ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1787/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1787/24

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача Комунальної установи Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання (65013, м. Одеса, вул. Балтська Дорога, 2, код ЄДРПОУ 26044590)

про стягнення 135 709,31грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області до Комунальної установи Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання про стягнення 135 709,31грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1787/24. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Згідно ч.5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 5.8 розділу І Положення про ЄСІТС передбачено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі №761/21436/20.

У пункті 5.6. Положення про ЄСІТС визначено, що користувач ЄСІТС - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.

Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, відповідач Комунальна установа Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.

Так, згідно Довідки суду про доставку електронного документа вих. № 916/1787/24/29391/24 від 16.04.2024 Документ в електронному вигляді "Ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)" від 29.04.2024 по справі № 916/1787/24 (суддя Погребна К.Ф.) було надіслано одержувачу - Комунальна установа Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання в його електронний кабінет, та документ доставлено до електронного кабінету 30.04.24р о 02:19.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Таким чином, Комунальна установа Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання повідомлена про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

20.05.2024р. за вх. №20118/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 83 706,04грн. визначає, проте зазначає що сплатити зазначену заборгованість зможе лише за рішенням суду. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 25 799,22грн. та 15% річних в розмірі 26 204,05грн. не визнає та просить в їх задоволенні відмовити.

31.05.2024р. за вх.№21754/24 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (Позивач) визначено постачальником останньої надії з 01.01.2019 до 31.12.2024; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

27.12.2018 на виконання ч.11 ст.64 Закону України Про ринок електричної енергії, Позивач як постачальник останньої надії на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розмістив публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії; Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; Комерційну пропозицію № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії; Додаток №1 до Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. до Договору на постачання електричної енергії постачальником останньої надії; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії.

Позивач зазначає, що за даними АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанова НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 ПРРЕЕ, КУ «Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання» віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 03.12.2021 р., що підтверджується листом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 03.12.2021 р. № 101/19/03-7770

Як вказує позивач 17.12.2021р. між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Комунальною установою Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

Відповідно до п.1.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (надалі в тексті - Договір) цей договір є публічним договором приєднання споживача до договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником останньої надії Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (надалі в тексті - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах, визначених Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційною пропозицією, що є додатком 1 до цього договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.2.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п.3.2 цієї глави.

Відповідно до п.3.2 Договору, постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього постачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; не обрання споживачем нового електропостачальника, зокрема, після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника останньої надії, споживачів, регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до ч.7 ст.64 вказаного Закону.

Умови надання послуг останньої надії споживачу повинні передбачати таке: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору (п.3.3 Договору).

Згідно з п.3.4 Договору, електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. (п.3.6 Договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником, умови договору з постачальником останньої надії вважаються прийнятими споживачем (п.3.7 Договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються за методикою, затвердженою регулятором, відповідно до комерційної пропозиції з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком 1 до договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.п. 5.1-5.2 Договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовилися про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.(п.5.5-5.7 Договору).

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п.5.8 Договору).

Оплата виставленого постачальником рахунку за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. (п.5.10 Договору).

За умовами п.13.1 Договору, цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Додатком №1 до Договору Комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії встановлено, що ціна на електричну енергію формується згідно з порядком формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179.

Відповідно до п.4.1 Комерційної пропозиції №5 споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).

Відповідно до положень п. 4.2. Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021р., остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Пункт 4.3 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. передбачає, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї Комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Положеннями п. 4.4 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Як вказує позивач, на виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу АТ ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕК 06.11.2018 № 1345):

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2021 року Відповідачу Позивачем складено Акт № 017423 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2021р. від 31 грудня 2021 року та рахунок № 000026044590/13/012/24867 від 14.01.2022 р, на обсяг споживання електричної енергії 12 620 кВт. *год. на суму 83 706,04 грн (з ПДВ) та направлено Відповідачу на його електронну адресу 17.01.2022 р. та юридичну адресу 18.02.2022 р. поштою.

Позивач наголошує, що ним належним чином виконано зобов`язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за грудень 2021р. Проте, Відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 83 706,04грн.

Відповідно до п.7.4. комерційної пропозиції №5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Позивачем з урахуванням порушення відповідачем строків оплати вартості отриманої електричної енергії, відповідно умов Комерційної пропозиції №5 яка є Додатком №1 до договору №118 від 17.12.2021р. та положень ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 15% річних в розмірі 26 204,05грн. та інфляційні витрати в сумі 25 799,22грн.

Також позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору 20.04.2022 р. на електронну адресу Відповідача було направлено претензія-вимога від 13.04.2022 р. № 44/11-002065 на суму 83 706,04 грн. та листом від 26.04.2022 № 82/01-26 КУ відповідач повідомив, що він гарантує Постачальнику виконання умов договору в частині оплати заборгованості після скасування військового стану та відновлення бюджетного фінансування на погашення заборгованості минулих періодів

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 4 Закону України учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 11 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника останньої надії ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником останньої надії.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 5-12 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Постачальник останньої надії зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через медіа про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник останньої надії. Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник останньої надії здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником останньої надії при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником останньої надії, мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника останньої надії визначається за результатами конкурсу. У разі якщо конкурс на визначення постачальника "останньої надії" не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника останньої надії встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника останньої надії, а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника. Постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник останньої надії оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника останньої надії, споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Порядок заміни електропостачальника на постачальника останньої надії визначається правилами роздрібного ринку. Постачальник останньої надії має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник останньої надії зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник останньої надії складає та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника останньої надії, який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника останньої надії, загальний обсяг поставленої електричної енергії та середню тривалість постачання.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п.3.4.1 Правил постачальник останньої надії повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті.

Згідно з п.п. 6.2.3-6.2.4 Правил початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в термін протягом наступного робочого дня про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника останньої надії, не пізніше дати такого переходу.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

За п.4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено що постачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.10.2018 №1179, поширюється на постачальника останньої надії та визначає методику формування цін, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії.

Згідно з п.п. 1.4-1.6 Правил №1179 ціна, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником останньої надії, включає в себе ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника останньої надії та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Розрахунок ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником останньої надії, та всіх її складових здійснюється без врахування податку на додану вартість. Постачальник останньої надії формує ціни, за якими він здійснює постачання електричної енергії споживачам, на розрахунковий період і оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет не пізніше ніж за 1 день до їх застосування.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи доведення матеріалами справи обставини постачання позивачем відповідачу електричної енергії у спірний період, визнання відповідачем основного боргу, а також відсутність в матеріалах справи доказів оплати спожитого Комунальною установою Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання обсягу електричної енергії, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення 83 706,04 грн.

Щодо вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке:

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи доведення матеріалами справи обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання, а також встановлення у комерційній пропозиції іншого розміру відсотків річних, суд зазначає про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 15% річних та інфляційних втрат.

В той же час суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та інших.

Формулювання ст. 625 ЦКУ, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником та інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд також зауважує, що у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, щодо права суду зменшувати розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Так, у вище вказаному пункті зазначене таке: з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, суд звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Суд враховує, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника, та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

З урахуванням наведеного, суд вважає справедливим покладення на відповідача відповідальності у вигляді 3% річних замість 15%.

Необхідно зауважити, що, зменшуючи розмір процентів річних, суд вважає, що стягнення вказаних процентів річних виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Таким чином, суд зазначає про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача відсотків річних у сумі 5 240,81 грн.

Водночас перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено його вірність та арифметичну правильність, з огляду на що господарський суд доходить висновку про правомірність нарахування та стягнення із відповідача інфляційних втрат у розмірі 25 799,22 грн.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, заперечуючи проти стягнення нарахованих відсотків річних та інфляційних витрат, відповідач вказує згідно з п. 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022р у редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між частинка ринку електричної енергії. Спірні відносини між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Комунальною установою Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання склались відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», в зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №413 від 26.04.2022) підлягає застосування до спірних правовідносин у частині нарахування пені та штрафу за період, який входить до періоду воєнного стану.

Відповідач просить суд застосувати пункт 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022р у редакції постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022 у частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, та не проводити стягнення штрафних санкцій.

Суд відповідні посилання відповідача оцінює критично, оскільки по перше позивачем не заявлялась вимога щодо стягнення з відповідача пені, та по-друге нараховані відсотки річні та інфляційні витрати не штрафними санкціями в розмірі ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, проте враховуючи зменшення відсотків річних підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) до Комунальної установи Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання (65013, м. Одеса, вул. Балтська Дорога, 2, код ЄДРПОУ 26044590) задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи Одеський міський центр реінтеграції осіб без визначеного місця проживання (65013, м. Одеса, вул. Балтська Дорога, 2, код ЄДРПОУ 26044590) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) основний борг в сумі 83 706 (вісімдесят три тисячі сімсот шість)грн. 04коп., відсотки річних в сумі 5 240 (п`ять тисяч двісті сорок)грн. 81 коп., інфляційні витрати в сумі 25 799 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять)грн. 22коп. та судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 червня 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна