Справа № 288/477/24

Провадження № 2/288/233/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 23.07.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4509394 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents .

Відповідач зайшла на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірника Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Надалі відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна».

Після прийняття відповідачем умов Кредитного договору з нею було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С696726», після чого відповідач отримала кредит в сумі 9500 гривень на свою платіжну карту № НОМЕР_1 .

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів в національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.

Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської картки для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 9500 гривень, строк кредиту 30 днів.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 9500 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

22.08.2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5144,25 гривень. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 21.09.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

23.09.2021 року відповідач здійснила оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 5776,00 гривень. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку, ще на 30 днів (до 23.10.2021 року) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

23.09.2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахування процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору, Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.

Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснювала.

17 січня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 17.01/23-Ф згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

При відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 9500 гривень - тіло кредиту та 21660 гривень -нараховані проценти, всього - 31160 гривень.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загалом інфляційні втрати склали 8631,32 гривні та 3% річних становлять 1915,70 гривень.

Позивач просить з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог стягнути з відповідача ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за договором в розмірі 31160 гривень 00 копійки, сплачений судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.

22 квітня 2024 року на адресу суду надійшли пояснення від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , в яких він вказує, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних не підлягають задоволенню та понесені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними порівняно із складністю справи, тому просить зменшити розмір таких витрат з 10000,00 гривень до 2500,00 гривень /а.с. 116-118/.

29 квітня 2024 року через канцелярію суду від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 31160,00 гривень, інфляційні втрати 0,00 гривень, три відсотки річних 0,00 гривень, судові витрати в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень. Також представник відповідача надав відповідь на відзив з додатками /а.с. 125-134/.

Представник позивача в судовому засіданні, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31160,00 гривень, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказавши, що сума заборгованості за кредитним договором значно завищена, тіло кредиту складає 9500,00 гривень, з урахуванням сплати відповідачем коштів 5776,00 гривень, і тому просить позов задовольнити в сумі 3724,00 гривень та зменшити розмір витрат на правову допомогу з 10000,00 гривень до 2500,00 гривень.

Справу судомрозглянуто упорядку спрощеногопозовного провадження,згідно звимогами статтями274-279 ЦПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» далі товариство та ОСОБА_3 далі споживач, разом сторони, укладено Договір № 4509394 про надання споживчого кредиту, з якого вбачається, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 9500,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить: 1,90% в день. Знижена процентна ставка 1,805% в день. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних, за зниженою ставкою 19248,45 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 14915,00 гривень, за зниженою ставкою 14644,25 гривень. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи період пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п. 6.1.1. Договору. У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 456,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 104,50 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежне виконання /а.с. 9-14/.

Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, кредитодавець надає інформацію про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти /а.с. 16-18/.

Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», передбачені всі умови кредитування, а саме: повернення кредиту, повернення всіх платежів за користування кредитом та інша інформація відносно всіх умов кредитування /а.с. 68-75/.

Згідно Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), виданої ТОВ «Авентус Україна», позичальник ОСОБА_3 , номер договору 4509394 від 23.07.2021 року, загальна заборгованість 31160,00 гривень, знижена процентна ставка 5144,25 гривень, стандартна процентна ставка 27436,00 гривень /а.с. 23-36/.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім» № 2353 від 20.02.2023 року, направленого на адресу ТОВ «Авентус Україна», успішна операція згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 року, а саме: номер картки: НОМЕР_1 , сума 9500,00 гривень, дата прийняття: 23.07.2021 року /а.с. 38-41, 53-55/.

Відповідно до Договору Факторингу № 17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» далі фактор та ТОВ «Авентус Україна» далі- клієнт, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору /а.с. 63-67/.

Згідно Реєстру боржників, виданого 17 січня 2023 року, в списку боржників під № 690 вказана ОСОБА_3 , номер кредитного договору 4509394, сума заборгованості 31160,00 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу 9500,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 21660,00 гривень /а.с. 15/.

Як вбачається з Акту прийому передачі Реєстру боржників за Договором Факторингу № 17.01/23-Ф від 17 січня 2023 року, клієнт ТОВ «Авентус Україна» передав, а фактор ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв Реєстр боржників кількістю 7549, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 17.01/23-Ф, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей /а.с. 67 на звороті/.

Згідно повідомлення ТОВ «Авентус Україна» від 24 жовтня 2021 року, товариство повідомляло ОСОБА_3 про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором у розмірі 31160,00 гривень /а.с. 21/.

Відповідно до повідомлення про відступлення прав вимоги, направленого 17 січня 2023 року на електронну адресу ОСОБА_3 , ТОВ «Авентус Україна» повідомляло про відступлення прав грошової вимоги за її кредитним договором та про передачу персональних даних на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна». Також надано реквізити нового кредитора /а.с. 22/.

Як вбачається з повідомлення від 24.10.2021 року ТОВ «Авентус Україна» повідомляло ОСОБА_3 , що у неї наявна заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» за кредитом, розмір якої складає 31160,00 гривень /а.с. 153/.

Відповідно до повідомлення № 20.1.0.0.0/7-240517/9586 від 20 травня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , на яку 23.07.2021 року здійснено переказ коштів на суму 9500,00 UAH /а.с. 179/.

Згідно Витягу з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та Статуту ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку /а.с. 42, 46, 49, 76-82/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені встатті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до вимогстатті 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 527, 530 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимогстатті 629 ЦК України,встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини другої статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Положеннямстатті 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістомстатті 634 цього Кодексу,договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно достатті 516 ЦКУкраїни, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно частини другоїстатті 517 ЦКУкраїни, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті517 ЦК Українисвідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».

Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про необов`язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.

Проте, як вбачається з повідомлення від 17 січня 2023 року /а.с. 22/, ТОВ «Авентус Україна» повідомляло відповідача ОСОБА_3 про відступлення прав вимоги від АТ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Згідно статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно часини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першоюстатті 81 Цивільного Процесуального Кодексу Українивстановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другоїстатті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Договором № 4509394 про надання споживчого кредиту від 23.07.2021 року в розмірі 31160 гривень 00 копійки, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання нею взятих на себе зобов`язань.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1,2частини другоїстатті 137ЦПК України визначено,що зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір № 10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року /а.с. 44-45/, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» надалі клієнт та ОСОБА_1 надалі адвокат, Звіт про надання правової допомоги згідно Договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року, виданого 09 лютого 2024 року /а.с. 83/ та рахунок на оплату по замовленню № 2076/09/02 від 09.02.2024 року на суму 10000,00 гривень /а.с. 37/.

В Звіті про надання правової допомоги згідно Договору № 10/07-2023 від 10.07.2023 року, виданого 09 лютого 2024 року, зазначено види правової допомоги: збір та аналіз документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4509394 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 , складення позовної заяви та подання позовної заяви до Попільнянського районного суду Житомирської області в інтересах клієнта, кількість годин 10 годин, вартість 10000,00 гривень /а.с. 83/.

Згідно платіжної інструкції від 13 лютого 2024 року № 3365, виданої ПАТ «КБ «АкордБанк», платник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», отримувач адвокат Столітній М.М., призначення платежу сплата за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви ОСОБА_3 згідно р/ф № 2076/09/02 від 09.02.2024 року, сума 10000,00 гривень /а.с. 20/.

Представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою,п`ятоюстатті137ЦПКУкраїнивизначено,щорозмірвитрат наоплатупослугадвоката маєбутиспівмірним із: 1)складністюсправита виконанихадвокатомробіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченимадвокатомна виконаннявідповіднихробіт(наданняпослуг); 3)обсягомнаданихадвокатом послугтавиконанихробіт; 4)ціноюпозовута (або)значеннямсправидля сторони,втомучислі впливомвирішеннясправина репутаціюсторониабопублічним інтересомдосправи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представник відповідача скористався своїм правом та заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу, суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бутиспіврозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову, а тому враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, тривалість судових засідань, час витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях і заявлених ним клопотань, складність справи, ціну позову та враховуючи заявлене представником відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд з огляду нарозумну необхідність судових витрат, обмежує їх розмір з 10000,00 гривень до 5000,00 гривень.

Таким чином, позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення та з відповідача належить стягнути вказані витрати на користь позивача.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок /а.с. 84/.

Керуючись статтями 509, 512-514, 516, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4,12,13,19,23,28,48,76,78,81,128,130,133,137,141,212, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: будинок АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за Договором № 4509394 про надання споживчого кредиту від 23.07.2021 року в розмірі 31160 гривень 00 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: будинок АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ: 44559822) сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати направничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник