СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/504/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача Вольвач Є.А (адвокат); від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет, м.Слов`янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року у справі №905/504/23

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро,

до - Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет, м.Слов`янськ Донецької області,

про - стягнення заборгованості в розмірі 670 077,16 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023року Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет (далі-Відповідач) про стягнення з останнього на користь Позивача заборгованості в розмірі 670 077,16 грн, з яких: 654 645,32 грн сума боргу за спожиту електроенергію, 873,50 грн. 3% річних та 14 558,34 грн - пеня.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року у справі №905/504/23 вищезазначені позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість в розмірі 669 568,20 грн, з яких: 654 632,59 грн - сума боргу за спожиту електроенергію, 845,41 грн - 3% річних, 14 090,20грн - пеня та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 034,82 грн. В задоволенні вимог в іншій частині судом відмовлено.

Відповідач, не погодившись з означеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року у справі №905/504/23 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

За змістом апеляційної скарги Відповідач зазначав про невідповідність позовної заяви вимогам закону щодо сплати судового збору та надіслання її копії не на фактичну адресу Відповідача, а на юридичну; незадоволення судом першої інстанції клопотання Позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив; невідповідність ухвали господарського суду Донецької області від 19.06.2023р. предмету спору, а саме в частині зазначення надання доказів на підтвердження обсягів спожитого газу замість спожитої електроенергії; відсутність доказів направлення Позивачем Відповідачу актів прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунків та їх оплату.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 року розгляд справи призначено на 25.09.2023р. о 11:15.

Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду обґрунтованим та законним. Зокрема, зазначав, що сума судового збору за подання позовної заяви сплачена з урахуванням коефіцієнту 0,8% який встановлено для позовних заяв, поданих через систему «Електронний Суд», а всі інші доводи спростовані рішенням суду.

Ухвалою судової колегії від 25.09.2023р. зупинено апеляційне провадження до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови, про що винесено відповідну ухвалу.

У зв`язку з оприлюдненням Об`єднаною Палатою Верховного Суду 20.05.24р. повного тексту постанови від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2024р. апеляційне провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 24.06.2024р. об 11:45.

У судовому засіданні 24.06.2024р. представник Позивача вважав рішення суду законним та обґрунтованим, просив врахувати висновок Верховного Суду у справі №911/1359/22 при перегляді судового рішення в частині пені.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, але був повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, тому судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому

дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

укладення 25.01.2023 між Позивачем та Відповідачем Договору №1513П про постачання (закупівлю) електричної енергії, відповідно до п.1.1 якого Позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Відповідача, а Відповідач - оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору;

складання Позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) на загальну суму 654 645,32грн, а саме: 367 364,47грн за січень 2023,

кількість переданої електроенергії з показниками приладів обліку 57 684кВтгод; 287 280,85грн за лютий 2023, кількість переданої електроенергії з показниками приладів обліку 47 371кВтгод;

виставлення Відповідачу рахунків за спожиту електроенергію на вказану суму, а саме: №1513п за січень 2023 на суму 367 364,47грн та №1513п за лютий 2023 на суму 287 280,85грн;

часткова оплата Відповідачем боргу у сумі 22 759,21грн з призначенням платежу за електроенергію згідно акту 1 від 27.01.2023, договору 1513п від 25.01.2023 за випискою ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за період з 03.02.2023 по 03.02.2023;

звернення Позивача до Відповідача з повідомленням №20 від 06.03.2023 про зміну умов Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 25.01.2023 №1513П щодо збільшення середньозваженої ціни на електроенергію на ринку на добу наперед до 5,05374 грн./кВт*год. (без ПДВ) за розрахунковий місяць лютий 2023р., яке направлено на електронну адресу Відповідача 07.03.2023.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Вищезазначений факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасної оплати поставленої Позивачем електроенергії став підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та нарахування на неї пені та 3% річних.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачем своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за поставлену електроенергію, що є підставою до нарахування на суму заборгованості 3% річних та пені.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного Договору про постачання електричної енергії споживачу №378 від 14.12.2021року.

Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем здійснювалось постачання Відповідачу електричної енергії у період січень лютий 2023р. на підставі укладеного Договору, на підтвердження чого було складено акти прийняття-передавання електроенергії згідно до показів приладів обліку на загальну суму 654 645,32грн, а саме: 367 364,47грн за січень 2023 (показники приладів обліку 57 684кВтгод); 287 280,85грн за лютий 2023 (показники приладів обліку 47 371кВтгод), виставлено рахунки за спожиту електроенергію на вказані суми: №1513п за січень 2023 на суму 367 364,47грн та №1513п за лютий 2023 на суму 287 280,85грн.

Вказані акти та рахунки були направлені 06.02.23р. на електронну адресу iryna.voronova.779@gmail.com, яка визначена в якості джерела обміну документами в повідомленні про намір укладання Договору про постачання електричної енергії від 25.01.2023., про що свідчать надані до матеріалів справи скріншоти.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо неотримання рахунків та актів спростовуються матеріалами справи та не можуть прийняті судовою колегією у якості обґрунтованих.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника (п.4.4 договору). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.4.5 договору).

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)за січень 2023 кількість спожитої електроенергії складає 57 684кВт*год, а за лютий 2023 47 371кВт*год.

Виходячи із зазначеного вартість спожитої електроенергії за лютий 2023 складає 287 280,85грн, що співпадає з нарахованою Позивачем та зазначеною в рахунку сумою за лютий 2023 року, проте за січень 2023 року спожита Відповідачем електроенергія в обсязі 57 684кВт*год та вартістю 367 351,74грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у вигляді вартості спожитої електричної енергії Відповідачем складає 654 632,59грн, зазначена сума Відповідачем не сплачена.

Заперечуючи проти позову в цілому та вважаючи вимоги Позивача такими, що не відповідають ознакам бюджетного зобов`язання через втрату його чинності після закінчення бюджетного періоду, Відповідач не наводить конкретних доводів щодо незгоди з визначеним обсягом спожитої ним електричної енергії за розрахункові періоди січня-лютого 2023 року, не надає власного розрахунку, отже ці заперечення визнаються судовою колегією необґрунтованими.

Також за змістом сталої позиції Верховного Суду, що викладена ним в постановах у справах №905/2358/16, 916/1345/18, №3-77гс17, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прострочення Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, а тому у Позивача виникло право на нарахування Відповідачу 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання в порядку, встановленому зокрема ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованою належним чином та вірною є сума 3% річних у розмірі 845,41грн.

Будь-яких доказів у підтвердження повної оплати Відповідачем в спірний період надано не було.

Щодо доводів апелянта про порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті позовної заяви та розгляді справи, судова колегія також вважає їх необґрунтованими за наступних підстав:

- щодо незадоволення судом першої інстанції клопотання Позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив, то такі твердження Відповідача спростовуються описовою частиною оскаржуваного рішення суду, а посилання апелянта на приписи ч. 1 ст. 121 КАС України є помилковими, оскільки судочинство здійснюється в господарських судах, зокрема відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України (п.1 ст. 3 ГПК України);

- щодо недотримання Позивачем вимог п. 1 ст. 172 ГПК України, то доводи в цій частині є помилковими та спростовані наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДР, відповідно до якої юридичною адресою Відповідача є м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, докази отримання якої Відповідачем 03.05.2023р., наявні в матеріалах справи (а.с. 123);

- щодо доводів апеляційної скарги про відсутність правових підстав до відкриття провадження у даній справі через невірно сплачений Позивачем судовий збір за подання позовної заяви, то з урахуванням вимог ст.ст.3,4 Закону України Про судовий збір Позивачем вірно розраховано та сплачено його суму в розмірі 8040,93 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі через систему «Електронний суд (670 077,16грн.*1,5%*0.8).

Судова колегія також зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично повторюють відзив на позовну заяву Відповідача, детальне відхилення кожного аргументу з відповідним правовим обґрунтуванням, відображене у рішенні суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про невідповідність ухвали господарського суду Донецької області від 19.06.2023р. предмету спору, а саме в частині зазначення надання доказів на підтвердження обсягів спожитого газу замість спожитої електроенергії, то судова колегія вважає це технічною опискою суду першої інстанції, яка не вплинула на правильність розгляду справи по суті.

Рішення суду в частині відмови позовних вимог про стягнення суми пені у розмірі 467,65грн, нарахованої за період 19.01.2023 по 02.02.2023р. не оскаржується, законних підстав щодо виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 14 090,69грн, нарахованої за період з 11.02.2023по 10.03.2023р., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, з огляду на наступне.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Колегією суддів встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.

Постанову НКРЕКП 26.04.2022 доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Тобто спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає про те, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.

За висновком Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19.04.2024 у справи № 911/1359/22 приписи підпункту 16 пункту 1 вищенаведеної Постанови №332 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії - є обов`язковими, оскільки Регулятор визначив таку модель поведінки у чітко визначений період.

При цьому колегія суддів зауважує, що період нарахування пені Позивачем заявлено в такий, який входить в період дії воєнного стану, а саме: за період з 11.02.2023 по 10.03.2023р.

За таких обставин у задоволенні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 14 090,69грн. слід відмовити через відсутність правових підстав до її нарахування та стягнення з Відповідача штрафної санкції у вигляді пені за вищенаведеними мотивами, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині задоволених вимог на підставі п.1 ст. 277 України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

За таких підстав, враховуючи вищевикладені висновки судової колегії, рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2023 у справі № 905/504/23 підлягає скасуванню в частині вимог про стягнення пені у сумі 14090,20грн., а також в частині розподілу судових витрат з 8034,82грн на 7865,74грн. на підставі ч. 1 п. 1, 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати про стягнення судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами відповідно до задоволених вимог, у зв`язку з чим стягненню з Позивача на користь Відповідача підлягають витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 317,03грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет, м.Слов`янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року у справі №905/504/23 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року у справі №905/504/23 скасувати в частині стягнення з Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет, м.Слов`янськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро суми пені у розмірі 14090,20грн., а також в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні зазначених вимог відмовити, провести перерозподіл судових витрат.

Викласти другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (84116, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, буд.19; код ЄДРПОУ 38177113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд.7; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість в розмірі 669 568,20грн, з яких: 654 632,59грн - сума боргу за спожиту електроенергію, 845,41грн - 3% річних та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7865,74грн."

В іншій частині рішення господарського суду господарського суду Донецької області від 27.06.2023 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд.7; код ЄДРПОУ 42086719) на користь Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (84116, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, буд.19; код ЄДРПОУ 38177113) 317,03грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 28.06.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков