ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5061/24 Справа № 201/8516/21 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.

за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги адвоката Більцана Костянтина Миколайовича,який діє в інтересах ОСОБА_1 , адвоката Мухи Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», треті особи Моторне (транспортне) страхове бюро України, Голова комісії з припинення Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» Дундіч Альона Ігорівна, про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим, 22 лютого 2022 року, позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (далі - ТзДВ «МСК»), треті особи МТСБУ, Голова комісії з припинення Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ОСОБА_3 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 30 вересня 2020 року о 12 год. 40 хв. в м.Дніпрі на перехресті вулиць В. Моссаковського та вул.Чернишевського з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , за участю автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , сталася дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача ОСОБА_2 у скоєні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року по справі №201/9743/20. Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_2 30 вересня 2020 року о 12 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі перехрестя вулиць .Моссаковського та вул.Чернишевського в м.Дніпрі, був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху аж до повної зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Фольксваген», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 ; ДТП сталося внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 12.3 ПДР України та ст. 124 КУпАП. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль марки Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав їй на праві власності.

Зазначала, що згідно п.9.5 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Розпорядження від 21 вересня 2019 року Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліміт страхової відповідальності становив 130 000,00 грн/ на момент ДТП. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО2394960 у ТзДВ «МСК»; франшиза, встановлена договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО2394960 складає 1 500 грн. 07 жовтня 2020 року вона направила ТзДВ «МСК» повідомлення про настання страхового випадку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою квитанцією від 07 жовтня 2020 року. 21 жовтня 2020 року вона звернулась до ТзДВ «МСК» із заявою про виплату їй страхового відшкодування в результаті вказаної ДТП, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою квитанцією від 21 жовтня 2020 року. В результаті такого звернення ТзДВ «МСК» було прийнято рішення (лист № 5967 від 27 листопада 2020 року) про погодження розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження Volkswagen Transрorter, державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 110 760,98 грн. В порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» своє зобов`язання стосовно виплати страхового відшкодування впродовж 90-денного терміну з дня звернення страховою компанією виконано частково: на її р/р в банку надійшли кошти в сумі 7 000 грн (5 000 грн 17 лютого 2021 року, 2 000 грн 19 лютого 2021 року).

Вказувала, що 28 жовтня 2020 року на її замовлення судовим експертом ОСОБА_5 було проведено технічний огляд автомобіля Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою визначення вартості завданої матеріальної шкоди, про місце, дату й час огляду пошкодженого автомобіля страхова компанія та учасник ДТП ОСОБА_2 були повідомлені письмово, що підтверджується описами вкладення в цінні листи від 20 жовтня 2020 року, поштовими накладними. У зв`язку з неявкою у встановлений законом строк представника ТзДВ «МСК» товарознавча експертиза проведена судовим експертом Дроздовим Ю.В., обраним нею самостійно, огляд автомобіля проведений експертом в світлий час доби при природному освітленні, за результатами складений протокол огляду, яким встановлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем у результаті ДТП. З метою обґрунтування вартості матеріального збитку, що заподіяний внаслідок пошкодження автомобіля, вона надала відповідачу ТзДВ «МСК» копію Висновку експерта № 1704/21 судової товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ, складеного 09 квітня 2021 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., згідно з яким вартість матеріального збитку складає 321572,79 грн., проте вказаний Висновок залишений поза увагою страховою компанією. Як зазначено у висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 1704/21 від 09 квітня 2021 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП власнику автомобіля Volkswagen Transporter, НОМЕР_2 , з урахуванням втрати товарної вартості становить 321572,79 грн.; розмір втрати товарної вартості було визначено у сумі 19211,71 грн. Оскільки її заяву про виплату страхового відшкодування ТзДВ «МСК» отримало 27 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення, рішення за наслідками розгляду цієї заяви мало бути прийняте цим відповідачем не пізніше 25 січня 2021 року, а в разі визнання її вимог обґрунтованими - в цей же строк мала бути проведена виплата. З огляду на зволікання з боку відповідача щодо виплати страхового відшкодування, 22 лютого 2021 року вона звернулася до МТСБУ зі скаргою на бездіяльність ТзДВ «МКС», проте скарга залишилась без задоволення, що підтверджується листом МТСБУ від 01 березня 2021 року. Отже, ТзДВ «МСК» має відшкодувати завдану їй майнову шкоду в наслідок ДТП, в сумі 121 500 грн. З урахуванням того, що розмір майнового збитку (321572,79 грн.), завданого їй пошкодженням автомобіля Volkswagen Transрorter, державний номерний знак НОМЕР_2 , перевищує розмір страхового відшкодування (130 000 грн.), різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 191 572,79 грн. має відшкодувати винна особа - ОСОБА_2 , відповідачі на її численні прохання сплатити борг добровільно категорично відмовляються.

Зазначала, що внаслідок вказаної ДТП та пошкодження належного на праві власності автомобіля, окрім матеріальної шкоди їй спричинена і моральна шкода, оскільки ДТП та її наслідки, які привели до пошкодження транспортного засобу, порушили нормальні життєві зв`язки і вимагали додаткових матеріальних затрат, протягом тривалого часу вона не мала можливості користуватися власним автомобілем, чим порушено встановлений ритм її життя, в неї виникла роздратованість, постійні переживання та турботи, пов`язані із пошкодженням автомобіля, відмовою у виплаті страхового відшкодування, а також з необхідністю звернення до суду з метою захисту порушених прав та законних інтересів, тому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь вартість заподіяного матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 193 072,79 грн.; стягнути з відповідача ТзДВ «МСК» на її користь вартість заподіяного матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страхове відшкодування в розмірі 121 500 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в наслідок ДТП в розмірі 5 000 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на її користь витрати на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 4 500 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на її користь судовий збір в розмірі 3 190,73 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість заподіяних збитків в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 189186 грн. Стягнуто з ТзДВ «МСК» на користь ОСОБА_1 вартість заподіяних збитків в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 121500 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 2250 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1595,36 грн., а всього 3845,36 грн. Стягнуто з ТзДВ «МСК» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 2 250 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 595,36 грн., а всього 3 845,36 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТзДВ «МСК» про стягнення заподіяної моральної шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзДВ «МСК» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Більцан К.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ТзДВ «Міжнародна страхова компанія» витрати на правничу допомогу у розмірі 110000 грн. Стягнути витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачкою було отримано правничу допомогу та витрати на неї підлягають до стягнення з відповідачів. Той факт, що адвокат та позивач є подружжям не може бути підставою для відмови у відшкодування витрат на правову допомогу. У матеріалах справи наявні відповідні докази на підтвердження витрат на правову допомогу, відповідні договір акт виконаних робіт .

В апеляційній скарзі адвокат Муха С.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість заподіяних збитків в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 189186 грн. в частині стягнення витрат на проведення товарознавчої експертизи в сумі 2250 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вартість відновлювального ремонту становить 243945,50 грн. та саме вказана сума є збитками, які позивачка понесла та має право на відшкодування, та сума, яка не покривається страховкою, становить 115445,50 грн.

20 травня 2024 року адвокат Муха С.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказуючи про те, що представники позивачки адвокат Більцан К.М та адвокат Завгородній О.С. подають однакові заяви та аналогічні за своїм змістом пояснення фактично зловживають своїми правами.

29 травня 2024 року адвокат Завгородгій О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити та стягнути витрати на правничу допомогу.

03 червня 2024 року адвокат Більцан К.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому вказуючи про те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля станом на 21 січня 2023 року становить 319186 грн. та з відповідача цілком законно стягнуто суму збитків у розмірі 189186 грн., також вказує про те, що витрати на правову допомогу є доведеним та підлягають до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючипозов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

30 вересня 2020 року о 12 год 40 хв в м. Дніпрі на перехресті вулиць В.Моссаковського та вул. Чернишевського, з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , за участю автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , сталася дорожньо-транспортна пригода.

Вина відповідача ОСОБА_2 у скоєні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року по справі № 201/9743/20, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Вказаною постановою суду встановлено, що ОСОБА_2 30 версеня 2020 року о 12 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі перехрестя вулиць В.Моссаковського та вул. Чернишевського в м. Дніпрі, був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху аж до повної зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Фольксваген», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 ; ДТП сталося внаслідок порушення п. 12.3 ПДР України та ст. 124 КУпАП даним відповідачем.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року по справі № 201/9743/20 щодо вини ОСОБА_2 у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , належний позивачці.

Відповідно до п.9.5 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Розпорядження від 21 вересня 2019 року Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ліміт страхової відповідальності на день настання ДТП становив 130000 грн.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО2394960 у ТзДВ «МСК», яке є відповідачем у даній справі. Франшиза, встановлена договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО2394960, складає 1500 грн.

07 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 направила до ТзДВ «МСК» повідомлення про настання страхового випадку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою квитанцією від 07 жовтня 2020 року.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ТзДВ «МСК» із заявою про виплату їй страхового відшкодування в результаті вказаної ДТП, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, поштовою квитанцією від 21 жовтня 2020 року.

В результаті такого звернення ТзДВ «МСК» було прийнято рішення (лист № 5967 від 27 листопада 2020 року) про погодження розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження Volkswagen Transрorter, державний номерний знак НОМЕР_2 , в сумі 110 760,98 грн.

Разом з цим, вбачається, що в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» своє зобов`язання стосовно виплати страхового відшкодування впродовж 90-денного терміну з дня звернення ТзДВ «МСК» виконало частково, а саме на розрахунковий рахунок позивачки в банку від даної страхової компанії надійшли грошові кошти в загальній сумі 7 000 грн (5000 грн 17 лютого 2021 року, 2000 грн 19 лютого 2021 року), решта грошових коштів виплачена позивачці не була.

Оскільки позивачка не погоджувалася із розміром виплаченого їй страхового відшкодування та страхової виплати було недостатньо для повного відшкодування завданої їй шкоди, вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Вбачається, що 28 жовтня 2020 року на замовлення позивача ОСОБА_1 судовим експертом ОСОБА_5 було проведено технічний огляд автомобіля Volkswagen Transporter, рн. НОМЕР_2 , з метою визначення вартості завданої матеріальної шкоди. Про місце, дату й час огляду пошкодженого автомобіля страхова компанія та учасник ДТП ОСОБА_2 були повідомлені письмово, що підтверджується описами вкладення в цінні листи від 20 жовтня 2020 року, поштовими накладними, проте на місце проведення експертного дослідження вони не з`явились.

Відповідно до Висновку експерта № 1704/21 судової товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ, складеного 09 квітня 2021 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля позивачки складає 321 572,79 грн. Як зазначено у вказаному висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 1704/21 від 09 квітня 2021 року, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП власнику автомобіля Volkswagen Transporter, НОМЕР_2 , з урахуванням втрати товарної вартості становить 321 572,79 грн.; розмір втрати товарної вартості було визначено у сумі 19 211,71 грн.

Заяву позивачки про виплату страхового відшкодування ТзДВ «МСК» отримало 27 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення, рішення за наслідками розгляду цієї заяви мало бути прийняте цим відповідачем не пізніше 25 січня 2021 року, а в разі визнання вимог обґрунтованими - в цей же строк мала бути проведена виплата.

З огляду на зволікання з боку ТзДВ «МСК» щодо виплати страхового відшкодування, 22 лютого 2021 року позивачка звернулася до МТСБУ зі скаргою на бездіяльність ТзДВ «МКС», проте скарга залишилась без задоволення, що підтверджується листом МТСБУ від 01 березня 2021 року.

Таким чином, ТзДВ «МСК» має відшкодувати завдану позивачці майнову шкоду внаслідок ДТП в сумі 121 500 грн. (130 000 грн. 7 000 грн. 1 500 грн.).

