Справа № 583/2365/24

2/583/659/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ,

встановив:

17.05.2024 представник позивачки звернувся до суду в інтересах останньої із зазначеним позовом, згідно якого просить визнати спільним майном подружжя житловий будинок разом з господарськими спорудами: сарай «Б», сарай-прибудова «В», убиральня «Г», навіс «б», огорожа «1,2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок з господарськими спорудами: сарай-літня кухня «Б», сарай-прибудова «б», погріб «б1», колодязь «к», огорожа з воротами «1,2» розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , автомобіль марки «RENAULT LOGAN» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 спільним майном подружжя; в порядку поділу спільного майна подружжя, загальною вартістю 685820,00 грн., з урахуванням отриманої відповідачем грошової компенсації в розмірі 700000,00 грн., визнати за ОСОБА_1 право власності на вищевказане майно. Вимоги за позовом вмотивовані тим, що з 28.08.1999 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому за кошти ОСОБА_1 , яка займалася підприємницькою діяльністю, були придбані вказані у позовній заяві житловий будинок вартістю 285000,00 грн. та автомобіль вартістю 181920,00 грн. Крім того, 17.10.2003 відповідач за спільні кошти родини придбав у власність житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якого на даний час становить 218900,00 грн. Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.07.2003 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, після чого сторони узгодили порядок добровільного поділу спільного майна подружжя, відповідно до якого спільно придбані будинки та автомобіль залишаються у власності позивачки ОСОБА_1 , яка, у свою чергу, виплатила відповідачу ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 700000,00 грн. Однак в подальшому відповідач почав ухилятися від нотаріального оформлення досягнутих домовленостей щодо порядку поділу спільного майна подружжя, що і стало підставою звернення до суду із вказаним позовом.

23.05.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані визнав повністю.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши думку учасників справи, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим 28.08.1999 Відділом реєстраціїактів громадянськогостану Охтирськогоміськвиконкому Сумськоїобласті,актовий запис№ 217(а.с. 7).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04.07.2023 по справі № 583/2082/23, провадження № 2/583/537/23 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28.08.1999 Відділом реєстрації актів громадянського стану Охтирського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 217 (а.с. 36).

Згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії № 18951976 від 26.05.2008 та № 21221973 від 11.12.2008 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серії ВКК 511440 від 08.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.,зареєстрованого в реєстрі за № 1947, та будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу серії ВАР 151539 від 17.10.2003, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.,зареєстрованого в реєстрі за № 4664 (а.с. 11, 16, 17, 24).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль марки «RENAULT LOGAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, сірого кольору (а.с. 8).

Згідно з висновком експерта-автотоварознавця № 018 від 11.05.2024 ймовірна ринкова вартість легкового автомобіля марки «RENAULT LOGAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 181920,00 грн. (а.с. 9).

У звіті про оцінку майна від 11.05.2024 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату оцінки становить 218900,00 грн. (а.с. 28).

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивачки зазначає, що ринкова вартість житлового будинку разом з господарськими спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , становить 285000,00 грн., що відповідачем не спростовано.

Згідно з розпискою від 10.08.2023, за особистим підписом ОСОБА_2 , останній отримав від колишньої дружини ОСОБА_1 700000,00 грн. в рахунок компенсації за належну йому частку у спільному майні подружжя, що складається з: автомобіля марки «RENAULT LOGAN», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане майно ОСОБА_2 вважає власністю ОСОБА_1 , претензій на нього не має (а.с. 38). Протилежного відповідачем перед судом не доводилося.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимога ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положеннями ст. 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 66 СК України подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

Правовідносини щодо поділу спільного майна подружжя регулюються ст.69 СК України, відповідно до якої дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11 зазначено, що сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст.65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Згідно вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Згідно вимог ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд звертає увагу на те, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Отже вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №754/3132/16-ц (провадження №61-5956св22).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірне нерухоме майно та транспортний засіб було придбано за час перебування сторін у шлюбі та не вибуло з їх власності до розірвання шлюбу, а відтак є спільною сумісною власністю подружжя, а також враховуючи визнання позову відповідачем та компенсації йому частини вартості майна, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати за клопотанням позивачки суд залишає за останньою.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, 355, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок разом з господарськими спорудами: сарай «Б», сарай-прибудова «В», убиральня «Г», навіс «б», огорожа «1,2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими спорудами: сарай-літня кухня «Б», сарай-прибудова «б», погріб «б1», колодязь «к», огорожа з воротами «1,2» розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «RENAULT LOGAN» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок разом з господарськими спорудами: сарай «Б», сарай-прибудова «В», убиральня «Г», навіс «б», огорожа «1,2», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими спорудами: сарай-літня кухня «Б», сарай-прибудова «б», погріб «б1», колодязь «к», огорожа з воротами «1,2» розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «RENAULT LOGAN» 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко