Справа № 128/3413/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, про усунення перешкод в користуванні власністю, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Максимчук А.І. звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Позовна заява мотивована наступним.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, цільовим призначенням для садівництва, загальною площею 0,09 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, Садівничий масив «Науковий». Право власності на вказану земельну ділянку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №775912 від 15.12.2008. Позивач, будучи людиною похилого віку, останні кілька років не відвідував належну йому земельну ділянку, однак при її огляді навесні 2019 виявив, що вона частково зайнята бетонною огорожею та житловим будинком власників сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471. Факт самовільного зайняття земельної ділянки позивача також підтверджується матеріалами технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної на замовлення позивача ДП «Вінницький науково-дослідний проектний інститут землеустрою». Відповідно до Інформаційної довідки із Державного земельного кадастру від 17.09.2019 позивачем було встановлено, що власниками земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0471, із території якої здійснено самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474 її забудову, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Відповідно до відомостей отриманих у Відділі містобудування та архітектури районної державної адміністрації, а також у виконавчому комітеті Агрономічної сільської ради, забудова земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471 та 0520680200:01:004:0474 є самочинною, а відповідний житловий будинок не введений в експлуатацію. Жодних договорів, які б надавали право відповідачам використовувати належну позивачу земельну ділянку, в тому числі для забудови, позивач ніколи не укладав. Викладене вище свідчить, що відповідачі здійснили самовільне зайняття належної позивачу земельної ділянки, шляхом незаконної забудови, чим порушили право власності позивача на неї. Зважаючи на наведене, дії відповідачів із самовільного зайняття земельної ділянки шляхом її забудови порушують права позивача, як власника, на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Враховуючи вищевикладене, а також заяву про зміну предмета позову, просить зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 та привести її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення об`єктів самочинного (незаконного) будівництва та стягнути понесені позивачем судові витрати, розрахунок яких буде надано додатково (т. 1 а.с. 2-5, т. 4 а.с. 15-18).

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 57-58), у якому викладено наступну позицію.

Так, 20.01.2018 ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_3 придбали земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На даний час земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності. Суміжними землекористувачами є ОСОБА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474) та ОСОБА_8 (земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472). В період з 2018 року по вересень 2019 він перебував за кордоном з дружиною. На даний час ОСОБА_3 працює за межами України та не може бути присутньою в судовому засіданні. В серпні 2019 року він звернувся до головного архітектора Вінницького району із заявою про виготовлення будівельного паспорта свого будинку, господарських будівель і споруд. Станом на 13.09.2019 будівельний паспорт на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виготовлений та здійснено реєстрацію за № НОМЕР_1 у відділі містобудування та архітектури Вінницької РДА. Однак, на даний час здійснити будівництво вони не можуть, оскільки майже вся земельна ділянка, власниками якої вони із дружиною являються, забудована ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .. Він неодноразово намагався вирішити із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . мирним шляхом питання звільнення забудованої земельної ділянки, власником якої він є. Проте, ОСОБА_4 пояснив йому, що у нього є в наявності вся необхідна документація і саме він є власником землі, на якій збудував двоповерховий будинок та надвірні забудови. Однак, документацію щодо відведення земельної ділянки під забудову надати відмовився. Як йому стало відомо зі змісту позовної заяви під час самовільного будівництва подружжям Дроздових захоплена не лише його земельна ділянка, а й також земельна ділянка ОСОБА_1 .. З викладеного вбачається, що фактично права ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, порушив не він та його дружина, а ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .. Тому вважає, що саме дані особи мають бути залучені до участі в справі в якості належних відповідачів. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить в їх задоволенні відмовити. Окрім того, зазначив, що ним очікується понести судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, проведення відповідних експертиз, залучення свідків та фахівців в галузі землеустрою.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Максимчуком А.І. подано відповідь на відзив (т. 1 а.с. 76-78), у якій викладено наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 стверджує, що належну йому земельну ділянку, а також частину суміжної земельної ділянки позивача самовільно забудували треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .. При цьому в додатках до відзиву відповідач посилається на акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471 (яким нібито зазначена обставина підтверджується). Однак копії цього акту позивачу не надсилав, як і інших доказів щодо вчинення правопорушення саме Дроздовими, здійснення ними самочинного будівництва на земельній ділянці відповідачів, тощо. В Україні діє загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму будівель та їх належності конкретній особі, в тому числі у випадку самочинного будівництва, перебуває у прямій залежності від права власності на відповідну земельну ділянку. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ч. 3 ст. 373 ЦК України). Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу (ст. 375 ЦК України). Так, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Порядок будівництва нерухомого майна врегульовано відповідними нормативними актами, а саме: ЗК України; ЦК України; Законами України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до вказаних нормативних актів планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Самочинне будівництво є порушенням установлених державою правил та норм здійснення будівництва, що призводить до нераціональної забудови населених пунктів та земельних ділянок, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, до порушення прав власників земельних ділянок, землекористувачів, інших осіб. В разі виявлення самочинного будівництва на земельній ділянці, що має зокрема ознаки злочину (за наявності істотної шкоди), передбаченого ст. 197-1 КК України, громадянин або представник юридичної особи (власник або землекористувач) має звернутися до поліції. Однак, якщо особа не в змозі визначити характер та суть правопорушення, вона має можливість звернутися до відповідних органів, на які покладено функції і повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності або нагляду у сфері містобудування і архітектури. Враховуючи викладене, а також що відповідачі не надали суду доказів забудови їх земельної ділянки та порушення відповідних прав позивача, саме іншими (третіми) особами, або що такі треті особи визнали факт здійснення ними самочинного будівництва чи належності їм будівельних матеріалів, або, що відповідачі подали позов до таких третіх осіб з вимогами про усунення виявлених порушень, або доказів звернення відповідачів із відповідними заявами до правоохоронних органів чи до органів з питань містобудування і архітектури, тощо, правових підстав для вирішення питання про неналежність відповідачів у даній справі та їх заміни на належних на даний час немає. Відповідач ОСОБА_2 не спростував доводів позивача, що викладені у позові.

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Зубанем О.О. подано письмові пояснення (т. 4 а.с. 93-101), в яких викладено наступне.

Представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задоволення позову ОСОБА_1 фактично вимагає знесення будинку, який належить відповідачам Дроздовим на праві власності. Дана позовна вимога по своїй суті є втручанням у право на мирне володіння майном відповідачів, передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Житловий будинок та господарські споруди будувалися відповідачами на власній земельній ділянці з кадастровим номером 052068200:01:004:0472, площею 0,0900 га, цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що розташована на території Агрономічної сільської ради. Державна реєстрація права власності відповідачів на земельну ділянку здійснена ще 23.05.2017 приватним нотаріусом Курановою О.О. на підставі свідоцтв про право на спадщину. Згідно Витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 належить на праві власності 2/3 частки земельної ділянки, а його неповнолітнім дітям ОСОБА_6 і ОСОБА_5 належить відповідно по 1/6 частки вказаної земельної ділянки. Право власності на вказану земельну ділянку у відповідачів виникло на підставі свідоцтв про право на спадщину, так як земельна ділянка була успадкована відповідачами після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_8 дана земельна ділянка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№775859. Технічна документація про визначення меж земельної ділянки в натурі розроблялася ТОВ ЮЗС «Альянс», в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачі найпершими зареєстрували своє право власності, отже станом на час визначення меж земельної ділянки, право власності на жодну із суміжних земельних ділянок зареєстровано не було. Позивачем не надано доказів реєстрації за ним права власності на земельну ділянку. По даний час право власності позивача на його земельну ділянку належним чином не зареєстровано та запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній. Щодо будинку, то просить звернути увагу на те, що право власності на садовий будинок з господарськими спорудами загальною площею 143,2 кв.м зареєстровано за відповідачами на підставі Декларації про готовність об`єкту до експлуатації. Тобто, даний будинок побудовано відповідно до встановлених державних будівельних норм та не являється самовільним будівництвом. В силу приписів ст. 152 ЗК України у позивача немає жодних переваг перед відповідачами у захисті їх прав. Оскільки відповідачі першими зареєстрували своє право власності, і першими визначили межі своєї земельної ділянки, то саме їх документи мають перевагу перед іншими документами, які виготовлялися в більш пізній період. Адже при визначенні меж суміжних земельних ділянок, розробники технічної документації мали б врахувати дані, які містяться в Державному земельному кадастрі та ті геоточки (координати) меж земельної ділянки відповідачів, які були внесені в ДЗК при реєстрації права власності на земельну ділянку відповідачів. Щодо вимоги про знесення будівель і споруд, то будинок належить на праві власності ОСОБА_4 та його неповнолітнім дітям, не є самовільно збудованим, адже він будувався на підставі наданих компетентними органами дозволів на початок будівельних робіт, будинок прийнятий в експлуатацію та право власності на нього зареєстровано належним чином, тому він не може бути знесеним. Вважає, що позивачем не наведено належних аргументів чи доказів з посиланням на норми чинного законодавства, які б давали суду право зносити будинок, який не є самовільно побудованим. Фактично даним позовом позивач намагається позбавити відповідачів Дроздових житла. Виселення особи можливе лише при існуванні нагальної суспільної необхідності для застосування такого обмеження та за умови, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом і переслідує легітимну мету. Як зазначив Верховний Суд знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Отже, самого факту самочинності будівництва може бути недостатньо для автоматичного задоволення позову. Такий підхід законодавця, що впроваджений із затверджений судовою практикою, можна вважати доцільним лише з позиції недоцільності знищення того, що вже створено людською працею, коли витрати та втрати від демонтажу можуть бути неспівмірними із забезпеченням всіх формальностей, законності та прозорості на початку та протягом усього будівництва. В даному випадку позивач зобов`язаний довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав таким будівництвом, навівши відповідні докази. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особи, яка зідйснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Позивач не довів належними доказами ні факт самочинного будівництва, ні порушення його прав, як власника сусідньої земельної ділянки, а також обгрунтованості захисту прав лише у такий спосіб, як знесення.

Відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано письмові пояснення (т. 4 а.с. 150-151), у яких викладено наступне.

Відповідно до матеріалів справи 20.01.2018 вони придбали у ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 052068200:01:004:0471, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . На даний час земельні ділянка перебуває у спільній сумісній власності. Суміжними землекористувачами є Агрономічна сільська рада, якій належить проїзд загального користування та земельна ділянка ОСОБА_1 з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, які знаходяться навпроти земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та межує із проїздом загального користування. Згідно висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ №614/615/22-21 від 22.12.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 052068200:01:004:0471, яка належить їм на праві власності, не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, що належить позивачу ОСОБА_1 .. Дана обставина доводить факт, що вони не порушували права позивача. Окрім того, на даний час вони також не можуть використовувати належну їм земельну ділянку, оскільки їх права також порушені відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .. За цих обставин вважають, що вони є неналежними відповідачами у даній справі, тому заявлені до них позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначають, що вони неодноразово звертали увагу позивача на дану обставину, проте, навіть після висновку експерта позивач ОСОБА_1 не погоджується із цим. Внаслідок чого вони вимушені були скористатися професійною правничою допомогою та нести відповідні витрати. Враховуючи викладене просять в задоволенні позову ОСОБА_1 до них відмовити, а також стягнути із позивача на користь кожного з них по 7264,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі №128/34139/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, розгляд якої вирішено здійснювати заправилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 51).

Ухвалою суду від 04.03.2020 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; із Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Задоволено клопотання представника відповідачів адвоката Чуприни О.В. про залучення до участі справі третіх осіб та про витребування доказів. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Аргономічну сільську раду, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Витребувано докази: з Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, з ТОВ Юридичний Союз «АЛЬЯНС», з Вінницької районної державної адміністрації (т. 1 а.с. 105-106).

Ухвалою суду від 29.04.2020 задоволено клопотанняпредставника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І.про витребування доказів. Витребувано докази:у третіх осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс»; у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; у Приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро»; у Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» (т. 1 а.с. 138-139).

Ухвалою суду від 11.08.2020 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І.про застосування заходів процесуального примусу. Тимчасово вилучено докази: уГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; у Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»; у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс»; у Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; у Приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро» (т. 2 а.с. 41-42).

Ухвалою суду від 11.08.2020 частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чуприни О.М.про витребування доказів. Витребувано докази: у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс» (т. 2 а.с. 43-44).

Ухвалою суду від 19.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І. тапредставника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чуприни О.М.про витребування доказів(т. 2 а.с. 133-136).

Ухвалою суду від 09.12.2020 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І.про витребування доказів. Витребувано докази: у третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; у Приватного підприємства «Земельно-кадастрове бюро»; у Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Застосовано доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс»заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто зТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс» в дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 669 (шістсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп.. Зобов`язаноТовариство з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс» надати суду докази (т. 2 а.с. 185-186).

Ухвалою суду від 12.01.2021 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І.про витребування доказів. Витребувано докази у Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Застосовано доВінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто зВінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»в дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 00 коп.. Застосовано доГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій області заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто зГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій областів дохід державного бюджету штраф у сумі 0,3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 00 коп.. Зобов`язаноВінницьку регіональну філію ДП «Центр ДЗК» надати суду докази. Зобов`язатиГоловне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати суду докази (т. 2 а.с. 222-224).

Ухвалою суду від 29.01.2021 скасовано ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 12.01.2021 по справі №128/3413/19 в частині стягнення зГоловного управління Держгеокадастру у Вінницькій областіштрафу у сумі 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. у зв`язку знаданням доказів поважності причин невиконання відповідних вимог суду (т. 2 а.с. 241).

Ухвалою суду від 08.04.2021 задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Чуприни О.М. про призначення експертизи. Призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічнуекспертизу, виконання якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (т. 3 а.с. 38-39).

Ухвалою суду від 31.05.2021 поновлено провадження по справі, визначено дату підготовчого засідання (т. 3 а.с. 42).

Ухвалою суду від 07.06.2021 задоволено клопотання експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертизКолонюка В.В. та клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І. про витребування доказів. Витребувано докази: із Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»; із Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; у третіх осіб по справі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний Союз «Альянс» (т. 3 а.с. 52-53).

Ухвалою суду від 30.11.2021 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І.про застосування заходів процесуального примусу та про витребування доказів. Тимчасово вилучено докази: у Вінницької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного Земельного Кадастру»; у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично-земельний союз «Альянс». Витребувано докази у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (т. 3 а.с. 130-131).

Ухвалою суду від 30.12.2021 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Максимчука А.І. про призначення експертизи. Призначено у справі комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічнуекспертизу, виконання якої доручити експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (т. 3 а.с. 184-185).

Ухвалою суду від 05.01.2023 поновлено провадження по справі, визначено дату підготовчого засідання (т. 3 а.с. 224).

Ухвалою суду від 02.05.2023 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Воловодівського І.В. про виключення зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та залучення їх в якості співвідповідачів, про зміну предмета позову. Виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. Залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .. Прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Воловодівського І.В. про зміну предмета позову. Встановлено відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України (т. 4 а.с. 53-54).

Ухвалою суду від 01.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Зубаня О.О. про виклик в судове засідання експерта Вінницького відділення КНДІСЕ В.В. Колонюка для надання пояснень щодо висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічноїекспертизи 614/615/22-21 від 22.12.2022 (т. 4 а.с. 68-69).

В судовому засіданні 20.11.2023 представники сторін виступили із вступними словами, де представник позивача ОСОБА_1 адвокат Воловодівський І.В. підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмета позову з підстав, що викладені в позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі. Додатково зазначив, що його довіритель позивач ОСОБА_1 надсилав відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію про мирне врегулювання спору шляхом викупу земельної ділянки, проте така його пропозиція залишилася без відповідної реакції з боку відповідачів. Отже, вважає, що позивачем було вичерпано всі можливості щодо вирішення спору без знесення частини самовільно збудованого будинку.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Чуприна О.М. заперечила щодо задоволення позову до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки права позивача було порушено Дроздовими, а не її довірителями та вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами у даній справі, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просила відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Зубань О.О. також заперечив щодо задоволення позову з підстав, що викладені ним у письмових поясненнях та долучені до матеріалів справи, просив в задоволенні позову відмовити. Додатково вказав, що його довіритель ОСОБА_4 отримав пропозицію позивача про мирне врегулювання спору, однак, коштів на викуплення земельної ділянки позивача у нього немає. Окрім того, ОСОБА_4 вважає, що спочатку він має вирішити питання із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки більша частина будинку розташована на їх земельній ділянці.

В судове засідання, яке призначено на 12.06.2024 сторони та їх представники не з`явилися.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Воловодівським І.В. подано до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити в повному обсязі. (т. 4 а.с. 229-232).

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Чуприна О.М. подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, в задоволенні позову просила відмовити. Також зазначила, що заява про розподіл судових витрат буде подана за результатами розгляду справи по суті (т. 4 а.с. 222).

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Зубань О.О. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача, просив врахувати його письмові пояснення. Також зазначив, що позивачем не надано захисту права, як доказів того, що можливо зробити реконструкцію будинковолодіння, що неможливо застосувати інші способи б не передбачали знесення нерухомого майна (т. 4 а.с. 223).

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , а також представник третьої особи Агрономічної сільської ради, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи заяви по суті, інші докази, оцінивши їх в сукупності, врахуваши позиції сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №775912 від 15.12.2008 ОСОБА_1 , на підставі Розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №1773 від 11.09.2008, є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,0900 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для ведення садівництва. Дана земельна ділянка межує із землями Агрономічної сільської ради (від А до Б), землями гр. ОСОБА_9 (від Б до В), землями Агрономічної сільської ради (проїзд) (від В до А) (т. 1 а.с. 11).

На а.с. 15-37 т. 1 міститься копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва садівничий масив «Науковий», діл. 244 на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, що виготовлена в 2019 році ДП «Вінницький науково-дослідний проектний інститут землеустрою».

Вказана технічна документація містить також Абрис (т. 1 а.с. 27, 31), з якого вбачається, що із земельною ділянкою ОСОБА_1 межують земельні ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . При цьому, частина земельної ділянки ОСОБА_7 накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 ..

Відповідно до копії Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.09.2019, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, площею 0,09 га, цільовим призначенням для ведення садівництва в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області перебуває у приватній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Державна реєстрація права власності відбулася 12.01.2018 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаірального округу Вінницької області Марунько О.Г. (т. 1 а.с. 38).

З копії нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.01.2018 вбачається, що ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали в рівних частках по 1/2 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, площею 0,0900 га, яка розташована в садівничому масиві «Науковий», ділянка № НОМЕР_3 , на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільовим призначенням для індивідуального садівництва (т. 1 а.с. 63).

Право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №11045517 від 12.01.2018 (т. 1 а.с. 64).

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-051878907220 від 20.02.2020 (т. 1 а.с. 97-98) земельна ділянка з кадастровим номеро 0520680200:01:004:0472, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, садівничий масив «Науковий», діл. 242, цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, 20.10.2008 на праві спільної часткової власності зареєстрована за ОСОБА_6 (1/6 частка), ОСОБА_4 (2/3 частки), ОСОБА_5 (1/6 частка).

Згідно листа Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, енергетики та захисту довкілля Вінницької РДА №01-04-49 від 18.03.2020 громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до відділу не зверталися та будівельний паспорт на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області їм не видавався (т. 1 а.с. 119).

Рішенням №1 5 сесії 7 скликання Вінницької районної ради Вінницької області від 29.01.2016 затверджено проект землеустрою щодо зміни меж території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно договору №3901 від 03.09.2015; встановлено загальну площу населеного пункту с. Агрономічне, включивши в межі населеного пункту ділянки загальною площею 866,4414 га, з них: 252,1551 га землі надані громадянам для індивідуального садівництва; 474,6783 га землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція»; 139,608 га інші землі (т. 1 а.с. 171).

Додатком до вказаного Рішення є Генеральний план с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області (т. 1 а.с. 172) та фотокопіювання із плану зонування території с.Агрономічне (т. 1 а.с. 173) із відображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0473, 0520680200:01:004:0474, 0520680200:01:004:0475 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне.

Рішенням №759 50 сесії 7 скликання Вінницької районної ради Вінницької області від 22.11.2018 затверджено проект землеустрою щодо зміни меж території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, розроблений ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», згідно договору №3901 від 03.09.2015; встановлено загальну площу населеного пункту с. Агрономічне, включивши в межі населеного пункту ділянки загальною площею 866,4414 га, з них: 252,1551 га землі надані громадянам для індивідуального садівництва; 474,6783 га землі ДП «Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція»; 139,608 га інші землі (т. 2 а.с. 110).

Додатком до вказаного Рішення є Генеральний план с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області (т. 2 а.с. 111) та фотокопіювання із плану зонування території с. Агрономічне (т. 2 а.с. 112) із відображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0473, 0520680200:01:004:0474, 0520680200:01:004:0475 в СМ «Науковий» в с. Агрономічне.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№775859 від 20.10.2008, виданого на підставі Розпорядження Вінницької РДА №1773 від 11.09.2008, ОСОБА_8 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, площею 0,0900 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, діл. 242, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (т. 2 а.с. 3).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (т. 2 а.с. 4).

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 5).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, площею 0,0900 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, діл. 242, яка розташована в садівничому масиві «Науковий» на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №775859 від 20.10.2008 ОСОБА_8 була успадкована її дочкою ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частки, дочкою ОСОБА_6 в розмірі 1/6 частки, чоловіком ОСОБА_4 в розмірі 2/3 частки (т. 2 а.с. 6).

Право спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку зареєстровано 23.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до Витягів №88168690, №88168842, №88168131 від 26.05.2017 (т. 2 а.с. 7, 8, 9).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №218856359 від 03.08.2020 за відповідачем ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на цілий дачний будинок з господарськими будівлями, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 143,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472 (т. 2 а.с. 10).

Відповідно до копій Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №222144512, №222143673 та №222142190 від 31.08.2020 за ОСОБА_4 зареєстровано право приватної власності на 2/3 частки, за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зареєстровано право приватної власності по 1/6 часток на дачний будинок з господарськими будівлями, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 143,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472 (т. 2 а.с. 95, 96, 97).

На а.с. 11 т. 2 міститься копія Акту про передачу межових знаків під охорону та нагляд за зберіганням від 29.07.2014, відповідно до якого представник ТОВ ЮЗС «Альянс» передав власнику земельної ділянки ОСОБА_4 на зберігання та охорону довгострокові межові знаки встановленого зразку в кількості чотири штуки.

На а.с. 11-зворот т. 2 міститься схема земельної ділянки гр. ОСОБА_4 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що виготовлено ТОВ ЮЗС «Альянс», та зазначено опис меж, де вказано, що земельна ділянка від А до Б - землі загального користування, проїзд; від Б до В землі власності громадян діл. 241, від В до Г землі власності громадян діл. 236; від Г до Д землі власності громадян діл. 235; від Д до А землі власності громадян діл. 243.

На а.с. 12 т. 2 міститься повідомлення про початок будівельних робіт, замовник ОСОБА_8 на будівництво дачного будинку, господарських будівель та споруд на території Агрономічної сільської ради, СМ «Науковий», діл. 242. Вказане повідомлення Департаментом Держархбудінспекції у Вінницькій області внесено до Єдиного реєстру за №ВН-062143310610 від 27.11.2014.

На а.с. 13-36 т. 2 міститься копія будівельного паспорта № НОМЕР_7 на забудову земельної ділянки належної індивідуальному забудовнику ОСОБА_8 в СМ «Науковий», зем. діл.242 (кадастровий номер 0520680200:01:004:0472) на території Агрономічної сільської ради (за межами населеного пункту).

Відповідно до листа ТОВ ЮЗС «Альянс» за вих. №813 від 14.09.2020, що надано на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2020, ТОВ ЮЗС «Альянс» повідомляє, що даною організацією не розроблялося жодної землевпорядної документації (технічна документація, проект відведення, тощо) на земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474. Згідно відомостей, що містяться у базі Державного земельного кадастру, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474 розроблялися ПП «Земельно-кадастрове бюро», яке знаходиться в с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, вул. Хмельницьке шосе, 3-й км (т. 2 а.с. 68-72).

Відповідно до листа Якушинецької сільської ради №10-02/1366 від 16.10.2020 ПП «Земельно-кадастрове бюро» за адресою: с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, вул. Хмельницьке шосе, 3-й км, не здійснює своєї діяльності (т. 2 а.с. 100).

Згідно листів Вінницької регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» №3-1/2842 від 14.12.2020 та №4-4/1150 від 14.12.2020, що надано у виконання вимог ухвал суду від 09.12.2020 та від 30.11.2021 про витребування копій проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474, то ВФ ДП «Центр ДЗК» не була розробником проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із вказаними кадастровими номерами, а тому надати їх копії неможливо. Одночасно повідомляє, що за даними Публічної кадастрової карти документацію із землеустрою, на підставі якої сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474, було розроблено ПП «Земельно-кадастрове бюро (т. 2 а.с. 192, т. 3 а.с. 137).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520972592020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0471, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 202-207).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520971692020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві спільної часткової власності по 1/6 частці за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 2/3 частки зареєстровано за ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 208-213).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №ВН-0520972602020 від 17.12.2020, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,0900 га, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 214-218).

Відповідно до листа начальника Відділу у Вінницькому районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №51/405-21-0.20 від 18.01.2021, земельні ділянки з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474 зареєстровано у відомостях Державного земельного кадастру спеціалістами ДП «Центр державного земельного кадастру» в 2008 році на підставі проекту землеустрою, розробником якого є ПП «Земельно-кадастрове бюро». На даний час в архіві відділу, який формує Державний фонд документації із землеустрою на місцевому рівні, не виявлено проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471, 0520680200:01:004:0472, 0520680200:01:004:0474 (т. 2 а.с. 230).

Лист із аналогічним змістом було надіслано до суду із Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області (т. 3 а.с. 60, 102).

На а.с. 145-162 т. 3 міститься копія Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0472, співвласниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

На а.с. 163-174 т. 3 міститься копія Поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:004:0474, співвласниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

З висновку експерта №614/615/22-21 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 22.12.2022, що проведено Вінницьким відділенням КНДІСЕ, вбачається наступне:

- фактичні межі земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0471 не накладаються на межі земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, що відображено на план-схемі у додатку 2 до висновку;

- план-схема фактичного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471 та 0520680200:01:004:0474 на місцевості, із відображенням фактичного розташування об`єктів нерухомого майна (забудови), якими користується ОСОБА_4 , а саме житлового будинку та господарської будівлі, на вказаних земельних ділянках, надана у додатку 2 до висновку;

- межі земельної ділянки, площею 0,0893 га, якою користується ОСОБА_4 , із розміщеними на ній об`єктами нерухомого майна, частково накладаються на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 0520680200:01:004:0471 та 0520680200:01:004:0474, що відображено у додатку 3 до висновку;

- площі суміщення (накладення) становлять: на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:004:0471 0,0574 га, на земельну ділянку, кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 0,146 га, що разом складає 0,0720 га (план-схема додатку 3 до висновку) (т. 3 а.с. 211-215).

До даного висновку експерта долучено Додатки (план-схема) із графічним зображенням обставин, що викладені у висновку та на які є посилання у висновку (т. 3 а.с. 216-218).

В судовому засіданні 17.10.2023 було допитано експерта Вінницького відділення КНДІСЕ Колонюка В.В., який підтримав наданий ним висновок, вказав, що при обстеженні на місцевості, вже стояла огорожа земельної ділянки, попередніх межових знаків не було. Питання самочинності зведеної будівлі перед експертом не стояло, а тому це питання не досліджувалося. Експертом досліджувалися земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , проте, по факту, було встановлено, що будинок і огорожа, які розміщені на цих земельних ділянках, належить ОСОБА_4 .. Звільнити земельну ділянку позивача ОСОБА_1 без знесення будівель, що на ній знаходяться, неможливо. Будинок ОСОБА_4 частково розташований на земельній ділянці проїзду загального користування, а частково на земельних ділянка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .. Питання щодо того, де знаходиться належна ОСОБА_4 земельна ділянка перед експертом не стояло, а тому і не досліджувалося.

На інші докази сторони не посилалися та суду не надавалися.

Оцінюючи вказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Щодо порушених внаслідок здійснення самочинного будівництва прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки.

Згідно з частиною першоюстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Суд зазначає, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

З огляду на викладене суд висновує, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Суд зазначає, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Отже, здійснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самочинного будівництва спірних об`єктів нерухомості порушує права позивача ОСОБА_1 на користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, на якій спірні об`єкти нерухомості побудовані.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22.

Щодо можливих способів захисту прав власника (користувача) відповідної земельної ділянки, порушених внаслідок здійснення самочинного будівництва.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17, від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ЦПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Можливі способи захисту прав особи власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке: право власностіна самочинно збудоване нерухоме майноможе бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництвона земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власностіна нерухоме майноза особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництвона його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесеннюособою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власностіна нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці.Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або спорудиправо власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).

Визнання права власності в порядку частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкова умова для визнання права власності на таке майно (частина третя статті 376 ЦК України); або право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнається за особою власником земельної ділянки (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Отже, застосування положень частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до вирішення спору між особою власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постановивід 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

Тобто, відповідно до приписів частин третьої та п`ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті.

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пунктів «г» та «е» частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон. Землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною другою, пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

У постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 та від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а зроблено висновки про те, що […правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови].

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №204/3027/20, від 01.022023 у справі № 204/1053/20, від 22.062023 у справі №592/16491/18, від 04.01.2024 у справі №680/1009/16-ц.

Щодо суті спору.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Зубань О.О., зокрема, стверджує, що спірний об`єкт нерухомості побудовано на земельній ділянці, що належить відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 .. Право власності на вказаний будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачами на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому не може бути самочинним.

З цього приводу суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Як вказано вище, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побудували будинок, частина якого розташована на земельній ділянці, яка належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній позбавлений можливості користуватися частиною земельної ділянки.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, щоправо власності позивача на земельну ділянку не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з огляду на те, що на час розгляду справи державний акт на право власності на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 є чинним, а право власності останнього на земельну ділянку є непорушним.

Факт самовільного зайняття частини земельної ділянкипозивача відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №614/615-22-21 від 22.12.2022.

Позивачем ОСОБА_1 було надіслано відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію про мирне врегулювання спору шляхом викупу (т. 4, а.с. 78-81), яка відповідачами залишилася без будь-якого реагування.

З огляду на це суд доходить висновку, що позивачем вживалися заходи для мирного врегулювання спору та збереження вже побудованого відповідачем об`єкта нерухомості, проте, відповідачі, в свою чергу, та на думку суду саме вони мали б вживати таких заходів, не вчинили жодних спроб аби зберегти власний будинок та вирішити спір.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).

Частиною першою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Таким чином, на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, із врахуванням вищезазначених норм права, суд доходить висновку, що відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було порушено права позивача ОСОБА_1 , як власника земельної ділянки, на володіння, користування та розпорядження власною земельною ділянкою, оскільки, як підтверджено висновком експерта №614/615-22-21 від 22.12.2022, саме відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 самовільно зайняли частину земельної ділянки позивача та збудували на ній власний будинок.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про звільнення земельної ділянки кадастровий номер 0520680200:01:004:0474 та приведення її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення об`єктів самочинного (незаконного) будівництва підлягають до задоволення.

Щодо неналежності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги заявлено до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 4 та частини перша, друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 146)).

Суд вважає, що зміст і характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме із відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , якими самовільно зайнято земельну ділянку позивача, побудовано спірний об`єкт нерухомого майна та за якими зареєстровано право власності на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить позивачу, а не з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельна ділянка яких також самовільно зайнята і забудована відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та що відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 149)).

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежним відповідачами у спірних правовідносинах, у позові до них слід відмовити саме із цієї підстави.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягнути із відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. (т. 1 а.с. 1).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягнути із відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи №614/615-22-21 від 22.12.2022 в сумі 9060,96 грн. (т. 3 а.с. 221).

Щодо понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, то як зазначено представником позивача, розрахунок буде подано додатково відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Окрім того, враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами у даній справі та заявлені до них позовні вимоги не підлягають задоволенню, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід стягнути понесені ними витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 7264,00 грн. (т. 1 а.с. 69, 70, 99, 100-101, т. 4 а.с. 143-146, 149), які доведені належними та допустимими доказами, відповідають ст. 137 ЦПК України та є співмірними із заявленими вимогами та складністю справи.

Відповідно до ст.ст. 15, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 102, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, про усунення перешкод в користуванні власністю задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, Садівничий масив «Науковий», земельна ділянка НОМЕР_2 , кадастровий номер 0520680200:01:004:0474, шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 частини самовільно збудованих об`єктів нерухомого майна площею 0,0146 га відповідно до розмірів по периметру, що відображені на план-схемі в додатку 3 до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №614/615-22-21 від 22 грудня 2022 року та приведення земельної ділянки у стан придатний для використання за її цільовим призначенням.

Висновок комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №614/615-22-21 від 22 грудня 2022 року Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вважати невід`ємною частиною рішення суду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі по 256,13 грн. з кожного, а також у відшкодування витрат за проведення експертизи №614/615-22-21 від 22.12.2022 в розмірі по 3020,32 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 7264,00 грн. на користь кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , мешканець АДРЕСА_4 ;

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , мешканець АДРЕСА_5 ;

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , мешканка АДРЕСА_5 ;

Відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , мешканець АДРЕСА_6 ;

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , мешканка АДРЕСА_6 ;

Відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , мешканка АДРЕСА_6 ;

Третя особа Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса: с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Мічуріна, буд. 12, код. ЄДРПОУ 04525998.

Суддя Л.П. Шевчук