open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Чернівці Справа №600/8108/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо виключення з розрахунку стажу служби в поліції оперуповноваженому Головного управління Національної поліції Мельник Юлії Володимирівні - стаж служби в податковій міліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області зарахувати до календарної вислуги років стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки оперуповноваженому Головного управління Національної поліції Мельник Юлії Володимирівні - стаж служби в податковій міліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області провести перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 в частині надбавок за стаж служби в поліції в період з 01.07.2023 по даний час.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу не зараховано до стажу служби в поліції період служби в податковій міліції. Зокрема, зазначає що служба в органах податкової міліції здійснювалася в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, а відтак повинна зараховуватися до стажу служби в поліції.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.02.2024 заяву про самовідвід судді Кушнір В.О. задоволено. Адміністративну справу №600/8108/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвалою суду від 01.03.2024 заяву судді Лелюка Олександра Петровича про самовідвід задоволено. Адміністративну справу №600/8108/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Ухвалою суду від 05.03.2024 заяву судді Анісімова Олега Валерійовича про самовідвід задоволено. Адміністративну справу №600/8108/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із заявленим самовідводом, адміністративну справу №600/8108/23-а передано на розгляд судді Григорашу В.О.

Ухвалою суду від 08.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10:30 год. 02 квітня 2024 року.

Судове засідання призначення на 02.04.2024 не відбулось, оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 10:30 год 09.04.2024.

09.04.2024 учасниками справи подано до суду заяви про розгляд даної справи без їх участі в порядку письмового провадження.

В свою чергу, відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказував, що жодний нормативно-правовий акт не відносить органи ДПС до органів внутрішніх справ, а навпаки, чітко розділяє їх. У спірних правовідносинах спеціальним Законом, яким є Закон №580, визначений вичерпний перелік, який виключає можливість зарахування служби в органах ДПС позивача до стажу служби в поліції. Окрім цього, відповідач посилався на не вчинення жодних дій щодо виключення з розрахунку стажу служби позивача в податковій поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки стаж служби в податковій міліції.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила службу в податковій міліції у період з 28.01.2000 по 24.09.2021, що підтверджується витягом з послужного списку ОСОБА_1 та витягом з наказу Державної фіскальної служби України від 22.09.2021 №0070-о/д про звільнення працівників податкової міліції, що не заперечується відповідачем (а.с. 11, 12).

Згідно довідки управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 24.11.2023 №4009/123/12/02-2023, ОСОБА_1 дійсно проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області з 01.07.2023 по теперішній час. Стаж служби в поліції станом на 24.11.2023 становить: 00 років 04 місяці 23 дні.

Період служби в податковій міліції, який становить: 21 рік 07 місяців 26 днів, відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" до стажу служби в поліції не зараховується та надбавка за вислугу років, надання додаткової відпустки за цей період не передбачена (а.с. 10).

Не погоджуючись з діями Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не зарахування до стажу служби в поліції її стаж служби в податковій міліції, позивач звернулась до суду із цим позовом за захистом порушеного права.

До спірних правовідносин у даній справі суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Згідно ст. 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із ч. 1 ст. 60 Закону №580-VIII відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Частиною 1 статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 04.12.1990 №509 "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509), який був чинний на момент вступу позивача на службу в податкову міліцію, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

У статті 21 Закону №509, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням.

Частина 1 статті 24 Закону №509 визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Окрім того, статтею 26 цього Закону №509 було визначено, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Законом України від 05.07.2012 №5083 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв`язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 ("Податкова міліція").

Статтею 348 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 356.1. ст. 356 ПК України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Суд зазначає, що спір у даній справі виник, у зв`язку із не зарахуванням відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення йому надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

За змістом частини першої у взаємозв`язку з п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Згідно з пунктами 1, 2 та 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15.05.2008 №313, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2008 за №553/15244, ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.

Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов`язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції.

Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.

В свою чергу, п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" від 30.10.1998 №1716 поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".

Встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

При цьому, у пункті "б" ст. 1-2 вказаного Закону зазначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 07.10.2020 Верховний Суд ухвалив постанову в справі №826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.

У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

У справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.

Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 11.11.2021 у справі №280/1546/21, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20, від 22.12.2022 у справі 380/8659/20 підстави для відступу від неї відсутні.

З урахування викладеного, суд зазначає, що стаж служби позивача в податковій міліції має бути зарахований до стажу його служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що стаж служби позивача в органах податкової міліції прирівнюється до стажу проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Тобто, позивач, проходячи службу в органах податкової міліції, мав законні сподівання на врахування даного стажу при подальшому перебуванні на службі в Головному управлінню Національної поліції в Чернівецькій області задля підтримання певного державного соціального забезпечення.

Суд зазначає, що у даному випадку наявна триваюча пасивна бездіяльність з боку Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області стаж служби в податковій міліції, з дати призначення її на посаду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області стаж служби в податковій міліції, з дати призначення її на посаду в ГУНП в Чернівецькій області та зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період служби в податковій міліції до календарної вислуги років в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення з 01.07.2023 (дата призначення на посаду).

Щодо заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем місячного строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Варто зазначити, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі не вчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №199/3323/19 триваюче правопорушення (бездіяльність) - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).

Ці дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено не було, адже саме триваюча бездіяльність відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області стаж служби в податковій міліції й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відтак, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, адже строк звернення до суду позивачем не пропущено.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність вчинених ним дій.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Проте, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1073, 60 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області стаж служби в податковій міліції, з дати призначення її на посаду в ГУНП в Чернівецькій області.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 період служби в податковій міліції до календарної вислуги років в Головному управлінні Національної поліції в Чернівецькій області та провести перерахунок і виплату її грошового забезпечення з 01.07.2023 (дата призначення на посаду).

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м.Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя В.О. Григораш

Джерело: ЄДРСР 120063542
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку