ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/6245/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

установив:

У березні 2024 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, Волинська митниця), в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/034007 та визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА 205140/2023/000827/2 від 26 грудня 2023 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним було надано належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом для митного оформлення імпортованого товару, а відповідач не довів ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростовано.

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку для подання відзиву на позов.

30 квітня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Указує, що рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усієї інформації, необхідної для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, оскільки числове значення вартості товару в декларації країни відправлення в польських злотах не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі, в Євро (115869,18 польських злотих), а також через те, що відповідно заявлених умов поставки (FCA Мінськ Мазовецький) на покупця покладено обов`язок по сплаті вартості за транспортування, навантажувально-розванатажувальні роботи, а тому існує ризик не включення усіх складових (вартості навантаження, розвантаження) до митної вартості товару.

Також, відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін.

01 травня 2024 року до суду надійшла заява позивача про стягнення витрат на правову допомогу та відповідь на відзив, у якій позивач наголошує, що сума вартості товару в злотих це СТАТИСТИЧНА вартість у національній валюті країни виробника (постачальника) польських злотих, на підставі якої не визначається митна вартість. Саме тому, валюта контракту між постачальником та декларантом ЄВРО, та саме в такій валюті позивачем було сплачено за товар, про що свідчить відповідна платіжна інструкція. Указує, що у відповідності до специфікації №10 Умови поставки: FCA Мінськ Мазовецький, ціна товару включає вартість пакування, навантаження, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари, всі митні формальності необхідні для вивозу товару. Зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься у поданих документах, окремо не виведено суму за навантаження, вивантаження, а лише вказані суми за транспортні послуги, оскільки у ціну товару, який позивач придбав у постачальника, включено вартість навантаження.

Ухвалою суду від 01 травня 2024 року призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 28 травня 2024 року.

Суд установив, що ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію №23UA205140107361U0 від 26 грудня 2023 року на товар: «Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет являє собою витягнуту (стрейч) плівку, яку виготовлено з одного хімічного матеріалу-поліетилену, питома густина плівки менше 0,94 г/см3, плівканедрукована прозора. Стретч плівка поліетиленова технічна 500/23/150% Артикул: GPM500-23-ST-60 5835 кг. Стретч плівка поліетиленова технічна 500/12/150% Артикул: GP500-12-ST 209 кг. Стретч плівка поліетиленова технічна 500/17/150% Артикул: GP500-17-ST 3611 кг. Стретч плівка поліетиленова технічна 500/23/150% Артикул: GP500-23-ST 9609 кг. Виробник: GRUPLAST Gruba Spolka Jawna. Торгівельна марка: GRUPLAST.»

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205140/2023/034007 до зазначеної митної декларації позивач долучив, зокрема, такі документи: Пакувальний лист №б/н від 18 грудня 2023 року; Рахунок фактуру (інвойс) №FVEXP/0291/23 від 18 грудня 2023 року; Автотранспортну накладну №б/н від 18 грудня 2023 року; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AТ0184507 від 18 грудня 2023 року; Калькуляцію транспортних витрат від 25 грудня 2023 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №25122023-2 від 25 грудня 2023 року; Прейскурант (прайс лист) виробника товару № б.н. від 06 листопада 2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткову угоду №1 до Специфікації №11 від 20 грудня 2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікацію №11 від 18 грудня 2023 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2023/049 від 14 серпня 2023 року; Копію митної декларації країни відправлення №23PL445010E3331752 від 18 грудня 2023 року.

Під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України за МД №23UA205140107361U0 від 26 грудня 2023 року, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- числове значення вартості товару в декларації країни відправлення від 18 грудня 2023 року №23PL445010E3331752 117754 польських злотих не відповідає ціні товару, заявленій в інвойсі від 18 грудня 2023 року № FVEXP/0291/23- 26881,93Євро (115869,18 польських злотих);

- відповідно заявлених умов поставки (FCA Мінськ Мазовецький) на покупця покладено обов`язок по сплаті вартості за транспортування, навантажувально-розванатажувальні роботи. В довідці про транспортні витрати № 25122023-2 від 25 грудня 2023 року та калькуляції транспортних витрат №25122023-2/1 від 25 грудня 2023 року, зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару. В інвойсі FVEXP/0291/23 від 18 грудня 2023 року та прайс листі б/н від 06 листопада 2023 року відсутня інформація про складові, які включені у ціну товару.

З огляду на викладене, митний орган дійшов висновку, що існує ризик не включення усіх складових (вартості навантаження, розвантаження) до митної вартості товару.

Зважаючи на вказане, інспектором митниці направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-ти денний термін наступних додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

4) транспортні (перевізні) документи (включаючи вартість навантаження, розвантаження).

На зазначену вимогу 26 грудня 2023 року позивач надав додаткові документи: експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-4004 від 26 грудня 2023 року; рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6723/23 від 11 липня 2023 року; постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/6723/23 від 21 листопада 2023 року; переклад прайс листа б/н від 06 листопада 2023 року. У листі №2612-7 від 26 грудня 2023 року, разом з яким подані зазначені документи, декларант зазначив, що на підставі зазначеної у митній декларації країни відправлення статистичній вартості у національній валюті країни відправника (постачальника) не визначається митна вартість товару. Оскільки така вартість є статистичною, її значення може не співпадати з митною вартістю, що задекларована позивачем.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 26 грудня 2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА 205140/2023/000827/2.

В розділі 33 названого рішення зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №23UA205140107361U0 документах містять розбіжності, зокрема: Числове значення вартості товару в декларації країни відправлення від 18 грудня 2023 №23PL445010E3331752 11775 польських злотих не відповідає ціні товару, заявленій в інвойсі від 18 грудня 2023 №FVEXP/0291/23 26881,93Євро (115869,18 польських злотих). Відповідно заявлених умов поставки (FCA Мінськ Мазовецький) на покупця покладено обов`язок по сплаті вартості за транспортування, навантажувально-розвантажувальні роботи. В довідці про транспортні витрати №25122023-2 від 25 грудня 2023 та калькуляції транспортних витрат №25122023-2/1 від 25 грудня 2023 від ФОП ОСОБА_1 , зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару. В інвойсі FVEXP/0291/23 від 18 грудня 2023 та прайс листі б/н від 06 листопада 2023 відсутня інформація про складові, які включені у ціну товару. Декларант надав додаткові документи: Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати NєB-4004 від 26 грудня 2023 року, згідно якого експертом підтверджена вартість товару заявлена в інвойсі. Зазначено також, що експертом зроблений маркетинг ринку аналогічної продукції відповідно інформації інтернет-сайтів, проте числового розрахунку не надано. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/6723/23 від 11 липня 2023 року щодо скасування рішення про коригування митної вартості №UA205140/2022/000179/2 від 23 вересня 2022 року та картки відмови №UA205140/2022/020060 від 23 вересня 2022 року. Витяг з постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №240/6723/23 від 21 листопада 2023 року. Зазначені документи не стосуються партії товару, поданої до митного оформлення. Переклад прайс листа б/н від 06 листопада 2023 року. Лист ФОП ОСОБА_1 №2612-7 від 26 грудня 2023 року щодо додатково наданих документів. Лист ФОП ОСОБА_1 №2612-6 від 26 грудня 2023 року щодо статистичної вартості в митній декларації країни відправлення та вартості навантаження. Однак, зазначене не підтверджено документально, не наданий числовий розрахунок. Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом №2612-7 від 26 грудня 2023. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також вимогами частини 6 статті 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частині 2 4 статті 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МКУ) та методу 2б (статті 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МКУ) та методу 2г (статті 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 Митного кодексу України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні 1,74 дол. США/кг за МД №UA 100100/2023/430052 від 24 квітня 2023 року, з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару вище вказаним рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

На підставі положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надходження представників сторін, 28 червня 2024 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження, яка внесена до протоколу судового засідання.

Також 28 травня 2024 року суд постановив ухвалу, якою запропонував позивачу протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання цієї ухвали, подати суду з доказами направленні іншій стороні у справі, додаткові пояснення, а відповідачу строк для подання до суду з доказами направлення іншим учасникам справи пояснень щодо позову протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання додаткових пояснень позивача.

13 червня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких зазначає, що згідно положень Специфікації №11 від 18 грудня 2023 року навантажувалььно-розвантажувалььні роботи в Мінську Мазовецькому були включені у ціну (вартість) товару, внаслідок чого такі роботи були виконані безпосередньо постачальником товару. Додатково зауважує, що митна декларація країни відправлення не є документом, який обов`язково надається до митного оформлення та на підставі такого документа не формується та не визначається митна вартість товару. Крім того,. Згідно перекладу наданої позивачем декларації країни відправлення сума 117754 злотих є статистичною вартістю, внаслідок чого така не може бути використана для визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною продажу).

19 червня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких зазначає, що відповідно до визначених умов поставки продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання, доставивши товар власним транспортним засобом до міста Мінськ Мазовецький. При цьому зобов`язань щодо розвантаження товарів у такому місці з власного транспортного засобу продавець не має. В подальшому таке розвантаження з транспортного засобу та завантаження на власний транспортний засіб покладається на покупця, тобто на ФОП ОСОБА_1 . З огляду на викладене, витрати із розвантаження з транспортного засобу продавця та навантаження на т/з покупця з метою доставки до місця ввезення на митну територію України, на переконання відповідача, повинні включатися до митної вартості товарів. Зауважує, що експортна декларація, хоч і не вказана в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, проте зазначена декларантом в графі 44 поданої МД, тобто подана декларантом самостійно. Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, у графі 44 зазначаються відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. У той же час, згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України перевірці підлягають всі документи, подані декларантом в митних цілях на підтвердження заявленої митної вартості, незважаючи чи ці документи, передбачені в частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, чи ні. Таким чином, розбіжності щодо ціни товарів фактично виявлено в документах, що підтверджують митну вартість, адже рахунок фактура є таким документом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, а експортна декларація є документом, що самостійно поданий декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та вказаний у графі 44 митної декларації. Акцентує увагу, що відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 2 липня 1993 (CCIP), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності. Згідно з Керівним документом модельних митних даних ЄС DIH 16/003 FINAL EN від 06 жовтня 2016 року «статистична цінність» це приблизна теоретична вартість товарів у час і в місці, де вони знаходяться залишити територію держави члена, в якій вони перебували на момент випуску на митницю процедура («держава-член експорту»). Статистична цінність має стосуватися цієї держави члена. Отже, статистична вартість складається з (власної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартість транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу з цієї держави члена. Відповідно до пункту 1 статті 4 Регламенту Комісії №113/2010 від 09 лютого 2012 року статистична вартість має базуватися на вартості товарів у момент і в місці, коли товари перетинають кордон держави члена призначення під час імпорту та держави члена фактичного експорту під час експорту. Статистична вартість має розраховуватися на основі вартості товарів, зазначених у параграфі 2, та у разі необхідності, коригується на витрати на транспортування та страхування згідно з параграфом 4. На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №140/2368/23.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Положеннями частини 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

У частині 6 цієї правової норми зазначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 341 частини 1 статті 4 МК України митні органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, митниці та митні пости.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

У частині 5 цієї правової норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно частини 2 названої правової норми документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс), або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У пункті 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено обов`язок митного органу здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, згідно частини 3 статті 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що Волинською митницею в якості підстави для надання позивачем додаткових документів у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Зокрема зауважує, що при митному оформлені надано:

1)числове значення вартості товару в декларації країни відправлення від 18 грудня 2023 року №23PL445010E3331752 117754 польських злотих не відповідає ціні товару, заявленій в інвойсі від 18 грудня 2023 року № FVEXP/0291/23- 26881,93 Євро (115869,18 польських злотих);

2)відповідно заявлених умов поставки (FCA Мінськ Мазовецький) на покупця покладено обов`язок по сплаті вартості за транспортування, навантажувально-розванатажувальні роботи. В довідці про транспортні витрати № 25122023-2 від 25 грудня 2023 року та калькуляції транспортних витрат №25122023-2/1 від 25 грудня 2023 року від ФОП ОСОБА_1 , зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару. В інвойсі FVEXP/0291/23 від 18 грудня 2023 року та прайс листі б/н від 06 листопада 2023 року відсутня інформація про складові, які включені у ціну товару.

Надаючи правову оцінку наведеним висновкам відповідача, суд зауважує на таке.

Як з`ясував суд під час розгляду справи, у пункті 2.4 контракту №2023/049 від 14 серпня 2023 року, який було подано разом з митною декларацією №23UA205140107361U0, ціни на товар вказуються відповідно до курсу Євро за певну одиницю товару на умовах FCA Minsk Mazowiecki, Польща. Умови поставки узгоджується в Специфікації на кожну окрему поставку.

У Специфікації №11 від 18 грудня 2023 року до контракту №2023/049 від 14 серпня 2023 року визначені аналогічні умови поставки FCA Мінськ Мазовецький, Польща. Ціни включають вартість пакування, навантаження, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари, всі митні формальності необхідні для вивозу товару.

Згідно правил поставки FCA Інкотермс 2020 продавець зобов`язаний поставити товар перевізнику або іншій особі, які визначені покупцем, в узгодженому пункті, якщо такий є, в названому місці або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб (стаття А2).

Згідно підпункту b) абзацу 6 приписів названої правової норми Інкотермс 2020 поставка вважається здійсненою, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені покупцем, на транспортному засобі продавця і готовим до розвантаження.

Аналіз наведених положень FCA Інкотермс 2020 дає підстави для висновку, що обов`язок розвантажити товар не покладається на продавця. Натомість такий зобов`язаний поставити товар до визначеного у договорі пункту.

Аналогічні положення закріплені й у Специфікації №11 від 18 грудня 2023 року, зокрема, закріплено, що продавець бере на себе витрати саме по навантаженню.

З огляду на викладене суд уважає помилковим твердження позивача про те, що витрати по розвантаженню товару, доставленого до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з транспортного засобу продавця та навантаження такого на транспортний засіб покупця, включені до вартості товару.

Згідно до частини 4 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 10 названої правової норми України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Отже, пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, зокрема, таку складову митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, відсутність у декларанта документів, в яких визначено відомості про складові митної вартості, не означає автоматичного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору та обов`язку митного органу прийняти заявлену митну вартість на підставі документів, які є у наявності декларанта, оскільки це суперечитиме нормі статті 58 МК України.

З огляду на наведене, суд уважає правомірними доводи відповідача про те, що декларантом не спростовано сумніви митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів, передбачена пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що декларація країни відправлення та митна декларація, подана позивачем для імпорту, містять різну інформацію про митну вартість товару, суд зауважує на таке.

Експортна декларація це загальноприйнятий міжнародний документ, який підтверджує проходження товару митного оформлення в країні відправлення, підтверджує експорт товару та оформляється в момент експортного митного оформлення перед вивезенням товару.

Відповідно до Додатку 37 Регламенту Комісії (EEC) №2454/93 від 2 липня 1993 (CCIP), графа 46 «Статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість, виражену у валюті країни члена ЄС, у якій здійснюються експортні формальності.

Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, розробленого Генеральним Директоратом TAXUD (Номер документу TAXUD/1619/08 версія 3.4), термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни члена ЄС, де оформлюється експорт.

Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включати лише допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

Суд звертає увагу, що у наданому на підтвердження заявленої митної вартості товарів інвойсі наведена вартість товару у польських злотих та євро.

Проте така вартість товару не співпадає зі статистичною вартістю, зазначеною в експортній декларації, яка надана позивачем митному органу, що викликає обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару.

Вказане не є єдиною підставою для винесення рішення про коригування митної вартості але свідчить про наявність розбіжностей в товаросупровідних документах.

Положеннями частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, згідно переліку, передбаченого цією частиною.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів.

Статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, передбачено, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митної оцінки.

Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 826/12901/17 зазначив, що відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Верховним Судом вже також сформована стала та послідовна судова практика, висновки якої, якщо їх систематизувати, зводяться до того, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Ураховуючи викладене, суд зауважує, що витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки інформації щодо правильності формування ціни на задекларований товар, а також підтвердження того наскільки обґрунтованим є декларування митної вартості товару за ціною, нижчою аніж та що вже наявна в митного органу, а також законодавчо закріпленим правом митного органу упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості, яке кореспондується з обов`язком декларанта надавати відомості для підтвердження митної вартості, які повинні базуватися на підтверджених документально об`єктивних даних, та піддаватися обчисленню.

Слід наголосити, що під час митного оформлення, позивач надав митному органу: експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-4004 від 26 грудня 2023 року; рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6723/23 від 11 липня 2023 року; постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №240/6723/23 від 21 листопада 2023 року; переклад прайс листа б/н від 06 листопада 2023 року.

Аналіз таких документів, на переконання суду, дає підстави для висновку, що позивач не надав жодних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

Отже, зазначені розбіжності у документах, викликали потребу відповідача у витребуванні додаткових документів, а вже їх ненадання стало підставою/для коригування митної вартості.

Таким чином, посадові особи Волинської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Зважаючи на наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач мав об`єктивні сумніви щодо достовірності наданої декларантом інформації, оскільки документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, а саме витрати на розвантаження-навантаження, митне оформлення вантажу у країні відправлення, у зв`язку із чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості, а позивач такі розбіжності не усунув та не підтвердив задекларовану ним митну вартість.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 травня 2024 року у справі №520/22458/23 та Восьмого апеляційного адміністративного суду у постановах від 26 березня 2024 року у справі № 140/21563/23 та від 15 січня 2024 року у справі №140/2368/23.

Відповідно до положень статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 4 цієї правової норми встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Положеннями статті 59 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частиною другою статтею 59 Митного кодексу України).

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні відповідачем обґрунтовано зазначено про причини неможливості застосування до спірних правовідносин другорядних методів визначення митної вартості товарів, а саме: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), що не заперечувалось позивачем під час судового розгляду справи.

В зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що діяв в межах повноважень та в спосіб, передбачений законом.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд уважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись положеннями статей 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Фізичні особі підприємцю ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис