ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/2336/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військоовї частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, а саме:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових потреб за 2022 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 та індексації;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру щомісячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 та індексації;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових потреб за 2023 рік сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових потреб за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру щомісячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168;

відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнити позивача від сплати судового збору;

справу розглядати у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та в період 2022 -2023 року йому виплачувалася грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових потреб у розмірі місячного грошового забезпечення. Зазначає про те, що до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаної виплати відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року та індексації, які позивач отримував щомісячно. Представник позивача у позовній заяві також вказує на те, що додаткова винагорода, передбачена п. 1 Постанови КМУ №168 є видом грошового забезпечення та є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, а тому має бути включена в розрахунок при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся через представника до суду, за захистом порушених, на його думку прав, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, як безпідставному. Заперечуючи проти позову вказує на те, що наказом №260 чітко та вичерпно врегульовано, з яких складових грошового забезпечення слід виходити при визначенні розміру грошової допомоги для оздоровлення, її нарахуванні та виплаті, а також встановлено виключення щодо конкретного виду грошового забезпечення, які не враховуються при нарахуванні та виплаті - крім винагород. Зазначає, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода під час дії воєнного стану має характер саме винагороди та відповідно до Порядку №260 не включається до тих складових, з яких нараховується та виплачується одноразова грошова допомога.

Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У ході судового розгляду даної справи, судом встановлено, що позивач з 06.10.2020 року по 17.11.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач у позовній заяві вказує на те, що при розрахунку виплати грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових потреб в 2022 та 2023 року, до її складу не включено суму додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року. Крім того зазначає, що при розрахунку вказаної допомоги у 2022 році не включено також індексацію.

Із матеріалів справи судом встановлено, що грошова допомога на оздоровлення позивачу за 2022 рік відповідачем нарахована та виплачена у розмірі 12794,25 грн, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб у сумі 5936,55 грн, що підтверджується витягом з картки його особового рахунку. Із відзиву на позовну заяву вбачається, що така обчислена без врахування індексації та грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2023 року

Разом з тим, судом з`ясовано, що грошова допомога на оздоровлення позивачу за 2023 рік відповідачем нараховувана у розмірі 26146,80 грн та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб у сумі 26146,80 грн, що підтверджується витягом з картки його особового рахунку.

Отже, предметом спору у цій справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для обчислення одноразової грошової допомоги та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за період 2022 та 2023 року з урахуванням суми додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року та індексації за 2022 рік.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.

Що стосується дій відповідача щодо не включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2022-2023 роки, суд вказує на наступне.

Ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.

Ч.1 ст.2 Закону "Про військовий обов`язок і військову службу", визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII).

В п.-п. 2-4 ст.9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" чітко визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром Оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. № 745/32197 (в ред., чинній на час звільнення позивача з військової служби) (далі - Порядок №260).

Порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачено розділом ХХІII Порядку №260.

П.1 та 2 розділу ХХIIІ Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Відповідно до п.6 розділу ХХІII Порядку №260 6 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Отже, одноразова грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди.

Так, в обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на те, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022р. № 168, має постійний характер, та є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, а тому підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з урахуванням якого мав визначатися розмір виплаченої позивачу грошової допомоги на оздоровлення.

Однак, суд вважає необґрунтованими вказані доводи представника позивача, з огляду на наступне.

П.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

З огляду на зміст п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Таке тлумачення вказаної норми підтверджується й подальшим підходом Держави до вказаної виплати.

Так, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. № 44 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023р. № 177/39233, перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022р. № 168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022р. № 168.

Системний аналіз вищенаведених положень законодавства та встановлені обставини у справі дають підстави для висновків, що відповідач військова частина НОМЕР_1 при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення не включаються винагороди.

Суд зауважує, що додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168, має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для її включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна обраховуватися грошова допомога на оздоровлення.

Крім того, суд не вважає наведену у позові практику Верховного Суду застосовною у даній справі, адже у справах № 826/11679/17 від 16.05.2019 року, №826/3398/17 від 31.07.2019 року, №802/955/17-а від 08.08.2019 року, №825/812/17 від 16.12.2019 року, №822/2741/17 від 19.02.2020 року Верховний Суд не вирішував питання чи входить грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ №168 до складу грошового забезпечення з якого вираховується одноразова грошова допомога на оздоровлення.

За таких обставин, суд вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Військової частини НОМЕР_1 діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Що стосується дій відповідача щодо не включення індексації грошового забезпечення, при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2022, суд вказує на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).

Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 2 Порядку№1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд доходить висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку підйомної допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

З наведених вище мотивів, індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується й допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб.

Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2022 рік.

З наведеного суд, з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб на 2022 рік індексації грошового забезпечення, та як наслідок необхідність зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Аналізуючи наведене та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потрет за 2022 рік, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових портеб за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш