ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/6992/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" (код ЄДРПОУ 43968660, 52005, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, буд. 48А) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 18.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 27.02.2024 №UA110050/2024/000031/1.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA110050000918U0, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.04.2024 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Однак, під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних. Таким чином, враховуючи результати митного контролю, та те, що позивач відмовився від надання додаткових документів, відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару.

15.04.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.04.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення.

23.04.2024 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 43968660, 52005, Дніпропетровська область, смт.Слобожанське, вул.Сухомлинського Василя, б.48А) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 28.12.2020 року, про що внесено запис №1002031020000030623.

Основний вид діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

04.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" (покупець) та компанією LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD (Китай) (продавець) укладений контракт №266/Е, за яким продавець продає, а покупець купує «посуд столовий фарфоровий глазурований: салатники, тарілки, виробник - LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD, CN», ціна асортимент, кількість й умови поставки вказані у комерційному рахунку, який є невід`ємною частиною контракту.

Поставка товарів здійснена на умовах FOB, QINGDAO, Китай.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД №24UA110050000918U0 від 26.02.2024 надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2021 №266/Е, специфікація від 23.11.2023 №7, рахунок (інвойс) від 23.11.2023 №JHX230814, висновок експерта від 23.02.2024 №М-44, рахунок перевізника від 11.01.2024 №CLL67/24 та від 25.01.2024 №CLL67.1/24, довідка перевізника від 22.02.2024 №CLL17614, митна декларація країни відправлення від 24.11.2023 №421320230000220764.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах, що стало підставою для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення відповідача декларантом надано лист №б/н від 27.02.2024, якими повідомлено, що декларантом надано всі необхідні наявні документи, які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення, надати не має можливості.

27.02.2024 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000031/1, за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 3,1400 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

27.02.2024 у зв`язку із незгодою із Рішенням MB № UA110050/2024/000031/1 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація № 24UA110050000976U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 1670468,81 грн. (мито 522021,50 грн., ПДВ1148447,31 грн.).

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. Коносамент та копія митної декларації країни відправлення надано без перекладів;

2. Відповідно до електронного інвойсу ЕМД, декларантом заявлено торгівельну марку товару «INTEROS». У комерційних та товаросупровідних документах наданих митному органу, наявних в графі №44 ЕМД, відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів;

3. До митного оформлення подано рахунок-фактура від 23.11.2023 № JHX230814 на суму 85 259,64 дол.США.

Тобто, на момент здійснення митного оформлення (26.02.2024) оплата за товар повинна бути здійснення у повному обсязі.

В супереч зазначеному, декларантом не виконано вимогу ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме не надано один із обов`язкових документів, який підтверджує заявлену митну вартість товарів.

4. Відповідно до п. 4.1 Контракту якість товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано.

5. Прайс-лист від 22.11.2023 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD, CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (39 артикулів) та умови поставки товару FOB SHANDONG, які декларуються за ЕМД від 26.02.2024 №UA110050/2023/000918 та зазначені в доповнені №7 від 23.11.2023 до Контракту і рахунку-фактурі від 23.11.2023 № JHX230814 на асортимент товарів (40 артикулів).

Наданий декларантом прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB QINGDAO та за формою та змістом повторюючи специфікацію № 7 від 22.11.2023 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 статті 52 МКУ.

6. Відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO (Китай), згідно Інкотермс 2020.

Транспортна складова заявленою митної вартості товарів не підтверджена документально.

7. В графі 44 ЕМД відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг. Завірені скановані копії цих документів митному органу не надано.

8. Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 24.11.2023 №421320230000220764 наявне посилання на коносамент № 233359319, який до митного контролю не надано.

9. Крім того, в декларації країни відправлення вказана кількість виробів 203 628 за ціною 0,4187 дол.США за шт., що складає загальну суму 85 259,04 дол.США. В супереч зазначеному, у графі 22 ЕМД зазначено загальну суму 85 259,64 дол.США.

Тобто, інформація зазначена декларантом в ЕМД не відповідає інформації, зазначеній в декларації країни відправлення.

10. Числове значення митної вартості та її складові, а саме витрати на транспортування товару, згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено.

11. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 23.02.2024 № M-44 за

результатом проведеного маркетингового аналізу зроблено висновок, що ринкова вартість товару на умовах FOB QINGDAO становить 111 093,31 дол.США, однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України, а лише наведено значення вартості кожної позиції товару у таблиці.

Незгода позивача зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним орга6ном у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що митна вартість товарів за митною декларацією №24UA110050000918U0 від 26.02.2024 базувалась на ціні товарів в розмірі 85259,64 долари США, яка була вказана в специфікації від 23.11.2023 № 7, рахунку-фактурі (інвойсі) № JHX230814 від 23.11.2023.

Відповідач зазначає, що на момент здійснення митного оформлення (26.02.2024) оплата за товар повинна бути здійснення у повному обсязі. В супереч зазначеному, декларантом не виконано вимогу ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме не надано один із обов`язкових документів, який підтверджує заявлену митну вартість товарів.

Проте суд зазначає, що згідно розділу 6 зовнішньоекономічного контракту строк у 90 днів пов`язується не із датою рахунку (як вказано у відзиві), а із датою виставлення рахунку проти його копії, а ця дата не є тотожною даті виставлення рахунку.

Суд також критично оцінює доводи відповідача, що наданий декларантом прайс-лист б/н від 22.11.2023 компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB QINGDAO та за формою та змістом повторюючи специфікацію № 7 від 22.11.2023 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

Відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проте, відповідачем не наведено належного обґрунтування невідповідності прайс-листа б/н від 22.11.2023 компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

Посилання митного органу стосовно змісту прайс-листа, суд не бере до уваги, адже по-перше, він не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про ненадання перекладу коносаменту та копії митної декларації країни відправлення суд вказує, що наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Отже, ненадання позивачем перекладу коносаменту та копії митних декларацій країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Також суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

Щодо твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження заявленої торгової марки «INTEROS» суперечить обставинам справи, адже товар позивача випущений у вільний обіг із перевіркою та підтвердженням всіх заявлених відомостей, в тому числі, щодо торгової марки.

Позивачем до розмитнення за митною декларацією №24UA110050000918U0 був заявлений товар торгової марки «INTEROS», так само як за оформленою на підставі оскаржуваного рішення митною декларацією № 24UA110050000976U0 у вільний обіг випущений товар торгової марки «INTEROS».

Якщо відомості про торгову марку не підтверджувались документами, то відповідач мав відмовити у митному оформленні.

Щодо твердження відповідача проте, що у сертифікаті якості б/н від 23.11.2023, наданому виробником, відсутні дані щодо якості товару, наявне тільки твердження від виробника що якість товару відповідає умовам Контракту та суперечить загально прийнятим стандартам, суд зазначає наступне.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже відсутність даних щодо якості товару не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Стосовно твердження відповідача, що рівень визнаної висновками експерта Дніпропетровської ТПП від 23.02.2024 № M-44 ринкової вартості оцінюваного товару не може бути належним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості товару, суд вважає необхідним вказати наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до статті 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

В силу Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

Згідно із приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" № 475/94 від 25.08.1994 року, встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У зазначених висновках експерта Дніпропетровської ТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, «Міжнародні стандарти оцінки» та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з Інтернету.

Крім того, Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 року у справі № 810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України"), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи».

Таким чином, відповідач маючи сумнів щодо змісту наданого позивачем експертного висновку, мав право звернутися до іншого суб`єкту оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки. Крім того, відповідно до положень статті 327 Митного кодексу України відповідач мав право самостійно залучити для участі у здійсненні митного контролю митної вартості товарів спеціалістів та експертів, якщо висновок експерта, зроблений на замовлення декларанта, останній вважав сумнівним.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що вказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (коносамент, сертифікат походження товару та копії митної декларацій країни відправлення, а також недоліки змісту наданого декларантом прайс-листа, документи на підтвердження проведення передплати за товар) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 27.02.2024 №UA110050/2024/000031/1.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 25058,03 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №3471 від 25.03.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 25058,03 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Дніпровської митниці.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.02.2024 №UA110050/2024/000031/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул.Василя Сухомлинського, буд.48А, смт.Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., ІК в ЄДРПОУ 43968660) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 25058,03 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко