open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1929/24

Номер провадження 2/495/1548/2024

13 червня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Бучки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Миргородської міської ради про надання дозволу на реєстрацію дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька ОСОБА_2 .

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області по справі 2/1620/441/2012 від 18.10.2012 шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу відповідач з дитиною не спілкується. Після припинення шлюбних відносин сторони не спілкуються та стосунків не підтримають. У лютому 2024 позивач з метою реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою до Центру надання адміністративних послуг Миргородської міської ради, проте отримала відмову у такій реєстрації у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька. На даний час неповнолітній - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має зареєстрованого місця проживання, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

1.2. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.

2. Рух справи у суді.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.05.2024.

Ухвалою від 17.05.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

У судове засідання позивач не з`явились, про дату, час, місце судового розгляду повідомлена шляхом вручення повістки; причини неявки судові невідомі.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся шляхом вручення судових повісток про виклик у судове засідання, причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Представник третьої особи, подав 16.05.2024 до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18.10.2012 у справі 2/1620/441/2012, що підтверджується копією відповідного рішення, долученого до справи.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.09.2008.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.01.2021 у справі № 541/1564/20 ОСОБА_1 , її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано особами, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .

Згідно із довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Миргород Полтавської області, не має зареєстрованого місця проживання.

У лютому 2024, позивач отримала усну відмову Центру надання адміністративних послуг Миргородської міської ради у реєстрації неповнолітнього сина ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька.

5. Норми права, які застосував суд.

Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 310 ЦК України визначає право кожної фізичної особи на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, за винятком обмежень, які встановлені законом, гарантує громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, і стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається право кожної дитини на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Під терміном «місце проживання» в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» розуміється - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Під терміном «реєстрація» розуміється - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Разом з тим, стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» покладає на громадян України, а також іноземців чи осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, обов`язок зареєструвати своє місце проживання протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», затверджені Правила реєстрації місця проживання, які визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно до положень абзацу 15 пункту 18 Правил реєстрації місця проживання, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Як встановлено, між сторонами існує спір, оскільки відповідач, не заперечуючи проти реєстрації малолітньої дитини за місцем реєстрації матері з одного боку, фактично не надає цієї письмової згоди позивачці. Окрім того, відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку надати згоду зареєструвати місце проживання дитини не лише разом з матір`ю, але й, як батько дитини, не звернувся з власною заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини за своїм місцем реєстрації.

Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року №44/25, ратифікована Україною 27.02.1991 року, вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3).

Так ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини(п.67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" (п.45).

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.

7. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Аналіз вказаної правової норми дає можливість суду дійти до висновків, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп. необхідно покласти на відповідача.

Керуючись Конвенцією Генеральної Асамблей ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 № 44/25, ст.ст.160,161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11,18 Закону України «Про охорону дитинства», 2, 13, 15, 76 - 81, 141, 247, 259, 263 - 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Миргородської міської ради, про надання дозволу на реєстрацію дитини задовольнити.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 без згоди батька дитини ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

третя особа - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, код, вулиця Гоголя, 171/1, м. Миргород, Полтавська область.

Суддя Ю.Ф.Волкова

Джерело: ЄДРСР 120111468
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку