КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/22645/22 Головуючий у 1 інстанції: Осаулов А.А.

Провадження № 22-ц/824/10099/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,

секретар Ткаченко В.В.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «Сетам», Акціонерного товариства «Сенс-Банк», приватного нотаріуса Чуловського Володимира Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про їх проведення, визнання права власності на частку квартири,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В., Державного підприємства «Сетам», Акціонерного товариства «Сенс-Банк», приватного нотаріуса Чуловського В.А., треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання електронних торгів недійсними та скасування протоколу про їх проведення, визнання права власності на частку квартири. Зазначила, що 12 вересня 2003 р. уклала шлюб із ОСОБА_5 і проживала з ним однією сім`єю за адресою його проживання і реєстрації: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на майно - 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з ОСОБА_5 , а тому прийняла спадщину на підставі ч. 5 ст.1268 ЦК України та набула право власності на спадкову 1/3 частку вказаної квартири. В жовтні 2018 р. вона виїхала проживати в інше місце, а з початком війни - до Німеччини. Перебуваючи у Німеччині, 21 липня 2022 р. вона отримала лист від ОСОБА_3 . З листа вона дізналася, що ОСОБА_5 , був власником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира АДРЕСА_2 була передана в іпотеку ПАТ "Укрсоцбанк" співвласниками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на підставі іпотечного договору від 19 вересня 2008 року.

Виконавчим написом від 25.08.2017 р. № 17239 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., звернуто стягнення на предмет іпотеки. На підставі вказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1, боржником по якому виступав ОСОБА_5 . Квартира була продана на електронних торгах. Право власності на набувача квартири зареєстроване після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 вважає вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. виконавчий напис від 25.08.2017 р. № 17239 таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовує це тим, що іпотекодавці ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ні від іпотекодержателя ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», ні від Приватного нотаріуса ЧуловськогоВ.А. жодних вимог про зміну строку виконання зобов`язання, дострокове погашення заборгованості та про звернення стягнення на предмет іпотеки не отримували. Іпотекодавці були позбавлені можливості з`ясувати за який період стягується заборгованість та перевірити законність нарахування відсотків і ймовірно штрафних санкцій. Звертає увагу, що подані банком нотаріусу документи не підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, у зв`язку з чим виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог Закону і є таким, що не підлягає виконанню. Відповідно, підлягали визнанню недійсними прилюдні торги, які були проведені на підставі такого виконавчого напису. Вважає, що на час укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодавець ОСОБА_5 втратив свою правоздатність у зв`язку зі смертю, а тому iпотекодержатель не мiг вiд його iменi укладати будь-які договори. Договір укладено з порушенням вимог Закону України N 1304-VI «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті; проведена на замовлення приватного виконавця оцінка квартири не відповідає дійсній вартості та занижена. В квартирі проживали та були зареєстровані ОСОБА_6 та малолітня дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому приватний виконавець був зобов`язаний звернутися до територіального органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації для одержання дозволу на реалізацію майна, в якому проживає малолітня дитина.

ОСОБА_1 просила визнати вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. виконавчий напис від 25.08.2017 р. № 17239, щодо звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню; визнати недійсними електронні торги від 27 серпня 2018 року за протоколом № 354407 Державного підприємства «Сетам» із придбання лоту № 294841, квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та скасувати протокол проведення електронних торгів; визнати за нею право власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

27 лютого 2024 року представник приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт К.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. витрат на правничу допомогу в сумі 27000,00 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. про ухвалення додаткового рішення суду задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.

ОСОБА_1 оскаржила рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року і додаткове рішення цього ж суду від 22 березня 2024 року в апеляційному порядку. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у позові, осплавшись на те, що нею не заявлено вимог про встановлення факту прийняття спадщини після ОСОБА_5 . Суд не надав оцінки її доводам та показам свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 про проживання разом з ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини. 12 вересня 2003 року вони з ОСОБА_5 уклали шлюб проживали за адресою проживання і реєстрації чоловіка: АДРЕСА_1 . Вони спільно проживали за цією адресою і на момент смерті ОСОБА_5 , а тому вона вважається такою, що прийняла спадщину на підставі ч. 5 ст.1268 ЦК України. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису від 25.08.2017 р. № 17239. Не врахував при зверненні стягнення на предмет іпотеки установленої Законом України «Про мораторій стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, придбання майна з прилюдних торгів після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 скасувати додаткове рішення та відмовити у стягненні на користь приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Шмідт К.В. витрат на правничу допомогу. Зазначає, що зменшуючи заявлений розмір витрат на правничу допомогу до 11 000 грн., суд першої інстанції не навів обґрунтувань з чого саме він виходив, визначаючи вказану суму. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченому ним часу на надання правничої допомоги. Також представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. не надав доказів оплати заявлених витрат на правничу допомогу.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційні скарги та просить їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_3 , представник Сулжби у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації просять задовольнити апеляційній скарги представника ОСОБА_1 .

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , приватний виконавець викоавчого округу м.Києва Шмідт К.В., представники ДП "Сетам", АТ "Сенс-Банк", ОСОБА_4 не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних рішенб, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.10.2005 р. ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 були власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

25.08.2017 р. приватним виконавцем Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинений виконавчий напис № 17239, яким запропоновано звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , передану в забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору від 19 вересня 2008 року № 033/727401-KR власниками на підставі іпотечного договору від 19 серпня 2008 року № 033/727405, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В., іпотекодержателю ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк».

Вказаним виконавчий напис нотаріуса був пред`явлений до виконання доприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В. В рамках виконавчого провадження 27 серпня 2018 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації арештованого майна - предмета іпотеки квартири АДРЕСА_2 . Результати проведення електронних торгів оформлені протоколом № 354407. Переможцем торгів став учасник № 2 - ОСОБА_2

24 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», статті 33 Закону України «Про іпотеку», акта про проведені електронні торги ВП № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 20 вересня 2018 року, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шмідт К.В., на підставі протоколу про проведені електронні торги від 27 серпня 2018 року № 294841, сформованого ДП «Сетам», лот № 294841, посвідчено право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 12.09.2003 р. перебували у шлюбі. (а.с. 59 т.2) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

ОСОБА_1 порушила питання про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 25.08.2017 р. № 17239 про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.; визнання недійсними електронних торгів, що відбулися 27 серпня 2018 року за протоколом № 354407, складеним Державним підприємством «Сетам» із придбання лоту № 294841, квартири АДРЕСА_3 , що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та скасування протоколу проведення електронних торгів; визнання за нею права власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції відмовив. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого судом рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до положень ст. ст. 34, 87 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка вчиняється для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Згідно з ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаних вимог є підставою для недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, підставою для захисту судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що проживала з ОСОБА_5 в одній квартирі на час відкриття спадщині після ОСОБА_5 , а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину і набула у власність належну ОСОБА_5 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, на час смерті ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_4 . Вимог про встановлення факту проживання як спадкоємця першої черги разом з спадкодавцем ОСОБА_5 на час його смерті в рамках розгляду даного ОСОБА_10 не заявляла.

У постановах від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19Верховний Суд зазначав, що позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена).Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наводить доводи щодо неправильної ооцінки судом показів допитаних свідків, але такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. при вчиненні виконавчого напису від 25.08.2017 р. № 17239 вимог чинного законодавства, а також допущених порушень при проведенні публічних торгів іпотечного майна. Підставою для відмови в задоволенні позову було визначено недоведеність прийняття ОСОБА_1 спадщини після ОСОБА_5 , а тому у суду не було необхідності надавати оцінку вказаним доводам.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду про відшкодування приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. в суді першої інстанції надавалася адвокатом Адвокатського об`єднання «ЛЕФОРС» на підставі договору про надання правничої допомоги №27/10-2023/1 від 27 жовтня 2023 року. На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надана копія вказаного договору, рахунок №1 від 30.10.2023 р. на суму 15000,00 грн., детальний опис робіт від 30.10.2023 року з переліком наданих послуг та часом, витраченим на них, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.10.2023 р., за яким послуги на суму 15000,00 грн. надані в повному обсязі, рахунок №1 від 26.02.2024 р. на суму 12000,00 грн, детальний опис робіт від 26.02.2024 р. з переліком наданих послуг та часом, витраченим на них, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.02.2024 р.на суму 12000,00 грн. Представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. просив стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. витрати на правничу допомогу в сумі 27000,00 грн.

Надання правничої допомоги приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. адвокатом Адвокатського об`єднання «ЛЕФОРС» підтверджується матеріалами справи. Адвокат приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. підготував та подав відзив на позов, приймав участь у трьох судових засіданнях.

Відтак, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. мав право на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу. Суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт, витраченому ним часу на надання правничої допомоги.

Як вбачається зі змісту додаткового рішення, суд першої інстанції врахував складність справи, обсяг виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), з урахуванням чого було зменшено заявлений розмір витрат на правничу допомогу до 11 000,00 грн. У колегії суддів відсутні підстави для висновку про невідповідність визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу обсягу виконаних адвокатом робіт та витраченому ним часу на надання правничої допомоги.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на ненадання представником приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. доказів оплати заявлених витрат на правничу допомогу. Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 липня 2024 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Кафідова О.В.

Оніщук М.І.