Справа № 347/845/24

Провадження № 2/347/457/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

01 липня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді: Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10.04.2024року ОСОБА_1 звернувся всуд зпозовом до ОСОБА_2 про стягненняаліментів наутримання неповнолітньоїдитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , в якому у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2020 року шлюб між ними було розірвано. А рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2022 року у справі №347/1413/22 про зміну місця проживання неповнолітньої дитини ухвалено змінити визначене місце проживання дитини з матір?ю на місце проживання з батьком ОСОБА_1 . Відповідачка проживає окремо, в іншому населеному пункті, життям доньки не цікавиться, участі в її утриманні доньки не бере. Його неодноразові звернення до відповідача з вимогою про надання фінансової допомоги на утримання дитини, результату не дало, що змусило його звернутись із вказаним позовом до суду.

У зв`язку з вище наведеним, ОСОБА_1 просив стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 2000 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явивсь, проте у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. (а.с.2).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення (а.с.23).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20.05.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторони відповідача та призначено до судового розгляду на 01.07.2024 року.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, жодних заяв від неї не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 27.04.1996 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02.11.2011 року сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Згідно копії Витягу з реєстру територіальної громади за №2024/003155781 від 29.03.2024 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 (а.с.6).

Відповідно до копії рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02.11.2022 року змінено визначене місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з матір?ю на місце проживання з батьком ОСОБА_1 (а.с.7-10).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 08.04.2024 року №33/02-15, складеним комісією (у складі начальника та головних спеціалістів) Служби у справах дітей Кутської селищної ради, та виданим за заявою ОСОБА_1 , при проведенні обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 та його неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Сім?я не повна, батьки дитини розлучені, місце проживання неповнолітньої дитини судовим рішенням визначено з батьком. Батько відповідально виконує свої батьківські обов?язки (а.с.11).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (матір?ю) обов`язку щодо утримання своєї дитини до досягнення нею повноліття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3028 гривень.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони розірвали шлюб рішенням Косівського районного суду від 06.11.2020 року. У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої рішенням Косівського районного суду від 02.11.2022 року визначено з батьком ОСОБА_1 .

Водночас, мати дитини відповідач у справі ОСОБА_2 , матеріальну допомогу доньці не надає, її вихованням не займається, тим самим ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку - утримання дитини.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов?язані її утримувати до досягнення нею повноліття.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитини є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі матері в утриманні дитини, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.

Отже,враховуючи вищевикладеніобставини,беручи доуваги необхідністьстворення длядитини такогорівня життя,який бувби достатнімдля їїфізичного,інтелектуального,морального,культурного,духовного ісоціального розвитку,а такожзважаючи наприписи статті13ЦПК України,та ч.2ст.182СК згідноякої мінімальнийрекомендований розміраліментів наодну дитинустановить розмірпрожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікуі можебути присудженийсудом уразі достатностізаробітку (доходу)платника аліментів,суд доходитьпереконання,що позовслід задовольнитита стягуватиз відповідачана користьпозивача аліментина утриманнянеповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі2000(дві тисячі) гривень щомісячно, до досягнення дитиною повнолітня.

На переконання суду такий розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, суд звертає увагу, що у випадку зміни матеріального становища відповідача, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернувся із позовом до суду з 10 квітня 2024 року.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1211,20 грн.).

На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ), накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 10 квітня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 липня 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула