Справа № 953/4478/23

н/п 2/953/544/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря Бірукової Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яценко Андрій Олексійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним попереднього договору, -

за участю:

представника позивача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніКиївського районногосуду м.Харкова перебуває цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ЯценкоАндрій Олексійовичдо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 провизнання недійснимпопереднього договору.Позивач проситьвизнати недійснимпопередній договірвід 21листопада 2018року,укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,від іменіякого підписалисьпредставник ОСОБА_3 на підставідовіреності,договір посвідчений21листопада 2018року приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ГорішнімЄ.В.реєстр №1731.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

20 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковалевського Г.А. засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву.

20 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковалевського Г.А. надійшла заява про повне визнання позову, всіх його доводів, обґрунтувань та правових мотивувань.

Ухвалою суду від 20 листопада 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Яценко Андрія Олексійовича про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Горішнього Євгенія Вікторовича (61072, м. Харків, пр-т Науки, 60, офіс 208, тел.: НОМЕР_1 , 702-62-74) копію попереднього договору від 21 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , діє в інтересах ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , та ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , щодо купівлі - продажу нерухомого майна, реєстр №173 (номер нечитабельний), штрих код HHP 892535.

26 грудня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Мартіної Л.Г. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року повторно витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Горішнього Євгенія Вікторовича (61072, м. Харків, пр-т Науки, 60, офіс 208, тел.: НОМЕР_1 , 702-62-74) копію попереднього договору від 21 листопада 2018 року.

16 лютого 2024 року від представника позивача адвоката Яценка А.О. надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4

24 червня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яценка А.О. через канцелярію суду надійшла заява про зміну (доповнення) підстав позову, в якій зазначив, що позивач вважає за необхідне змінити (доповнити) підстави позову наступним обґрунтуванням :

Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України встановлено: «2. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового».

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що під час укладення «попереднього договору», посвідченого 21 листопада 2018 року, сторонами правочину, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не було дотримано положень ч.2 ст.65 СК України. Зокрема, зі сторони ОСОБА_2 не було отримано згоди Позивачки на укладення «попереднього договору» від 21.11.2018 і всі відповідачі у справі були обізнані про відсутність такої згоди.

Відповідно до ч.3 ст. 65 СК України встановлено наступне: «3. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена».

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що під час укладення «попереднього договору», посвідченого 21 листопада 2018 року, сторонами правочину, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не було дотримано положень ч.3 ст.65 СК України.

Як вбачається з приписів ч.1 ст.635 ЦК України у поєднанні з приписами ст.209 ЦК України попередній договір відносно нерухомого майна має обов`язково вчинятись в нотаріальній формі.

Тому згода на укладення попереднього договору зі сторони Позивачки мала бути нотаріально засвідчена.

Водночас будь-якої нотаріально засвідченої згоди на укладення нотаріально посвідченого попереднього договору відносно цінного майна зі сторони Позивачки не надавалось.

Крім того, зазначає, що відповідач ОСОБА_4 (в особі представника ОСОБА_7 ) в іншій справі №953/10970/21 в своїх поясненнях і під час виступу в судовому засіданні 19.06.2024 самостійно визнав, що дружина ОСОБА_1 не надавала будь-якої згоди своєму чоловіку ОСОБА_2 на укладення попереднього договору.

З огляду на вищевикладене, просив прийняти до розгляду заяву про зміну (доповнення) підстав позову.

Разом з тим, 24 червня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Яценка А.О. через канцелярію суду надійшла заява про зміну (уточнення) предмету позову, в якій просив визнати недійсним попередній договір від 21 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , від імені якого підписалась представник ОСОБА_3 на підставі довіреності, договір посвідчений 21 листопада 2018 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішнім Є.В. реєстр №1731, із застосуванням реституції шляхом зобов`язання ОСОБА_3 повернути на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 388 190 грн.

Представник позивача ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив прийняти до розгляду заяву про зміну (уточнення) предмету позову та заяву про зміну (доповнення) підстав позову, наполягав на їх задоволенні, просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не заперечував проти зміни предмета позову та підстав позову, не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, що повернута оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника відповідача адвоката Мартіної Л.Г. надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без її участі та без участі ОСОБА_4 , не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та заяв про зміну (доповнення) підстав позову, про зміну (уточнення) предмету позову приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. ч. 1, 4, 5 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову за сукупності умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України; відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Матеріали справи та позиція її учасника відповідача ОСОБА_4 свідчать про те, що ОСОБА_4 не визнає обставини на які посилається позивачка, а тому суд дійшов висновку про не можливість задоволених вимог позову із застосуванням ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

За наведеного, суд приходить до висновку про неможливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні, оскільки відомості про те чи визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, потребують додаткового дослідження та з`ясування в судовому засіданні всіх обставин справи та суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому фактичні обставини справи та оцінивши наявні докази з точки зору їх належності і допустимості, оскільки повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 в справі №916/1764/17.

Крім зазначеного вище, суд звертає увагу на таке.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31 січня 2024 року, прийнятій по справі №201/4160/19, провадження №61-10524св23, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).

Як вбачається з матеріалів справи, первинними позовними вимогами позивача щодо яких відкрито провадження у справі є вимоги про визнання недійсним попереднього договору.

При подачі заяви про зміну предмета позову позивач заявляє вимоги про визнання недійсним попереднього договору від 21 листопада 2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , від імені якого підписались представник ОСОБА_3 на підставі довіреності, договір посвідчений 21 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішнім Є.В. реєстр № 1731, та застосування реституції шляхом зобов`язання ОСОБА_3 повернути на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1 388 190 грн., тобто без подання окремої позовної заяви яка повинна у відповідності з ЦПК України Зміна підстав і предмету позову не допускається.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

З огляду на викладене вище та, беручи до уваги ті обставини, що позивач фактично змінив і предмет і підстави позову, суд не вбачає за можливе прийняти таку заяву до свого провадження.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом з`ясовано також інші питання, передбачені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Заяв про бажання укласти мирову угоду, передачу справи на розгляд третейського суду або врегулювання спору за участю судді, вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, зустрічного позову до суду не надходило.

Клопотань про витребування або забезпечення доказів, проведення огляду письмових, речових і електронних доказів, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, зустрічне забезпечення, інших заяв та клопотань також не надходило.

Згідно з п. 15 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом проведено підготовчі дії, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі немає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення даної цивільної справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 197, 200, 206, 223, 240, 258, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Яценко Андрія Олексійовича про зміну предмета та підстав позову.

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яценко Андрій Олексійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним попереднього договору та призначити справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2024 року о 11 годині 00 хвилин в приміщенні Київського районного суду м. Харкова за адресою: 61168, м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б, каб № 13.

Про дату, час і місце судового засідання повідомити учасників справи.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Т.В.Юрлагіна