Судом також встановлено, що належний позивачці колісний транспортний засіб Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , був відремонтований на СТО «ФОП ОСОБА_7 » після пошкодження у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, проте після численних діагностик було з`ясовано, що зазначений автомобіль буде потребувати додаткового відновлюваного ремонту на СТО «ФОП ОСОБА_8 ».

Вбачається, що позивачка ОСОБА_1 листом б/н від 24 жовтня 2022 року звернулась на адресу СТО ФОП ОСОБА_7 щодо усунення існуючих дефектів внаслідок неякісного ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було зроблено згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт від 01 квітня 2021 року на загальну суму 243945,50 грн.

Згідно рахунку-фактури № Ин-0211122-1 від 21 листопада 2022 року на загальну суму 243945,50 грн., виданого на СТО ФОП ОСОБА_8 , було деталізовано певний перелік запропонованих послуг з відновлюваного ремонту та матеріалів, необхідних для проведення додаткового відновленого ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті зробленого раніше неякісного відновлюваного ремонту на СТО ФОП ОСОБА_7 .

Позивачка ОСОБА_1 листом б/н від 21 листопада 2022 року звернулась на адресу на СТО ФОП ОСОБА_7 щодо повернення частини грошових коштів внаслідок неякісного ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , і 25 листопада 2022 року в результаті згоди між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 , останнім було повернуто позивачці ОСОБА_1 частину отриманих раніше від неї грошових коштів на загальну суму 180 869,50 грн. за проведення неякісного відновлюваного ремонту вищевказаного автомобіля, про що позивачкою ОСОБА_1 було видано ФОП ОСОБА_7 розписку на вказану суму.

26 грудня 2022 року між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 було складено та підписано Акт № 02612-1-2022 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 230 300 грн. Того ж дня позивачка ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок з ФОП ОСОБА_8 згідно Акту № 02612-1-2022 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 230 300 грн, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_8 було видано чек № 02612-1-2022 від 26 грудня 2022 року на загальну суму 230 300 грн.

Згідно додаткового рахунку-фактури № Ин-0281222-1 від 28 грудня 2022 року на загальну суму 33 410 грн., виданого на СТО ФОП ОСОБА_8 , було деталізовано додатковий перелік послуг з відновлюваного ремонту та матеріалів колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , який помилково не був врахований раніше.

04 січня 2023 року між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 було складено та підписано Акт № 00401-1-2023 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 33 410 грн.

Того ж дня позивачка ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок з ФОП ОСОБА_8 згідно Акту № 00401-1-2023 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 33 410 грн, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_8 було видано Чек № 00401-1-2023 від 04 січня 2023 року на загальну суму 33 410 грн.

Таким чином, вартість відновлюваного ремонту (Свр) колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , станом на день проведення судової експертизи 04 квітня 2021 року складає 302 361,08 грн; вартість відновлювального ремонту (Свр) колісного транспортного засобу (Volkswagen Transporter, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ), враховуючи понесені витрати позивача ОСОБА_1 на СТО ФОП ОСОБА_7 та СТО ФОП ОСОБА_8 станом на 21 січня 2023 року, складає 319 186 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка понесла збитки в результаті пошкодження її автомобіля у ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , через що вимушена була понести витрати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), звернувшись спочатку для ремонту автомобіля на СТО ФОП ОСОБА_7 , а також згодом на СТО ФОП ОСОБА_8 які підлягають до відшкодування відповідачами. Також їй спричинено моральної шкоди, обов`язок відшкодувати яку лежить на ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в оскаржуваній адвокатом Мухою С.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , частині щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості заподіяних збитків в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 189186 грн. та в частині стягнення витрат на проведення товарознавчої експертизи в сумі 2 250 грн.

Частина третя статті 386 ЦК України передбачає, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18) вказано, що «зобов`язання про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою».

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок, що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Отже, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачка під час розгляду справи надала належні та допустимі докази фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП, та виконала свої процесуальні обов`язки, зокрема, надала до суду належні та допустимі докази понесених фактичних витрат на ремонт автомобіля після ДТП.

28 жовтня 2020 року на замовлення позивачки ОСОБА_1 судовим експертом ОСОБА_5 було проведено технічний огляд автомобіля Volkswagen Transporter, рн. НОМЕР_2 , з метою визначення вартості завданої матеріальної шкоди. Про місце, дату й час огляду пошкодженого автомобіля страхова компанія та учасник ДТП ОСОБА_2 були повідомлені письмово, що підтверджується описами вкладення в цінні листи від 20 жовтня 2020 року, поштовими накладними, проте на місце проведення експертного дослідження вони не з`явились.

Відповідно до Висновку №1704/21 судової товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ, складеного 09 квітня 2021 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку в наслідок пошкодження автомобіля позивача складає 321572,79 грн. Як зазначено у вказаному висновку, розмір матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП власнику автомобіля Volkswagen Transporter, НОМЕР_2 , з урахуванням втрати товарної вартості становить 321 572,79 грн.; розмір втрати товарної вартості було визначено у сумі 19 211,71 грн.

Належний позивачці колісний транспортний засіб Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , був відремонтований на СТО «ФОП ОСОБА_7 » після пошкодження у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, проте після численних діагностик було з`ясовано, що зазначений автомобіль буде потребувати додаткового відновлюваного ремонту на СТО «ФОП ОСОБА_8 ».

Вбачається, що позивачка ОСОБА_1 листом б/н від 24 жовтня 2022 року звернулась на адресу СТО ФОП ОСОБА_7 щодо усунення існуючих дефектів у наслідок неякісного ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , який було зроблено згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт від 01 квітня 2021 року на загальну суму 243 945,50 грн.

Згідно рахунку-фактури № Ин-0211122-1 від 21 листопада 2022 року на загальну суму 243945,50 грн., виданого на СТО ФОП ОСОБА_8 , було деталізовано певний перелік запропонованих послуг з відновлюваного ремонту та матеріалів, необхідних для проведення додаткового відновленого ремонту колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , в результаті зробленого раніше неякісного відновлюваного ремонту на СТО ФОП ОСОБА_7 .

Позивачка ОСОБА_1 21 листопада 2022 року звернулась на адресу на СТО ФОП ОСОБА_7 щодо повернення частини грошових коштів у наслідок неякісного ремонту в результаті згоди між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_7 , останнім було повернуто позивачці ОСОБА_1 частину отриманих раніше від неї грошових коштів на загальну суму 180869,50 грн. за проведення неякісного відновлюваного ремонту вищевказаного автомобіля, про що позивачкою ОСОБА_1 було видано ФОП ОСОБА_7 розписку на вказану суму.

26 грудня 2022 року між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 було складено та підписано Акт № 02612-1-2022 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 230300 грн. Того ж дня позивачка ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок з ФОП ОСОБА_8 згідно Акту № 02612-1-2022 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 230 300 грн, на підтвердження чого ФОП ОСОБА_8 було видано чек № 02612-1-2022 від 26 грудня 2022 року на загальну суму 230300 грн.

Згідно додаткового рахунку-фактури № Ин-0281222-1 від 28 грудня 2022 року на загальну суму 33410 грн., виданого на СТО ФОП ОСОБА_8 , було деталізовано додатковий перелік послуг з відновлюваного ремонту та матеріалів колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_2 , який помилково не був врахований раніше.

04 січня 2023 року між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 було складено та підписано Акт № 00401-1-2023 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 33410 грн. Того ж дня позивачка ОСОБА_1 здійснила повний розрахунок з ФОП ОСОБА_8 згідно Акту № 00401-1-2023 здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 33410 грн., на підтвердження чого ФОП ОСОБА_8 було видано Чек № 00401-1-2023 від 04 січня 2023 року на загальну суму 33 410 грн.

Таким чином, вартість відновлюваного ремонту (Свр) колісного транспортного засобу Volkswagen Transporter, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , станом на день проведення судової експертизи 04 квітня 2021 року складає 302361,08 грн.; вартість відновлювального ремонту (Свр) колісного транспортного засобу (Volkswagen Transporter, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ), враховуючи понесені витрати позивача ОСОБА_1 на СТО ФОП ОСОБА_7 та СТО ФОП ОСОБА_8 , станом на 21 січня 2023 року, складає - 319186 грн.

З урахуванням того, що розмір майнового збитку в сумі 319186 грн. перевищує розмір страхового відшкодування (130000 грн.), різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 189186 грн .правомірно стягнута з винної в ДТП особи ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги про те, що вартість відновлювального ремонту становить 243945,50 грн. та саме вказана сума є збитками, які позивачка понесла та має право на відшкодування, та сума, яка не покривається страховкою, становить 115445,50 грн., колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони вказаних фактів та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так позивачкою здійснено ремонт автомобіля після ДТП, тому колегія суддів погоджується із розміром стягнутої з ОСОБА_2 на користь позивачки суми.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на користь позивачки витрат на правову допомогу суд виходив з того, що позивачкою не доведено реальності понесення витрат на оплату її представництва адвокатом Більцаном К.М. у зазначеному нею розмірі, який у розумінні положень ст.60, 61 СК України є співвласником майна, а саме пошкодженого у вказаній ДТП автомобіля Volkswagen Trasporter, днз НОМЕР_2 . В той час коли надані адвокатом Завгороднім О.С. та наявні у справі письмові пояснення повністю аналогічні з письмовими поясненнями, наданими суду представником позивача адвокатом Більцаном К.М., які містяться в матеріалах справи. У Договорі №28/06/2023 про надання юридичних послуг від 28 червня 2023 року та Акті №1 прийому-передачі послуг від 25 серпня 2023 року не зазначено розміру та/або порядку обчислення, ціни послуг, що надавалися позивачці адвокатом Завгороднім О.С.; позивачем не надано доказу сплати нею витрат на правничу допомогу адвокатом Завгороднім О.С. та того, що витрати на правничу допомогу даного адвоката Завгороднього О.С. були фактичними і неминучими.

Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша, друга статті 141 ЦПК України).

Відповідно допунктів 1,2частини третьоїстатті 141ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує чипов`язані цівитрати зрозглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;3)розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи встановлено, що інтереси позивачки ОСОБА_1 представляє адвокат Більцан К.М., який діє на підставі ордеру та договору Договору №30-09/20 про надання правової допомоги. Також в інтересах позивачки у даній справі діє адвокат Завгородній О.С. на підставі договір №28/06/2023 про надання юридичних послуг.

30 червня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Більцан К.М. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 30-09/20 від 30 вересня 2021 року відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 Клієнт доручає та оплачує, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати юридичні послуги (далі - Послуги), а саме послуги правової допомоги: з представництва інтересів Клієнта в Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська та Дніпровському апеляційному суді у справі № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди; інших процесуальних дій, що витікають із вищевказаних правовідносин.

24 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Більцан К.М. було підписано акт приймання-передання наданих послуг з правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п.1.1. переліку Послуг з погодинним відображенням змісту витраченого часу: 1) Надання усних консультацій, рекомендацій, роз`яснень, огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зі спорів щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди (5 год.) 5 000 грн; 2) Складення позовної заяви про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (30 год.) - 30 000 грн; 3) Опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини. Формування попередньої правової позиції в справі (5 год.) 5 000 грн; 4) Збирання доказів у справі № 201/8516/21 на обґрунтування доводів та позовних вимог викладених у позовній заяві (5 год.) 5 000 грн; 5) Складення та подання адвокатських запитів (5 год.) 5 000 грн; 6) Правовий аналіз відзиву відповідача на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (5 год.) 5 000 грн; 7) Складення письмових пояснень до матеріалів справи № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (5 год.) 5 000 грн; 8) Складення та подання клопотань про долучення доказів до матеріалів справи № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (5 год.) 5 000 грн; 9) Участь у судових засіданнях (представництво інтересів у суді першої інстанції) у справі № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (20 год.) 20 000 грн.

Надані Адвокатом Послуги оформлені належним чином і прийняті Клієнтом повністю. Клієнт не має претензій до Адвоката по об`єму, якості та строкам надання Послуг.

Відповідно до п.2 акту приймання-передання наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 24 серпня 2023 року при наданні правової допомоги за Договором та Додатковою угодою, Адвокатом було витрачено 85 годин. За попередньою домовленістю Сторін, Гонорар (Вартість Послуг) Адвоката розраховується із розрахунку 1 000 грн за одну годину витраченого Адвокатом часу на надання Послуг. Загальна вартість Послуг (Гонорар) за цією Додатковою угодою складає 85 000 грн (1 000,00 грн. х 85 год.).

Відповідно до п.4 акту приймання-передання наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 24 серпня 2023 року Сторони дійшли взаємної згоди, що у відповідності до п. 4 Додаткової угоди Гонорар сплачується Клієнтом Адвокату після набрання законної сили остаточного рішення суду по справі № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Клієнт прийняв виконані послуги від Адвоката. Загальна вартість виконаних послуг по даному Договору становить 85 000 грн без ПДВ. 25 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЗАВГОРОДНЬОГО ОЛЕКСАНДРА «АДВОКАТТО» було підписано Акт №1 прийому-передачі послуг, відповідно до п.1 якого виконавцем були надані, а замовником були отримані та оплачені наступні послуги по договору про надання правової допомоги у Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська за питанням захисту інтересів ОСОБА_1 у справі № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП: вивчення наданих Замовником документів та матеріалів справи № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП; надання усних консультації Замовнику з питань перспективи судової процедури за справою № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП; підготовка та подання замовнику уточненої позовної заяви та письмових пояснень у судовій процедурі за справою № 201/8516/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості заподіяного матеріального збитку та моральної шкоди внаслідок ДТП, повне та самостійне представництво інтересів Замовника в Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська в судовому процесі із поданням необхідних пояснень, доказів, доповнень, клопотань та вчиненням інших дій в інтересах Замовника. За надання вищезазначених послуг замовник сплатив суму у розмірі 25 000 грн. без ПДВ. Сторони підписанням цього Акту засвідчують, що послуги надані своєчасно та належним чином; цей Акт є невід`ємною частиною Договору. Вартість послуг була сплачена позивачем в повному обсязі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі«East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи.

А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З цією процесуальною дією суду пов`язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України).

У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.

Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України).

Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги.

До апеляційноїскарги ОСОБА_1 додані доказипонесення витратна правовудопомогу всуді апеляційноїінстанції: додаткова угода №6 від 20 березня 2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №30-09/20 від 30 вересня 2021 року (т.3,а.с.247), рахунок на оплату №6 від 20 березня 2024 року до договору №30-09/20 від 30 вересня 2021 року (з урахуванням додаткової угоди №6 від 20 березня 2024 року) на суму 5 000 грн (т.3,а.с.248), акт приймання-передання наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 27 березня 2024 року, з якого вбачається, що вартість послуг адвоката в суді апеляційної інстанції є фіксованою та складає 5 000 грн (т.3,а.с.249), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5392 адвоката Більцана К.М. (т.3,а.с.250).

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, з врахуванням фактично виконаної адвокатами позивачки роботи принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатами на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за можливе стягнути з ТОВ «МБК» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі по 20000 грн з кожного, та з врахуванням часткового задоволення апеляційної скарги позивачки та відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 з ТОВ «МБК» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по 2500 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мухи Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Більцана Костянтина Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ 21647131) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі по 20 000 грн з кожного, та по 2 500 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В іншій оскаржуваній частині рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 липня 2024 року.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров