open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

28.06.2024

Справа № 720/513/24

Провадження № 2-о/720/109/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Факащук А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту перебування на утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту перебування на утриманні батька, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання з проведення наступальних дій у районі населеного пункту Роботине Запорізької області.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що його батьки у вересні 2014 року розірвали шлюб та він почав постійно проживати з батьком, який ніс усі витрати пов`язанні з його утриманням, оскільки він був неповнолітнім. Його мати ОСОБА_2 регулярно отримувала кошти, які надсилав батько добровільно для утримання неповнолітнього сина, крім того з серпня по листопад 2023 року мати заявника ОСОБА_2 від ОСОБА_3 отримувала виплати по аліментам на утримання неповнолітнього сина. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання з проведення наступальних дій у районі населеного пункту Роботине Запорізької області батько загинув. 03 листопада 2023 року та 06 листопада 2023 року заявник, як єдиний син отримав сповіщення сім`ї про загибель батька. Він до 09 вересня 2023 року був неповнолітнім та повністю перебував на утриманні батька до моменту загибелі останнього. Проте, звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання одноразової грошової допомоги, його було проінформовано про необхідність звернутися в суд для встановлення юридичного факту перебування на утриманні. Визнання вказаного юридичного факту необхідно йому для отримання одноразової допомоги. Просив встановити юридичний факт перебування на утриманні батька, який помер на війні.

Представник заявника подав до суду клопотання, в якому підтримав подану заяву та просив розглянути справу у його відсутності.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, надавши клопотання, в якому заяву просив розглянути справу у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи вимогу щодо встановлення факту перебування на утриманні суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. З СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

У відповідності до ст. 16-1 вказаного Закону до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім`ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб`єктом права на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Крім того Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявником інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування його на утриманні.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.

Судом встановлено, що батьками заявника ОСОБА_1 , являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 від 28 листопада 2006 року.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області 02 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був розірваний.

Згідно довідки Боянської сільської ради № 1578 від 20 листопада 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації, зазначеної в сповіщенні сім`ї № 37 від 06 листопада 2023 року вбачається, що солдат ОСОБА_3 , 1973 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання з проведення наступальних дій у районі населеного пункту Роботине Запорізької області загинув, що також підтверджується свідоцтвом про його смерть, серія НОМЕР_2 від 17 листопада 2023 року.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 7317 від 29 жовтня 2023 року КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької області вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3 є множинні уламкові поранення голови, шиї та тулуба з ушкодженням внутрішніх органів.

Відповідно до довідки Боянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 1576 від 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснив похорони батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При житті ОСОБА_3 перераховував кошти на рахунок матері заявника ОСОБА_2 , що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ «ОщадБанку».

Також встановлено, що на даний час встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого батька ОСОБА_3 не можливо інакше, ніж за рішенням суду. Встановлення вказаного факту заявнику необхідно для отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідно до п.2 Постанови КМУ №168 від 28 лютого 2022 року.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

На це вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21, повідомила прес-служба ВС.

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.

Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.

Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.ст.293, 315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даного юридичного факту, він має бути встановлений в судовому порядку. Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених дослідженими судом доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 78, 81, 259, 263, 265, 268, 293, 315-319ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити юридичний факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання з проведення наступальних дій у районі населеного пункту Роботине Запорізської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький райсуд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ляху Г.О.

Джерело: ЄДРСР 120117837
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку