ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року (суддя Серьогіна Олена Василівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3

про визнання протиправними дій/бездіяльності, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить: визнати протиправними дії/бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно порушення встановлених порядків мобілізації майора запасу ОСОБА_1 з позбавленням офіцерського звання наказом Командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 6/2 від 25.02.2022, присвоєнням йому звання солдат та призначення його на посаду рядового складу (шпк солдат), зміни військово-облікової спеціальності, встановлення заниженої ставки обчислення надбавки за вислугу років, а також не донарахування і недоплати сум грошового забезпечення, не вчинення дій з власної ініціативи щодо приведення у відповідність до вимог законодавства України справ і документів ОСОБА_1 ; скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 6/2 від 25.02.2022 у частині мобілізації майора запасу ОСОБА_1 , присвоєння йому звання солдат, призначення на посаду рядового складу (шпк солдат), зміни військово-облікової спеціальності, встановлення заниженої ставки надбавки за вислугу років та інших виплат; визнати протиправними дії/бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 щодо ігнорування письмових рапортів (звернень) ОСОБА_1 щодо: виправлення помилки у грошовому атестаті № 197 від 13.07.2023, визначення посади для переміщення на підставі постанови військово-лікарської комісії, стосовно направлення на атестацію/переатестацію для поновлення у офіцерському званні; безпідставного зволікання з виконанням постанови військово-лікарської комісії про обмежену придатність, надання завідомо неправдивої інформації про відсутність вільних посад офіцерського складу, а також не донарахування і недоплати сум грошового забезпечення, не вчинення дій з власної ініціативи щодо приведення у відповідність до вимог законодавства України справ і документів ОСОБА_1 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_3 провести розрахунки недоплаченої суми грошового забезпечення згідно з відповідною посадою, на яку повинен був призначений ОСОБА_1 , що відповідає званню майор, фаху, досвіду, військово-обліковій спеціальності та надбавки за фактичну вислугу років, додаткових виплат під час воєнного стану, а також інших складових грошового забезпечення встановлених законодавством України за відповідні періоди служби в ВЧ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_3 виплатити ОСОБА_1 нараховані суми недоплачених коштів грошового забезпечення з урахуванням пені на момент здійснення виплати; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 призначити ОСОБА_1 на посаду офіцерського складу відповідно до звання майор запасу та військово-облікової спеціальності 280100 згідно з військовим квитком офіцера запасу серії НОМЕР_5 від 14 червня 2012 року, або спорідненою спеціальністю, з урахуванням постанови військово-лікарської комісії про обмежену придатність, викладеної в довідці № 7914 від 18.09.2023 з видачею посвідчення офіцера.

Позивачем 31.01.2024 подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову в якій ОСОБА_1 просив: зупинити дію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9-РС, дата не відома, та всі інші накази, які стосуються переміщення (переведення, тощо) громадянина України ОСОБА_1 з Військової частини НОМЕР_1 в інші військові частини до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили; заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо переміщення громадянина України ОСОБА_1 до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили; заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому підпорядковується Військова частина НОМЕР_1 , вчиняти дії, що стосуються предмета спору, в тому числі створювати інші накази на переміщення громадянина України ОСОБА_1 в інші військові частини до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/3/24 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 був мобілізований добровольцем 25.02.2022.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 13.07.2023 № 205, старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12 липня 2023 року № 113-РС солдатом резерву взводу 54 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , вирішено вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, м. Житомир.

Позивач вважає призначення на посаду рядового складу та рішення про позбавлення його офіцерського звання наказом ВЧ НОМЕР_2 від 25.02.2022 року протиправними, що слугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що переміщення позивача з Військової частини НОМЕР_1 в іншу Військову частину, номер та назва якої не відомі, унеможливить виконання позовних вимог у випадку їх задоволення судом. У випадку реалізації наказу № 9-РС (або будь-якого іншого наказу) про його переміщення, позивач втратить можливість поновити свої права.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції зазначив, що на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду з заявою про забезпечення позову, в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів, відданих військовослужбовцю. Суд звернув увагу, що у своїй заяві позивач фактично просить суд заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та всьому іншому командуванню, якому підпорядковується Військова частина НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану приймати накази щодо його переміщення, відкомандирування, переводу, оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що за приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 152 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Суд апеляційної зазначає, що з матеріалів адміністративної справи не вбачаються очевидні ознаки протиправності дій/бездіяльність відповідачів. Зазначені заявником ознаки не є очевидними, а є оспорюваними, про що подано відповідний позов з обґрунтуваннями підстав для його задоволення.

Позивач також не довів належними доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав/ інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття заходів забезпечення позову. Доводи заяви зводяться лише до припущень такого ускладнення.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 в адміністративній справі № 160/3/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 28 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 28 червня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова