судом встановлено, що житлова площа приміщень будинку, без врахування самочинно побудованих прибудов та надбудови, не відповідає житловій площі будинку, зазначеній у свідоцтві про право на спадщину за законом від 25.12.1984 в розмірі 49,6 кв.м.

Висновком експерта № 3122 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01.06.2021 року, поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_5 в натурі 1/4 частини будинку, згідно ідеальних часток 1/4 та 3/4, вимог будівельних норм, технічно неможливий, оскільки частка ОСОБА_5 в одиницях площі недостатня для влаштування окремої ізольованої квартири. Поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_5 в натурі 1/4 частини будинку з відступом від ідеальних часток співвласників, згідно з фактичним використанням будинку, вимог будівельних норм, технічно неможливий, оскільки загальна площа приміщень якими користується ОСОБА_5 в одиницях площі недостатня для влаштування окремої ізольованої квартири.

Встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток власників 1/4 та 3/4 неможливо.

Можливі варіанти порядку користування житловим будинком АДРЕСА_1 за фактичним користуванням будинку з відступом від ідеальних часток співвласників з виділенням позивачу ОСОБА_5 в натурі 1/4 частини будинку з відступом від ідеальних часток співвласників, згідно з фактичним використанням будинку та врахуванням при обладнанні окремої ізольованої квартири приміщення 2-1 площею 5,2 кв.м., що розміщене в самочинно побудованій прибудові літ. «а3» 1958 року побудови.

Згідно з першим варіантом поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 , до даного варіанту поділу домоволодіння арифметичні частки співвласників становитимуть: арифметична частка ОСОБА_5 113810/268753?42/100; Арифметична частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 : 154 943/268 753?58/100. В грошовому виражені частка ОСОБА_5 буде більша на 46 622,0 грн., частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 буде менша на 46 622,0 грн.

Згідно з другим варіантом поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 , до даного варіанту поділу домоволодіння арифметичні частки співвласників становитимуть: арифметична частка ОСОБА_5 116667/268753?42/100; Арифметична частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 : 157 086/268753?58/100. В грошовому виражені частка ОСОБА_5 буде більша на 44479,0 грн., частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 буде менша на 44479,0 грн.

Згідно з третім варіантом поділу в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 , до даного варіанту поділу домоволодіння арифметичні частки співвласників становитимуть: арифметична частка ОСОБА_5 113875/268753?42/100; Арифметична частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 : 154 878/268753?58/100. В грошовому виражені частка ОСОБА_5 буде більша на 46687,0 грн., частка ОСОБА_1 та ОСОБА_6 буде менша на 46687,0 грн.

Висновком експерта № 3122 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 01.06.2021 року, пропонуються наступні варіанти встановлення користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників 1/4 та 3/4, першого варіанту поділу будинку та першого варіанту порядку користування

АДРЕСА_2 для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування позивачу ОСОБА_5 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0307 га, що на схемі позначена зеленим кольором та межі якої проходить по точкам 22-3-4-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22 зі сторонами: 17,48м-2,35м-21,0м-1,21м-7,58м-7,3м-4,02м-5,25м-4,48м-0,44м-4,37-9,5м. Для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0946 га, що складається з двох частин площами 0,0168 га та 0,0778 га позначених на схемі червоним кольором межі яких проходять по точкам 5-6-25-13-5 зі сторонами 13,84м-7,91м-16,44м-16,54м та 1-2-22-21-20-19-18-17-16-15-23-24-8-9-10-11-12-1 із сторонами: 9,45м-2,38м-9,5м-4,37м-0,44м-4,48м-5,25м-4,02м-7,3м-6,33м-16,45м-8,56м-4,53м-12,42м-0,11м-2,91м-40,24м. Для забезпечення доступу до відповідних частин житлового будинку пропонується виділити частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0013 га у спільне користування співвласників, що на схемі позначена синім кольором межі якої проходять по точкам 6-7-8-24-23-14-25-1 зі сторонами: 0,99м-0,4м-8,56м-16,45м-1,25м-15,23м-7,91 м.

Варіант № 2 для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування позивачу ОСОБА_5 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0320 га, що на схемі позначена зеленим кольором та межі якої проходить по точкам 21-3-4-5-13-14-16-17-18-19-20-21 зі сторонами: 16,8м-2,35м-37,54м-1,0м-23,48м-7,3м-4,02м-5,25м-4,48м-0,44м-4,37м-9,45м. Для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0959 га, що на схемі позначена червоним кольором межі якої проходять по точкам 1-2-21-20-19-18-17-16-15-14-13-6-7-8-9-10-11-12-1 зі сторонами 9,45м-3,06м-9,45м-4,37м-0,44м-4,48м-5,25м-4,02м-7,3м-23,48м-12,84м-0,99м-0,4м-4,53м-12,42м-0,11м-2,91м-40,24м. Даний варіант встановлення порядку користування земельною діялнкою АДРЕСА_1 для забезпечення проходу позивачу ОСОБА_5 до відповідної частини будинку передбачає необхідність демонтажу самочинно збудованого господарського блоку літ. «Т».

Варіант № 3 для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування позивачу ОСОБА_5 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0320 га, що на схемі позначена зеленим кольором та межі якої проходить по точкам 3-4-5-13-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-3 зі сторонами:2,35м-37,54м-2,75м-25,54м-7,52м-2,0м-2,0м-5,25м-4,48,-0,44м-4,37м-5,01м-6,83м-3,79м-10,25м.

Для забезпечення доступу до відповідної частини житлового будинку пропонується виділити у користування відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0959 га, що на схемі позначена червоним кольором межі якиої проходять по точкам 1-2-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14-13-6-7-8-9-10-1-12-1 зі сторонами: 9,45м-9,61м-3,79м-6,83м-5,01м-4,37м-0,44м-4,48м-5,25м-2,0м-2,0м-7,75м-25,54м-11,09м-0,99м-0,4м-4,53м-12,42м-0,11м-2,91м-40,24м. Даний варіант встановлення порядку користування земельною діялнкою АДРЕСА_1 для забезпечення проходу позивачу ОСОБА_5 до відповідної частини будинку передбачає необхідність демонтажу самочинно збудованого господарського блоку літ. «Т».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини про міжнародно-правові механізми захисту права власності, до основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини 1948 р. та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950р. (основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст. 3, 4 ЦПК України).

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом цих норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 1117 "Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них".

Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 р. (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників, а не можливість у майбутньому використовувати майно для заняття відповідною професійною діяльністю у тому ж обсязі та на тих самих умовах, як до поділу (виділу) чи порядок користування майном.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Зазначене відповідає правовим висновкам, викладених Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1443цс16 від 16.11.2016 р. та Верховним судом 13.06.2018 року в справі №640/6969/13-ц.

Вирішуючи даний спір, пріоритет слід надавати конвенційним та конституційним положенням про право власності, виходячи із розміру ідеальних часток у майні та технічної можливості поділу об`єкта.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року (справа № 6-12цс13), оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок та про припинення права спільної часткової власності на це майно.

Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (із змінами і доповненнями) власникам, наймачам приміщень житлових будинків і гуртожитків надано право, зокрема, на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 ЖК Української РСР.

Перепланування (переобладнання) квартир та нежитлових приміщень повинно відповідати проектній документації, будівельним нормам і правилам, виконуватися згідно з Правилами користування приміщеннями житлових будинків та Державним будівельним нормам України «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт».

Згідно з цими Правилами до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Водночас, при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.

Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема, погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Виконання санітарно-гігієнічних вимог включає у себе вимоги до інсоляції, природного освітлювання, провітрювання, іонізації та мікроклімату приміщень жилих будинків, захисту їх від шуму, вібрації, електромагнітного і радіоактивного випромінювання.

Природне освітлювання повинні мати як жилі кімнати та кухні, так і неканалізовані вбиральні, вхідні тамбури до будинків, сходові площадки і загальні коридори.

Висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій та інших відповідних органів про можливість встановлювати у кожному виділеному житловому приміщенні окремих лічильників, вентиляційних каналів, пов`язаних із цим переобладнанням і переплануванням, повинні долучатися до матеріалів справи .

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року в справі № 640/6969/13-ц від 27.06.2018 року.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки, ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки, ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.1984, виданого Першою київською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 6м-19563.

Сторони не можуть дійти згоди про порядок користування житловим будинком та земельною ділянкою.

Під час розгляду справи за клопотанням представника позивача було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.06.2021, встановлено, що поділ житлового будинку АДРЕСА_1 з виділенням позивачу ОСОБА_5 в натурі 1/4 частини будинку згідно ідеальних часток 1/4 та 3/4, вимог будівельних норм технічно неможливий, оскільки частка позивача ОСОБА_5 в одиницях площі недостатня для влаштування окремої ізольованої квартири відповідно до вимог пунктів 5.18, 5.19 Державних будівельних норм України В.2.2-15:2019. Поділ в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 з виділенням позивачу ОСОБА_5 в натурі 1/4 частини будинку згідно ідеальних часток співвласників, згідно з фактичним використанням неможливий, оскільки загальна площа приміщень якими користується позивач ОСОБА_5 в одиницях недостатня для влаштування окремої ізольованої квартири відповідно до вимог пунктів 5.18, 5.19 Державних будівельних норм України В.2.2-15:2019.

Встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток власників 1/4 та 3/4 неможливо. Експертом описано три варіанти порядку користування житловим будинком за фактичним використанням будинку, відступом від ідеальних часток.

Експертом описано три варіанти порядку користування земельною діялянкою відповідно до ідеальних часток співвласників. Варіанти №№ 2,3 встановлення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 для забезпечення проходу позивачу ОСОБА_5 до відповідної частини будинку передбачають необхідність демонтажу самочинно збудованого господарського блоку літ. «Т».

Так, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Виходячи з аналізу висновку експерта, суд приходить до висновку, що поділ будинку відповідно до ідеальних часток з урахуванням вимог Житлового кодексу та державних будівельних норм щодо житлових приміщень, неможливий.

Встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток власників 1/4 та 3/4 неможливо. Експертом описано три варіанти порядку користування житловим будинком за фактичним використанням будинку, відступом від ідеальних часток проте це, призведе до порушення прав відповідачів, на користування житлом, оскільки вони не зможуть використовувати виділені приміщення для проживання.

Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Як вбачається із змісту ст. 88 ЗК України та судової практики, порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Отже, при вирішенні таких спорів суд бере до уваги перш за все цю угоду. Крім того, порядок користування спільною земельною ділянкою не повинен суперечити архітектурно-будівельним, санітарним та протипожежним правилам (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Суд, враховує, що на час вирішення спору в суді земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не є сформованою земельною ділянкою в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України.

Експертом описано три варіанти порядку користування земельною діялянкою відповідно до ідеальних часток співвласників. Варіанти №№ 2,3 встановлення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 для забезпечення проходу позивачу ОСОБА_5 до відповідної частини будинку перебачають необхідність демонтажу самочинно збудованого господарського блоку літ. «Т».

Сторони по справі не дійшли згоди щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_5 просила визначити порядок відповідно до варіанту № 3 висновку експерта № 3122 від 01.06.2021.

Представник відповідача 1 заперечувала до даного варіанту, оскільки поділ в натурі житлового будинку з виділенням позивачу в натурі 1/4 частини будинку згідно ідеальних часток співвласників, згідно з фактичним використанням неможливий, встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 у відповідності до ідеальних часток власників неможливо, а отже і порядок користування земельною ділянкою є неможливим, оскільки потребує демонтажу господарського блоку літ. «Т».

Представник відповідача 2 заперечував щодо визначення порядку користування земельною ділянкою запропонований позивачем, оскількидемонтаж господарського блоку під літерою «Т», є неприпустимим позбавленням права власності. Господарський блок збудований ОСОБА_6 за власний кошт та в межах частки земельної ділянки, яка була між сторонами співвласниками усно обговорена, і лише, після створення на іншій частині спадщини незаконного СТО та шиномонтажу, що і перекрило позивачу та відповідачу 2 головний прохід. Однак, наразі там є і була хвіртка, якою всі користуються і для вільного проходу відсутня необхідність демонтажу гаража.

Отже, суду не надано варіантів користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , які надають можливості вирішити спір між сторонами у справі з дотримання прав і інтересів всіх співвласників, при цьому за вказаними варіантами відсутні висновки про відповідність їх санітарним, архітектурним та протипожежним нормам.

Крім того, судом враховується, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться самовільно побудові споруди, а саме: - сіни (прибудова) літ. «а1»; - сіни (прибудова) літ. «а3»; - тамбур (прибудова) літ. «а4»; - прибудова літ. «а5»; - прибудови літ. «а6»; - прибудови літ «а7»; - прибудови літ. «а8»; - прибудова літ. «А?»; - прибудова (надбудова) літ «А??»; - навіс літ. «Ц»; - сарай літ. «О»; - сарай літ. «У»; - сарай літ. «Ф»; - сарай літ. «х»; - гараж літ. «Д»; - гараж літ. «К»; - сарай літ. «Л»; - сарай літ. «М»; - вбиральня літ. «Н»; - гараж літ. «П»; - гараж літ. «Р»; - сарай літ. «С»; - госпблок літ. «Т»; прибудова літ. «т».

Суд, також враховує, що на час вирішення спору в суді земельна ділянка не є сформованою земельною ділянкою в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України.

Підставою позову не є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, порядок користування якою був визначений, а встановлення нового порядку користування земельною ділянкою, за яким співвласники будуть користуватися відокремленою частиною земельної ділянки.

Стороною відповідачів заявлені вимоги щодо встановлення іншого порядку користування земельною ділянкою не визнаються.

Рішення органу місцевого самоврядування про надання сторонам земельних ділянок у власність чи користування після того, як вони стали власниками частин житлового будинку, не приймалося і сторонами таких доказів суду не представлено.

Отже, право користування земельною ділянкою зберігається за сторонами до його належного переоформлення, а саме дотримання процедури та виготовлення правоустановлюючих документів на земельні ділянки, які перебувають у їх користуванні.

На день розгляду справи, спірна земельна ділянка не була визначена як об`єкт цивільних прав, оскільки земельна ділянка не була сформована, не виготовлено технічної документації та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не проведена державна реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та не присвоєно кадастрового номеру на земельну ділянку.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Порядок користування земельною ділянкою між сторонами був визначений на момент набуття права власності на житловий будинок відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.12.1984, доказів існування будь-яких інших домовленостей щодо користування спірною земельною ділянкою матеріали справи не містять та сторонами до суду не подавались.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни раніше визначеного порядку користування земельною ділянкою та відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про визначення нового порядку користування земельною ділянкою.

Сторони не виявили бажання призначити повторні чи додаткові експертизи.

В силу статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які досліджені в судовому засіданні, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що суд дійшов до висновків, щодо відмови у задоволенні позову, то з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, відшкодування судового збору, у разі відмови у позові не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка є правонаступником ОСОБА_6 про виділ 1/4 частки будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 02.07.2024.

Суддя: