Справа № 752/23602/23

Провадження № 2/752/2392/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю`Авто Просто», ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб, зняття заборони на його відчуження та вилучення з реєстру запису про обтяження, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить:

-визнати за ним право власності на транспортний засіб - Chevrolet Gruze 1598 (2010 ), синього кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.р.н. НОМЕР_3 ;

-зняти заборону відчуження рухомого майна та вилучити з реєстру запис про обтяження рухомого майна - вказаного транспортного засобу.

Посилається в позові на те, що він є влсником траспртного засобу Chevrolet Gruze 1598 (2010 ), синього кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , придбаного ним у торговельній організації (4605) ВРЕР ДАІ з обслуговування Золочівського та Перемишлянського районів при ГУМВСУ у Львівській області.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.04.2019 року, дата первинної реєстрації 08.06.2011 року.

05.10.2023 року його представником був направлений адвокатський запит до Головного СЦ МВС регіональноо СЦ ГСЦ МВС у Львівській області про надання документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію транспортного засобу на його ім.»я.

У відповіді на адвокатський запит було зазначено, що документи знищені за закінченням терміну зберігання.

27.10.2023 року був направлений адвокатський запит до ТОВ`Авто Прсто» про надання договору застави від 24.06.2011 року, а також інформації щодо сплати за договором застави відповідачем ОСОБА_2

05.10.2023 року був направлений адвокатський запит до Київської обласної філії ДП`Інформаційний центр» МЮ України про надання документів, на підставі яких були внесені обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна - вказаного транспортного засобу.

Інформація, зазначена в запиті, йому надана не була в зв`язку з відсутністю доступу до реєстру.

Він вирішив розпорядитися належним йому транспортним засобом, у зв`язку з чим звернувся до нотаріуса, який йому повідомив про наявність обтяження, а тому реєстраційні дії вчинені не були, хоч він не має відношення до договору застави.

Відповідач - ТОВ`Авто Посто» не може пред`являти до нього будь-яких вимог та заперечувати проти зняття обтяження з транспортного засобу.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 10 листопада 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 18 грудня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам була направлена копія ухвали про відкриття провадження, відповідачам копія позовної заяви з додатками.

Відповідно до ст.187 ЦПК України відповідачам був наданий строк для подання відзиву.

20 березня 2024 року відповідач - ТОВ`Авто Просто» подав відзив, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що 14.03.2011 року між ТОВ`Авто Прост» та відповідачем ОСОБА_2 була укладена Угода № 348130, предметом якої є надання послуг АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля Chevrolet Gruze.

На виконання угоди транспортний засіб був переданий ОСОБА_2 , який ним був зареєстрований на своє ім.»я у ВРЕР ДАІ м.Рівне.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за угодою 24.06.2011 року був укладений договір застави транспортного засобу, який був посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарською Н.О.

Вказаний договір був зареєстрований (обтяження) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.08.2011 року.

Відповідно до п.п.2.2.2 п.2.2 договору застави заставодавець зобов`язався до закінчення строку дії договору не знімати автомобіль з обліку в органах Державтоінспекції, не відчужувати його, не передавати в наступну заставу, не передавати в оренду без згоди заставодержателя.

В порушення умов договору 28.03.2013 року ОСОБА_2 зняв автомобіль з обліку.

В грудні 2019 року ТОВ`Авто Посто» звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 та поручителів за Угодою про стягнення заборгованості в розмірі 177 050, 70 гр.

Рішеннм суду від 30.07.2021 року, залишеним без змін Рівненським апеляційним судом 20.12.2021 року, позов був задоволений.

Після виконання відповідачем ОСОБА_2 рішення суду 13.11.2023 року та погашення заборгованості ТОВ подало заяву про виключення автомобіля з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

З урахуванням цього, просить у позові відмовити.

08.04.2024 року представник позивача подав відповідь на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З точки зору даної норми закону захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожному гарантовано право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.

Непорушність права власності закріплено в ст. 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Судом встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.04.2019 року є власником транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Gruze 1598 (2010 ), синього кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.р.н. НОМЕР_3 .

З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 13.04.2019 року вбачається, що 10.08.2011року зареєстровано обтяження транспортного засобу реєстратором Галдецькою О.М. Київської обласної філії ДП`Інформаційний центр» на підставі договору застави від 24.06.2011 року, в якому боржником є відповідач ОСОБА_2 .

Тобто, інфрмація з Державного реєстру речових прав свідчить про те, що застава транспортного засобу була внесена 10.08.2011 року строком дії до 08.08.2021 року та обтяжувачем не знімалася.

Таким чином, на момент реєстарції транспортного засобу за позивачем автомобіль перебував під заставою.

( а.с. 14 - 17 )

Відповідно до ч.4 ст. 577 ЦК України моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно з ч.4 ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформованного 13.04.2019 року та долученого позивачем до позову, вбачається, що на момент придбання ним транспортного засобу та його реєстрації в регіональному сервісному центрі МВС, тобто 20.04.2019 року, придбаний ним транспортний засіб перебував під обтяженням.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приведе вище обґрунтування узгоджується з чисельною практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17, та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18.

З урахуванням цього, на момент придбання позивачем транспортного засобу, застава не припиила свою дію.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади.

Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 44 Закону записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення.

Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

З даної норми закону випливає, що застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Це також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній, у тому числі, в постановах від 09 червня 2021 року у справі № 643/1735/19 та від 24 червня 2021 року у справі № 757/4536/18.

Подаючи відзив, відповідач - ТОВ`Авто Просто» зазначив, що після виконання умов договору заставодавцем ОСОБА_2 13.11.2023 року ТОВ подало заяву про виключення автомобіля з Державного реєстру обтяжень рухомого майна .

Вказана обставина підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна( реєстрація припинення обтяження) від 13.11.2023 року, відповідно до якого обтяження транспортного засобу припинено.

З урахуванням цього та викладеного вище, суд не знаходить підстав для здоволення вимог позивача.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 506/450/19 від 14 липня 2021 року, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 ( в контексті захисту порушеного права ) зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу, його право власності зареєстровано у встановленому законом порядку і ніким не оспорюється.

Крім того, після виконання боржником умов Угоди, на підставі якої було накладено обтяження, та погашення заборгованості, обтяження з транспортного засобу знято.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тобто позивач, з урахуванням визначених нормами процесуального законодавства принципів змагальності та диспозитивності, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Звертаючись до суду, будь-яких доказів в обґрунтування приведених у позові обставин, які б свідчили про порушення його прав на володіння транспортнм засобом,позивач не надав.

Навпаки, інформація з наданого ним же витягу з Державного реєстру речових прав свідчить про зворотнє, в тому числі і про те, що в момент придбання автомобіля він володів інформацією про перебування його в заставі та під обтяженням.

З урахуванням цього, у суду відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача та необхідності їх захисту.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, 574, 576, 577, 585, 586 ЦК України, Законом України « Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»,ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю`Авто Просто», ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб, зняття заборони на його відчуження та вилучення з реєстру запису про обтяження відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич

.