ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2024р. Справа №905/666/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Пелих Т.В.,

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції у Донецькій області м.Костянтинівка, Донецька область,

до відповідача Державного підприємства Селидіввугілля, м.Селидове, Донецька область,

про стягнення 2790905,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Донецькій області через підсистему Електронний суд звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Селидіввугілля про стягнення збитків в сумі 2790905,90 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з яких: до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 837271,77 грн., що становить 30 % загальної суми збитків; до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 558181,18 грн., що становить 20 % загальної суми збитків; до фонду охорони навколишнього природного середовища Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в сумі 1395452,95 грн., що становить 50 % загальної суми збитків.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/666/24. Справу №905/666/24 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.05.2024.

17.05.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою від 20.05.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.06.2024.

Ухвалою від 03.06.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/666/24, призначено розгляд справи по суті на 25.06.2024 року.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих сторонами доказів.

Доводи учасників процесу.

В обґрунтування позову позивач вказує, що Державною екологічною інспекцією у Донецькій області у період з 18.10.2021 по 28.10.2021 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері раціонального використання та відтворення водних ресурсів Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», за результатами проведення якої були виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме, зокрема, встановлено: самовільне користування Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами, про що складений Акт №136-05 від 28.10.2021.

У відзиві на позовну заяву ДП Селидіввугілля не погоджується із заявленими вимогами, просить суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач вказує, на наступне:

в акті перевірки від 28.01.2021 та в приписі від 02.11.2021 безпідставно зазначено про самовільне користування підземними шахтними водами, оскільки Відокремленому підрозділу «Шахта 1-3 Новогродівська» було надано дозвіл на спеціальне водокористування від 19.10.2020 № 61/ДН/49д-20 (строк дії дозволу до 19.10.2023) яким дозволено такі види спеціального водокористування як: збір шахтної води в м.Новогродівка; назва та код джерела водопостачання або водокористувача: шахта, рудник, нафтопромисел, кар`єр (п.3 Дозволу); в пунктах 4, 5 Дозволу вказані фактичне місце здійснення водовідведення, назва та код приймача зворотних (стічних) вод; в п.6 Дозволу вказана мета водокористування. Отже, дозвіл на спеціальне водокористування від 19.10.2020 № 61/ДН/49д-20 надає право на такі види спеціального водокористування як: збір шахтної води, скидання зворотних (стічних) вод;

необґрунтованими є висновки позивача про видобуток підземної шахтної води, оскільки згідно положення про Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 Новогродівська» такий вид діяльності, як видобування шахтної води, не передбачено та не здійснюється; в процесі своєї виробничої діяльності відповідач не здійснює видобування шахтної води, а здійснює її відкачування для запобігання затоплення шахтних виробок під час видобування корисної копалини - кам`яного вугілля;

позивачем невірно здійснений розрахунок збитків, оскільки використана вода згідно звітності форми 2ТП водхоз за 2020 рік складає 60,7 тис.м3/рік, а не 4364,2 тис.м3 (добуто шахтної води без використання), як зазначено позивачем у розрахунку. Враховуючи, що ліміт використання води, встановлений в дозволі на спеціальне водокористування №61/ДН/49-д-20 складає 13,7 тис.м3/рік, обсяг понад лімітного використання склав 47 тис.м3/рік, тому і в розрахунку треба застосовувати 47 тис.м3. Відповідачем наведений власний розрахунок: 3сам = 5 х 47000 х 0,1279 = 30056,50 грн.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що відповідачем не спростовано факту перевищення лімітів за 2020 рік, та що припис про усунення порушень є чинним. Стосовно розрахунку, позивач зазначає, що розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» на загальну суму 2790905,90 грн здійснений відповідно до Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389, в редакції що діяла на момент проведення заходу державного нагляду (контролю). Об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (Ш), відповідно до звіту 2ТП-водгосп за 2020 рік (фактичний забір підземної води) становив 4364200 м3. Отже, розмір збитків розрахований наступним чином: 3сам = 5 х 4364200 х 0,1279 = 2790905,90 грн.

Фактичні обставини справи.

Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» є підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля».

Згідно розділу 2 Положення про відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» основна мета діяльності підрозділу: забезпечення виконання завдань Підприємства з видобутку вугілля з найменшими витратами; задоволення соціально-економічних потреб Підрозділу і Підприємства; види діяльності, які здійснює підрозділ: добування та збагачення кам`яного вугілля, експлуатація родовищ корисних копалин, здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження, впровадження заходів з підвищення якості вугільної продукції, що виробляється, тощо.

Державне підприємство Селидіввугілля має спеціальний дозвіл на користування надрами № 4780 від 18.11.2008 (строк дії до 18.09.2017), мета користування надрами: видобування кам`яного вугілля і супутніх корисних копалин.

Крім того, Державному підприємству Селидіввугілля (Відокремленому підрозділу «Шахта 1-3 Новогродівська») було надано дозвіл на спеціальне водокористування від 19.10.2020 № 61/ДН/49д-20 (строк дії дозволу до 19.10.2023), яким встановлений такий вид водокористування, як забір шахтної води. Мета водокористування: питні і санітарно-гігієнічні потреби; виробничі потреби; використання води для: протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, пилозаглушення у шахтах і кар`єрах, зокрема, з підземних джерел: на використання води для протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, пилозаглушення у шахтах і кар`єрах. Максимальний обсяг забору з підземних джерел дозволом встановлено на рівні 13,7 тис. м3/рік.

На підставі Доручення Прем`єр-Міністра України від 07.09.2021 № 39200/1/1-21, наказу Державної екологічної інспекції у Донецькій області від № 840 «Про проведення позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.10.2021 № 684/21, у період з 18.10.2021 по 28.10.2021 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері раціонального використання та відтворення водних ресурсів Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» (вул.Шахтна, буд.1, м.Новогродівка, Донецька область, код ЄДРПОУ 33426253, ВП: 33621589), за результатами проведення якої були виявленні порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а саме: самовільне користування Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 18.10.2021 по 28.10.2021 позивачем був складений акт від 28.10.2021 № 13605, який був підписаний директором ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» Косенко А.В. та головним інженером ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» Шепеленко С.Ю. із запереченнями.

Згідно акту від 28.10.2021 перевіркою були виявлені, зокрема, наступні порушення вимог законодавства:

1) п. 3 ст. 44 Водного кодексу України; опис фактичних обставин: Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» не виконує умови дозволу на спеціальне водокористування № 61/ДН/49-д-20 від 19.10.2020, а саме встановлено факт перевищення лімітів використання води: згідно з формою 2ТП-водгосп за 2020 рік Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» використано води 60,7 тис.м3/рік при ліміті використання в 13,7 тис.м3/рік, що встановлено в дозволі на спеціальне водокористування від 19.10.2020 № 61/ДН/49-д-20. Обсяг понад лімітного використання води склав 47 тис.м3/рік;

2) ст. 19 Кодексу України «Про Надра»; опис фактичних обставин: Відокремлений підрозділ «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» здійснює самовільне користування надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами. У 2020 році без спеціального дозволу на користування надрами добуто 4364,2 тисяч метрів кубічних підземної води, з яких використано 60,7 тисяч кубічних метрів води. У спеціальному дозволі на користування надрами від 18.11.2008 № 4780 на видобування корисних копалин відсутні корисні копалини - підземна вода.

В запереченнях до акту позапланової перевірки від 28.11.2021 № 136-05 ВП «Шахта 13 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» зазначає про відсутність у Державної екологічної інспекції у Донецькій області правових підстав для проведення позапланової перевірки; на думку ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» було відсутнє таке порушення як самовільне користування надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами, так як ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» має дозвіл на спеціальне водокористування від 19.10.2020 № 61/ ДН/49-д-20 і це дозволяє йому здійснювати такий вид спеціального водокористування як забір шахтної води.

Державною екологічною інспекцією у Донецькій області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у період з 18.10.2021 по 28.10.2021 ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» був виданий до виконання припис від 02.11.2021 № 136-05 про усунення виявлених порушень, яким було зобов`язано ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», з моменту одержання припису: забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 19.10.2020 №61/ДН/49-д-20, а саме не перевищувати встановлених лімітів використання води; не здійснювати самовільне користування надрами. Припис від 02.11.2021 № 136-05 був прийнятий ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», в особі директора ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» Косенко А.В. 05.11.2021 із запереченнями.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, задоволено позов Державного підприємства "Селидіввугілля" до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Донецькій області щодо проведення позапланової перевірки у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у Відокремленому підрозділі Шахта 1-3 Новогродівська Державного підприємства «Селидіввугілля», результати якого оформлені актом від 28 жовтня 2021 року №136-05; та про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 02 листопада 2021 року №136-05.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнята постанова від 20.03.2024 у справі № 200/1507/22 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №200/1507/22 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Селидіввугілля" до Державної екологічної інспекції у Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 12-1361/22 від 23.12.2022 разом з розрахунком збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів на суму 2790905,90 грн.

Посилаючись на те, що відповідач суму збитків в добровільному порядку не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Джерела права, акти їх застосування.

Суд зазначає, що юридичною природою даного спору є стягнення шкоди, завданої державі за водокористування без спеціального дозволу і при вирішенні даного спору підлягають встановленню факти відповідного видобутку води без дозволу на спеціальне водокористування та перевірка їх доказами. Обставини стосовно правомірності та/або неправомірності зволікання відповідного органу щодо розгляду документів відповідача стосовно видачі дозволу на спеціальне водокористування не впливають на виникнення та існування в часі обставини видобутку відповідачем води без спеціального дозволу, яка відбулася та існувала протягом певного періоду часу, що відповідачем не заперечується, а вимогами чинного законодавства передбачено правову конструкцію застосування відповідальності саме за наявності такої обставини.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною першою статті 47 Водного кодексу України внормовано, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Поняття спеціальне водокористування наведено у статті 48 Водного кодексу України. Так, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

При цьому, згідно із ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно зі статтею 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев`ята статті 44 Водного кодексу України).

Статтею 14 Кодексу України Про надра встановлено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.

Статтю 19 Закону України Про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 23 Закону України Про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Як встановлено господарським судом, під час перевірки екологічною інспекцією встановлено здійснення відповідачем порушення ст. 19 Кодексу України Про надра, а саме здійснення самовільного користування надрами (підземними шахтними водами) без спеціального дозволу на користування надрами - у 2020 році без спеціального дозволу на користування надрами добуто 4364,2 тисяч метрів кубічних підземної води, з яких використано 60,7 тисяч кубічних метрів води. У спеціальному дозволі на користування надрами від 18.11.2008 № 4780 на видобування корисних копалин відсутні корисні копалини - підземна вода.

Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2024 у справі № 200/1507/22 встановив, зокрема, наступні обставини:

Згідно з пунктом 3 дозволу на спеціальне водокористування №61/ДН/49д-20 від 19.10.2020 визначене фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): забір шахтної води. Назва та код джерела водопостачання або водокористувача, із системи водопостачання (водовідведення) якого отримано воду: Шахта, рудник. У дозволі зазначена мета водокористування: питні і санітарно-гігієнічні потреби; виробничі потреби; використання води для: протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, пилозаглушення у шахтах і кар`єрах. Зокрема, з підземних джерел: на використання води для протипожежних потреб, потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, пилозаглушення у шахтах і кар`єрах.

Дозволом на спеціальне водокористування № 61/ДН/49д-20 дозволено позивачу здійснювати забір шахтної води та водовідведення, - скидання зворотніх (стічних) вод (випуск №1 у струм. Солоний, басейн р. Солона, випуск № 2 у б. Журавка через б. Крутий Яр, басейн р. Казений Торець). При цьому в пункті 6 зазначеного дозволу в таблиці «Встановлені ліміти Ліміт забору води» зазначено забір води з підземних джерел 18802,46 м3/добу.

В описі порушень у Акті перевірки від 28 жовтня 2021 року № 136-05, зокрема, зазначено, що Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» використало води 60,7 тис. м3 рік при ліміті використання, встановленому у дозволі - 13,7 тис. м3 рік. Обсяг понадлімітного використання води за 2020 рік склав 47 тис. м3 рік.

ДП Селидіввугілля мало спеціальний дозвіл на спеціальне водокористування №61/ДН/49д-20, проте перевищило визначені ліміти використання води. ДП Селидіввугілля не спростовано факту перевищення вказаних лімітів за 2020 рік.

Отже, припис про усунення порушень є законним і помилково скасований судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статтею 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

З метою реалізації Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, відповідно до Водного кодексу України та Закону України Про охорону навколишнього природного середовища була розроблена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика).

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (абзац четверний пункту 1.2 Методики).

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Згідно з п. п. 1.4 Методики вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п.1.7. Методики самовільне водокористування - здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього; спеціальне водокористування - забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

За приписами п. 9.1 розділу ІХ Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою Зсам = 5 х W х Тар (грн.),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, куб. м;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб. м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Згідно з п. 9.2 розділу ІХ Методики, фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Як підтверджується матеріалами справи, розрахунок заявлених до стягнення збитків здійснювався позивачем у відповідності до розділу ІХ Методики, за формулою Зсам = 5 х W х Тар (грн.).

Згідно із ст. 255 Податкового кодексу України ставка рентної плати за спеціальне використання води на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 м-3, води, яка входить до складу напоїв, - грн/м-3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (Тар), відповідно до ст. 255.5.7 Податкового кодексу України за шахтну, кар`єрну та дренажну воду становив 12,79 грн. за 100 кубічних метрів води.

Згідно наявної в матеріалах справи звітності відповідача про використання води форми 2ТП-водгосп за 2020 рік, об`єм забраної за рік води (шахтна вода) становив 4364200 м3 за рік.

З огляду на положення п. 9.2. Методики, на підставі вищезазначеної звітності позивачем було здійснено розрахунок збитків за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування наступним чином: Зсам = 5 х 4364200 х (12,79/100) = 2790905,90 грн.

Судом перевірено розрахунок позивача, та встановлено, що він зроблений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389.

Під час розгляду даної справи відповідачем не спростовано правильність розрахунку та не доведено недостовірність доказів.

Наданий відповідачем власний розрахунок завданих збитків, є невірним з огляду на помилковість застосованої складової формули показника об`єму самовільно забраної води.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі №910/8682/16.

При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, від 12.11.2019 у справі №914/2436/18.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За приписами ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як свідчить ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.

Отже, здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.

Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012, та постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17, від 15.05.2019 у справі № 638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Отже у діях відповідача наявні усі складові, необхідні для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме протиправна поведінка останнього полягає у самовільному водокористуванні без наявності дозволу, вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки та відсутністю дозволу, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків від 20 липня 2009 року № 389 (із змінами) на підставі наданої відповідачем звітності про використання води за 2020 рік, достовірність яких відповідачем не спростовано, а причинний зв`язок, що виражається у заподіяні вказаної шкоди саме є протиправною поведінкою відповідача.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У главі XI Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128 (у редакції наказу Державної казначейської служби України від 05.12.2019 № 342), передбачено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім`я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, у регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховується до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховується до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховується до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об`єднаних територіальних громад, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами».

Указом Президента України від 05.03.2015 № 123/2015 «Про утворення військово- цивільних адміністрацій» утворено Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та Донецькій обласній державній адміністрації надано статус Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

Указом Президента України від 14.04.2023 № 226/2023 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» утворено Новогродівську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Як вбачається зі змісту ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету.

Отже, на сьогоднішній день, повноваженнями щодо розпорядження обласним фондом охорони навколишнього середовища наділена Донецька обласна державна адміністрація, а спеціальним фондом Новогродівської міської ради - Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана Відповідачем шкода державі, внаслідок самовільного користування Відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» надрами (підземна шахтна вода) без спеціального дозволу на користування надрами в сумі 2790905,90 грн підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у відповідних сумах.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Донецькій області до відповідача Державного підприємства Селидіввугілля про стягнення 2790905,90 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (код ЄДРПОУ 33426253, вул.Карла Маркса, 41, м.Селидове, Донецька область, 85401) збитки в сумі 2 790 905,90 грн. (два мільйони сімсот дев`яносто тисяч дев`ятсот п`ять грн. 90 коп.) на рахунок UА588999980333109331000005670, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), отримувач: Донецьке ГУК/Новогродів. МТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, КБК 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 837 271,77 грн. (вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят одна гривень 77 копійок), що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022473) в сумі 558 181,18 грн. (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят одна гривень 18 копійок), що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 45075364) в сумі 1 395 452,95 грн. (один мільйон триста дев`яносто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривень 95 копійок), що становить 50% загальної суми збитків.

Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (код ЄДРПОУ 33426253, вул.Карла Маркса, 41, м.Селидове, Донецька область, 85401) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Петровського, б. 18А, ЄДРПОУ 38034476; реквізити: рах. IВАN UА928201720343130003000081167 в УДКСУ у м.Костянтинівка, ЄДРПОУ 38034476, МФО 820172, отримувач Державна екологічна інспекція у Донецькій області) витрати зі сплати судового збору у сумі 41863,59 грн (сорок одна тисяча вісімсот шістдесят три гривень 59 копійок).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 25.06.2024 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз