Справа № 638/14308/21

Провадження № 2/638/682/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Черкашиної Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, подана представником позивача - адвокатом Юрченком Віктором Володимировичем, а саме позивач просить суд встановити юридичний проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 31.10.2017 року по 06.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в липні 2021 року позивач звернулась до Червонозаводського районного суду м. Харкова в рамках окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бз шлюбу з 31.10.2017 року по 06.10.2020 рік за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.08.2021 року по справі №646/3981/21 було залишено без розгляду, оскільки під час розгляду справи в порядку окремого провадження було з`ясовано, що має місце спір про право. Позивач з 08.09.1990 року по 12.11.2017 рік перебувала у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_2 . Шлюб було розірвано на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 року. В подальшому, після розірвання шлюбу, позивач та ОСОБА_2 продовжили проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Після його смерті залишилась спадщина, яка складається з:

- частки гаражного боксу № НОМЕР_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.12.2012 року;

- частки автомобіля марки КІА, моделі CERATO 1.6, номер кузову НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4 .

З приводу оформлення спадщини за померлим, позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л.М., проте постановою від 21.05.2021 року було відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 на час прийняття спадщини не перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , будь-яких доказів які б підтверджували родинні зв`язки із спадкодавцем нотаріусу не надано. Незважаючи на наявність судового рішення про розірвання шлюбу, позивач та ОСОБА_2 продовжували спільно проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка. Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.09.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

17.11.2021 року від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем жодним чином не підтверджено факт постійного проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_2 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Не було надано до суду доказів ведення спільного господарства, наявності у сторін побуту, проведення спільних витрат, взаємність прав і обов`язків., не було надано доказів щодо витрат на утримання та обслуговування квартири, ведення спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.11.2021 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмили Михайлівни матеріали спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.11.2023 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмили Михайлівни до суду надано копію спадкової справи №13/2021, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Від третьої особи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмили Михайлівни в матеріалах справи міститься заява з проханням розгляд справи проводити без її участі, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши доводи сторін, викладені в письмових заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі виникли з приводу права на спадкування одним із подружжя, а також з приводу встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України, СК України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 256 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Оскільки в даному випадку вбачається спір про право щодо майна, яке залишилось як спадщина після смерті ОСОБА_2 - спір розглядається в порядку позовного провадження.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.09.1990 року.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.10.2017 року шлюб зареєстрований 08.09.1990 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Комінтернівському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис №884 розірвано.

Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.10.2020 року - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки у м. Харкові.

До часу своєї смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , інших зареєстрований осіб за вказаною адресою немає, що підтверджується копією інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова.

Судом встановлено із наданих позивачем постанови приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л.М. від 21.05.2021 року та копії спадкової справи №13/2021, що позивач дійсно виявила бажання прийняти спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса.

З копії матеріалів нотаріальної справи вбачається, що 15.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .

Відомості про реєстрацію спадкової справи №67345906 внесено до Спадкового реєстру 15.03.2021 , номер витягу 63928634.

Відомості про наявність інших спадкоємців, які б звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, в матеріалах справи відсутні.

Згідно положень статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин, та які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Частиною 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") вказав, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю (правова позиція Верховного Суду, викладена у поставнові від 18 січня 2022 року у справі №640/6766/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

З огляду на наведене, позивач зобов`язана довести наявність у її стосунках із ОСОБА_2 ознак, притаманних подружжю.

Допитана 13.05.2024 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що під час спільного проживання із ОСОБА_2 вони мали спільний бюджет, сплачували комунальні послуги, придбавали продукти харчування, до 2017 року були в зареєстрованому шлюбі, проте згодом посварились за це стало причиною розірвання шлюбу. Незважаючи на це, в подальшому проживали як одна сім`я, вели спільне господарство, в 2015 році ОСОБА_2 захворів на рак, довго лікувався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали однією сім`єю, однією сім`єю проживали з 1988 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав пояснення, що довгий час позивач та ОСОБА_2 проживали разом, навіть не знав, що вони були розлучені, часто допомагав їх сім`ї.

Також судом досліджені письмові докази позивача, а саме: медичну документацію на ОСОБА_2 , яка підтверджує те, що останні страждав рядом хронічних захворювань; квитанції про сплату комунальних послуг, що підтверджують ведення спільного господарства разом із ОСОБА_2 , а також судом досліджено інформаційну довідку від 15.03.2021 року, з якої вбачається, що позивач та її колишній чоловік разом мешкали за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно статті 77,78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час судового розгляду належними й допустимими доказами доведено факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю починаючи з 31.10.2017 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони мали взаємні права й обов`язки, притаманні подружжю, спільний бюджет. Позивачка і на даний час продовжує проживати за місцем їх фактичного спільного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Метою встановлення вказаного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

В позовній заяві не міститься вимога про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат по справі.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи статті 141 ЦПК України.

Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273, ч.2 ст.315, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 31.10.2017 року по 06.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: