ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 990/185/23

Провадження № 11-77заі24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Уркевича В. Ю.,

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Біляр Л. В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Огнев`юк Т. В.,

представника відповідача - Петренко Ю. В.,

розглянула на відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (судді Олендер І. Я., Хохуляк В. В., Блажівська Н. Є., Гончарова І. А., Ханова Р. Ф.) від 18 березня 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про оскарження актів, дій чи бездіяльності та

ВСТАНОВИЛА:

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати:

- рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, яке вона вчинила як кандидатка на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518, зафіксованого 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, за наслідками якого вона визнана такою, що не склала кваліфікаційний іспит;

- рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині визнання істотним порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, яке вона вчинила як кандидатка на посаду судді, зафіксованого 28 серпня 2019 року під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від

24 червня 2019 року № 107/зп-19, за наслідками якого вона визнана такою, що не склала кваліфікаційний іспит, та затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, за якими в додатках:

- 4 зі спеціалізації місцевого загального суду під № з/п 68 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 проставлена відмітка - не складено;

- 5 зі спеціалізації місцевого адміністративного суду під № з/п 57 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 є відмітка - не складено;

- 6 зі спеціалізації місцевого господарського суду під № з/п 58 навпроти прізвища, ім`я, по батькові кандидатки ОСОБА_1 проставлена відмітка - не складено, а також;

- зобов`язати Комісію:

- визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду, зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зі спеціалізації місцевого господарського суду;

- включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду з результатами кваліфікаційного іспиту, затвердженими рішенням Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та від 26 липня 2023 року № 39/зп-23;

- зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого господарського суду та місцевого загального суду.

Прохання мотивувала тим, що вона як кандидатка на посаду судді виконувала практичне завдання, яке полягало у написанні модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті на підставі наявних у справі документів. У модельній справі містилося покликання на Рішення Конституційного Суду України 8 від 17 липня 2018 року № 6-р/201 (далі - Рішення КСУ), яке вона під час виконання практичного завдання відкрила на дозволеному Комісією офіційному веб порталі Верховної Ради України «Законодавство України».

Вважає, що рішення КСУ, яким визнається певна норма закону неконституційною, як-от в конкретному випадку підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», стає частиною підданого судовому конституційному контролю нормативно-правового акта. Якщо під електронним текстом цього акта є гіперпосилання, яке передбачає прямий перехід за посиланням на згадане рішення КСУ як джерела, яким можна користуватися під час виконання практичного завдання, то воно відноситься до дозволеного Комісією джерела, розміщеного на офіційному веб-порталі парламенту України «Законодавство України».

Гадає, що чинне законодавство не забороняє користування під час написання модельного судового рішення Рішеннями КСУ. Відповідно до підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18 (далі - Положення № 211/зп-18), учасник зобов`язаний викласти в зошиті для виконання практичного завдання правильне модельне судове рішення на підставі модельних обставин та документів. Отож після отримання умов практичного завдання, яке містило посилання на Рішення КСУ, для перевірки теоретичних знань та практичних навичок, а також щоб успішно скласти кваліфікаційний іспит претендентка на посаду судді зобов`язана була показати вміння визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення рішення. Зокрема, вона мала би застосовувати й Рішення КСУ, яке цільово до обставин модельної справи було відкрите на дозволеному для користування офіційному веб порталі парламенту України «Законодавство України». Ба більше, виконати практичне завдання - викласти мотивоване, законне та обґрунтоване модельне судове рішення по такій справі було неможливо без використання Рішення КСУ.

Протиправність цих рішень вбачає в тому, що вони ґрунтуються на протоколі реєстрації порушення порядку кваліфікаційного іспиту, який склали уповноважені особи Комісії, але склали не на підставі нормативно врегульованого рівня критеріїв визначення зафіксованих порушень істотними.

Як на причини для скасування спірного рішення, ОСОБА_1 покликається також на необ`єктивний розгляд протоколу реєстрації порушень. Із цього приводу повідомляє, що Комісія сама спонукала до застосування Рішення КСУ, бо в модельній судовій справі запропонувала розв`язання модельного спору, для якого [валідним] (імовірно доречним, точним) способом мало бути використання Рішення КСУ як джерела права.

Переконує, що те, що позивачка під час виконання практичного завдання вдалася до використання такого джерела, не означає, що вона не дотрималася академічної доброчесності. 28 серпня 2019 року під час виконання письмового практичного завдання з адміністративної спеціалізації всі учасники іспиту (51 особа) оперували відносно однієї модельної справи, в якій були «наче заклики» до застосування джерела права у виді Рішення КСУ. Тому всі учасники іспиту, як вважає позивачка, мали нагоду користатися цим джерелом права на рівних умовах. Посилює свою думку посиланням на те, що Положення № 211/зп-18 не містить заборони на застосування Рішення КСУ, яка була би чіткою та ясною. Використання рішення КСУ вона заздалегідь не готувала і як інші учасники іспиту не принесла його з собою, аби не викликати підозр, що вона мала завчасно виготовлене правильно виконане завдання, що згодом могло бути розцінено як вияв невиправданої переваги. Ще раз нагадує, що всі конкурсанти мали необмежений доступ до мережі «Інтернет» та могли використати Рішення КСУ, застосування якого диктувалося умовами модельної справи.

Наголошує, що на засіданні з розгляду протоколу реєстрації порушення Комісія ретельно не перевірила доводи письмових пояснень позивачки, доладно не проаналізувала модельну справу з адміністративної спеціалізації з прихованими в ній спонуками дослідити резолютивну частину Рішення КСУ. Просить звернути увагу на те, що відкриття на офіційному веб сайті Верховної Ради України тексту акта суду конституційної юрисдикції мало на меті перевірити доводи сторін у модельній справі і таким чином з дотриманням вимог пункту 1 частини шостої розділу V Положення № 211/зп-18 на прикладі виконаного письмового практичного завдання проявити і показати рівень практичних навичок та умінь за написання судового рішення, спроможність визначати, оцінювати та описувати обставини, які мають значення для ухвалення правильного, законного й обґрунтованого судового рішення.

Доводить, що під час затвердження кодованих результатів анонімних практичних завдань кваліфікаційного іспиту Комісія порушила право позивачки як кандидатки на посаду судді «бути почутою», невиправдано обмежила дію фундаментального принципу верховенства права, бо не надала їй можливості безпосередньо (навіч) пояснити й аргументувати свої дії стосовно обставин, зафіксованих у протоколі.

Звертає увагу, що декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту з кожної із спеціалізацій позивачки, які Комісія затвердила рішенням від 26 липня 2023 року № 39/зп-23, становить більше 75 % від максимально можливого бала, що відповідає вимогам статті 78 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ). У такому разі ефективним способом захисту її прав, свобод та інтересів буде саме визнання її такою, що склала кваліфікаційний іспит, який Комісія призначила рішенням від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізацій місцевого загального суду, місцевого адміністративного суду та місцевого господарського суду відповідно, а також зобов`язати Комісію включити її до рейтингів кандидатів на посаду судді перелічених вище судів та зарахувати до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих адміністративного, господарського та загального судів.

Підсумовує, що рішення Комісії № 37/зп-23 та похідне від нього рішення № 39/зп-23 - обидва від 26 липня 2023 року - в частинах, які вона означила, є протиправними, невмотивованими, необґрунтованими та такими, що ухвалені у спосіб, не встановлений законом, без дотримання принципу рівності перед законом, необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів кандидатів на посаду судді і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (без дотримання принципу пропорційності), а тому підлягають скасуванню.

2. Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні його вимог.

Вважає, що за пунктом 17 розділу IV Положення № 211/зп-18 учасники іспиту мають певні права і повинні утримуватися від порушення заборони кваліфікаційного іспиту. Зокрема, учасник має право, серед іншого, на використання під час виконання практичного завдання таких нормативно-правових актів, як закони, кодекси, коментовані кодекси, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. За підпунктом 6 пункту 17.2 розділу IV цього Положення учасник іспиту не повинен використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, які не передбачені підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення № 211/зп-18, тощо.

Згідно з пунктом 18 розділу IV цього Положення у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту. Відповідно до пункту 22 цього розділу факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією.

28 серпня 2019 року о 13 год 13 хв під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду уповноважені представники Комісії зафіксували порушення учасником іспиту з індивідуальним кодом 0076518 ( ОСОБА_1 ) порядку складення кваліфікаційного іспиту та о 16 год 14 хв склали протокол реєстрації порушення підпункту 5 пункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення № 211/зп-18. Зміст порушення полягав у тому, що кандидат на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 ОСОБА_1 відкрила за допомогою офіційного веб сайту Верховної Ради України тексту Рішення КСУ, яке є джерелом інформації на електронних носіях, користування яким не дозволено підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV цього Положення.

26 липня 2023 року Комісія розглянула питання про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, дослідила протоколи реєстрації порушень з долученими до них додатками та поясненнями кандидатів і вирішила, що порушення, зафіксовані під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання, є істотними. У зв`язку із цим Комісія ухвалила рішення № 37/зп-23, яким, зокрема, визнала ОСОБА_1 такою, що допустила істотне порушення порядку складання кваліфікаційного іспиту, яке зумовлює визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

26 липня 2023 року Комісія ухвалила рішення № 39/зп-23, яким визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18, які, зокрема, скоїла ОСОБА_1 , є істотними та достатніми, щоб визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, та затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та загальні результати іспиту.

З погляду представника відповідача, наведені обставини спростовують доводи позивачки про незаконність та необґрунтованість рішень Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23 про їхню невідповідність вимогам статті 78 Закону № 1402-VIII, а також що вони були ухвалені з порушенням принципів рівності перед законом та пропорційності (неспівмірність встановленого порушення та його негативних наслідків для позивачки).

Конкретизує, що 28 серпня 2019 року перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації позивачка, як і інші учасники іспиту, була ознайомлена під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання під час кваліфікаційного іспиту. Учасники були обізнані [зі згаданим вище] переліком нормативно-правових актів, які дозволяється використовувати під час виконання практичного завдання на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах та/або на власних паперових носіях видавничого тиражування. Перед проведенням кваліфікаційного іспиту, ще 09 липня 2019 року, о 17 год 23 хв на офіційному веб сайті ВККС (стара версія) у розділі «Всі новини» опублікувала новину із правилами складення кваліфікаційного іспиту, в якій також зазначила про заборону використання під час виконання практичного завдання, зокрема, таких джерел інформації: текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті; інформаційних листів; аналітики розгляду справ судами України; збірників постатейних покажчиків правових позицій; науково-методичної літератури.

Безпосередньо перед початком виконання практичного завдання уповноважений представник Комісії нагадував усім учасникам іспиту про заборону шукати та відкривати тексти рішень КСУ.

Персонально позивачка до початку виконання анонімного письмового практичного завдання була ознайомлена з переліком дозволених для використання нормативно-правових актів та джерел інформації та достеменно знала про заборону використання не дозволених переліком джерел інформації. Тому коли під час складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 вчинила порушення правил Положення № 211/зп-18, яке за загальноприйнятими стандартами академічної доброчесності є: нормативно-етичним підґрунтям правил зобов`язань та заборон, що застосовуються до учасників кваліфікаційного іспиту; проявом якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу, ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності позивачки, Комісія з дотриманням меж, порядку та у спосіб, визначений Законом № 1402-VIII і цим Положенням, визнала, що порушення, яке скоїла кандидатка на посаду судді ОСОБА_1 , є істотним і відповідно до підпункту 5 пункту 12 розділу VI цього Положення є безумовною підставою для припинення участі позивачки у кваліфікаційному іспиті та визнання такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 березня 2024 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Цей суд виходив з того, що суть кваліфікаційного іспиту - це атестування особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді, а мета - виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, з-поміж іншого отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя (частини перша та друга статті 78 Закону № 1402-VIII). Порядок складення кваліфікаційного іспиту й методика оцінювання кандидатів передбачають правила проходження іспиту й низку прав, обов`язків та заборон для кандидатів, зокрема щодо джерел інформації, дозволених і заборонених їм для використання під час виконання практичного завдання (частина п`ята статті 78 Закону № 1402-VIII, пункт 17 розділу IV Положення № 211/зп-18).

Порушення особою порядку складення кваліфікаційного іспиту надає ВККС право на будь-якому етапі припинити її участь в іспиті та визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у випадку допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням ВККС визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ Положення № 211/зп-18).

Суд виходив з того, що факт відкриття позивачкою під час виконання анонімного письмового практичного завдання тексту Рішення КСУ, тобто забороненого під час виконання такого завдання джерела, підтверджується наявними у справі доказами, які належним чином зафіксував працівник ВККС і які позивачка не оскаржує, і не заперечується.

Вимоги підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення № 211/зп-18 містять чітку заборону кандидату на посаду судді на використання під час виконання практичного завдання будь-яких інших джерел інформації (не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 цього Положення), а отже, відкриття недозволеного джерела інформації, яким у цьому випадку є Рішення КСУ, підпадає під заборонені Положенням № 211/зп-18 дії і становить порушення порядку складення іспиту.

Кандидат на посаду судді на стадії складення кваліфікаційного іспиту є особою, яка вже успішно склала відбірковий іспит, пройшла спеціальну перевірку та спеціальну підготовку (що підтверджується наявними матеріалами справи), а тому повинна мати досвід роботи з різними системами пошуку законодавства і демонструвати належну обачність та обережність при роботі з джерелами інформації під час іспиту, а також враховувати вимоги підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу ІV Положення.

Суд зважив також на те, що 28 серпня 2019 року, перед початком другого етапу кваліфікаційного іспиту з адміністративної спеціалізації, позивачку та інших учасників іспиту ознайомили під підпис із загальними правилами виконання анонімного письмового практичного завдання, а також що ВККС відповідно до вимог пункту 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункту 8, підпункту 5 пункту 12 розділу VІ Положення наділена повноваження на будь-якому етапі припинити участь особи в складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним.

У контексті наведеного суд першої інстанції виснував, що доводи позивачки про те, що Положення № 211/зп-18 не забороняє під час виконання практичного завдання використовувати рішення КСУ (навіть з урахуванням того, що 28 серпня 2019 року Комісія надала для виконання практичного завдання модельну справу, яка містила посилання на відповідне рішення КСУ), є безпідставними та необґрунтованими.

Підсумовуючи, суд виснував, що ВККС ухвалила оскаржувані рішення стосовно позивачки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, а тому підстав для їх скасування не встановлено.

4. Позивачка не примирилася із цим рішенням суду та звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і постановити нове - про задоволення позову.

У скарзі, яка за обсягом та змістом є розлогою, позивачка наводить підстави та мотиви для втручання в оскаржене судове рішення і ухвалення нового судового рішення, яким просить визнати слушність, підставовість, аргументованість, правильність та справедливість її позовних вимог.

Зі змісту цих підстав та мотивів і зумовленої ними нормативної бази можна побачити, що доводи апеляційної скарги в основному є подібними до доводів позовної заяви. Вони здебільшого дублюють доводи позовної заяви, або конкретизують їх, або оновлюють форму їхнього викладу.

Суть доводів апеляційної скарги зводиться до того, що дії позивачки з використання Рішення КСУ під час виконання письмового практичного завдання в рамках кваліфікаційного іспиту Комісія кваліфікувала як істотне порушення кваліфікаційного іспиту, хоча ознак для такої юридичної оцінки нема. Подібно до доводів позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 вкотре наполягає, що Рішення КСУ, яким визнано норму певного закону неконституційною, було частиною наведеного нормативно-правового акта - закону (його тлумаченням - коментарем), під текстом якого був поданий електронний спосіб відсилання до норми до такого закону, а також містився прямий перехід за посиланням на наведене рішення без зміни джерела. Звідси, як гадає позивачка, - таке джерело є дозволеним для використання під час виконання практичного завдання.

Авторка скарги посилається на нормативну базу, яка є застосовною до спірних правовідносин, і переконує, що суд першої інстанції хибно погодився з законністю і обґрунтованістю дій та рішень ВККС, яка насправді неправильно і неточно застосувала правила проведення іспиту. Через це поведінка позивачки під час виконання письмового практичного завдання, яка на ділі не була протиправною, отримала натомість протилежну за значенням правову оцінку.

Дещо конкретизованим, але по суті такими самими, як у позовній заяві, є доводи скаржниці про порушення порядку розгляду питання про скоєння нею істотного порушення кваліфікаційного іспиту, про обмеження її права брати участь у розгляді цього питання. Нагадує, що Комісія такими своїм діями позбавила її можливості висловити свої пояснення по суті порушення.

Скаржниця вважає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки доводам позивачки про те, що Комісія не обґрунтувала свій висновок про дотримання порядку проведення кваліфікаційного іспиту належними, достовірними і допустимими доказами.

ОСОБА_1 подібно до доводів позовної заяви стверджує, що суд першої інстанції не повинен був погоджуватися з висновками оскаржених рішень ВККС про те, що її поведінка під час проходження кваліфікаційного іспиту за описаних вище обставин не відповідала вимогами «академічної доброчесності».

Протиправність судового рішення авторка скарги вбачає в тому, що суд погодився з тим, що ВККС може визнати кандидата таким, що не склав кваліфікаційний іспит, не на підставі частини сьомої статті 78 Закону № 1402-VІІІ, яка прописує, що особою, яка не склала кваліфікаційний іспит, вважається та, яка набрала менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, а на підставі підпункту 5 пункту 12 розділу VІ Положення № 211/зп-18 - за наслідками виявлення порушення, відображеного в протоколі про реєстрацію порушення кваліфікаційного іспиту.

Позивачка переконує, що суд першої інстанції не зважив на доводи позовної заяви про некоректність підготовки модельної справи, що є проявом неорганізованості кваліфікаційного іспиту та недосконалості нормативного регулювання правил його проведення.

Суд першої інстанції не перевіряв законність здійснення відповідачем втручання у права позивача, що гарантовані пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і таким чином засвідчив, що під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи.

Акцентує увагу на тому, що суд неповно з`ясував обставини, які впливають на наслідки розгляду справи, визнав встановленими обставини щодо наявності порушення Положення № 211/зп-18, хоча такі Комісія не довела належним чином. Вкотре нагадує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, були виведені на підставі неправильного застосування норм матеріального права та через порушені норми процесуального права. У кінцевому підсумку такі дії суду призвели до неправильного вирішення справи, що є підставами для скасування оскаржуваного рішення.

5. Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2024 року - без змін.

Стверджує, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дослідив докази у справі, надав їм правильну правову оцінку, з урахуванням чого ухвалив обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Здебільшого відзив інтерпретує висновки оскаржуваного рішення суду.

6. Ухвалою від 22 квітня 2024 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 13 травня 2024 року призначила розгляд справи на 13 червня 2024 року о 12 год 00 хв.

7. Обставини справи коротко можна навести так.

03 квітня 2017 року Комісія ухвалила рішення № 28/зп-17, яким оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду. Позивачка брала участь у вказаному доборі як особа, яка не має стажу роботи на посаді помічника судді більше трьох років, була допущена до складення відбіркового іспиту, що відбувся 31 жовтня 2017 року, за результатами якого рішенням Комісії від 06 грудня 2017 року № 127/зп-17 визнана такою, що успішно його склала та попередньо допущена до наступної стадії добору кандидатів на посаду судді місцевого суду.

За результатами проведеної спеціальної перевірки в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає установленим Законом № 1402-VIII вимогам до кандидата на посаду судді, та рішенням Комісії від 01 серпня 2018 року № 184/зп-18 направлено для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України. Після успішного проходження програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді в Національній школі суддів України матеріали позивачки направлені до Комісії для складення нею кваліфікаційного іспиту.

ВККС 24 червня 2019 року ухвалила рішення № 107/зп-19 про призначення кваліфікаційного іспиту у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17, стосовно 370 кандидатів на посаду судді, визначено черговість етапів його проведення: перший етап - складення письмового анонімного тестування; другий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду; третій етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду; четвертий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду та графік його проведення.

01 серпня 2019 року ВККС провела письмове анонімне тестування під згенерованим індивідуальним кодом 0058514, цього ж дня затвердила кодовані та декодовані результати складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту згідно з додатком 1,2 та допустила до виконання анонімних письмових практичних завдань під час кваліфікаційного іспиту кандидатів згідно з додатком 3 (позивачка зазначена під № з/п 68).

01 листопада 2019 року Комісія рішенням № 190/зп-19 внесла зміни до пунктів 2, 3 рішення Комісії від 01 серпня 2019 року № 141/зп-19 шляхом затвердження 34 учасникам декодованих результатів, зокрема, пп. 7 - ОСОБА_1 , код учасника - № 0058514, бал учасника - 82,125.

27 серпня 2019 року позивачка склала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого загального суду під згенерованим індивідуальним кодом 0086084.

Наступного дня після виконання письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (під згенерованим індивідуальним кодом 0076518) представник Комісії повідомив позивачку, що у зв`язку з тим, що вона відкрила за допомогою офіційного веб сайту Верховної Ради України текст Рішення КСУ, їй необхідно надати з цього приводу відповідні письмові пояснення, після надання яких виконане письмове практичного завдання зі спеціалізації адміністративного суду буде приймати відповідач.

29 серпня 2019 року позивачка виконала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду під згенерованим індивідуальним кодом 0091537.

Під час прямої трансляції засідання Комісії, на якому було затверджено кодовані результати анонімних письмових практичних завдань (26 липня 2023 року), позивачка довідалася, що стосовно неї та інших учасників іспиту 28 серпня 2019 року представник Комісії склав протокол реєстрації порушень.

26 липня 2023 року Комісія ухвалила рішення № 37/зп-23, яким, зокрема, визнала зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту (28 серпня 2019 року) порушення Положення, у тому числі і кандидаткою на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518, істотним, що має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Також ВККС затвердила кодовані результати анонімних письмових практичних завдань, у тому числі, складених позивачкою: зі спеціалізації місцевого загального суду - кількість балів 101,5; зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - кількість балів 79,5; зі спеціалізації місцевого господарського суду - 97.

Цього самого дня Комісія ухвалила ще одне рішення (рішення № 39/зп-23), яким вирішила, серед іншого, визнати, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18 кандидатами, зокрема ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання їх такими, що не склали кваліфікаційний іспит. Також Комісія затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань, зокрема і позивачки, за якими результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду -загальна кількість балів 183,625, місцевого адміністративного суду - 161,625 та місцевого господарського суду - 179,625, а в колонці «результат іспиту» за всіма спеціалізаціями визначено загальну кількість білів і результат - не складено.

Позивачці за її заявою надіслано лист з витягами наведених вище рішень Комісії від 26 липня 2023 року та копію протоколу реєстрації порушення, зі змісту яких убачається, що уповноважений представник Комісії під час виконання практичного завдання (13 год 13 хв) зафіксував використання позивачкою (відкриття за допомогою офіційного веб сайту Верховної ради України) тексту Рішення КСУ.

Позивачка не погодилась із рішеннями ВККС та оскаржила їх до Верховного Суду як суду першої інстанції.

8. Велика Палата, пам`ятаючи про завдання апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції та про межі апеляційного перегляду, зважила на доводи, викладені в апеляційній скарзі, на предмет їх задоволення та аргументи відзиву відповідача протилежного змісту і значення, заслухала пояснення сторін, висловлені на судовому засіданні, ще раз перевірила матеріали справи і вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом частини першої статті 69 Закону № 1402-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент складення позивачем кваліфікаційного іспиту) на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII, зокрема, визначено, що добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Пунктом 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII передбачено, що до повноважень ВККС входить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймання кваліфікаційного іспиту.

Згідно із частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії: 1) рішення ВККС про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів; 2) розміщення Комісією на своєму офіційному веб сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до ВККС, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік; 3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону; 4) здійснення ВККС перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів; 5) допуск ВККС осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту; 6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту; 7) встановлення ВККС результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб сайті ВККС; 8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону; 9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки; 10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів; 11) зарахування ВККС кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб сайті ВККС; 12) оголошення ВККС відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад; 13) проведення ВККС конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді.

На підставі частини першої статті 72 Закону № 1402-VIII добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення ВККС щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту.

Комісія зобов`язана забезпечити прозорість відбіркового та кваліфікаційного іспитів. На кожному із цих етапів та під час перевірки робіт можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, громадських об`єднань, судді, адвокати, представники органів суддівського самоврядування, а також кожний кандидат на посаду судді, який брав участь у складенні відповідного іспиту (частина друга статті 72 Закону № 1402-VIII).

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 73 Закону № 1402-VIII передбачено, що відбірковий іспит проводиться Комісією у формі анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді у сфері права, володіння ним державною мовою, особистих морально-психологічних якостей кандидата.

За результатами відбіркового іспиту ВККС ухвалює попереднє рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу добору і оприлюднює це рішення на офіційному вебсайті Комісії.

Порядок складення відбіркового іспиту та методика оцінювання результатів визначаються положенням, що затверджується ВККС.

9. Відповідно до статті 78 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.

Кваліфікаційний іспит проводиться ВККС у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.

Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується ВККС.

Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.

Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.

ВККС визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.

ВККС зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого бала кваліфікаційного іспиту.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб сайті ВККС.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному КАС України.

10. За правилами пункту 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.

Згідно із частинами п`ятою, сьомою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

Рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

На виконання частини п`ятої статті 78 Закону № 1402-VIII Комісія 03 жовтня 2018 року ухвалила рішення № 211/зп-18, яким затвердила Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді.

Пунктом 7 розділу І «Загальні положення» Положення№ 211/зп-18 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що складення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді включає такі етапи: 1) складення тестування щодо виявлення належних теоретичних знань; 2) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією); 3) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією); 4) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією).

Черговість етапів проведення виконання практичного завдання зі спеціалізацій визначається рішенням Комісії.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Організаційна підготовка до складення іспиту» на етапах складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді виконують такі завдання: 1) складення тестування - окремий тест (тестові запитання), який виконується шляхом надання учасником відповідей на запитання; 2) виконання практичного завдання - модельна судова справа, яка виконується шляхом викладення або продовження викладення модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Завдання щодо викладення або продовження викладення модельного судового рішення визначається у змісті конкретного практичного завдання.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення № 211/зп-18 кваліфікаційний іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту етапів іспиту, визначених пунктом 7 розділу І цього Положення.

Пунктом 13 цього ж розділу цього Положення передбачено, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту із правилами його складення.

За правилами підпункту 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» цього Положення учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: законів, кодексів, зокрема коментованих, постанов пленумів, а також рішень Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування.

Згідно з підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 цього ж розділу Положення № 211/зп-18 учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.

Учасник зобов`язаний не порушувати правил складання іспиту (підпункт 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення).

Пунктом 18 того ж розділу Положення № 211/зп-18 передбачено, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.

Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення).

Згідно з пунктом 2 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» цього Положення результати іспиту затверджуються Комісією.

Пунктами 8-10 цього ж розділу цього Положення передбачено, що під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія вирішує питання щодо робіт, які не було розпізнано або виявлено програмним забезпеченням, а також протоколів реєстрації порушень порядку, складених під час іспиту (за наявності таких випадків).

За результатами розгляду протоколу Комісія може ухвалити рішення про припинення участі особи в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту.

Розгляд питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків) здійснюється до моменту декодування робіт відповідного етапу іспиту.

Результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань.

Підпунктом 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення № 211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 08 жовтня 2018 року № 211/зп-18) передбачено, що особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.

11. Предметом спору у цій справі є рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 37/зп-23, яким, зокрема, визнано зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення, зокрема кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0076518 (зафіксоване 28 серпня 2019 року), істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит. А також рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 39/зп-23, яким Комісія визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення № 211/зп-18 кандидатами, зокрема ОСОБА_1 , є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит. Комісія затвердила декодовані результати анонімних письмових практичних завдань та результати кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду - загальна кількість балів - 183,625, місцевого адміністративного суду - 161,625 та місцевого господарського суду - 179,625, та в колонці «результат іспиту» за всіма спеціалізаціями визначено загальну кількість балів і результат - не складено.

Основними доводами позовної заяви та апеляційної скарги є те, що, на думку позивачки, використання рішення КСУ під час виконання практичного завдання не є порушенням Положення № 211/зп-18, позаяк цей документ не містить чітко визначеної заборони використовувати рішення КСУ, а використане Рішення КСУ не було заздалегідь підготовлене та принесене саме з метою його використання як готове правильно виконане завдання. Крім того, Рішення КСУ, яким визнано норму певного закону неконституційною (підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»), є частиною наведеного нормативно-правового акта, в якому навіть міститься гіперпосилання під відповідною нормою цього Закону, що передбачає прямий перехід за посиланням на наведене рішення без зміни джерела, тобто на дозволеному Комісією під час виконання практичного завдання офіційному веб порталі парламенту України «Законодавство України». Вважає, що таке рішення КСУ було наведене в модельній справі та за умовами завдання їй треба було надати відповідну оцінку, що взагалі не давало підстав для складення протоколу порушення проведення іспиту.

12. Відповідаючи на порушені в апеляційній скарзі питання, зокрема й ті, які апелянт позиціонує як домінанті, Велика Палата вважає доводи скарги непереконливими, неістотними, непричиновими та такими, що не мають під собою правового підґрунтя, з огляду на таке.

Велика Палата нагадує, що згідно з вимогами підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення, користуватися фото-, аудіо-, відео- та іншими засобами для запису, відтворення та приймання-передавання інформації, зокрема мобільними телефонами, електронними книжками тощо. Учасник, зокрема, зобов`язаний: виконувати вказівки і вимоги уповноважених представників Комісії; на час складення іспиту покласти особисті речі (за їх наявності) до призначеного для цього пакета; не порушувати правил складення іспиту.

Як уже зазначалося, 28 серпня 2019 року позивачка виконала анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (під згенерованим індивідуальним кодом 0076518). Під час виконання учасниками іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду о 13 год 13 хв уповноваженими представниками Комісії зафіксовано порушення учасником іспиту з індивідуальним кодом 0076518 ( ОСОБА_1 ) порядку складення кваліфікаційного іспиту та о 16 год 14 хв складено протокол реєстрації порушень підпункту 5 пункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення. Уповноваженими представниками Комісії зафіксовано використання позивачкою (відкриття за допомогою офіційного веб сайту Верховної Ради України) тексту Рішення КСУ - джерел інформації на електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 пункту 17.1 розділу IV Положення.

Своєю чергою, позивачка факт використання тексту Рішення КСУ під час виконання практичного завдання не заперечує, зазначаючи одночасно із цим, що не вважає використання рішення КСУ при виконанні практичного завдання порушенням Положення, оскільки його приписи не містять чітко визначеної заборони використовувати рішення КСУ.

Такі дії позивачки вказують на свідоме використання нею тексту Рішення КСУ під час виконання практичного. При цьому позивачка не заперечує, що вона буда обізнана з правилами Положення.

Водночас вимоги підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 Положення містять чітку заборону кандидату на посаду судді на використання під час виконання практичного завдання будь-яких інших джерел інформації (не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 Положення), відкриття недозволеного джерела інформації, у цьому випадку відповідного рішення Конституційного Суду України, що підпадає під заборонені Положенням дії і становить порушення порядку складення іспиту.

Аналізуючи оскаржувані рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23 в частині, що стосується позивачки, Велика Палата висновує, що вони є мотивованими та відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України.

13. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що при затвердженні кодованих результатів анонімних практичних завдань кваліфікаційного іспиту Комісія не вжила заходів щодо дотримання права позивачки як кандидатки на посаду судді «бути почутим» Велика Палата зазначає, що підпунктом 3.1.8 Регламенту визначено, що особа, стосовно якої має розглядатися питання, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання Комісії (палати, колегії) шляхом розміщення інформації про це на офіційному вебсайті Комісії, а також за потреби шляхом направлення повідомлення засобами поштового зв`язку, електронної пошти та/або факсу (телефаксу) (за наявності).

Згідно з матеріалами справи на 26 липня 2023 року було призначено засідання Комісії про затвердження кодованих і декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19. Тобто на засідання Комісії не було винесено питання стосовно конкретних осіб, зокрема й позивачки, що на підставі підпункту 3.1.8 Регламенту зобов`язувало б Комісію повідомити їх про призначення засідання. До того ж затвердження результатів практичних завдань кваліфікаційного іспиту як етап процедури добору кандидатів на посаду судді не передбачає особистої участі у ньому кандидатів на посаду судді.

Водночас ВККС забезпечила право позивачки на участь у розгляді питання щодо порушення нею як учасником іспиту порядку складення іспиту у спосіб відібрання в неї пояснень, які долучено до Протоколу.

Крім того, оголошення про засідання Комісії 26 липня 2023 року, на якому відбулось затвердження кодованих, декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, розміщено на офіційному веб сайті Комісії 24 липня 2023 року, а направлення повідомлення про дату, час і місце проведення засідання Комісії усім особам, стосовно яких має розглядатися питання, не є обов`язком Комісії, а є її правом та вирішується у кожному конкретному випадку індивідуально.

Також Велика Палата погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність проявів дискримінації зі сторони Комісії щодо позивачки, оцінка дев`яти кандидатів, які вчинили порушення складання іспиту сама по собі не доводить, що ВККС діяла щодо позивачки вибірково несправедливо. Таке припущення позивачки про порушення її прав не може свідчити про прояв дискримінації зі сторони Комісії.

14. Велика Палата визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і немає причин для втручання в нього.

Твердження апеляційної скарги фактично дублюють доводи позовної заяви, які суд першої інстанції визнав безпідставними і необґрунтованими, навівши для цього відповідні мотиви. В апеляційній скарзі ці твердження не містять підстав чи суджень, що зобов`язували б поглянути на спірні відносини по-іншому й визнати їх достатніми для втручання в судове рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять жодних вагомих підстав для визнання рішення суду першої інстанції протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

15. Отож в аспекті обставин і аргументів, які ВККС встановила і виклала в оскаржуваних рішеннях, обставин та мотивів, наведених в оскарженому судовому рішенні, Велика Палата вважає, що ні в суду першої інстанції, ні у Великої Палати немає вагомих, достатніх підстав для втручання в оскаржувані рішення ВВКС, оскільки ці рішення не видаються і не є незаконними, надмірно формальними, свавільними, явно несправедливими, дискримінаційними, номінальними, декларативними чи такими, що містять істотні порушення здійснення процедури розгляду, зокрема й права позивачки бути почутою, за яких такі рішення Комісії не можуть залишатися в силі.

16. Частина перша статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На дотримання цих правил суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив докази у справі та, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

18. Велика Палата визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та немає причин для втручання в нього.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2024 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 266, 315, 316, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточноюй оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Ю. Уркевич

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв

І. А. Воробйова К. М. Пільков

Ж. М. Єленіна С. О. Погрібний

І. В. Желєзний О. В. Ступак

Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач

В. В. Король О. С. Ткачук

О. В. Кривенда Є. А. Усенко

М. В. Мазур Н. В. Шевцова