ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

справа № 640/6760/20

адміністративне провадження № К/990/32128/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 640/6760/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Хелмкойл Україна'' до Головного управління ДПС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 (суддя Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді Федотов І. В., Коротких А. Ю.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хелмкойл Україна" (далі - ТОВ "Хелмкойл Україна", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), у якому просило визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у видачі ліцензії на право зберігання пального та зобов`язати контролюючий орган видати ліцензію на право зберігання пального.

Обґрунтовуючи позов, Товариство зазначало, що контролюючий орган за результатами розгляду його заяви листом від 04.03.2020 № 7786/10/10-36-32-03-18 відмовив у видачі ліцензії на право зберігання пального за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 5, аеродром Чайка, з підстави неподання останнім разом із заявою про отримання ліцензії акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства.

Позивач вважав таке рішення протиправним, оскільки резервуари та обладнання розміщені на орендованому майданчику без проведення будь-яких будівельних робіт, без улаштування фундаменту та можуть бути вільно переміщені за допомогою вантажно-транспортних засобів без втрати функціонального призначення. Відтак, на переконання позивача, для введення такого обладнання в експлуатацію не потрібні документи від органів державного архітектурно-будівельного контролю

Для отримання ліцензії на зберігання пального Товариство разом із заявою про отримання ліцензії відповідно до статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) подало документи, що підтверджують введення в експлуатацію обладнання у місці зберігання пального, такі як технічні паспорти на обладнання, акти приймання-передачі, накази про введення в експлуатацію основних засобів та дозволи територіального органу Держпраці на експлуатацію обладнання.

Крім того позивач заначив, що відповідно до вимог пункту 5 частини шостої статті 13 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" у випадку відмови у видачі ліцензії орган ліцензування у рішенні про відмову у видачі ліцензії зобов`язаний зазначити конкретні пропозиції щодо усунення недоліків, що не було зроблено у випадку з ТОВ "Хелмкойл Україна".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, задовольнив адміністративний позов ТОВ "Хелмкойл Україна". Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДПС у формі листа від 04.03.2020 № 7786/10/10-36-32-03-18 про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального за адресою: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 5, аеродром Чайка. Зобов`язав ГУ ДПС видати Товариству ліцензію на право зберігання пального за вищевказаною адресою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для відмови ТОВ "Хелмкойл Україна" у видачі ліцензії на право зберігання пального було ненадання ним разом із заявою акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Проте, згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 481/95-ВР тимчасово, до 01 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01 січня 2014 року.

На підставі аналізу вказаної норми суди зробили висновок, що до 01.01.2022 подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію, не є обов`язковою умовою, без якої неможливо б було отримати ліцензію на право зберігання пального. Проте, за відсутності зазначених документів законом встановлено за необхідне подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна.

Суди також установили, що разом із заявою про отримання ліцензії на право зберігання пального позивач подав альтернативні документи, що підтверджують введення в експлуатацію об`єктів, необхідних для зберігання пального, зокрема: технічні паспорти на резервуари РГС-25, паспорти на паливороздавальні колонки Шельф, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2019 та 31.03.2008, накази ТОВ ''Хелмкойл Україна'' про введення в експлуатацію основних засобів від 31.03.2008 та 31.10.2019, а також акт введення об`єкту в експлуатацію, затверджений директором ТОВ ''Хелмкойл Україна'' 01.06.2019 на підставі висновків експертизи.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що надані позивачем документи є достатніми для отримання ліцензії на зберігання пального та спростовують твердження контролюючого органу про неподання необхідних документів, і, як наслідок, визнав відмову відповідача у видачі ліцензії помилковою та зобов`язав видати ліцензію на право зберігання пального за відповідною адресою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2023 року ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позові.

На обґрунтування доводів касаційної скарги ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми частини третьої статті 18 Закону №481/95-ВР, щодо одночасного застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Скаржник стверджує, що Товариство не підпадає під спрощену процедуру отримання ліцензії на зберігання пального без подання певних документів, тимчасово передбачену нормою частини третьої статті 18 Закону № 481/95-ВР.

Так, відповідно до договору оренди від 01.06.2019 № 01-10/60 ТОВ ''Хелмкойл Україна'' набуло в оренду об`єкти нерухомого майна з 01.06.2019. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.01.2017 № НВ-3208234172017 датою державної реєстрації земельної ділянки є 30.01.2017. Таким чином, право власності на нерухоме майно було набуте після 01.01.2014.

Отже, на переконання відповідача, позивач не звільнявся від подання акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації, сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, що стосувалося всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для здійснення відповідної діяльності. Однак, суди не врахували ці обставини і не дослідили належним чином зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Стосовно поданих Товариством альтернативних документів на підтвердження прийняття об`єктів в експлуатацію ГУ ДПС зазначає, що у розумінні положень статті 15 Закону № 481/95-ВР у взаємозв`язку з положеннями статті 18 цього ж Закону під об`єктом, на якому здійснюватиметься зберігання пального необхідно розуміти сукупність взаємопов`язаних між собою елементів, які забезпечуватимуть таке зберігання, тоді як суди попередніх інстанцій констатували надання позивачем документів про введення в експлуатацію не в цілому об`єкта зберігання пального, а окремих його елементів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 04.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Товариство не реалізувало право подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Хелмкойл Україна" є суб`єктом господарювання, основними видами діяльності якого є оптова торгівля паливом (КВЕД 46.71), роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30) та транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24).

14.02.2020 ТОВ "Хелмкойл Україна" подало до ГУ ДПС заяву на отримання ліцензії на право зберігання пального за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 5, аеродром Чайка.

До заяви були додані такі документи:

- договір від 01.06.2019 № 01-10/60 про оренду майданчику загальною площею 300 м2, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Антонова, 5, аеродром Чайка, територія складу ПММ;

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.01.2017 № НВ-3208234172017, де розташований об`єкт оренди;

- дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області від 29.01.2020 № 403.20.32 на виконання газонебезпечних робіт;

- дозвіл Головного управління Держпраці у Київській області від 21.11.2019 № 4116.19.32 на експлуатацію обладнання у потенційно вибухонебезпечному середовищі;

- платіжне доручення від 11.02.2020 на суму 780,00 грн про сплату за ліцензію на право зберігання пального;

- паспорти на паливороздавальні колонки Шельф,;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2019 на паливороздавальні колонки Шельф;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2008 на резервуари РГС-25;

- наказ ТОВ «Хелмкойл Україна» від 31.03.2008 № 03/2008-ОС про введення в експлуатацію основних засобів;

- наказ ТОВ «Хелмкойл Україна» від 31.10.2019 № 48 про введення обладнання в експлуатацію;

- акт введення об`єкту в експлуатацію, затверджений директором ТОВ «Хелмкойл Україна» від 01.06.2019 про введення резервуарів РГС-25 в експлуатацію на підставі висновків експертизи.

04.03.2020 ГУ ДПС листом № 7786/10/10-36-32-03-18 повідомило позивача, що за результатом розгляду поданих ТОВ "Хелмкойл Україна" документів прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії на право зберігання пального з підстав ненадання до заяви на одержання ліцензії акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

ТОВ "Хелмкойл Україна", вважаючи таку відмову неправомірною, звернулося до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 15 та 18 Закону № 481/95-ВР, колегія суддів враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до частин сьомої, восьмої, десятої цієї ж статті встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Частинами тридцять другою, тридцять третьою цієї ж статті визначено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Відповідно до частин тридцять вісім - сорок статті 15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, зі зберігання пального, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Водночас частиною третьою статті 18 Закону № 481/95-ВР передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 240/6171/20, в якій спір виник у подібних правовідносинах, сформульовано правовий висновок (і цей висновок є застосовним до спірних правовідносин) стосовно порядку застосування частини третьої статті 18 Закону № 481/95-ВР та визначено умови, за наявності яких для отримання ліцензії на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального не вимагається надання акта введення в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Зокрема, у цій постанові Суд зазначив, що ненадання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства можливо лише за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014.

Колегія суддів враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.02.2023 у справі № 240/29665/21, відповідно до якої положення частини третьої статті 18 у системному зв`язку із положеннями частини тридцять восьмої статті 15 Закону № 481/95-ВР необхідно розуміти так, що тимчасово - до 01.01.2022 право на отримання ліцензії на виробництво пального, оптову або роздрібну торгівлю пальним або зберігання пального без подання документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, мають суб`єкти господарювання, що у встановленому законом порядку до 01.01.2014 набули право власності на кожен з об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; у разі розміщення нових об`єктів на відповідній території або у разі, якщо на такі об`єкти не набуто право власності відповідно до закону до 01.01.2014, для отримання ліцензії на вищезазначені види господарської діяльності необхідно подати документ, що підтверджує прийняття об`єктів в експлуатацію, якщо ці об`єкти потребують введення в експлуатацію відповідно до законодавства

Натомість суди першої та апеляційної інстанцій, застосовуючи норму частини третьої статті 18 Закону № 481/95-ВР, обмежились лише посиланням на те, що матеріали справи не містять доказів дослідження цього питання контролюючим органом.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений статтею 9 КАС, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Отже, внаслідок такого формального підходу при розгляді справи невстановленими залишились обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, а саме: чи набуто позивачем право власності на кожен з об`єктів у місці зберігання пального до 01.01.2014. У разі ж установлення судами того, що у місці здійснення відповідної господарської діяльності були розміщені нові об`єкти або у разі, якщо на такі об`єкти не набуто право власності відповідно до закону до 01.01.2014, установленню підлягають обставини стосовно необхідності подання Товариством документів, які підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства

Суди встановили, що позивач до заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним додав альтернативні документи, що підтверджують введення в експлуатацію об`єктів, необхідних для зберігання пального: технічні паспорта на резервуари РГС-25, паспорта на паливороздавальні колонки Шельф, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2019 на паливороздавальні колонки Шельф, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2008 на резервуари РГС-25, наказ ТОВ «Хелмкойл Україна» від 31.03.2008 № 03/2008-ОС про введення в експлуатацію основних засобів, наказ ТОВ «Хелмкойл Україна» від 31.10.2019 № 48 про введення обладнання в експлуатацію, акт введення об`єкту в експлуатацію, затвердженого директором ТОВ «Хелмкойл Україна» 01.06.2019 про введення резервуарів РГС-25 в експлуатацію на підставі висновків експертизи.

Як свідчить зміст ухвалених у справі судових рішень, суди при дослідженні вказаних документів обмежилися лише наведенням їх переліку.

Разом з тим для з`ясування, чи є встановлене Товариством обладнання об`єктом будівництва та, відповідно, чи вимагає прийняття його в експлуатацію як об`єкта будівництва, судам насамперед необхідно було встановити тип цього обладнання.

Установлення цих обставин має значення для визначення повноти поданих Товариством документів під час отримання ліцензії для здійснення господарської діяльності зі зберігання пального, та, відповідно, наявності підстав, передбачених статтею 15 Закону № 481/95-ВР, для відмови у видачі відповідної ліцензії.

Суд також ураховує, що відповідно до статті 1 Закону України ''Про об`єкти підвищеної небезпеки'' у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Частиною першою статті 50 Конституції передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Зазначене конституційне положення передбачає, що поняття ''безпека життя і здоров`я людини'' слід розуміти у широкому значення, яке охоплює різноманітні сфери суспільно-управлінських відносин, в яких застосування та тлумачення законодавства слід розглядати, головним чином, в аспекті створення максимальних гарантій безпечності людини та її відчуття захищеності, що також є основою суспільного інтересу. Пріоритет такого інтересу, за загальним правилом, над приватним інтересом (зокрема, у формі права власності, права на підприємницьку діяльність) у випадку їх конкуренції підтверджується також положеннями частини першої статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, експлуатація обладнання, призначеного для експлуатації (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, без отримання відповідного акта або сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації, може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт у силу приписів статті 1 Закону України ''Про об`єкти підвищеної небезпеки'' має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 26.01.2021 у справі № 826/10130/18 та від 20.04.2021 у справі № 817/1269/17.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що під час касаційного перегляду справи знайшли підтвердження доводи відповідача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуальних норм, внаслідок чого невстановленими залишились обставини, які безумовно мають значення для правильного вирішення спору у справі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення слід скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду (у зв`язку з набранням чинності Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX ''Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду'').

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі № 640/6760/20 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко