ОКРЕМА ДУМКА

судді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Ситнік О. М.

щодо ухвали Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 червня 2024 року в справі № 757/46749/16 (провадження № 61-8143св23)

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герман Олександра Сергіївна, ОСОБА_6 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки та за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРС» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування

за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» - адвоката Шпакової Тетяни Сергіївни на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року

У вересні 2016 року ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «МЕГАТРС» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

У грудні 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ТОВ «МЕГАТРС» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації (продажу) житлового будинку загальною площею 107,5 кв. м. та земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009 за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням в справі законної сили.

Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 22 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив.

Київський апеляційний суд постановою від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в справі, - ТОВ «Інноваційна Фінансова Група» залишив без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року - без змін.

01 червня 2023 року на електронну пошту Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Інноваційна фінансова група», подана представником - адвокатом Шпакової Т. С., на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року, в якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення про забезпечення позову і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в ід 01 червня 2023 року суддею-доповідачем для розгляду справи визначено ОСОБА_7 .

Верховний Суд ухвалою від 19 червня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою, витребував з Печерського районного суду міста Києва матеріали оскарження ухвали про забезпечення позову в справі № 757/46749/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2023 року справу № 757/46749/16, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_7 , призначено судді-доповідачу Пророку В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2024 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «Інноваційна фінансова група» - адвоката Шпакової Т. С. на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року.

Верховний Суд керувався тим, що під час підготовки справи до розгляду з`ясовано, що касаційне провадження відкрите Верховним Судом помилково та підлягає закриттю. Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Матеріали касаційної скарги не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на касаційну скаргу, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою. Також в касаційній скарзі заявник не пояснив, в чому полягає неможливість подання цієї касаційної скарги через підсистему «Електронний суд».Отже, касаційна скарга в справі № 757/46749/16 надіслана до Верховного Суду не в спосіб, передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), та не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку.

З такими висновками колегії суддів щодо підстав закриття касаційного провадження не погоджуюся, тому відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.

Частиною третьою статті 392 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 5076-VIадвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

Відповідно до пункту 4 Положення ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Згідно зі змістом пункту 12.10 Положення ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру є підпис адвоката.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Відповідно до частин п`ятої, шостої, восьмої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України (далі - НААУ) реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з`явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють своїх клієнтів.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС затверджено рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС»).

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката, мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами Електронного суду у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 62 ЦПК України, згідно з якою у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про ЄСІТС та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 62 ЦПК України.

Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 24 лютого 2024 в справі № 466/76/22, від 15 березня 2024 року в справі № 380/16075/22.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

На підтвердження повноважень представляти інтереси ТОВ «Інноваційна фінансова група» у Верховному Суді адвокатом Шпаковою Т. С. до матеріалів касаційної скарги додано ордер від 31 травня 2023 року № 1203082, згенерований сервісом онлайн-генерації ордерів на сайті НААУ та скріплений електронним цифровим підписом адвоката без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат».

Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до касаційної скарги у вигляді файлу «pdf». У ньому відсутні необхідні відомості, визначені в пункті 12 Положення, а саме в графі ордеру «Адвокат» відсутній особистий підпис адвоката.

Відсутність в ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, яка виключає можливість посилання на ордер як на документ, що належно посвідчує повноваження адвоката Шпакової Т. С. на представництво інтересів ТОВ «Інноваційна фінансова група».

Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 29 лютого 2024 року в справі № 466/76/22, від 07 грудня 2023 року в справі № 466/862/22, від 09 березня 2023 року в справі № 466/893/23, Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду в ухвалах від 14 березня 2024 року в справі № 127/16340/23, від 18 березня 2024 року в справі № 2-7892/11, від 08 лютого 2024 року в справі № 387/1100/23, від 08 січня 2024 року в справі № 185/10896/22, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалах від 21 лютого 2024 року в cправі № 917/1136/23, від 29 лютого 2024 року в cправі № 920/657/23, від 18 січня 2024 року в cправі № 910/8419/22 та інших.

У наведених справах Верховний Суд виснував про наявність підстав для повернення апеляційної (касаційної) скарги, до якої адвокатом на підтвердження повноважень було додано копію ордеру на надання правничої допомоги, яка не містила власноручного підпису адвоката, оскільки ним не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, згідно із Законом № 5076-VI та Положенням.

У постановах від 29 лютого 2024 року в справі № 466/76/22 та від 15 березня 2024 року у справі № 380/16075/22 Верховний Суд зазначив, що доданий адвокатом документ (файл із ордером) не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).

Отже, скріплення адвокатом Шпаковою Т. С. електронним цифровим підписом додатку до касаційної скарги в форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному веб-сайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання нею форми документа, що підтверджує право на здійснення представництва інтересів ТОВ «Інноваційна фінансова група»відповідно до Закону № 5076-VI та Положення.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 березня 2024 року в справі № 380/16075/22.

Тому касаційна скарга представника ТОВ «Інноваційна фінансова група» - адвоката Шпакової Т. С. є неприйнятною не з підстав недотримання способу її подання, а першочергово з підстав, що вона підписана особою, яка не має права її підписувати, адже адвокат Шпаковою Т. С. не підтвердила повноваження на представництво інтересів ТОВ «Інноваційна фінансова група» належним чином.

Суддя О. М. Ситнік