КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2024 року № 320/31860/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Спецсервіс» до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Спецсервіс» (далі по тексту також позивач, ПП «Спецсервіс») з позовом до Міністерства охорони здоров`я України (далі по тексту також відповідач, МОЗ України), в якому просить суд:

- визнати незаконним рішення МОЗ України про невідповідність позивача критеріям, затвердженим МОЗ України №419 від 28.02.2023, оформлене листами №11.1-29/14980/2-23 від 01.06.2023 від №11.1-29/18483/2-23 від 06.07.2023;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про відповідність позивача критеріям, зазначеним у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 Порядку та критеріїв, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він надає послуги в м. Києві підприємствам, установам та організаціям, які підпорядковуються МОЗ України та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Однак, за результатами розгляду звернення позивача відповідачем прийнято рішення про відмову у визнанні позивача критично важливим та запропоновано звернутися до Київської військової адміністрації.

Позивач наголошує на відсутності обґрунтування причин відмови у визначенні його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та не зазначенні, яким саме критеріям не відповідає позивач. Позивач зауважує, що лише в процесі листування з відповідачем він дізнався, що підставою для відмови у визнанні позивача критично важливим стало посилання на здійснення позивачем діяльності лише на території міста Києва.

Позивач наголошує на його відповідності трьом критеріям Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (далі по тексту Порядок та критерії №76), що, на його думку, є підставою для визначення ПП «Спецсервіс» критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Крім того, позивач пояснив, що наказом МОЗ України від 28.02.2023 №419 затверджено Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи та організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я (далі Критерії МОЗ), якими не встановлено вимоги до здійснення діяльності в декількох містах, областях чи на територіях всієї Держави.

Проте, саме здійснення діяльності тільки на території м. Києва слугувало підставою для відмови у наданні позивачу статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Позивач вважає таку відмову незаконною, а викладені у позовній заяві доводи, на його переконання, повністю спростовують твердження відповідача про невідповідність ПП «Спецсервіс» Критеріям МОЗ та Порядку та критеріям №76.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у зв`язку з тим, що документи, які надійшли від позивача до МОЗ України, містили підтвердження того, що ПП «Спецсервіс» здійснює свою діяльність виключно на території міста Київ, а не декількох регіонів України, відповідач листом від 01.06.2023 №11.1-29/14980/0/2-23 повідомив позивача, що для вирішення питання отримання статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період позивач може звернутись до Київської міської військової адміністрації. За наслідками повторного звернення позивача відповідачем надано відповідь аналогічного змісту.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ПП «Спецсервіс» (ідентифікаційний код 30518990, місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 8Б, кім. 201) зареєстровано як юридична особа 31.08.1999. Основним видом діяльності за КВЕД є 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Листом від 19.05.2023 №19/05-2 позивач звернувся до МОЗ України з проханням розглянути його звернення та прийняти рішення про відповідність ПП «Спецсервіс» критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та критеріїв, та визначити ПП «Спецсервіс» критично важливим для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я. Запит мотивований відповідністю позивача критеріям, передбаченим у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 Критеріїв та порядку №76.

Листом МОЗ України від 01.06.2023 №11.-29/14980/2-23 за результатами розгляду документів ПП «Спецсервіс» запропоновано звернутися до Київської міської військової адміністрації за вирішенням питань, порушених у зверненні.

Листом МОЗ України від 06.07.2023 №11.1-29/18483/2-23 за наслідком розгляду листів позивача від 02.06.2023 №02/06-1 та від 05.07.2023 №05/07-1 повідомлено, що за результатами опрацювання поданих позивачем до МОЗ України документів не встановлено підтвердження відповідності Критеріям МОЗ, оскільки діяльність ПП «Спецсервіс» здійснюється лише на території м. Києва. Повторно запропоновано звернутися до Київської міської військової адміністрації за вирішенням питань, порушених у зверненні.

Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі по тексту також Закон № 3543-XII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 24 Закону № 3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно статті 25 Закону №3543-ХІІ бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України постановою від 27.01.2023 №76 затвердив, зокрема, Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, пунктом 1 якого передбачено, що ці Порядок та критерії відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до пункту 2 Порядку та критеріїв №76 визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями:

1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 20, ст. 555);

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

До критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Положеннями пункту 3 Порядку та критеріїв №76 визначено, що підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, крім підприємств, зазначених в абзацах другому - п`ятому цього пункту, критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, а саме для таких підприємств:

підприємства паливно-енергетичного комплексу;

підприємства, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров`я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури.

Згідно з пунктом 4 Порядку та критеріїв №76 визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, або обласною, Київською та Севастопольською міськими військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

В силу положень пункту 5 Порядку та критеріїв №78 з метою визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку або

квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до пункту 6 Порядку та критеріїв №76 орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, до якого надійшло звернення підприємства, зобов`язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, і визначення його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період повинне містити інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.

Рішення про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, повинне містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з обґрунтуванням невідповідності критеріям.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про надання підприємствам права на звернення до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано, з метою визначення такого підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з поданням визначених Порядком та критеріями №76 документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, вважаючи, що він відповідає критеріям підприємства, критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, звернувся до МОЗ України з відповідним пакетом документів з проханням визначити ПП «Спецсервіс» критично важливим для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я. Запит мотивований відповідністю позивача критеріям, передбаченим у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 Критеріїв та порядку №76, посилаючись на підпункт 16 пункту 1 Критеріїв МОЗ.

Так, наказом МОЗ України від 16.03.2023 № 460/39516 відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), підпункту 4 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, затверджено Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи та організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до підпункту 16 пункту 1 означених Критеріїв МОЗ підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері охорони здоров`я, якщо вони відповідають хоча б одному з таких критеріїв: здійснення діяльності з постачання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також послуг за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я.

У свою чергу, механізм використання коштів, передбачених МОЗ у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я (далі - бюджетні кошти) визначений Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298 (далі по тексту також Порядок №298).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №298 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем програм є МОЗ.

Одержувачем бюджетних коштів є державне підприємство «Медичні закупівлі України», що належить до сфери управління МОЗ і одержує кошти на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування протягом відповідного бюджетного періоду.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за напрямом використання коштів на закупівлю продуктів лікувального харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію, є структурні підрозділи з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань охорони здоров`я).

Структурні підрозділи з питань охорони здоров`я розраховують потребу в закупівлі продуктів лікувального харчування для дітей віком до трьох років, хворих на фенілкетонурію, згідно з методичними рекомендаціями щодо планування та розрахунку потреби у продуктах лікувального харчування для лікування хворих на фенілкетонурію, затвердженими МОЗ.

Бюджетні кошти спрямовуються:

1) на закупівлю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів та допоміжних засобів до них (далі - товари);

2) на закупівлю продуктів лікувального харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію;

3) на закупівлю товарів і послуг, пов`язаних з поставками, або управлінських послуг, які надаються спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі (зокрема доставку, страхування, резервування коштів та інші пов`язані послуги) на підставі письмових домовленостей (меморандуму, угоди, базової угоди, договору, контракту тощо);

4) на оплату банківських послуг (закупівлю коштів в іноземній валюті);

5) на оплату послуг із супроводження товарів на всій території України уповноваженими МОЗ підприємствами та/або іншими суб`єктами господарювання, оплату в разі потреби послуг з перекладу інструкції про застосування товарів відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;

6) на виконання державним підприємством «Медичні закупівлі України» програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я в частині доведеного до нього переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування, зокрема оплату праці, нарахування на оплату праці, предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, оплату послуг, видатків на відрядження, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, інших поточних видатків, придбання обладнання і предметів довгострокового користування;

7) на закупівлю лікарських засобів, що підлягають закупівлі відповідно до договорів керованого доступу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем укладено низку договорів про закупівлю послуг за державні кошти з медичними закладами на постачання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, будівель, охолоджувальних установок, насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів, установок (системи водоочистки та водопідготовки, вентиляційні системи і кондиціонування, поточний ремонт харчоблоку та пральні, прального та прасувального обладнання).

Проте, послуги, які надаються позивачем медичним закладам в рамках укладених з ними договорів, на переконання суду, не підпадають під поняття «послуги за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я».

Жодних інших доводів, які б підтверджувалися належними та допустимими доказами, віднесення ПП «Спецсервіс» до сфери управління МОЗ України як центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, позивач не надав.

З урахуванням означеного, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для звернення позивача саме до МОЗ України з метою визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та критеріїв №76.

Водночас, передумовою для прийняття рішення про відповідність чи невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку та критеріїв №76та, як наслідок, наявності чи відсутності підстав для визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період з обґрунтуванням невідповідності критеріям, є звернення такого підприємства до належного суб`єкта, до компетенції якого відноситься прийняття відповідного рішення.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не приймав рішення за наслідками розгляду поданих позивачем документів, а лише запропонував звернутися до Київської міської військової адміністрації для вирішення питань, порушених у листах позивача.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.